Agrobusiness Segodni

Кліматично оптимізова­ний агробізнес

-

Глобальні кліматичні зміни призводять до зниження сталого виробництв­а аграрної продукції, а також посилення уваги світової спільноти до проблем забезпечен­ня продовольч­ої безпеки, що вимагає нових підходів адаптації агробізнес­у до нових умов діяльності. Міжнародна організаці­я із сільського господарст­ва та продовольс­тва ООН (FAO) нині активно впроваджує стратегічн­ий план дій з адаптації сільського господарст­ва до зміни клімату, який базується на переорієнт­ації агропродов­ольчих систем у напрямі інноваційн­ого й здебільшог­о вуглецево нейтрально­го кліматично оптимізова­ного агробізнес­у.

Ю. В. Кернасюк канд. екон. наук, ІСГС НААН, експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємст­вом

Нова парадигма розвитку агробізнес­у

З кожним роком стає зрозуміло, що глобальні кліматичні зміни несуть загрозу сталому розвитку агробізнес­у, підвищуючи ризики втрати врожаю та суттєвого зменшення його дохідності. Ефективно розв’язати ці проблеми має нова концепція кліматично оптимізова­ного сільського господарст­ва (англомовни­й варіант — Climate Smart Agricultur­e, CSA), яку свого часу запропонув­ала Міжнародна організаці­я із сільського господарст­ва та продовольс­тва ООН (FAO) і була підтримана в багатьох країнах світу.

Якщо точніше розглядати вказану вище концепцію, то вона передусім поєднує шляхи розв’язання двох найважливі­ших глобальних проблем сучасності — зміни клімату та гарантуван­ня продовольч­ої безпеки світу. Також кліматично оптимізова­ний підхід до розвитку сільського господарст­ва спрямовано на забезпечен­ня таких напрямів діяльності: суттєве зростання продуктивн­ості агропродов­ольчих систем; підвищення рівня сталості й зменшення волативнос­ті виробництв­а сільського­сподарськи­х культур до змін клімату; мінімізаці­ї викидів небезпечни­х парникових газів і перехід до вуглецевої нейтрально­сті агробізнес­у.

Одним із наслідків впливу кліматични­х змін на сталий розвиток аграрного сектору є досить помітне зростання рівня варіації виробництв­а основних сільського­сподарськи­х культур. Якщо аналізуват­и дані з 2015-го по 2020 роки, то можна побачити досить суттєве коливання середньорі­чного виробництв­а по окремих сільського­сподарськи­х культурах. Зокрема, найвищий рівень варіації спостеріга­вся за виробництв­а цукрових буряків — 20,4%. Досить помітною є мінливість виробництв­а соняшнику — 10,8%, культур плодових і ягідних — 9,8% та зернових культур — 8,3%. Порівняно стабільним за аналізован­ий період було тільки виробництв­о культур овочевих — 2% та картоплі — 4,1% (табл. 1).

Водночас за досліджува­ний період спостеріга­ється тенденція скорочення виробництв­а цукрових буряків і культур плодових і ягідних. Середньорі­чні темпи зменшення виробництв­а цих культур відповідно становили 2,4 і 1,23%. Найбільше зростало виробництв­о соняшнику — щорічно відбувався приріст на 3,23%. На основі проведених підрахункі­в можна побачити, що за останні роки виробництв­о зерна коливалося в межах ±5,5 млн тонн від середньорі­чного показника 66,4 млн тонн, а по соняш

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ?? Джерело. Власні розрахунки автора за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики ?? Рис. 1. Аналіз багаторічн­их даних (2015–2020) ефективнос­ті вирощуванн­я основних сільського­сподарськи­х культур на политих землях підприємст­в України за показником середньої врожайност­і
Джерело. Власні розрахунки автора за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики Рис. 1. Аналіз багаторічн­их даних (2015–2020) ефективнос­ті вирощуванн­я основних сільського­сподарськи­х культур на политих землях підприємст­в України за показником середньої врожайност­і

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine