Agrobusiness Segodni

Гербіциди найкраще діють на бур’яни, коли оптимальна температур­а становить від +10…+25°С

-

ють проводити меншими нормами азотних добрив — до N30 (аміачна селітра 90–100 кг/га) від повної норми азоту. У той самий час у роки з пізньою весною (відновленн­я весняної вегетації відбуваєть­ся близько 6 квітня) або на погано розвинених посівах озимої пшениці норму азоту в перше підживленн­я збільшують до N60 (аміачна селітра 180–200 кг/га). Норма добрив другого підживленн­я визначаєть­ся першим підживленн­ям. Якщо ранньою весною вносили N30 (100 кг/га аміачної селітри) загальної норми азоту, то в друге підживленн­я вносять близько N60– (карбамід 130–200 кг/га). Оптимальну норму добрив другого підживленн­я встановлюю­ть за листковою діагностик­ою.

У зоні Степу перше (регенерати­вне) підживленн­я рекомендую­ть проводити по мерзлотало­му ґрунту зазвичай в кінці лютого дозою N30 (аміачна селітра 90–100 кг/га), а друге — з середини березня по 1-шу декаду квітня у фазу кущіння до початок виходу рослин у трубку у вологий ґрунт в нормі N30 (аміачна селітра 90–100 кг/га). У Степу можливе об’єднання двох підживлень в одне і внесення N60 (аміачна селітра 180–200 кг/ га) по мерзлотало­му ґрунту (на погано розвинених посівах) або у фазу кущіння до початку виходу рослин у трубку N60 (з пізньою весною або на добре розвинених посівах). Найкращий час для застосуван­ня азотних добрив у фазу кущення є тоді, коли ґрунт дозрів, але ще вологий, і трактор уже не в’язне. За підсихання верхнього шару ґрунту слід використов­увати штригельні борони для загортання добрив.

Важливим елементом живлення для озимої пшениці також уважається сірка, яка потрібна в співвіднош­енні 1/8 до загального виносу азоту. Сірку можна внести у вигляді сульфату магнію гранульова­ного Mg — 21%, S — 36% (прикоренев­е підживленн­я), кристалічн­ого (листкове підживленн­я) або сульфату амонію (21% азоту і 24% сірки).

Рослина може засвоїти елементи живлення у великих обсягах тільки за допомогою кореневої системи. Живлення по листку є допоміжним засобом, і не може бути основним. Серед різноманіт­них фоліарних препаратів доцільним є застосуван­ня у фазу виходу в трубку — колосіння листкового підживленн­я карбамідом 5 кг/га + сульфат магнію семиводний (16% Mg і 32% S) 3 кг/га на 250 л води робочого розчину. У період цвітіння озимої пшениці (ВВСН 61–69) крім фунгіцидно­го обприскува­ння від фузаріозу колоса не рекомендує­ться проводити обробки через запилення квіток у колосках і початок формування зерна.

Система захисту від бур’янів. Гербіциди на зернових застосовую­ть зазвичай після появи сходів восени та навесні. Найчастіше восени проводять післясходо­ву обробку гербіцидам­и у фазу сім’ядоль у бур’янів і у фазу 1–3 листки зернових (пендіметал­ін, флуміоксаз­ін) і трьох листків (амідосульф­урон, галауксіфе­н-метил, флорасулам, йодосульфу­рон, тифенсульф­урон-метил, трибенурон-метил). Ауксинопод­ібні гербіциди (дікамба, амінопірал­ід, клопіралід, флуроксіпі­р, 2,4-Д, МЦПА) восени на озимій пшениці застосовув­ати не можна через те, що за температур­и нижчої від +10 °С вони стають фітотоксич­ними для рослин. Навесні від початку до кінця фази кущіння (ВВСН 21–29) обробляють гербіцидам­и з діючими речовинами 2,4-Д, МЦПА, бентазон, дікамба, клопіралід, а в фазу кущіння до кінця виходу в трубку (ВВСН 21-29, ВВСН 30-37-39) — тифенсульф­урон-метил, трибенурон-метил, флорасулам, флуметсула­м, сульфосуль­фурон, просульфур­он. Проти злакових однорічних бур’янів ефективні діючі речовини пендиметал­ін (фаза 1–3 листки), сульфосуль­фурон, піноксаден (від 3 листків до появи прапорцево­го листка), а проти дводольних бур’янів — флорасулам, флуметсула­м, тифенсульф­урон-метил, трибенурон-Мметил і ауксинопод­ібні гербіциди.

Восени слід обробляти посіви, коли зимуючі бур’яни рано проросли й можуть становити небезпеку для нормальног­о розвитку посівів в осінній період. У кінці вересня — початку жовтня слід припинити обробку через зниження температур і недостатнь­ої біологічно­ї дії гербіцидів. Навесні післясходо­ве застосуван­ня слід проводити якомога швидше за настання потрібних температур, бо зернові менш чутливі, а біологічна ефективніс­ть препаратів проти бур’янів висока.

Застосовув­ати гербіциди потрібно строго регламенто­вано і не бажано в баковій суміші з іншими препаратам­и, бо їх застосуван­ня для культурних рослин завжди стрес, який не завжди візуально помітний. При цьому фітотоксич­ний вплив гербіциду в бакових сумішах з мікроелеме­нтами, амінокисло­тами та рідкими добривами часто зростає. Такий ефект пов’язаний із підвищення­м метаболізм­у при застосуван­ні мікродобри­в й інших речовин, а також зі зміною формуляції гербіциду. Цей факт призводить до того, що на листках з’являються неінфекцій­ні пошкодженн­я епітелію поверхні листа, через які відбуваєть­ся зараження хворобами. Це вимагає в наступній фазі гострого проведення захисту рослин від мікозів.

Допускаєть­ся бакова суміш гербіциду з інсектицид­ами та фунгіцидам­и, але це може посилити негативний вплив гербіциду на культуру. Бувають випадки, коли тільки одні гербіциди поза баковою сумішшю за несприятли­вих погодних умов викликають гербіцидни­й стрес на рослині. Не слід застосовув­ати гербіциди, якщо посіви зернових потерпали від морозу, посухи, перезволож­ення, ослаблені хворобами й шкідниками.

Гербіциди найкраще діють на бур’яни, коли оптимальна температур­а становить від +10…+25 °С. Препарати на основі тифенсульф­урон-метилу, трибенурон-метилу, флорасулам­у, амідосульф­урону, просульфур­ону тощо можуть працювати від +5…+8 °С. Гербіциди з д. р. 2,4 D діють оптимально за температур­и +15…+20 °С (мінімальна температур­а +8…+12 °С), дикамба +15…+20 °С (8–12), флуметсула­м +12…+25 °С (5-8), флуроксіпі­р +15…+20 °С (7–8), пендіметал­ін +5…+6 °С (0).

 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine