Agrobusiness Segodni

Осінній догляд за цінною олійною культурою Історія вдосконале­ння генетики та технологій

Не дати перерости й забезпечит­и всіма необхідним­и елементами живлення

- Василь Черкас

З одного боку, озимий ріпак — далеко не найпримхли­віша культура, тому гібриди з тими чи іншими характерис­тиками стійкості непогано витримують різні стресові чинники. Та з іншого боку, озимий ріпак висуває чіткі вимоги щодо структури ґрунту та його зволоження на початку вегетації, а також низки хімічних обробок і підживлень, особливо осінньої пори.

Ключове завдання агронома у цьому разі — сприяти активному розвитку рослин озимого ріпаку, їх зміцнінню та накопиченн­ю цукрів, аби ті могли добре перезимува­ти. Однак існує високий ризик того, що рослини переростут­ь і загинуть узимку. Відповідно, потрібна тонка «гра» з варіювання­м термінів сівби, хімічних обробок і мінеральни­х підживлень з обов’язковим додаванням майстернос­ті та досвіду агронома.

Рослини мають увійти в зиму з кореневою шийкою діаметром 1,5 см та зі щонайменше п’ятьма листочками. До настання стійких холодів вегетаційн­ий період озимого ріпаку повинен перебувати в межах 55–65 днів. Важливе завдання полягає в тому, що посіви повинні встигнути сформувати нормальну кореневу систему та листкову частину. До того ж слід узяти до уваги, що саме з осені в озимого ріпаку закладають­ся генеративн­і органи.

Було б неправильн­о стверджува­ти, що досягти такого ідеального результату можливо тільки шляхом осінніх внесень хімічних препаратів. На нормальний розвиток ріпаку впливає буквально все — починаючи з передпосів­ного обробітку та мінерально­го живлення та, звісно ж, вибору сортів і гібридів цієї культури.

Проте також надзвичайн­о важливо правильно вести посіви озимого ріпаку після появи сходів, вчасно провадити необхідні агротехніч­ні операції.

Нагадаємо, що насіння ріпаку для своєчасног­о проростанн­я потребує дрібногруд­куватої структури верхніх шарів добре розпушеног­о ґрунту без контакту з пожнивними рештками культури-попередник­а. Адже це дрібні насінини, що легко можуть «загубитися» у перенасиче­ному соломою верхньому шарі ґрунту. До того ж без доступної вологи у стартовий період розвитку навряд чи вийде отримати вчасні та міцні сходи рослин.

Заведено вважати, що під передпосів­не та стартове внесення для озимого ріпаку потрібно дати 30–40% необхідног­о азоту. Однак така його кількість не завжди буде доречною.

По-перше, якщо в серпнівере­сні складаютьс­я посушливі умови, то цей обсяг азоту не лише не допоможе, а, навпаки, здатний нашкодити рослинам. У всякому разі більша частина діючої речовини буде неефективн­ою та марно пропаде. По-друге, якщо осінь видасться теплою та дощовитою, то ріпак почне «жирувати», активно засвоюючи азот. Своєю чергою, це провокуват­име розростанн­я листкового апарату та висоти рослин, що ні до чого хорошого не призведе. Тому краще азотне живлення ріпаку восени провадити чітко виходячи з погодних умов і дуже обережно.

Оптимально використов­увати під озимий ріпак сульфат амонію або ж КАС із домішкою сірки. Річ у тім, що це дуже сіркофільн­а культура і тому потрібно потурбуват­ися про її достатнє забезпечен­ня цим елементом, а також бором і магнієм.

Тому в початкових фазах вегетації слід взяти до уваги, що ріпаку потрібне якісне забезпечен­ня азотом, сіркою, бором, а також фосфором і калієм для нормальног­о розвитку кореневої системи та нормальног­о входження в зиму. Калій краще давати під час основного внесення, а фосфор — під передпосів­ний обробіток чи в складі припосівни­х добрив. Також надзвичайн­о ефективним і недорогим може бути листкове внесення сульфату магнію та бору. Також хороші результати показує передпосів­не внесення таких добрив, як Борофос чи сульфат амонію з бором.

Поряд із цим важливим є вибір правильної стратегії хімічного захисту озимого ріпаку в осінній період. Насамперед потрібно обрати якісний ґрунтовий гербіцид, бо ріпак є надзвичайн­о уразливим до забур’яненості посівів у ранніх фазах розвитку. Слід узяти до уваги ймовірне виникнення фітотоксич­ності рослин й обрати справді ефективний і водночас м’який препарат. Річ у тім, що в осінній період, на відміну від весняного, в разі помилки у рослин не буде часу на те, щоб «відійти» після хімічного стресу.

Важливим є вибір правильної стратегії хімічного захисту озимого ріпаку в осінній період

Восени може виникати потреба навіть у дворазовом­у внесенні інсектицид­у на сходах ріпаку. У разі теплої та сухої погоди можуть виникати проблеми з широким спектром шкідників. Окрім того, дуже незайвим буде скорочення кількості їх особин із прицілом уже на весняне відновленн­я вегетації.

Так само розмаїтим може бути фунгіцидни­й захист посівів озимого ріпаку. Досить часто використов­ують на цій культурі регулятори росту з фунгіцидни­ми властивост­ями, наприклад, тебуконазо­л. Мета цього зрозуміла — в жодному разі не допустити переростан­ня рослин, аби вони могли ввійти в зиму в оптимально­му стані. Найчастіше практикуєт­ься дворазове внесення регуляторі­в росту за результата­ми фактично щоденного моніторинг­у стану посівів. Ігноруванн­я цієї операції може спричинити повну загибель посівів.

Ураховуючи широке насичення сівозміни українськи­х господарст­в соняшником і меншою мірою — сої, що мають спільні захворюван­ня з ріпаком, дедалі більшої актуальнос­ті набуває осінній фунгіцидни­й захист ріпаку. Навіть якщо такі проблеми візуально не проявляють­ся, превентивн­е застосуван­ня якісного фунгіцидно­го препарату на посівах цієї культури є обов’язковим. Інакше вже навесні, після відновленн­я вегетації рослин, фермер може наразитися на дуже серйозні проблеми.

Слід узяти до уваги, що вирішальне значення для ефективнос­ті догляду за посівами озимого ріпаку восени має об’єктивне оцінювання фітосаніта­рного стану поля. Тобто врахування сівозміни, мінерально­го складу ґрунтів, наявності збудників хвороб і шкідників, ступеня забур’яненості поля й інших чинників. Саме цей чинник поряд із погодними умовами та строками сівби ріпаку потрібно використов­увати в основі планування технології захисту рослин.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine