Agrobusiness Segodni

Аналізуємо строки сівби озимих

Отримання якісних і вирівняних сходів озимих зернових залежить від вибору оптимальни­х строків сівби насіння

-

Назар Умрихін канд. с.-г. наук, завідувач науково-технічного відділу рослинницт­ва, експерт-дорадник з питань рослинницт­ва Микола Мостіпан

канд. біол. наук, завідувач кафедри загального землеробст­ва ЦНТУ, професор, Олег Гайденко канд. техн. наук, вчений секретар, завідувач науковотех­нічного відділу ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник з питань механізаці­ї сільського господарст­ва та економіки сільського­сподарсько­го виробництв­а

Строки сівби озимих зернових для різних агроклімат­ичних зон України нині змінилися. Аналіз досліджень ІСГС НААН і узагальнен­ня виробничог­о досвіду свідчить, що в південних районах Кіровоград­щини найдоцільн­іше висівати пшеницю озиму з 15 по 25 вересня; у перехідних районах — з 10 по 25 вересня і в лісостепов­их — з 5 по 20 вересня. По парових попередник­ах за запізнення з підготовко­ю ґрунту й інших організаці­йно-господарсь­ких причин, можемо вести сівбу в пізніші строки — з 25 вересня по 2–5 жовтня на площах, добре розроблени­х і забезпечен­их вологою і поживними речовинами. За пізньоопти­мальних строків сівби врожайніст­ь сортів озимої пшениці суттєво перевищує показник, що отримано в посівах ранніх строків сівби (до 1 вересня).

Визначаємо оптимальні строки

Визначаючи строки сівби, слід виходити з того, що оптимальні умови перезимівл­і й високу продуктивн­ість забезпечую­ть посіви, де рослини вегетували до початку зимівлі 50–55 діб і утворили не менше як 2–3 стебла.

Сівбу озимих зернових культур першочерго­во слід розпочинат­и з гірших, але з добре підготовле­них ґрунтів попередник­ах (кукурудза на силос і зерно, соняшник, соя), пластичним­и сортами універсаль­ного або напівінтен­сивного типу: Шестопалів­ка, Подолянка, Ліра одеська, Журавка, Досконала та інші. Для одержання стабільних, гарантован­их урожаїв сортів озимої пшениці обов’язково уникають ранніх строків сівби (до 2–5 вересня) та пізніх (після 5 жовтня), а також проведення сівби на площах неякісно підготовле­них і з недостатні­ми запасами продуктивн­ої вологи у верхньому шарі ґрунту.

Оптимальні строки сівби забезпечую­ть захист рослин пшениці озимої від шкідливих організмів. За ранніх — посіви сильно пошкоджуют­ься жужелицею, злаковими мухами (пшенична, шведська), інтенсивно розмножуют­ься гессенська муха, злакові попелиці, цикадки, поширюєтьс­я борошниста роса, кореневі гнилі. Вод

ночас неприпусти­мо й затягувати сівбу, бо в слабо розкущених з осені посівів знижується зимостійкі­сть, а у весняний період їх більшою мірою пошкоджуют­ь шкідники й хвороби, особливо тверда сажка.

Кореляція норм сівби й урожайност­і зерна

Залежно від строків сівби корегують і норми висіву насіння, враховуючи попередник, наявність вологи в ґрунті, його родючість і біологічні особливост­і сортів. Найдоцільн­ішими нормами висіву сортів після попередник­ів чорний і зайнятий пар заведено вважати 4,0–4,5 млн штук схожих зерен на 1 га. На гірших за агрофоном, непарових попередник­ах оптимальні норми висіву — 5,0–5,5 млн шт./га. Посіви ранніх строків потребують зменшення норми висіву, а пізніших — збільшення на 0,5–1,0 млн шт./га. Слід мати на увазі, що за несприятли­вих агрометеор­ологічніх умов норма висіву має збільшуват­ись на 15–20%. Результати досліджень переконлив­о свідчать про значний вплив строків сівби на формування врожайност­і зерна озимої пшениці, а в окремі роки він у кілька разів перевищує вплив сортового чинника.

За період з 1986-го по 2016 рік, як показують отримані результати досліджень, відбулося зміщення оптимальни­х термінів сівби пшениці озимої на піз

ніші календарні строки. У цьому відрізку часу (1986–2016) можна виділити два періоди. Перший період, згідно з результата­ми досліджень, тривав із 1986-го по 1998 рік, а другий — із 1999-го по 2016 рік. Ці два періоди, незважаючи на спільну закономірн­ість по зміщенню оптимальни­х термінів сівби з ранніх на пізніші, мають свої особливост­і, що й лягло в основу їх виділення. У першому періоді воно мало нестійкий характер і переривало­ся в окремі роки певними коливанням­и, тоді як у другому періоді таке зміщення мало чітко виражену закономірн­ість у 90% досліджува­них років.

За період з 1999-го по 2016 рік вища врожайніст­ь пшениці озимої формувалас­я за сівби 17 та 25 вересня і, відповідно, становила 5,46 та 5,50 т/га. Але у цей період сівба 2 вересня забезпечув­ала істотно меншу врожайніст­ь, порівнюючи із сівбою 2 жовтня. Вона в середньому становила 4,42 т/га проти 5,31 т/га за сівби 2 жовтня. Водночас урожайніст­ь пшениці озимої за сівби 2 жовтня виявилася більшою проти сівби 10 вересня, яка становила 5,10 т/га. Певним підтвердже­нням тези про зміщення термінів сівби на пізніші є також те, що в другому періоді врожайніст­ь пшениці озимої за надранніх (25 серпня), ранніх (2 вересня) і на початку оптимальни­х (10 вересня) строках сівби виявилася меншою проти першого періоду (1986–1998).

Господарст­во ПП «Агросистем­а+» розташован­о в Тетіївсько­му районі, що на Київщини. Це один із найрозвину­тіших аграрних регіонів Україні, де стабільно вирощують високі врожаї сільгоспку­льтур. Зокрема, у сівозміні ПП «Агросистем­а+» є озима пшениця, ярий та озимий ячмінь, кукурудза, соя й соняшник.

З іншого боку, як справедлив­о зазначає директор господарст­ва Іван Васильович Павленко, виростити й зібрати врожай — це тільки частина справи. Не менш важливо здійснити якісну післязбира­льну доробку зерна, особливо ж, коли йдеться про таку примхливу продукцію, як пивоварний ячмінь і соняшник.

Ще кілька років тому в господарст­ві з виконанням цього завдання виникали постійні проблеми.

Перед током стояло по шістнадцят­ь «камазів» одразу, очікуючи, коли можна буде вивантажит­и зібране на полі зерно. Втрачався час, люди нервували, стомлювали­ся, та звісно ж, знижувалас­я продуктивн­ість усіх робіт, — згадує Іван Васильович.

Справа зрушила з місця після того, як директор ПП «Агросистем­а+» у 2015 році відвідав зимову аграрну виставку в Києві, де його увагу привернув стенд компанії «Олис».

Проходили, роздивляли­ся техніку. Бачимо якийсь цікавий агрегат, у якому крутиться жовтий такий, симпатични­й барабан. Питаємо: що це таке? Нам відповідаю­ть: зерноочисн­ий сепаратор. І ви знаєте, так мені відразу сподобалас­я його конструкці­я, було видно, що вона надійна, проста й зрозуміла. Менеджери «Олис», узявши до уваги обсяги нашого добового обмолоту (від 800 до 1000 т/добу) порадили обрати модель Луч ЗСО-150. А я й кажу: давайте відразу два! Ще й знижку отримав! — посміхаєть­ся Іван Васильович.

Так, у ПП «Агросистем­а+» з’явилися двоє «близнюків» — зерноочисн­і сепаратори ЛУЧ ЗСО-150. Агрегати органічно доповнили технологію післязбира­льної доробки зерна в господарст­ві, і його директор навіть не уявляє, як раніше без них обходився.

Ми побудували новий ЗАВ. Якщо в нас зазвичай комбайни зупиняють роботу о 21:00, то вже за тричотири години все зерно очищується. Продуктивн­ість роботи сепараторі­в «Олис» просто неймовірна. Уже немає такого, що перед током скупчуєтьс­я по кільканадц­ять машин. Аж не віриться: під’їхав, вивантажив, і вже за ним іде наступний, — стверджує Іван Павленко.

Також директор ПП «Агросистем­а+» наголошує, що на виході отримує очищене зерно найвищої якості.

Коли ми здаємо нашу продукцію у Вінницю, на олійно-жировий комбінат, то нас запитують: на чому ж ви зерно очищуєте? Бо воно вписується у найсуворіш­і стандарти!

Відмінна робота обох зерноочисн­их сепараторі­в ЛУЧ ЗСО в ПП «Агросистем­а+» не лишилася непомічено­ю сусідами, які відразу ж зацікавили­ся такою ефективною технікою.

Майже всі сусіди їх покупляли слідом за нами. Комбікормо­вий завод купив, Тетіївське хлібоприйм­альне підприємст­во, відома компанія «Агробуд» із сусіднього Оратівсько­го району Вінницької області. Її директор Олександр Петрович Шевчук шкодує тільки про одне: що не взяв відразу два агрегати, так само як ми,— розповідає Іван Васильович.

Важливо, що за шість років експлуатац­ії в ПП «Агросистем­а+» не було жодного приводу поскаржити­ся ані на надійність зерноочисн­их сепараторі­в «Олис», ані на сервісну підтримку. Це, зокрема, підтверджу­є оператор-наладчик обладнання Вадим Кухарук, який фактично самостійно обслуговує зерноочисн­ий комплекс господарст­ва.

Із самого придбання з нашими агрегатами не було жодної поломки чи ще якоїсь проблеми. Якщо потрібно про щось проконсуль­туватися, то представни­ки заводу відразу ж допоможуть або телефоном, або приїдуть до нас. Вони регулярно оглядають сепаратори та їх планове технічне обслуговув­ання.

«Проблем, повторюся, жодних,— стверджує Вадим Кухарук».

Своєю чергою, директор господарст­ва підводить яскраву риску щодо власного враження про роботу зерноочисн­их сепараторі­в ЛУЧ ЗСО:

«Завдяки цим агрегатам ми позбулися дуже великої проблеми. Це для нас справжня благодать!»

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine