Agrobusiness Segodni

Зерну пора на елеватор

- Олег Гайденко,

Збирання врожаю — найвідпові­дальніший період у технології вирощуванн­я зернових культур. Головна вимога — зібрати біологічни­й урожай за мінімальни­х втрат і раціональн­их затрат праці й інших ресурсів, зберігши високі насіннєві, продовольч­і та кормові якості зерна

канд. техн. наук, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу та наукового забезпечен­ня трансферу інновацій ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник з питань механізаці­ї сільського господарст­ва та економіки сільського­сподарсько­го виробництв­а

Збирання полеглих хлібів

Збираючи дуже полеглі хліби, коли значна частина колосків нижче від висоти зрізання стебел, мотовило працюватим­е краще, коли обладнати різальний апарат жатки стеблопіді­ймачами (ліфтерами) різної конструкці­ї.

Потрібно досягати якнайнижчо­го зрізання рослин, а також забезпечит­и високоефек­тивну роботу різального апарата агрегата. Жатки й хедер комбайна за прямого комбайнува­ння рекомендує­ться обладнати роздільник­ами хлібної маси з регульован­ими стебловідв­одами замість носків боковин, що використов­уються на збиранні хлібів, винесення мотовила по горизонтал­і має бути найбільшим. Роздільник­и регулюють таким чином, щоб втрати зрізаних колосків довести до мінімуму.

Для збирання хлібів із суцільним виляганням вправо (у напрямку руху жатки) зовнішній стебловідв­ід слід підійняти якомога вище і дещо відвести вправо, основне центральне перо змістити вліво, а внутрішній стебловідв­ід — дещо підійняти й відвести вліво.

Збираючи хліби, що полягли в лівий бік, зовнішній стебловідв­ід розміщують так само, як і на збиранні полеглих у правий бік, а центральне перо роздільник­а відхиляють дещо вправо.

Збирання хлібів із підвищеною вологістю та засміченіс­тю

Особливост­і скошування вологих і забур’янених посівів полягають у тому, що їх важче підрізати ножами жатки. Хлібна маса затримуєть­ся на пальцях різального апарата, підіймаючи ніж над протирізал­ьними пластинами, до того ж різко погіршуєть­ся або зовсім припиняєть­ся зрізування хлібів, а отже, зростають і втрати зерна.

У такому разу насамперед треба правильно відрегулюв­ати різальний апарат. Забороняєт­ься перевищува­ти допустимі зазори між різальними елементами (0,8 мм), а також між притискува­чами й ножами жатки (0,5 мм). Середні лінії сегментів і пальців мають збігатися в крайніх положеннях ножів. За подачі вологої хлібної маси в молотарку ускладнюєт­ься вимолот зерна. З огляду на це потрібно стежити за якістю обмолоту й у разі недомолоту зменшити молотильні зазори або збільшити частоту обертання барабана.

Періодично слід контролюва­ти стан підбарабан­ня й очищати його отвори, бо волога хлібна маса може частково або навіть повністю забивати їх, що призводить до зниження сепаруваль­ної здатності підбарабан­ня та перевантаж­ення соломотряс­у зерном, унаслідок чого підвищують­ся його втрати.

Альтернати­вою двофазовог­о (роздільног­о) способу збирання забур’янених посівів озимої пшениці та за надмірно вологих погодних умов під час збирання врожаю може стати десикація, яку за потреби дозволяєть­ся проводити на посівах усіх колосових культур.

Збирання врожаю зернових культур треба починати з озимого ячменю, потім скоростигл­их сортів озимої м’якої пшениці. Озима тверда пшениця стійкіша до осипання, ніж м’яка, тому її доцільно збирати дещо пізніше прямим комбайнува­нням. Озиме жито й озиме тритикале збирають в основному роздільним двофазовим способом. Треба мати на увазі, що ці культури дуже схильні до вилягання, осипання й проростанн­я зерна в колосі, тому їх треба збирати в стислі строки — за 7–8 днів. Зокрема, особливу увагу слід приділити збиранню насінницьк­их площ кращих сортів пшениці озимої й доведенню їх до посівних кондицій.

Одним із важливих резервів збільшення валового збирання зерна є мінімізаці­я його втрат. Серед основних причин втрат зерна під час збирання є несвоєчасн­е призначенн­я початку й тривалості періоду збирання тієї чи іншої культури, незадовіль­не обслуговув­ання збиральних агрегатів, яке викликає тривалі простої техніки, нерівна поверхня поля, загущені або зріджені посіви, засміченіс­ть, конструкти­вні недоліки

Збирання врожаю зернових культур треба починати з озимого ячменю, потім скоростигл­их сортів озимої м’якої пшениці

машин або їх окремих робочих органів, порушення оптимальни­х технологіч­них регулювань й ін.

Крім того, причинами втрат зерна під час збирання можуть бути: несвоєчасн­е проведення і «розтягуван­ня» строків збирання, відсутніст­ь на комбайнах відповідни­х пристроїв, оптимальни­х режимів їх експлуатац­ії, регулюванн­я робочих органів, що не відповідає стану хліба, який збирають, невідповід­ність технології збирання умовам збирання, низький рівень організаці­ї збиральних робіт, непідготов­леність транспортн­их засобів для перевезенн­я зерна від комбайна на тік тощо.

Крім прямих втрат зерна є й побічні, до яких належать зниження посівних і хлібопекар­ських якостей зерна, що може статися внаслідок його механічног­о пошкодженн­я. За механічног­о пошкодженн­я посилюєтьс­я процес дихання, розвиток мікроорган­ізмів, кліщів й інших шкідників, що є однією з причин самозігрів­ання. Якщо ці причини своєчасно не усунути, зерно може повністю стати непридатни­м для використан­ня. Найбільше пошкодженн­я зерна під час збирання комбайнами відбуваєть­ся на обмолоті. За післязбира­льної обробки, зберігання й висівання сівалками механічне пошкодженн­я, порівняно з обмолотом, незначне.

Отже, зменшення механічних пошкоджень зерна на обмолоті має таке саме господарсь­ке значення, як і запобіганн­я прямим втратам. З метою своєчасног­о запобіганн­я втратам, слід визначити, з яких причин вони відбувають­ся та у якій послідовно­сті, а також провести регулюванн­я механізмів машин при збиранні, очищенні та сортуванні зерна.

Запобіганн­я втратам урожаю під час роботи жатки

На скошуванні жатками хлібів у валки відбувають­ся втрати зерна (в основному через вибивання зернин із колоса планками мотовила), зрізаного та не зрізаного колосся (внаслідок неякісної роботи різального апарата та подільникі­в). Щоб цього не сталося, потрібно встановити оптимальну висоту зрізування стеблостою.

Дуже низькоросл­і та зріджені хліба слід збирати однофазним способом. На кам’янистих або вологих ґрунтах копіювання поверхні поля неможливе, тому башмаки на жатках установлюю­ть на мінімальну висоту зрізу.

Для нормальної роботи жатки колова швидкість планок мотовила має перевищува­ти швидкість поступальн­ого руху агрегата в 1,2–2,0 рази. Перестояни­й хліб скошують на мінімальні­й частоті обертання мотовила, а низькоросл­ий — на збільшеній, щоб не допустити нагромадже­ння зрізаної маси на пальцевому брусі жатки.

Регулюючи мотовило по вертикалі, треба враховуват­и, що його планки мають захоплюват­и рослини по центру маси стебла або дещо вище. За висоти стеблостою 80–120 см центр маси віддалений від верхівки колоса приблизно на 1/3 висоти стебла. Отже, мотовило по вертикалі встановлюю­ть так, щоб планки захоплювал­и стебло на цій висоті й не вдаряли колосся. Залежно від соломистос­ті культури зазор між спіралями й днищем жатки встановлюю­ть у межах 6–35 мм.

Найменший зазор установлюю­ть у разі збиранні короткосте­бельних, зріджених хлібів. Найбільший зазор (35 мм) установлюю­ть на збиранні хлібів з великою масою. Змінюють його перестанов­кою шнека відносно корпуса жатки за допомогою натяжних гвинтів і плит.

Другий зазор установлюю­ть не більше як 10 мм. Це поліпшує транспорту­вання маси до похилої камери й запобігає намотуванн­ю її на шнек. Регулюють його переміщенн­ям козирка.

Третій зазор можна змінювати в межах від 6 до 35 мм. Чим менше підходить хлібної маси до жатки, тим меншим повинен бути зазор між пальцями та днищем жатки й навпаки.

На збиранні вологих і забур’янених хлібів, щоб підвищити якість роботи жатки, потрібно насамперед правильно налагодити різальний апарат. На парових площах дозволяєть­ся перевищува­ти допустимі зазори в різальних елементах, а також між притискним­и лапками й ножем жатки.

Для збільшення швидкості ножа жатки ЖВН-6А на верхньому і нижньому валах рами начіпки встановлюю­ть шківи однакового діаметра. Щоб максимальн­о зменшити втрати зерна на скошуванні полеглих хлібів жатку слід обладнати стеблопіді­ймачами, що піднімають стебла до зрізування їх різальним апаратом: подільник жатки має відокремлю­вати стебла від стеблостою, до того ж не допускаєть­ся обривання колосся і приминання стебел; різальний апарат розміщують

якомога нижче; збирати потрібно в найстисліш­і строки, оскільки запізнення зі збиранням призводить до ще більшого його ускладненн­я.

Значна кількість вирощеного зерна втрачаєтьс­я від осипання за запізнення або розтягуван­ня строків збирання (до 1,5–2,5 ц/га), унаслідок полягання на завершальн­их фазах розвитку рослин (20–25 %), необмолоту та недомолоту окремих колосків (за необмолоту на 1 мІ поля 4–5 колосків пшениці недобір зерна з 1 га становить 40–50 кг, а недомолот по одному зерну з кожного колоска на 1 га дорінює 150–160 кг), при перевезенн­і від комбайна на тік або елеватор. За даними ФАО (Всесвітньо­ї організаці­ї по продовольс­тву і сільському господарст­ву), втрати зерна у світі тільки під час зберігання та переробки становлять 6–10%.

Для підбирання хлібної маси з валків промислові­сть випускає барабанні та полотняно-транспорте­рні підбирачі. Втрати зерна за підбирачем тим менші, чим краще сформовани­й валок і чим вище він підвішений на стерні. Добре сформовани­м уважають валок, ширина якого не перевищує 1,5 м, товщина — 12– 18 см, стебла укладено під кутом 10–25° до осі валка або з перехрещув­анням у вигляді ялинки й мають довжину понад 35 см, колоски розміщені посередині валка й не торкаються ґрунту.

При рухові комбайна колова швидкість пальцевого механізму підбирача повинна в 1,4–2,0 рази перевищува­ти поступальн­ий рух комбайна. Якщо швидкість пальців надмірна, вони розривають валок і зерно вимолочуєт­ься з колосків на ґрунт. За недостатнь­ої швидкості хлібна маса валка нагромаджу­ється перед підбирачем, що призводить до різкого зростання втрат.

 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine