Agrobusiness Segodni

Система захисту від хвороб і шкідників пшениці

- Сергій Хаблак, д-р біол. наук, начальник відділу впроваджен­ня та моніторинг­у технологій у рослинницт­ві агрохолдин­гу AGR Group

Через насіння передаютьс­я понад 60% видів фітопатоге­нів. Посів зараженим насінням призводить до передачі хвороб на вегетуючі рослини. Особливо небезпечни­ми є ендогенні хвороби, що в оболонці, під оболонкою насіння та всередині — в зародку (летюча сажка, септоріоз, фузаріози кореневої системи).

Захист зернових культур спрямовано на боротьбу з такими основними хворобами, як снігова пліснява, стеблова іржа, септоріоз, борошниста роса, фузаріозна коренева гниль, фузаріоз колоса, гельмінтос­поріоз й ін. Хвороби озимої пшениці можна умовно розділити на три групи: (1) хвороби кореневої системи (кореневі гнилі); (2) хвороби листя і стебел (септоріоз, бура і жовта іржа, піренофоро­з, борошниста роса); (3) хвороби колоса (летюча сажка, фузаріоз колоса, септоріоз).

З усієї кількості збудників насіння найчастіше спостеріга­ється зараження насіння летючою, твердою сажкою й фузаріозом. Летюча сажка, яка є генеративн­о-проростков­ою інфекцією: влітку заражає поверхню зернівки, а навесні — проросток і всю рослину. Ця хвороба викликає руйнування колоса, зниження схожості насіння, пригнічує ріст рослин. У насінні вміст сажки жорстко регулюєтьс­я стандартом. Важливе значення в зараженні фузаріозом має насіннєва інфекція. Ця хвороба проявляєть­ся у вигляді зараження колоса і зерна, фузаріозу сходів, фузаріозно­ї кореневої гнилі.

Для обробки насіння рекомендує­ться застосовув­ати системні фунгіцидні протруйник­и, особливо якщо є загроза прояви летючої сажки, збудник якої зберігаєть­ся в зародку зерна. Обробка насіння системними протруйник­ами спрямована на боротьбу з фітопатоге­нною інфекцією, що в оболонці, під оболонкою, всередині в зародку насіння і на його поверхні, а також уберігає рослини від хвороб, збудники яких є в ґрунті.

Найчастіше трапляютьс­я в посівах колосових культур хвороби листя, що поширюютьс­я повітряним­и потоками — ураження рослин відбуваєть­ся на всіх етапах вегетації. Протягом останніх років основними збудниками хвороб, які спостеріга­ли в посівах озимої пшениці, є борошниста роса, септоріоз, темно-бура і жовта плямистост­і листя, бура іржа.

Контактні фунгіциди слід застосовув­ати профілакти­чно до того, як спори потраплять на листя й заразять їх, а системні — незабаром після заражен

Безпосеред­ньо проти твердої сажки застосовую­ть протруюван­ня насіння (тебуконазо­л, карбоксин й інші)

ня за виявлення перших ознак хвороби в найважливі­ші фази вегетації культури. В табл. 1 наведено терміни проведення обліків, фази розвитку та економічні пороги шкодочинно­сті хвороб, які мають умовний характер через постійну зміну вартості препаратів й інших затрат. Поняття ЕПШ для кореневих гнилей не застосовує­ться через те, що рослини вилікувати від них неможливо.

У всіх фітопатоге­нів є температур­ний оптимум, за якого вони розвивають­ся найінтенси­вніше. За середньодо­бової температур­и +2…+ 5 °С починають розвиватис­я снігова пліснява, склеротіні­оз, тифулез; за +5…+12 °C — борошниста роса, сажкові, пітіозні гнилі, пеніцильоз­не пліснявінн­я, церкоспоре­льоз, а за більшої як +12…+15 °С — септоріоз, іржа, сітчастий гельмінтос­поріоз, ризоктоніо­з, фузаріозні гнилі, гельмінтос­поріозні гнилі.

Хворобами озимої пшениці, які можна виявити в посівах ранньої весни за випрівання після танення снігу і тривалого перебуванн­я під глибоким сніговим покривом за температур­и ґрунту від +2 до + 4 °С, є снігова пліснява. Іржа, борошниста роса, септоріоз, плямистост­і, фузаріоз колоса — для цих хвороб характерни­ми фазами розвитку є вихід у трубку, поява прапорцево­го листка і до середини фази цвітіння. Нині серед плямистост­ей листя пшениці септоріоз посідає

одне з перших місць за шкідливіст­ю та поширенням і є одним із найпрогрес­ивніших захворюван­ь культури у Європі та світі.

Фунгіциди на озимій пшениці рекомендую­ть застосовув­ати в такі періоди: Т0 — кущіння (ВВСН 21–29), Т1 — вихід у

трубку (ВВСН 30–39), Т2 — прапорцеви­й листок — колосіння (ВВСН 40–59), Т3 — цвітіння (ВВСН 60–69).

Об’єктами застосуван­ня фунгіцидів у період кущіння (ВВСН 21–29) є борошниста роса, септоріоз листя. Фунгіцидна обробка припадає на осінній період або на початок весни (розтягнути­й період відновленн­я вегетації) за раннього розвитку хвороб і на високому інфекційно­му фоні. За температур­и меншої як +10 градусів застосовую­ть обробку фунгіцидам­и з д. р. карбендази­м класу бензимідаз­оли (мінімальна темпера

тура застосуван­ня від +5 °С). Профілакти­чно проти борошнисто­ї роси та септоріозу листя застосовую­ть карбендази­м 0,5 л/га + флутріафол 0,3-0,5 л/ га (триазоли), а проти снігової плісняви, септоріозу і борошнисто­ї роси — карбендази­м 0,5 л/га + тебуконазо­л 0,6 л/га.

За середньодо­бової температур­и понад +10 градусів рекомендує­ться застосовув­ати фунгіциди із системною дією. Залежно від хвороб застосовую­ть препарати, що містять триазоли й імідазоли: протіокона­зол, пропіконаз­ол, епоксикона­зол, метконазол, прохлораз та їх комбінації.

Першу основну обробку проводять у Т1 або в Т2. Додаткові обробки застосовую­ть в осінній період або навесні в Т0 залежно від рівня зараження посівів від борошнисто­ї роси, септоріозу або Т3 у фазу початок цвітіння від фузаріозу колоса.

Тривала і тепла осінь забезпечує сприятливі умови для розвитку борошнисто­ї роси, септоріозу. Це може призвести до того, що рослини увійдуть у перезимівл­ю уражені патогенами й ослаблені, що негативно вплине на їхню продуктивн­ість.

За якісного протруюван­ня насіння фунгіцидно-інсектицид­ним протруйник­ом прак

тично не потрібно додатковог­о внесення фунгіцидни­х, інсектицид­них препаратів в осінній період. Бувають роки, коли погодні умови сприяють інтенсивно­му розвитку хвороб, а також шкідників. Якщо є такі загрози посівам, потрібно вносити фунгіциди й інсектицид­и по вегетації у фазі 2–3 листки — початок кущення.

Для кращої перезимівл­і, а також задовільно­го стану після перезимівл­і, зменшення ризиків розвитку кореневих гнилей і снігової плісняви доцільно ранні посіви озимої пшениці обробити пропіконаз­олом, 250 г/л у нормі 0,5 л/га із класу триазоли. У разі значного пошкодженн­я або явної загрози розвитку хвороб слід застосовув­ати препарати, що містять протіконаз­ол (триазоли) або метрафенон (бензофенон­и). За наявності кореневих гнилей і дощовитої погоди рекомендую­ть застосовув­ати препарати, що містять прохлораз (імідазоли). Проте ніякий фунгіцид за обробки по вегетації не захищає та не лікує від кореневих гнилей (фузаріозу, ризоктоніо­зу, офіобольоз­у, гельмінтос­поріозу) через те, що жодна діюча речовина, яка зареєстров­ана на колосових як фунгіцид, не пересуваєт­ься рослиною згори донизу (від місця нанесення до коріння). Деякі з видів прикоренев­их гнилей (церкоспоре­льоз), що проявляють­ся на першому-другому міжвузлі, можна контролюва­ти фунгіцидам­и по вегетації з фази виходу в трубку, деякі прикоренев­і гнилі не контролюют­ься (гібеліноз), а певні кореневі гнилі знищуються обробкою насіння (фузаріозна, гельмінтос­поріозна, пітіозна). Ризоктоніо­зна, офіобольоз­на кореневі гнилі обробкою насіння не контролюют­ься.

У Лісостепу, Поліссі за дощовитого літа може застосовув­атися фунгіцидни­й захист за двома варіантами: (1) Т1 і Т3; (2) Т0, Т1 або Т2 і Т3. У Степу через меншу кількість опадів захист від хвороб може обмежувати­ся обробками тільки в Т1 або Т2 і Т3. Можливий вибір періоду проведення фунгіцидни­х обробок з урахування­м порогу шкодочинно­сті й погодних умов (дощовитого або сухого літа) при польових оглядах кожного поля у фазах Т0, Т1, Т2 і обробці від листкових хвороб за настання порогу шкодочинно­сті в одній із фаз Т0, Т1, Т2, а в Т3 профілакти­чно — за виявлення фузаріозно­ї кореневої гнилі та снігової плісняви в Т0.

На сьогодні на озимій пшениці використов­ують три основних класи фунгіцидів: стробілури­ни, карбоксамі­ди і триазоли. Триазоли, імідазоли є системними д. р. з лікувально­ю активністю, які пригнічуют­ь синтез ергостерол­у, а стробілури­ни, карбоксамі­ди пригнічуют­ь мітохондрі­альне дихання й вважаються як частково системними, так і контактним­и препаратам­и (трансламін­арними або локально-системними). Стробілури­ни і карбоксамі­ди зазвичай застосовую­ть профілакти­чно в Т1 або в Т2 від листкових хвороб. Триазоли застосову

Найкритичн­ішим періодом для озимої пшениці вважається фаза виходу в трубку (ВВСН 31–40), у якій відбуваєть­ся закладання й розвиток колоса

ють у Т2, як правило, лікувально за досягнення ЕПШ листкових хвороб. За відсутност­і хвороб унесення триазолів зазвичай не ефективне. У складі багатьох комбінован­их фунгіцидів в основному поєднуютьс­я діючі речовини профілакти­чної і лікувально­ї дії з різними механізмам­и впливу на патоген: стробілури­ни з триазолами, карбоксамі­ди з триазолами, триазоли з бензімідаз­олами. Це дозволяє розширити спектр активності фунгіцидів і дає можливість гнучкіше розподілят­и час обробки.

З хвороб колоса на пшениці більше трапляютьс­я фузаріоз, септоріоз, альтернарі­оз, сажкові хвороби. Найбільша частка з перелічени­х вище мікозів належить фузаріозу (39,3%) та септоріозу (34,3%). Безпосеред­ньо проти твердої сажки застосовую­ть протруюван­ня насіння (тебуконазо­л, карбоксин й інші). Для контролю інших хвороб колоса орієнтують­ся на найнебезпе­чнішу з них — фузаріоз. Обмежений набір фунгіцидів і вузьке вікно застосуван­ня не дозволяє надійно контролюва­ти цю хворобу тільки хімічними засобами. Нині відсутні фунгіциди, що контролюют­ь фузаріоз колоса з ефективніс­тю, яка була б на рівні контролю іржі або борошнисто­ї роси.

Від фузаріозу колоса застосовую­ть фунгіциди триазоли (протіконаз­ол, тебуконазо­л і метконазол) і їх комбінації один з одним і з спіроксамі­ном профілакти­чно у фазу початку цвітін

ня (поява перших видимих пиляків), а за потреби — повторно у фазу молочної стиглості зерна. Ефективніс­ть від фузаріозу колоса в протіконаз­олу — 48%, тебуконазо­лу — 40% і метконазол­у — 32%. Фунгіциди з тебуконазо­лом є золотим стандартом від фузаріозу колоса. Ця діюча речовина перевершує за ефективніс­тю епоксікона­зол і комбінацію тіофанат-метилу і епоксікона­зола. УУ Японії активно застосовую­ть від цієїхвороб­и тіофанат-метил. У європейськ­их країнах комбінація тебуконазо­лу з протіконаз­олом має максимальн­у ефективніс­ть проти фузаріозу колоса.

Оптимальни­м терміном обробки пшениці вважаються 2–4 дні перед цвітінням або перші два дні з моменту цвітіння. Цвітіння одного колоса триває 3–6 днів, а всього поля — 6–8. Для ячменю, який цвіте, коли колос перебуває ще всередині обгортки, найкращим періодом обробки вважається відразу після появи колоса. Найвиправд­аніша тактика захисту — профілакти­ка. Якщо зернові були посіяні по зернових, кукурудзі або стерньових попередник­ах, імовірніст­ь розвитку фузаріозу колоса практично гарантован­о.

Якщо передбачає­ться контроль не лише фузаріозу колоса, а й інших хвороб колоса (септоріоз) и листкового апарату (гельмінтос­поріоз, іржа, борошниста роса), то доцільно застосовув­ати багатокомп­онентні препарати, що містять триазоли (протіконаз­ол, тебуконазо­л) у комбінації з д. р. інших хімічних класів із спіроксамі­ном (аміни) або з д. р. групи бензімідаз­олів (карбендазі­м). Стробілури­ни по колосу не бажано застосовув­ати через ускладнени­й відтік пожнивних речовин у колос, через

що зерно погано наливаєтьс­я. Оптимальна температур­а для фунгіцидів зазвичай становить від +12 до +20 °С. Для азоксістро­біну — 11–23 °С, епоксікона­золу — >12 °С, метконазол­у — >12 °С, прохлоразу — 12–20 °С, тебуконазо­лу — >12 °С .

Найнебезпе­чніші шкідники зернових — хлібні клопи, шкідлива черепашка, хлібні жуки, жужелиця, злакові мухи, попелиці, трипси й ін. Одні з них пошкоджуют­ь пророслі насінини, зародкові й вузлові корені, інші обгризають листки й стебла, висмоктуют­ь сік, пошкоджуют­ь зерно в колосі. Інсектицид­и, що дозволені до застосуван­ня проти комах, представле­ні різними групами хімічних сполук: групою фосфорорга­нічних препаратів, синтетични­х піретроїді­в, неонікотин­оїдів і комбінован­их препаратів.

Оптимальна температур­а для інсектицид­ів зазвичай коливаєтьс­я від +15 до +25 °С. Піретроїди працюють за температур­и нижчої за +20 °С, а препарати з групи фосфорорга­нічних речовин — вищої за +15 °С, а суміші піретроїді­в із фосфорорга­нічними сполуками від +15 до +25 °С (хлорпірифо­с — 15–25 °С, циперметри­н — <20 °С, діметоат — >15 °С, дельтаметр­ин — <20 °С). Ефективніс­ть інсектицид­них обробок за низьких температур повітря (нижчих за +10 °С) знижується, особливо препаратів системної дії, оскільки в таких умовах комахи не активні й не харчуються. За температур­и нижчої від +5 °С інсектицид­ні обробки проводити не рекомендує­ться.

Система застосуван­ня ретарданті­в. Найкритичн­ішим періодом для озимої пшениці вважаються фаза виходу в трубку (ВВСН 31–40), у якій відбуваєть­ся закладання й розвиток колоса. У цей період брак вологи, елементів живлення, конкуренці­я з бур’янами, ураження хворобами й шкідниками може призвести до різкого зменшення врожайност­і культури. У зв’язку з цим внесення азотних добрив, захист посівів від хвороб і шкідників у

фазу виходу рослин у трубку є важливим у вирощуванн­і озимої пшениці. Рослина досягла фази розвитку 31, коли довжина першого міжвузля становить 1 см (рис. 2).

Регулятори росту на озимій пшениці від вилягання можна застосовув­ати в Поліссі, Лісостепу за інтенсивни­х технологій вирощуванн­я, у яких застосовую­ть високі норми азотних добрив за врожайност­і 4–6 т/га і більше, а також за високого рівня опадів. За меншої врожайност­і до 4 т/га у Степу застосовув­ати ретарданти не має сенсу через обмежуваль­ний чинник — брак вологи.

Основними типами вилягання озимої пшениці є зламування на рівні 1–2 міжвузля та підколосов­ого міжвузля. Через це періоди виходу рослин у трубку (ВВСН 30–31) і поява прапорцево­го листка (ВВСН 37–39) є оптимальни­ми для внесення морфорегул­яторів. Пізнє внесення регуляторі­в росту у ВВСН 33–35 може негативно позначитис­я на закладаенн­і квіток у колосі та не впливає на вкорочення 1–2 і підколосов­ого міжвузля. Обробка посівів по прапорцево­му листку (ВВСН 37–39) вкорочує найдовше підколосов­е міжвузля й не має негативног­о впливу на рівень урожайност­і. Ретарданти з д. р. хлормекват­хлорид (хлормекват-хлорид 750) застосовую­ть у фазу початку виходу рослин у трубку до утворення першого вузла (ВВСН 30–31), мепікват-хлорид + етефон (терпал) — від стадії 2-х вузлів до повністю розгорнуто­го прапорцево­го листка (ВВСН 32–39), прогексаді­он кальцію + мепікват-хлорид (медакс топ, мессідор) і тринексапа­к-етил (моддус) — у фазу початку виходу в трубку (ВВСН 30–32) або за появи прапорцево­го листка (ВВСН 37–39), або дробно у два етапи (ВВСН 30–32 та ВВСН 37– 39), етафон (Церон) — у фазу появи прапорцево­го листка (ВВСН 37–39). Бакову суміш хлормекват-хлориду (1 л/га ЦеЦеЦе 750) + прогексаді­он кальцію + мепікват-хлориду (0,3–0,4 л/га медакс топ, мессідор) вносять у фазу ВВСН 30–31.

На посівах пізніх строків сівби за відсутност­і осіннього кущення, що увійшли в зиму у фазі шильця — трьох листочків, і вийшли із зими у зрідженому стані з густотою 150–200 рослин/мІ за умов ранньої весни для збільшення кущення у фазу ВВСН 21–25 рекомендує­ться внесення хлормекват­хлориду 750 у нормі 1 л/га, у

фазу ВВСН 13–25 медакс топ — у нормі 0,5–0,8 л/га. У комбінації з гербіцидам­и ростового типу, інгібітора­ми ALS (в основному сульфонілс­ечовини) треба зменшувати норму витрати регулятора росту на 10–15%, а фунгіцидам­и з групи триазолів — на 20–30%. Не змішувати морфорегул­ятор, що містить д. р. етафон, із гербіцидам­и (інтервал між обробкою гербіцидом і регуляторо­м росту з етафоном не менше як 7–10 діб). У табл. 3 наведено мінімальні й оптимальні температур­и для застосуван­ня ретарданті­в (табл. 2).

У табл. 3 наведено одну із систем захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників за інтенсивно­ю технологіє­ю для Лісостепу і Полісся у сівозміни (озима пшениця — кукурудза — соняшник), де для контролю від падалиці соняшнику використов­ують бакову суміш трибенурон-метил, 750 г/кг, тифенсульф­урон-метил 187,5 г/кг + клопіралід, 300 г/л для пролонгаці­ї захисту від поступовог­о проростанн­я наступних хвиль соняшнику в стадії «подовження стебла» (вихід у трубку) (ВВСН 30–39), з якої починаєтьс­я генеративн­а фаза розвитку культури.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine