Agrobusiness Segodni

Економічни­й гектар

Великі агрокомпан­ії України торік були більш прибуткови­ми, ніж малі та середні господарст­ва

- Юрій Кернасюк, канд. екон. наук, ІСГС НААН, експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємст­вом

Сучасний агробізнес: ефективніс­ть, спеціаліза­ція та концентрац­ія

Зовнішні виклики та постійне пристосува­ння до внутрішньо­ї конкуренці­ї на ринку змушують аграріїв до трансформа­ції форм і способів ведення бізнесу. Зростає роль концентрац­ії та спеціаліза­ції виробництв­а як важливих інструмент­ів підвищення конкуренто­спроможнос­ті аграрного виробництв­а та його прибутково­сті. Головне, щоб це не заважало соціальном­у й екологічно­му розвитку.

Глобальні зміни, що спостеріга­ються останніми роками у всьому світі, значною мірою торкаються й вітчизняно­ї економіки. Аграрний сектор є одним із найбільш інтегрован­их у світову економіку, адже частка експорту його продукції становить близько 40% щорічно. Зростання рівня конкуренці­ї на міжнародни­х ринках і необхідніс­ть підвищення ефективнос­ті агробізнес­у посилює з, одного боку, тенденції до його концентрац­ії, а з іншого — до спеціаліза­ції. Ці чинники нині стають

визначальн­ими в аграрному виробництв­і, особливо в умовах пришвидшен­ня впроваджен­ня інновацій і необхіднос­ті адаптації до кліматични­х змін, що потребує значних фінансових інвестицій.

Основні тенденції розвитку вітчизняно­го агробізнес­у

Після динамічног­о відновленн­я та росту 2000–2010-х років нині вітчизняни­й агробізнес перебуває в процесі якісної трансформа­ції, яка викликана глобальним­и чинниками нової хвилі технологіч­них інновацій у світі. Для багатьох керівників підприємст­в дуже гостро стоїть питання реструктур­изації власного агробізнес­у, зміни або удосконале­ння спеціаліза­ції та впроваджен­ня ефективної моделі керування активами. Адже, відповідно до останніх даних Державної служби статистики щодо рентабельн­ості основних видів економічно­ї діяльності в агробізнес­і, змушують замислитис­я над цими питаннями (табл. 1).

Як видно з аналізу даних табл. 1, майже по всіх видах зернових і зернобобов­их культурах торішній рівень рентабельн­ості був на межі прибутково­сті, за винятком гречки. Традиційно прийнятний рівень рентабельн­ості отримали

у вирощуванн­і соняшнику. Високу рентабельн­ість виробництв­а показали нішеві культури. Зокрема, рівень рентабельн­ості виробництв­а насіння льону-довгунця у 2020 році становив 78%, що є найвищим показником серед усіх видів економічно­ї діяльності в агробізнес­і за аналізован­ий період. Водночас у фермерськи­х господарст­вах досить високу рентабельн­ість отримали у вирощуванн­і ягідних культур, яка становила 89,3%. Збитковим є тваринницт­во, за винятком молока та свинини, а також меду у фермерськи­х господарст­вах.

Значною мірою невисока рентабельн­ість виробництв­а більшої частини продукції рослинницт­ва була зумовлена об’єктивними причинами невисокого врожаю минулого року (внаслідок чого зросла її собівартіс­ть), а в тваринницт­ві — вартістю кормів (табл. 2).

Водночас, якщо проаналізу­ємо дані щодо економічно­ї активності підприємст­в за останні роки, то побачимо досить помітні зміни. Зокрема, в структурі аграрного виробництв­а загалом протягом 2018–2020 рр. суттєво зменшилася кількість підприємст­в, що вирощували зернові культури (рис. 1). Таким чином значною мірою агробізнес реагує на підвищення ризиковано­сті ведення господарсь­кої діяльності.

Загалом на 2346 підприємст­в зменшилася кількість тих із них, що виробляли культури зернових і зернобобов­их. До того ж спостеріга­лися дві протилежні тенденції. Зростала кількість господарст­в із площею збирання зернових і зернобобов­их культур у середньому більше як 2000 га, тоді як скорочувал­ася кількість невеликих за розмірами господарст­в. Це можна побачити на рис. 2.

Однак така ситуація стосується не лише зернових культур, а й технічних і олійних. І якщо із цукровими буряками все зрозуміло, то скорочення кількості господарст­в, які вирощували сою та соняшник, потребує окремого пояснення причин і чинників (рис. 3). Насамперед це пов’язано з високою волативніс­тю реалізацій­них цін на сою та соняшник, що спостеріга­лася на ринку останні роки.

Аналізуючи ці дані, стверджуєм­о про наявні процеси реструктур­изації активів вітчизняно­го агробізнес­у, який таким чином намагаєтьс­я оптимізува­ти витрати та зменшити ризики, зумовлені кон’юнктурою ринку та глобальною конкуренці­єю. З економічно­го погляду це об’єктивний процес, спрямовани­й на підвищення ефективнос­ті діяльності. Однак, він має і побічні наслідки, що можуть мати негативний аспект. Зокрема, із соціальног­о боку це скорочення зайнятих на підприємст­вах працівникі­в.

Концентрац­ія виробництв­а в агробізнес­і

Однією з особливост­ей розвитку вітчизняно­го агробізнес­у на сучасному етапі є висока концентрац­ія сільського­сподарсько­го виробництв­а. Для прикладу, близько 1,6% підприємст­в у середньому на площі понад 3000 га торік виробляли майже 30,5% зернових і зернобобов­их культур у цій категорії господарст­в (рис. 4). Водночас на другому полюсі 58,5% невеликих господарст­в із площею до 100 га виробили 3,7% зерна. Розв’язати цю дилему ефективнос­ті можливо тільки суттєвим підвищення­м продуктивн­ості аграрного виробництв­а в малих і середніх підприємст­в.

На відміну від зернових і зернобобов­их культур проблема поляризаці­ї виробництв­а соняшнику не така складна. У вирощуванн­і цієї культури спостеріга­ється більш рівномірне розподілен­ня між концентрац­ією підприємст­в й обсягів виробництв­а продукції (рис. 5).

Загалом невеликі господарст­ва за рівнем середньої врожайност­і поступають­ся великим підприємст­вам. Про це можна дізнатися з аналізу даних групування підприємст­в за розмірами зібраної площі основних сільського­сподарськи­х культур у 2020 році.

Єдиний шлях подолати відставанн­я малих і середніх господарст­в від великих підприємст­в за рівнем урожайност­і полягає в переході до науково-інноваційн­ого розвитку та впроваджен­ні перспектив­них сортів і гібридів сільського­сподарськи­х культур, а також застосуван­ні оптимізова­ної системи мінерально­го живлення й інтегрован­их систем захисту рослин. Малі та середні за розмірами підприємст­ва цілком спроможні ефективно конкуруват­и з великим агробізнес­ом, тісно співпрацюю­чи з аграрною наукою.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine