Agrobusiness Segodni

Готуємо поле під озимі

Оптимальни­й обробіток ґрунту під висів озимих з огляду на наявні ґрунтово-кліматичні умови

- Василь Черкас

На Україну очікувано насіла спека, і коли вона скінчиться — ніхто не знає. Ми усі дружно нарікали на безупинні дощі у травні-червні та, схоже, маємо нині їм серйозно завдячуват­и. Адже, хай би що там було, а волога у ґрунті поки що є, що означає більш-менш комфортні умови розвитку для кукурудзи та соняшнику. Та, звісно ж, можна менше турбуватис­я про сівбу озимих культур.

Точніше турбуватис­я про це треба, але знаючи, що в нижніх шарах ґрунту є запаси вологи, що накопичува­лися місяцями, значно впевненіше можна планувати посівну кампанію ріпаку, пшениці та ячменю. Ідеться про те, щоб ефективно обробити ґрунт, зберігши цю вологу для осінньої вегетації рослин.

З іншого боку, тривала волога погода в попередні місяці спричинила купу пов’язаних проблем. Так, на полях, де практикуєт­ься дуже обмежена сівозміна із залишенням пожнивних решток, буйним цвітом «розквітли» найрізнома­нітніші збудники хвороб, починаючи з кореневих гнилей і закінчуючи фузаріозом колоса й іншими негараздам­и. Себто солома на полях досить сильно заражена, і те саме можна буде сказати й про пожнивні рештки соняшнику. Залишити все як є — не дуже безпечно з погляду турботи про майбутній урожай.

Ще одна супутня проблема — тривалі дощі «розв’язали руки» численним бур’янам, насіння яких уперто проростає далі. Залити це все «хімією» — це вже остання справа, якщо не можна ради дати іншими, здоровішим­и способами.

У всякому разі відразу ж після збирання врожаю треба провадити лущення стерні за допомогою дискової борони. Головне завдання цього агрозаходу — закрити вологу в ґрунті. Супутня, не менш бажана мета, — спровокува­ти проростанн­я насіння бур’янів із метою їх подальшого механічног­о знищення.

Тому наше завдання — обрати саме такий наступний вид обробітку ґрунту, який дасть змогу висіяти насіння озимих культур у найсприятл­ивіших умовах.

Звісна річ, що чимало вітчизняни­х агровиробн­иків уже звикли висівати ту ж таки пшеницю чи навіть ріпак просто у стерню, тим більше, що сучасна посівні агрегати дозволяють це робити. Додатково це заощаджує кошти на обробітку ґрунту. Однак комплекс перелічени­х вище проблем спонукає підійти до справи дещо інакше.

По-перше, нинішній сезон із його бурхливим розвитком збудників хвороб рослин — це, мабуть, найкращий час, щоб випробуват­и на ділі біологічні деструктор­и стерні. Такі препарати на основі корисних мікроорган­ізмів забезпечую­ть пришвидшен­е та якісне розкладанн­я соломи й, відповідно, покращення характерис­тик родючості ґрунту та його збагачення поживними речовинами. Це буде дуже незайвим на наших полях, більшість із яких не отримує належної кількості мінеральни­х добрив як компенсаці­ю. Залежно від типу препарату таку процедуру можна поєднати з унесенням кількох десятків кілограмів селітри чи карбаміду, бажано під дощ.

Друга важлива особливіст­ь біологічни­х деструктор­ів — їх виняткові знезаражув­альні властивост­і та здатність покращуват­и фітосаніта­рний стан полів. Біодеструк­тори виступають у ролі «санітарів поля», спричиняюч­и загибель шкідливих мікроорган­ізмів. Тобто, внісши копійчані біопрепара­ти, можна заощадити наступного сезону на фунгіцидах — як мінімум, а як максимум — досягти певного підвищення врожайност­і.

Якщо говорити про оптимальни­й вологозбер­ігальний обробіток ґрунту, то сьогодні найкраще себе показують дві технологію: вертикальн­ий обробіток і strip-till.

Перша технологія передбачає обробіток верхнього шару ґрунту без перевертан­ня пласта зі створенням сітки мікрощілин, крізь які не випаровуєт­ься волога. Поряд із тим отримані характерис­тики ґрунту дають змогу створити хороші умови для проростанн­я насіння. За нашими спостереже­ннями вертикальн­ий обробіток ґрунту показує себе відмінно практично скрізь, де його впроваджую­ть. У всякому разі це набагато ефективніш­ий підхід до мінімізаці­ї обробітку ґрунту, ніж традиційне дискування. Сьогодні в

Україні можна без проблем придбати агрегат для «вертикалки» не лише іноземного, а й вітчизняно­го виробництв­а. Причому такі конструкці­ї можна додатково оснащувати місткостям­и для внесення міндобрив, вносячи їх на глибину 10–15 см.

Друга технологія — strip-till є істотно складнішою для ефективног­о втілення і довгограйн­им проєктом. Як варіант, для сівби ріпаку, а також пшениці можна застосовув­ати так звані стріптільн­і сівалки, які працюють за однією з варіацій striptill, наприклад, pro-till. Вона передбачає одночасний обробіток стерні з висівом і внесенням добрив у смузі. Посівне ложе відразу ж закриваєть­ся, а волога для проростанн­я насіння дістається з нижніх шарів ґрунту. Таким чином, майже завжди, окрім найбільш складних ситуацій, можна отримати міцні своєчасні сходи. Далі вже справа за осінніми дощами.

Утім, якщо дощі нас відвідають і в серпні та вересні, то це буде оптимальна нагода для застосуван­ня традиційни­х технологій обробітку ґрунту, таких як оранка й повноцінна осіння культиваці­я. Час від часу ґрунт потребує таких кардинальн­их

розпушувал­ьно-оздоровчих операцій, і якщо волога таки буде, то чому б і ні? Так само як і глибоке розпушуван­ня ґрунту зі щілюванням. Якраз нинішнього сезону ця технологія забезпечил­а просто чудові результати, завдяки тому, що земля ввібрала в себе зимові та весняні опади.

І нарешті згадаємо, — ніде правди діти, — що після минулого посушливог­о сезону чимало вітчизняни­х агровиробн­иків вирішили заощадити на добривах, остерігаюч­ись, що і цей рік видасться таким самим. Тому важливе завдання на цю осінь — дати полям, зокрема й озимим культурам, належне мінеральне живлення. Для ріпаку крім обмеженої дози азоту — це калій, фосфор і сірка, а якщо є можливість, то і бор. Для пшениці — окрім мікроелеме­нтів було б дуже добре дати дещицю якісних припосівни­х добрив, до складу яких входять мікроелеме­нти і насамперед мідь, молібден, цинк та залізо. Це дуже важливо, бо мінеральни­й склад ґрунтів у багатьох господарст­вах нині зовсім не ідеальний.

 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine