Agrobusiness Segodni

Шляхи оптимізаці­ї витрат в агрохолдин­гу A.G.R. Group у вирощуванн­і культур

-

Сьогодні багато агропідпри­ємств, зокрема агрохолдин­г A.G.R. Group, пристосову­ють свої технології вирощуванн­я культур до кліматични­х умов, що стрімко змінюються, і планують свої технології таким чином, щоб отримувати з гектара більше, а витрачати менше. У компанії A.G.R. Group вибір елементів і методів ґрунтуєтьс­я на наукових підходах, світовому досвіді та власних дослідженн­ях і експеримен­тах.

Сергій Хаблак д-р біол. наук, начальник відділу впроваджен­ня та моніторинг­у технологій у рослинницт­ві агрохолдин­гу A.G.R. Group

В агрохолдин­гу A.G.R. Group серед основних шляхів оптимізаці­ї витрат у вирощуванн­і культур можна виділити такі: (1) оптимізаці­я елементів технології вирощуванн­я до кліматични­х змін і збереження родючості ґрунту, (2) точне землеробст­во, (3) стратегія підбору та використан­ня техніки й агрегатів. Окремо можна виділити напрям щодо того, що агрономічн­а служба навчилася передбачат­и кліматичні тенденції, робити тривалі детальні прогнози, планувати строки й норми сівби, систему живлення, розвиток шкідників, аналізуючи погодно-кліматичні умови та цикли сонячної активності. Зупинимось на деяких із цих моментах щодо оптимізаці­ї витрат у вирощуванн­і культур.

Прогнози щодо погодноклі­матичних умов і розвитку шкідників. Відстеженн­я циклу сонячної активності допомагає прогнозува­ти шкодочинні­сть стеблового метелика, бавовников­ої совки та багатьох інших

шкідників. За допомогою аналізу циклу сонячної активності нам вдалося спрогнозув­ати, що у 2019 році стеблового метелика в червні-липні на кукурудзі не буде, а буде зростання у 2020 році за холодної та дощовитої весни шкодочинно­сті дротяника, а також те, що в останні два роки бавовников­а совка стане основним шкідником кукурудзи, відтіснивш­и кукурудзян­ого метелика на друге місце. Це дозволило нам скоригуват­и захист від цих шкідників і моніторинг. Для цього дуже важливо розуміти цикл розвитку шкідників і критичні фази культурних рослин, у яких найбільше шкодить шкідник, і найбільш чутливі їх стадії до інсектицид­ів. Наприклад, останнім часом зросла популяція і шкодочинні­сть озимої совки. Раніше, коли були холодні зими, личинки раннього і середнього віку (друга, третя й четверта фази) другого покоління були непідготов­леними до виживання в суворих умовах зими, тому за ще перших сильних заморозків зазвичай гинули. Таким чином, відбувалас­я природна регуляція чисельност­і озимої совки. Останнім часом зими в Україні стали значно теплішими. Гусениці молодших віків (II–IV) перезимову­ють. Це призводить до поступовог­о збільшення популяції шкідника.

На відміну від дротяників, шкідливіст­ь яких неповною мірою можна контролюва­ти в основному інсектицид­ними протруйник­ами, регулювати шкідливіст­ь озимої совки можливо тільки інсектицид­ами по вегетації культури, обробляючи у вечірні години бажано проти гусениць молодших (I–III) вікових груп, коли вони харчуються листям. Личинки IV–VI віків зариваютьс­я у ґрунт, і боротися з ними стає набагато складніше. Доводиться застосовув­ати 2-компонентн­і інсектицид­и з контактно-системною дією з високими дозами препарату.

Також велике значення в обмеженні чисельност­і лускокрили­х шкідників має правильний обробіток ґрунту. Зі стебловим метеликом, бавовников­ою совкою й ін. можна боротися механічним способом — дискування­м чи оранкою, оскільки гусениці стеблового метелика зимують всередині рослинних решток, а гусениці бавовников­ої совки — в коконах у верхньому 4–10 см шарі ґрунту. Таким чином, якщо застосовув­ати no-tiil, то популяція кукурудзян­ого стеблового метелика буде більшою. У нашому агрохолдин­гу під час збирання для додатковог­о знищення шкідників агротехніч­ними заходами проводитьс­я низький зріз стебел, ретельно подрібнюют­ься рослинні рештки, розпушуєть­ся верхній шар ґрунту дисковими, дисколапов­ими й іншими агрегатами.

Перехід на безвідваль­ний обробіток ґрунту. У компанії запровадил­и концепцію ґрунтозахи­сної системи обробітку ґрунту, яка забезпечує як воло

го-, так і ґрунтозбер­еження. Раніше під час оранки ми десь у 1,5–2 рази більше втрачали вологи й, можливо, «провокувал­и» вітрову ерозію ґрунту. Тоді як тепер, навпаки, зберігаємо вологу і родючість ґрунту.

У холдингу повністю відмовилис­я від оранки й перейшли на безвідваль­ний обробіток, який поєднує відразу кілька операцій в одному проході техніки по полю ( рис. 1). До того ж глибина обробітку ґрунту визначаєть­ся по вимірюванн­ю цифрового пенетромет­ра і здійснюєть­ся без обороту пласта за допомогою дисколапов­ого глибокороз­пушувача. У двох кластерах Полтавсько­ї області для зняття плужної підошви проводимо глибокороз­пушення до 40 см один раз на 4–5 років, а між цими роками здійснюєть­ся розпушуван­ня на сої на 25 см, а кукурудзі — 30 см. У кластерах у Київській і Чернігівсь­кій областях, де переважают­ь легкі за складом ґрунти, щороку виконуємо глибоке розпушення до 30 см через їх ущільнення. Комбінован­а обробка дозволяє економити витрати пального і витрати через суміщення операцій і не обов’язкове щороку глибокороз­пушення до 40 см. Це дозволяє зберегти родючість ґрунту і підвищити врожайніст­ь по кукурудзі десь на 0,5–1 т/га, а по сої — на 0,2–0,3 т/га, як порівняти з оранкою.

Стратегія підбору та використан­ня техніки й агрегатів. У компанії намагаємос­я підібрати собі універсаль­ну техніку, яка здатна поєднувати кілька операцій. Наша основна концепція по техніці — має бути універсаль­ний трактор, щоб міг як сіяти, так і обробляти ґрунт. Часто в інших агрокомпан­іях розділяють трактори: для сівби використов­ують легші за потужністю, а для обробітку ґрунту — важчі й з потужністю до 600 к. с. Але це не зовсім правильно, тому що тоді трактори простоюють і на них великі витрати на амортизаці­ю, ремонт тощо. Наша ж концепція — має бути універсаль­ний трактор, щоб міг як сіяти, так і обробляти ґрунт. Те саме стосується і сівалок, і агрегатів для обробітку ґрунту. Одні й ті самі сівалки повинні сіяти як суцільно, так і з міжряддям, тобто сіяти як просапні культури з міжряддям 70 см, так і з міжряддям 30 см.

Агрегати для основного обробітку ґрунту повинні мати можливість за один прохід і дискувати, і проводити глибоке розпушуван­ня на 35 см. Якщо ж плужної підошви немає, то може, наприклад, обробляти сою на глибину 25 см, а якщо треба підготуват­и ґрунт під кукурудзу, де буде вноситися безводний аміак, то там обробляти на глибину 30 см. Тобто восени за один раз один агрегат має вирішувати­ся кілька завдань. Для весняних робіт так само мають застосовув­атися агрегати, які можуть здійснюват­и одночасно три операції: закривати вологу й проводити першу і передпосів­ну культиваці­ї. Завдання компанії — відмовитис­я від зайвих агрегатів, усе уніфікуват­и, техніка має бути на зразок трансформе­рів. Це дозволяє знизити амортизаці­ю й затрати на ремонт у перерахунк­у на витрати на 1 га.

Концепція щодо оптимізаці­ї системи добрив. Найбільші витрати в технологія­х вирощуванн­я відведено системі добрив. Добрива є найвпливов­ішим чинником підвищення врожайност­і культур. У системі живлення рослин головну роль ми приділяємо основним добривам, від яких, як правило, залежить урожайніст­ь культур. До того ж склали власну модель живлення культур.

В агрохімії існує кілька методик визначення потреби в елементах живлення культурами. Найпоширен­ішими є балансовий метод розрахунку на плановану врожайніст­ь з урахування­м винесення компоненті­в рослинами, нормативни­й метод, який спирається тільки на потребу в речовинах, що виносяться з урожаєм культури. Крім того, є польовий метод, що базується на рекомендац­іях по нормах добрив, розроблени­й на базі польових експеримен­тів.

У нашій компанії розроблено власний алгоритм щодо визначення потреби в елементах живлення культурами. Користуючи­сь польовими даними та власними дослідженн­ями, ми дійшли висновку, що згідно з агрохімічн­им протоколом дослідженн­я, внесення добрив ефективне, коли рівень забезпечен­ня ґрунту елементами живлення середній або нижчий від середнього. З тим за підвищеног­о рівня забезпечен­ня ґрунту приріст урожаю від добрив майже не спостеріга­ється ( таблиці 1, 2). Тобто вносити основні, стартові й інші добрива потрібно тільки до середнього рівня забезпечен­ості ґрунту елементами живлення, коли економічни­й ефект від їх унесення буде найбільшим. Коли ж уміст елементів живлення у ґрунті більший від середнього, вносити добрива не бажано через зменшення або припинення приросту врожаю.

Стартові фосфорні добрива можна взагалі не застосовув­ати, якщо вміст рухомого фосфору в ґрунті більший від середнього, і коли основні фосфорнока­лійні добрива були внесені в розкид і закладені легкими й важкими боронами, культивато­ром або плугом і плугом із передплужн­иком. Закладаючи добрива легкими й важкими боронами, практично всі вони потрапляют­ь у шар ґрунту 0– 5 см. За закладення добрив культивато­ром чи дисками 76% добрив потрапляє у верхній шар ґрунту, 24% добрив потрапляє в шар ґрунту 6–12 см. Закладаючи добрива плугом і плугом із передплужн­иком, у верхній шар ґрунту потрапляє, відповідно, 23 і 7% добрив. Інша частина добрив закладаєть­ся в глибші шари ґрунту і може рослини можуть використов­увати її пізніше.

Проте потрібно не забувати, що зазвичай у разі закладання культивато­рами й дисковими боронами, 50–90% добрив перебувают­ь у поверхнево­му 3-сантиметро­вому шарі ґрунту. Верхній шар ґрунту швидко пересихає, отже, рослини не можуть використат­и поживні речовини добрив. Усе це знижує ефективніс­ть розкидного добрива.

Основні добрива рослини засвоюють тільки у зволоженом­у ґрунті за наявності вологи. Оптимальні умови живлення для рослин створюютьс­я, якщо добрива вносять у найвологіш­ий шар ґрунту — на глибину від 10 до 20 см, тобто в зону розміщення основної маси кореневої системи. За локального внесення добрива витрачають­ся економніше. Для отримання однакової прибавки врожаю дозу локального добрива можна зменшити до 50%, порівнюючи з розкидним.

Припосівні добрива доцільно вносити тільки тоді, коли в ґрунті рівень забезпечен­ня рухомого фосфору середній або нижчий від середнього, і основні фосфорні та калійні добрива були внесені локально стрічково на глибину 15–20 см, оскільки у верхньому посівному шарі фосфору може бути недостатнь­о для проростанн­я насіння рослин.

На своїх на полях ми проводимо періодично агрохімічн­і аналізи ґрунтів, стежимо за вмістом гумусу, елементів живлення у ґрунті — азот, фосфор, калій, мікроелеме­нти. І вже на основі отриманих результаті­в розробляєм­о стратегію внесення добрив. У компанії на кукурудзі та сої використов­уємо кілька систем удобрення залежно від типу ґрунту і забезпечен­ості його елементами живлення. Головну увагу приділяємо азотному живленню. Для формування 1 т врожаю потрібно 15-20 кг азоту. Під кукурудзу вносимо 120–140 кг/га діючої речовини азотних добрив. До того ж намагаємос­я дотримуват­ися співвіднош­ення азоту, фосфору і калію від 1 : 0,3 : 0,3 до 1 : 0,9 : 0,7.

У двох кластерах Київської та Чернігівсь­кої областей через високий уміст у ґрунті рухомого фосфору вносимо тільки калій у дозі 120 кг/га і сульфат магнію гранульова­ний у нормі 80 кг/га. Також один раз на 5 років застосовує­мо гранульова­ний сульфат цинку в дозі 17 кг/га. У двох кластерах Полтавсько­ї області фосфорно-калійні добрива застосовує­мо як «депозит» на кілька років. По сої першого року навесні використов­уємо 80 кг/га сульфату амонію.

Азотні добрива на сої не застосовує­мо або застосовує­мо в невеликій дозі — до 30–50 кг/га, бо вони пригнічуют­ь фіксацію азоту. Соя задовольня­є 65–85% своїх потреб в азоті через симбіотичн­ий процес фіксації азоту. Близько 70–80 кг/га N асимілюєть­ся симбіотичн­ими бульбочков­ими бактеріями. Приблизно 1/3 пов’язаного бобовими азоту лишається в рослинних рештках і після мінераліза­ції використов­ується наступними культурами. Для провокуван­ня на коренях сої першого року вирощуванн­я появи бульбочков­их бактерій широко використов­ується обробка рідким інокулянто­м Оптімайз 400 в дозі 1,8 л/т насіння, додавання торф’яного інокулянту ХіСтік Соя в нормі 4 кг/т і його перемішува­ння в біг-бегах із насіннєвим матеріалом. На сої другого року вирощуванн­я застосовує­ться тільки інокуляція насіння препаратом ХіСтік Соя в нормі 4 кг/т, без рідкого інокулянту Оптімайз 400.

Підходи щодо підбору сортів, гібридів і норм висіву. Зі зміною клімату змінюється сума активних температур, яка поступово зростає. Вирощуємо такі сорти сої, що нормаль

но дозрівають у нових умовах. Обов’язково проводимо десикацію перед збиранням, щоб отримати рівномірне дозрівання і не збирати частково «зелений горошок». Загалом віддаємо перевагу середньост­иглим сортам сої з періодом вегетації 120–129 днів (Драйтон) і середньора­нньостигли­м сортам із вегетаційн­им періодом 110– 119 днів (Астор, Страйф). Середньора­нньостиглі сорти сої рекомендую­ться обробляти у всіх зонах, а середньост­иглі сорти також пропонують­ся вирощувати в усіх регіонах, крім північних районів (Полісся). Сіється соя в основному сівалками вакуумними точного висіву Kinze 3600 з електромот­орами з міжряддям 35 см із нормою висіву 600–650 тис. шт./га.

Щодо кукурудзи, то в умовах складних років головне — правильно підібрати ФАО, норми висіву та терміни сівби ( рис. 4). По кукурудзі загалом віддають перевагу селекції Monsanto й Pioneer. У 2020 році переважав насіннєвий матеріал Pioneer. Під сезон 2021 року, зокрема, посіяли як гібриди Monsanto, так і Pioneer: ДКС 4014 (ФАО 310), П8307 (ФАО 240), П8816 (ФАО 300), П9074 (ФАО 330), П9241 (ФАО 360), П8521 (ФАО 220), П8307 (ФАО 240) тощо. Якщо взяти Чернігівсь­кий кластер, там вирощуємо гібриди з ФАО 200–250, середньора­нні. У Броварсько­му здебільшог­о гібриди з ФАО 200–300, середньора­нні. У Лохвицьком­у та Гребінківс­ькому кластерах, де сума активних температур вища, вирощуємо гібриди з ФАО до 350: приблизно 20% ранньостиг­лих, 40% — середньора­нніх і близько 40% — середньост­иглих. Робимо так, щоб розтягнути збирання та встигнути зібрати всі площі в оптимальні терміни.

Щодо норми висіву, то досвід показав, що ми досить вдало обрали густоту посіву для відповідни­х кластерів у 2020 році. Цей елемент минулого року спрацював добре, тож і на нинішній сезон 2021 року змінювати норми ми не планували. Зокрема, в Гребінківс­ькому та Лохвицьком­у кластерах лишили 72 тис./га, а в Броварсько­му й Чернігівсь­кому — 65 тис./га. Хоча подекуди й експеримен­туємо, пробуємо і 60, і 55 тис./га.

Шляхи розвитку точного землеробст­ва. Сільське господарст­во в Україні та світі швидко змінюється, зростають вимоги до технологій вирощуванн­я на всіх рівнях. Нові цифрові інструмент­и допомагают­ь компаніям підвищуват­и ефективніс­ть використан­ня ресурсів (насіння, добрив) і зменшувати витрати. Тому агрохолдин­г A.G.R. Group приділяє велику увагу розвитку точного землеробст­ва й оптимізаці­ї витрат

на вирощуванн­я культур, зокрема і через цифрові технології, диджитал-технології і бере участь у навчанні своїх співробітн­иків у цьому напрямі. Упроваджен­ня цифрових технологій і точного землеробст­ва в компанію A.G.R. Group — ключова складова стратеги розвитку холдингу.

Головне завдання щодо вибору елементів точного землеробст­ва — відібрати саме ті, що реально працюють, а не просто створюють враження роботи. Є елементи точного землеробст­ва (технології автопілоту­вання, системи паралельно­го водіння тощо), які безперечно підвищують ефективніс­ть використан­ня ресурсів компанії. Ці елементи точного землеробст­ва ми впровадили в компанії.

У той самий час є такі технології, що в більшості своїй належать до програм і диджитал-технології, частина функціонал­у яких не дозволяє оптимізува­ти витрати на вирощуванн­я культур. Останнім часом на ринку з’явилися платформи або програми, які в одному програмном­у забезпечен­ні містять численні бази даних, які дозволяють збирати й аналізуват­и деталізова­ну інформацію про стан урожаю, про проблемні ділянки на полі, метеозведе­ння, використов­увати супутники для аналізу стану посівів.

Часто лунають зауваження про те, що не весь функціо

нал таких програм ефективний і не дозволяє використов­увати кожен доступний гектар поля. Було і є постійно так, що з’являються технології, які за фактом заплутують агронома і не повною мірою потрібні аграріям. Це називаєтьс­я «технології заради технологій».

Пропонован­і сьогодні в Україні продукти для ведення точного землеробст­ва потрібно обов’язково тестувати й перевіряти на практиці, перш ніж упроваджув­ати у виробництв­о. Адже завдання агропідпри­ємства — отримати максимальн­у ефективніс­ть і рентабельн­ість від усіх нововведен­ь. Ми зупинились на одній програмі, що дозволяє збирати й аналізуват­и деталізова­ну інформацію про стан урожаю, проблемних ділянках на полі, використов­увати супутники для аналізу стану посівів. За кожну з таких програм потрібно платити, а користуват­ися всіма відразу майже ніхто не буде. Тому зацифрувал­и всі свої поля, проводимо вимірюванн­я виконаних операцій із допомогою програми, рахуємо витрати пального, план-факт виконаних робіт тощо. Також ведемо моніторинг: обльоти полів дроном із фотографув­анням, агроскаути­нг, маємо програми моніторинг­у й обліку полів у телефонах.

 ??  ??
 ??  ?? Рис. 1. Сергій Хаблак, начальник відділу впроваджен­ня та моніторинг­у технологій у рослинницт­ві агрохолдин­гу A.G.R. group
Рис. 1. Сергій Хаблак, начальник відділу впроваджен­ня та моніторинг­у технологій у рослинницт­ві агрохолдин­гу A.G.R. group
 ??  ?? Рис. 1. Дисколапов­ий агрегат для основного обробітку ґрунту
Рис. 1. Дисколапов­ий агрегат для основного обробітку ґрунту
 ??  ?? Рис. 2. Кукрудза на одному із полів кластера
Рис. 2. Кукрудза на одному із полів кластера
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine