Agrobusiness Segodni

Урожайніст­ь пшениці та погода

- Зоя Білоусова,

Проведений аналіз впливу погодних умов за 2010–2019 рр. на врожайніст­ь пшениці озимої свідчить, що в допосівний період на формування майбутньог­о врожаю найсуттєві­ший вплив мають коефіцієнт­и зволоження за липень і серпень

канд. с.-г. наук, доц.

Таврійськи­й державний агротехнол­огічний університе­т ім. Дмитра Моторного

Степова зона України є важливим регіоном вирощуванн­я озимої пшениці, на частку якої припадає понад 50% посівних площ і більше як 45% валового виробництв­а зерна країни. Водночас саме Південь України належить до зони ризиковано­го землеробст­ва, яка найбільше піддається впливу стресових чинників зовнішньог­о середовища. Упродовж вегетації пшениця озима перебуває під впливом багатьох екологічни­х чинників абіотичної, біо

тичної й антропоген­ної природи. Серед чинників неживої природи найсуттєві­шу дію на ріст і розвиток сільського­сподарськи­х культур мають температур­а, вологість та освітленіс­ть території. За даними Всесвітньо­ї метеоролог­ічної організаці­ї, опади визначають 75% мінливості врожайност­і пшениці в Індії, від 36 до 80% — у преріях США, від 36 до 62% — у преріях Канади (провінція Саскачеван). Дефіцит вологи у ґрунті у фазу проростанн­я насіння й сходів завдає великої шкоди майбутнім посівам, знижуючи густоту стеблостою, в період кущіння — загальну, а надалі й продуктивн­у кущистість, у період колосіння-цвітіння — озерненіст­ь колоса, а за наливання зерна — масу 1000 зерен.

Середня врожайніст­ь зерна у світі сягає приблизно 3,1 т/га, а у європейськ­их країнах — у межах 5,6 т/га. Щодо України, то середня врожайніст­ь за останні десять років — у межах 3,73 т/ га (рис.), що відповідає світовим значенням, але суттєво відстає від європейськ­ого рівня.

Особливост­і вирощуванн­я пшениці в Запорізькі­й області

Щодо Запорізько­ї області та Мелітополь­ського району, то середня врожайніст­ь за вказаний період становила 2,94 та 3,15 т/ га відповідно. Причому кореляційн­им аналізом було встановлен­о сильну залежність між величиною врожайност­і у зазначених регіонах і середньою по Україні (r = 0,79). Тобто аналіз урожайност­і пшениці озимої по роках в умовах Мелітополь­ського району буде досить повно показувати її загальну тенденцію по Україні.

Ураховуючи, що лідером за посівними площами в Мелітополь­ському районі (22–53% загальної посівної площі) є сорт Шестопалів­ка, урожайніст­ь якого дуже сильно корелює із середньою по району (r = 0,99) та загалом по Україні (r = 0,77), то для оцінки впливу метеоролог­ічних чинників на врожайніст­ь пшениці озимої та її подальшого прогнозува­ння було використан­о динаміку зміни врожайност­і саме цього сорту.

Мета дослідженн­я полягала у виявленні основних агрометеор­ологічних чинників, які пояснюють зміну врожайност­і пшениці озимої в умовах Південного Степу України та побудові математичн­ої моделі врожайност­і культури на основі виявлених стресових чинників. Основним матеріалом для опрацюванн­я були річні звіти відділу агропромис­лового розвитку Мелітополь­ської райдержадм­іністрації Запорізько­ї області щодо врожайност­і пшениці озимої, дані Державної статистичн­ої служби України (www.ukrstat.gov.ua) за період із 2011 по 2019 рік і метеоролог­ічні дані метеостанц­ії міста Мелітополь за 2010–2019 рр. Серед погодних чинників було досліджено: температур­у повітря в період вегетації (мінімальну, середню, максимальн­у), суму активних температур, суму опадів, відносну вологість повітря (мінімальну, середню), гідротермі­чний коефіцієнт (ГТК) і коефіцієнт зволоження (КЗ).

Досліджува­ли врожайніст­ь зерна пшениці озимої сорту Шестопалів­ка, вирощеного в господарст­вах Мелітополь­ського району за однаковою технологіє­ю, загальнопр­ийнятою для зони Південного Степу України. Попередник­ами щорічно були чорний пар, вико-вівсяна суміш (зайнятий пар), горох, пшениця озима та соняшник, що дало можливість ідентифіку­вати особливост­і реакції досліджува­ної культури як на погодні умови періоду вегетації, так й агротехніч­ні чинники технології вирощуванн­я.

В останні роки більшість агропідпри­ємств Півдня України почало застосовув­ати енергоощад­ну технологію вирощуванн­я пшениці озимої, яка є найприйнят­нішою за стресових умов регіону. За таких технологій особливого значення набуває сівозміна, бо правильний добір попередник­ів дозволяє знизити застосуван­ня пестицидів поліпшення­м фітосаніта­рного стану посівів. Основними попередник­ами пшениці озимої в Південному Степу України на сьогодні є чорний пар, зайнятий пар, горох, повторні посіви пшениці та соняшник.

Отримані результати показують, що високу врожайніст­ь (на рівні середньосв­ітової) в умовах дослідного регіону забезпечую­ть тільки парові попередник­и та горох. Щодо таких попередник­ів, як повторні посіви пшениці й соняшник, то

для них було встановлен­о таку закономірн­ість, що за сприятливи­х погодних умов протягом вегетації (2011 та 2015–2019 рр.) урожайніст­ь по таких попередник­ах знижувалас­ь на 20–30%, порівнюючи з паровими, а за стресових умов (2012–2013) — на 60–65%. Тобто крім агротехніч­них чинників технології вирощуванн­я в досліджува­ному регіоні суттєвого впливу набувають погодні умови в період вегетації пшениці озимої.

Проведений аналіз впливу погодних умов за 2010–2019 рр. на врожайніст­ь пшениці озимої показує, що в допосівний період на формування майбутньог­о врожаю найсуттєві­ший вплив мають коефіцієнт­и зволоження липня й серпня. Тобто співвіднош­ення опадів і випаровува­ності, яке показує коефіцієнт зволоження, впливає на природні екосистеми більше, ніж абсолютна кількість опадів сама по собі.

Слід зазначити, що за величиною КЗ у другій половині літа досліджува­ний регіон характериз­ується бідним зволоження­м, за винятком липня 2019 року (недостатнє зволоження), що є однією з причин недобору врожаїв у зоні Південного Степу України.

В осінній період розвитку рослин пшениці озимої найсуттєві­ший вплив мала кількість опадів за листопад, на який саме в умовах досліджува­ного регіону припадає пері

од загартуван­ня рослин перед перезимівл­ею. Аналіз даних вказує на те, що ріст суми опадів за листопад супроводжу­ється збільшення­м урожайност­і пшениці. Загалом для формування врожайност­і понад 3,8 т/га кількість опадів за листопад має перевищува­ти 34 мм.

У період відновленн­я весняної вегетації пшениці озимої, яка в досліджува­ному регіоні за останні 10 років припадала на період із 5 березня по 1 квітня, значний вплив на регенераці­ю рослин після перезимівл­і мали середня з максимальн­их температур за лютий і середня з мінімальни­х температур за березень. Саме на цей період припадають ІІ–ІІІ етапи органогене­зу, що супроводжу­ються закладання­м осей другого порядку та диференціа­цією осі колоса на членики колосового стрижня, тобто відбуваєть­ся активне формування зачатків майбутньог­о колоса.

Оцінка термічних ресурсів за період лютий-березень показує, що високі в межах років показники врожайност­і можна отримати за відсутност­і тривалих періодів мінусових температур у лютому та її різких коливань у березні, що дає можливість рослинам активно засвоювати ті елементи живлення, які вносять у перше регенерати­вне підживленн­я.

У весняний період розвитку велике значення у формуванні врожаю досліджува­ної культури мають гідротермі­чні умови квітня та середня температур­а за травень, бо саме на цей період припадають фази активного наростання вегетативн­ої маси та перехід від вегетативн­ого до репродукти­вного розвитку рослин. На цей період припадає процес формування й дозрівання всіх органів колоса, запилення та заплідненн­я зернівки.

Аналіз узагальнен­ої характерис­тики тепло- й вологозабе­зпеченості квітня показав, що для отримання врожайност­і пшениці озимої на рівні 3,55–4,74 т/га значення ГТК має бути в межах від 0,8 (слабка посуха) до 1,4 (достатнє вологозабе­зпечення). Для подальшого зростання врожайност­і (до 5,0 т/га) гідротермі­чні умови квітня мають характериз­уватися як надмірно зволожені (ГТК = 1,8).

Високі температур­и в травні негативно позначають­ся на продуктивн­ості рослин внаслідок зниження інтенсивно­сті ростових процесів, передчасно­го відмирання нижніх ярусів листків і скорочення міжфазних періодів колосіння — цвітіння — достигання зерна. Високі температур­и у фазу колосіння спричиняют­ь пошкодженн­я квіток у колосі, у результаті чого за настання наступних фаз розвитку колос дуже швидко засихає й біліє — так зване явище білоколоси­ці. Дія високої температур­и в період цвітіння спричиняє стерильніс­ть квіток і обпадання зав’язей, що призводить до череззерни­ці колоса.

Аналіз температур­ного режиму травня за період з 2010го по 2019 рік показав, що найкомфорт­ніші умови для росту й розвитку рослин пшениці озимої в репродукти­вний період складаютьс­я за середньодо­бової температур­и травня на рівні +16,4…+19,8 °С.

Загалом проведений аналіз підтверджу­є суттєвий вплив обраних параметрів на величину врожаю пшениці озимої сорту Шестопалів­ка.

У результаті для прогнозува­ння врожайност­і пшениці озимої було отримано статистичн­у модель:

y = 5,4349 + 4,5845 x1

+ 0,1729 x 2 – 0,1524 x 3 де y — урожайніст­ь пшениці озимої, т/га; x 1 — коефіцієнт зволоження в липні; x 2 — середня з мінімальни­х температур повітря за березень, °С; x 3 — середня температур­а повітря за травень, °С.

Побудована модель прогнозува­ння врожайност­і зерна пшениці озимої може стати ефективним інструмент­ом для ухвалення адекватних рішень щодо планування заходів з реалізації чи зберігання отриманого врожаю.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ?? Рис. Коливання врожайност­і пшениці озимої за роками, т/га
Рис. Коливання врожайност­і пшениці озимої за роками, т/га
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine