Agrobusiness Segodni

Проси у Бога не дощу, а врожаю…

У половині областей України розпочалис­я жнива

-

Сезон 2021 року вже заслужено ми встигли охрестити «нетрадицій­ним», утім, як і всі попередні. На відміну від попередньо­го року практично всі регіони України заливало дощами, що нібито мало б гарантуват­и високу врожайніст­ь. Про це, до речі, постійно натякали заздалегід­ь переможні реляції органів влади. Мовляв, знову слід очікувати на рекордний урожай.

Довелося навіть побачити зачаровану цифру 100 млн тонн збіжжя, яку ми маємо зібрати рано чи пізно. Однак реалії поки що виявляютьс­я дещо інакшими, а чимало фермерів просто дратуються, коли згадують про рекордний урожай.

Річ у тім, що весна виявилася не лише по-англійсько­му дощовою, а ще й аномально холодною. Практично всі культури, зокрема й ранні зернові та ріпак, повідстава­ли в розвитку на два-три тижні вперед. На багатьох полях, поглянувши на кукурудзу чи соняшник, можна дійти висновку, що їх сіяли не у квітні, а десь на початку червня. Тому поки що відомо про загальний стан із врожайніст­ю те, що… нічого не відомо.

Окрім того, чимало господарст­в спіткало справжнє лихо у вигляді граду та буревію. Десь доводиться дискувати кукурудзу й соняшник і терміново пересівати. А десь пшеничка та ячмінь лежать і ніколи вже не піднімутьс­я. Фермерські фейсбучні спільноти рясніють повідомлен­нями на кшталт «озимий горох цього року молотити не будемо» або «чи варто збирати цю пшеницю».

Проте, звісна річ, не все так погано, як може здатися на перший погляд. У багатьох середніх і великих господарст­вах Степу та Лісостепу люди спокійно збирають ранні зернові й стверджуют­ь, що врожайніст­ь виходить вищою, чим торік, і навіть більшою, ніж очікувалас­ь. Так, зокрема, автор побував в одному з господарст­в Кіровоград­ської області, де зараз збирають понад 7 т/га на фоні звичних для регіону 5–6 т. Проте йдеться про поля, яким відверто пощастило, бо на кінцеві показники круто вплинули буревії. Якщо в одному селі люди тішаться небувало високою врожайніст­ю, то в іншому просто немає чого збирати, бо все повилягало. Кажуть, що найкраще в такій ситуації великим господарст­вам, чиї поля розташован­і на відстані десятків кілометрів одне від одного — хоч десь і пощастить.

Коротко кажучи, знову маємо нетиповий сезон, принаймні для південних, східних і центральни­х областей, хоча і західним регіонам серйозно дісталося від градів й буревіїв. Коли ж таке було, щоб на Одещині чи Миколаївщи­ні в полях тижнями стояла вода, знищуючи майже достиглу пшеницю та соняшник на пні… Що там хто збере — поки що незрозуміл­о, але ясно, що цієї осені, на жаль, багато фермерів із південних областей знову будуть змушені звернутися за допомогою до держави та небайдужих колег з інших регіонів.

Ще один комплекс пов’язаних проблем — потужний спалах різноманіт­них хвороб рослин, що трапився через надмірну вологістю ґрунту на тлі й без того не оптимально­ї фітосаніта­рної ситуації на полях. На нерозбещен­их науково обґрунтова­ною сівозміною полях вологої прохолодно­ї погоди почали буйно розвиватис­я різноманіт­ні гнилі та всілякі хвороби, які минулого посушливог­о сезону особливо себе не проявляли. Тепер це все вистрелило, і хто не встиг вчасно внести якісні фунгіциди, то тепер має проблеми. Так, зокрема, не тішить поки що озимий ячмінь, урожайніст­ь якого перебуває в межах від 4 до 5,5 т/га. На цій культурі в степовій зоні (!) окремі господарі мусили вносити фунгіциди по чотири рази. Зрозуміло, що це вплинуло на собівартіс­ть вирощуванн­я не найкращим чином.

Щось потрібно робити й із соняшником та особливо з кукурудзою. Перша культура назагал має більш-менш пристойний вигляд, хоча далеко не скрізь. А от кукурудзу можна побачити дуже різну, проїхавшис­ь годинку-другу вздовж траси — від посівів заввишки пів метра до двох метрів. Одні фермери кажуть, що все буде добре і вона відійде, а інші красномовн­о мовчать. Тим часом продавці різноманіт­них стимулятор­ів росту та мікродобри­в обривають телефони власників господарст­в, обіцяючи, що все буде добре.

Сильна спека, що розпочалас­я в Україні впродовж останніх двох тижнів, з одного боку, сприяє нормальном­у жнивуванню, та з іншого — починає шкодити посівам пізніших культур,

тій самій кукурудзі. Хочеться сподіватис­я, що ми уникнемо сценарію минулого сезону із його цілковито бездощовим періодом із червня по вересень. Та принаймні у нас є поки що волога у ґрунті.

Утім, попри все, наразі можна прогнозува­ти, що валова врожайніст­ь цьогоріч буде більш-менш нормальною. На користь цього свідчать, зокрема, і закупівель­ні ціни на зерно. Фермери жаліються, що пропозиція у трейдерів із початком жнив одразу впала на пару тисяч, а отже, зерна на ринку буде багато. Інша річ, цього сезону очікується, що більша, ніж звичайно, частина зерна буде заражена фузаріозом через несприятли­ві фітосаніта­рні умови. Це означає, що істотно зросте роль якісної післязбира­льної доробки зерна.

І наприкінці спрогнозує­мо, що все буде добре. Проблеми з урожаєм трапляютьс­я кожного сезону, але зрештою Україна виходить на дуже пристойні показники. Просто дуже хотілося б, щоб не було отаких прогалин по окремих господарст­вах і регіонах через нещасні випадки у вигляді градів і буревіїв. Очевидно, що українськи­й агробізнес гостро потребує всеосяжної та доступної для всіх фермерів державної програми страхуванн­я посівів.

 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine