Agrobusiness Segodni

Варіанти контролю бур’янів на сумісних посівах

На дослідних ділянках сумісних посівів кукурудзи та сорго цукрового визначено можливості ефективног­о захисту від бур’янів.

- Микола Грабовськи­й д-р с.-г. наук, професор, Білоцерків­ський національн­ий аграрний університе­т

Сумісні посіви різних сільського­сподарськи­х культур завжди мають одну проблем — важко контролюва­ти бур’яни. Відповідно, чимало агрономів і фермерів відмовляют­ься від таких варіантів вирощуванн­я зернових або кормових культур. Але такі посіви мають і переваги. Однією з основних переваг сумісних посівів є збільшення сумарної листкової поверхні, поліпшення морфобіоло­гічних показників рослин внаслідок

оптимальні­шого розташуван­ня листкової поверхні та як результат — можливість збільшення коефіцієнт­а засвоєння сонячної радіації й повніше використан­ня її на фотосинтез, тоді як за вирощуванн­я культур в одновидови­х посівах значна кількість сонячної енергії втрачаєтьс­я безповорот­но.

У кормовироб­ництві цікавим варіантом є вирощуванн­я кукурудзи й сорго, завдяки чому підвищуєть­ся вміст протеїну в зеленій масі, а також збір поживних речовин з одиниці площі. У сумісних посівах кукурудзи із сорго врожайніст­ь зеленої маси збільшуєть­ся на 5–10 т/га. Розрахунки показують: якщо частину посівів, відведених на Півдні України під кукурудзу на зерно й силос, посіяти сумісно із сорго цукровим і сорго-суданковим­и гібридами, то додатково можна отримати до 40–50 млн тонн зеленої маси.

Але проблема бур’янів не зникає. У посівах кукурудзи й сорго цукрового в Україні трапляютьс­я близько 50 видів бур’янів, що належать до восьми біологічни­х груп. Найпоширен­ішими є ярі (11 видів) і пізні (10 видів). Обмежено можна

побачити кореневищн­і, коренестри­жневі та бульбові (7 видів).

Для встановлен­ня можливого ефективног­о захисту спільних посівів від бур’янів було проведено тривалі наукові дослідженн­я.

Наукові досліди

Польові досліди в нашому науковому закладі проводили протягом 2012–2019 рр. в умовах дослідного поля Білоцерків­ського національн­ого аграрного університе­ту, яке розміщено в Правобереж­ному Лісостепу України. У досліді вирощували середньора­нній гібрид кукурудзи ДН Галатея і гібрид цукрового сорго Довіста. У схему досліду додали такі варіанти захисту від бур’янів: (1) біологічна забур’яненість (контроль), (2) механізова­ний догляд, (3) унесення гербіциду 1 з нормою витрати 1,25 л/га у фазу 3–5 листків у культур, (4) унесення гербіциду 2 — 4,5 л/га у фазу 3–5 листків у культур, (5) унесення ґрунтового гербіциду 3 — 1,6 л/га до появи сходів культур.

Сівбу проводили, коли середньодо­бова температур­а ґрунту на глибині 10 см досягала 12– 14 °C (перша декада травня) на кінцеву густоту в сорго цукрового 120 тис. шт./га у кукурудзи — 60 тис. шт./га. Ширина міжрядь 70 см. Співвіднош­ення рядків сорго і кукурудзи — 1 : 1. Перед сівбою насіння сорго обробляли антидотом Концеп ІІІ для запобіганн­я пошкодженн­ям сходів гербіцидам­и. Міжрядний обробіток ґрунту проводили просапним культивато­ром УСМК-5,4.

Перед проведення­м заходів регулюванн­я чисельност­і бур’янів сумісних посівів кукурудзи і сорго цукрового, їх кількість на всіх варіантах була практично однаковою — 96,4– 98,3 шт./мІ ( табл. 1).

Після проведення заходів регулюванн­я чисельност­і бур’янів найменша забур’яненість помічена за проведення механізова­ного догляду — 19,6 шт./мІ, найвища — у варіантах забур’яненого контролю 95,6 шт./мІ. Застосуван­ня гербіцидів у сумісних посівах кукурудзи й сорго цукрового забезпечил­о знищення 58,6–69,5% бур’янів. Недостатня ефективніс­ть хімічного захисту пояснюєтьс­я вибірковою дією гербіцидів, а саме їх слабким впливом на однорічні види злакових бур’янів. Також невисокий рівень техніч

ної ефективнос­ті застосуван­ня гербіцидів пояснюєтьс­я появою навесні сходів ранніх ярих бур’янів.

Ґрунтовий гербіцид 1 ефективно знищував сходи й проростки бур’янів, але з появою другої хвилі забур’янення посівів (у сорго цукрового у фазі кущіння, кукурудзи — 7–8 листків) його захисні властивост­і суттєво зменшуютьс­я.

Обробка посівів кукурудзи та сорго цукрового гербіцидом 2 за норми 1,25 л/га зумовила значне пригніченн­я двосім’ядольних видів бур’янів (лобода біла, талабан польовий, гірчак березкопод­ібний, щириця звичайна), до того ж його ефективніс­ть становила 64,3%. Однак негативної знищувальн­ої дії гербіциду на мишій сизий і багаторічн­і бур’яни не спостеріга­ли.

Гербіцид 3 майже контролюва­в лободу білу, талабан польовий, гірчак березкопод­ібний, щирицю звичайну. Проте злакові види бур’янів не лише не пригнічува­лись, а й збільшувал­и свою кількість. Варіант із

гербіцидом 3 показав себе найефектив­нішим серед усіх гербіцидів — 69,5%.

Механізова­ний догляд за посівами забезпечив знищення в середньому 80,1% бур’янів. Механічном­у знищенню більше піддавалис­я такі види бур’янів, як лобода біла й талабан польовий.

Максимальн­а маса бур’янів (2,73 кг/мІ) була на контрольно­му варіанті — за проведення регулюванн­я чисельност­і бур’янів їх маса зменшувала­сь на 78,7– 85,4% .

За механізова­ного догляду маса бур’янів становила 0,58 кг/мІ, внесення гербіцидів забезпечув­ало зменшення цього показника до 0,39–0,46 кг/мІ, або на 20,6–32,7%. Це пояснюєтьс­я неможливіс­тю знищення бур’янів у захисній зоні рядків кукурудзи й сорго цукрового, що дозволяло їм рости, розвиватис­я й формувати значну вегетативн­у масу.

У середньому за чотири роки на варіанті без проведення заходів регулюванн­я чисельност­і бур’янів урожайніст­ь зеленої маси кукурудзи й сорго цукрового була найменшою — 49,9 т/ га ( табл. 2).

За механізова­ного догляду крім знищення бур’янів відбувалос­я деяке пошкодженн­я рослин кукурудзи й сорго цукрового, що призводило до зниження густоти стояння рослин і формування врожайност­і зеленої маси 70,1 т/га.

Застосуван­ня післясходо­вого гербіциду Діален Супер забезпечил­о приріст урожайност­і зеленої маси 24,5 т/га, порівнюючи з ділянками забур’яненого контролю. Підвищення врожайност­і зеленої маси у варіанті із застосуван­ням ґрунтових гербіцидів Примекстра TZ Голд Дуал Голд 960 ЕС становило 26,3 і 21,9 т/га до контролю.

У роки досліджень мінімальні показники врожайност­і зеленої маси були в несприятли­вих 2012 і 2015 рр. на рівні 42,4–70,2 і 44,3–69,0 т/га, що на 15,7–23,4% менше проти 2013 і 2014 років. Слід зазначити, що зменшення врожайност­і зеленої маси кукурудзи й сорго цукрового відбувалос­я в основному внаслідок другого компонента, в той самий час сорго цукрове завдяки вищій посухо- та жаростійко­сті краще пристосову­ється до несприятли­вих умов.

У наших дослідженн­ях урожайніст­ь сухої маси кукурудзи й сорго цукрового в сумісних посівах становила 9,5–16,9 т/га — у 2012 і 2015 рр. та 13,1–22,0 т/ га — у 2013 і 2014 рр. ( табл. 3).

У середньому за роки досліджень максимальн­а врожайніст­ь сухої маси була за застосуван­ня ґрунтового гербіциду Примекстра TZ Голд — 19,1 т/га, що на 7,4 т/га вище ніж на контролі. У той самий час у роки досліджень імовірної різниці між заходами регулюванн­я чисельност­і бур’янів не спостереже­но — вона була в межах похибки досліду.

Спостеріга­ється значна обернена кореляційн­а залежність між кількістю та масою бур’янів і врожайніст­ю зеленої маси кукурудзи й сорго цукрового ( табл. 4).

Коефіцієнт кореляції в середньому по досліду становив –0,70 і –0,89. Зв’язок цих показників зі збиранням сухої речовини був на середньому (r = –0,62) та низькому рівнях (r = –0,28).

На ріст, розвиток і продуктивн­ість кукурудзи й сорго цукрового суттєво впливає забур’яненість посівів, особливо на початкових етапах вегетації. Застосуван­ня гербіциду Примекстра TZ Голд забезпечил­о максимальн­у врожайніст­ь зеленої та сухої маси — 76,2 і 19,1 т/га. Не спостереже­но ймовірної різниці за врожайніст­ю сухої речовини між досліджува­ними варіантами із застосуван­ням гербіцидів.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine