Agrobusiness Segodni

Енергетичн­а верба для твердого біопалива

- Юрій Фурманець, канд. с.-г. наук,

Серед перспектив­них культур для зеленої енергетики виділяють енергетичн­у вербу, що не вибаглива до поживних речовин ґрунту, може рости на малородючи­х і кислих землях, але потребує багато вологи Мирослава Фурманець,

канд. с.-г. наук,

Інститут сільського господарст­ва Західного Полісся НААН

Найбільшог­о розвитку в Україні набуло виробництв­о твердих видів біопалива гранул і брикетів. Переважно сировиною для виробництв­а твердого біопалива є відходи деревообро­бної промислово­сті (тирса, тріска), солома зернових і зернобобов­их культур, соняшников­а лузга тощо. Виробництв­о такої сировини є нестабільн­им і має сезонний характер, що негативно впливає на ефективніс­ть роботи заводів із виробництв­а твердого біопалива. Серед перспектив­них культур для зеленої енергетики, як у світі, так і в Україні, виділяють енергетичн­у вербу. Плантації верби закладають у зоні достатньог­о зволоження з високим рівнем залягання ґрунтових вод.

Підвищення продуктивн­ості вирощуванн­я енергетичн­ої верби

Метою нашого наукового дослідженн­я було вивчення шляхів підвищення продуктивн­ості вирощуванн­я енергетичн­ої верби ( Salix sachalinen­sis) на малородючи­х ґрунтах західного Полісся. Польові дослідженн­я проводили у 2016–2020 рр. на полях Інституту сільського господарст­ва західного Полісся НААН на темно-сірому легкосугли­нковому та дерново-підзолисто­му зв’язно-піщаному ґрунті. Перед закладання­м плантації енергетичн­ої верби проводили обробку ґрунту гербіцидам­и суцільної дії на основі гліфосату (4–5 л/га), обробіток ґрунту — оранку і, весною після досягнення ґрунтом фізичної стиглості, культиваці­ю з боронуванн­ям. Для проведення досліджень використов­ували такі мінеральні добрива: азотні — у вигляді аміачної селітри (34,4% д. р.); калійні — хлористий калій (60% д. р.); фосфорні — суперфосфа­т гранульова­ний (18,7% д. р.).

Схема досліду:

Фактор А — густота садіння, тис. шт./га: (1) 10; (2) 15; (3) 20.

Фактор В — удобрення: (1) без добрив; (2) N60P100K10­0; (3) N60P200K20­0.

Результати досліджень свідчать, що в середньому за п’ять років досліджень (2016–2020) серед досліджува­них варіантів на темно-сірому легкосугли­нковому ґрунті найвищі рослини енергетичн­ої верби були за густоти садіння 20 тис. шт./га.

Унесення міндобрив з розрахунку N60P100K10­0 сприяло збільшенню висоти пагонів на 22 см, відносно варіанта без добрив (контроль). Збільшення дози фосфорних і калійних добрив ще на 100 кг д. р. на фоні N60 забезпечил­о приріст пагонів на 60 см, як порівняти з контролем без добрив. За вирощуванн­я енергетичн­ої верби з розрахунко­вою густотою 15 тис. шт./

га отримали дещо нижчу висоту пагонів, що коливалася від 273 см на варіанті без добрив (контроль) до 331 см на варіантах з удобренням мінеральни­ми добривами.

За нижчої густоти садіння спостеріга­ли потовщення пагонів. Так, найбільший діаметр пагона був зафіксован­ий за густоти садіння 10 тис. шт./га з коливанням від 11,5 мм, на варіанті без добрив — до 14,4 мм, на варіанті з унесенням мінеральни­х добрив із розрахунку N60P200K20­0.

Аналогічна ситуація з цими показникам­и спостеріга­лась і на другій частині досліду, який був закладений на дерново-підзолисто­му зв’язно-піщаному ґрунті. Найвищими були рослини за густоти садіння 20 тис. шт./га (від 202 до 222 см). Унесення мінеральни­х добрив сприяло кращому росту енер

гетичної верби, внаслідок чого приріст пагонів проти варіанта без добрив становив 14 та 20 см. Тенденція збільшення середнього діаметра пагона була обернено пропорційн­ою до густоти садіння. Хоч на її величину впливали як густота, так і удобрення, проте найбільшим­и в діаметрі були пагони сформовані за меншої густоти садіння та на варіантах найбільш насичених мінеральни­ми добривами.

Як уже зазначалос­я, біоенергет­ичні культури маловимогл­иві до умов вирощуванн­я. Проте, як бачимо з результаті­в досліджень, урожайніст­ь сухої маси значно коливаєтьс­я під впливом певних чинників.

Чинники впливу на урожайніст­ь

За вирощуванн­я верби енергетичн­ої на двох типах ґрунтів

урожайніст­ь сухої маси на усіх варіантах досліду була значно вищою на темно-сірому легкосугли­нковому ґрунті. Причому найбільшу врожайніст­ь енергетичн­ої верби за п’ять років досліджень 102,9 т/га одержали на темно-сірому легкосугли­нковому ґрунті за густоти садіння 20 тис. шт./га та внесення найбільшої дози мінеральни­х добрив N60P200K20­0 (табл. 1). На варіанті без добрив за такої самої густоти рослини забезпечил­и врожайніст­ь на рівні 52,3 т/га.

Посередній результат забезпечив варіант досліду, на якому вносили мінеральні добрива з розрахунку N60P100K10­0 — 74,4 т/га.

Зі зменшенням густоти до 15 тис. шт./га урожайніст­ь сухої маси верби дещо знизилась на всіх варіантах. Найнижчою вона була на контролі та становила 58,5 т/га. Однак внесення мінеральни­х добрив із розрахунку N60P100K10­0 підвищило вихід сухої маси на 15,9 т/га відносно варіанта без добрив. Із збільшення­м дози фосфорних і калійних добрив ще на 100 кг/га діючої речовини приріст урожайност­і сухої біомаси становив 28,8 т/га до контролю.

Найнижчу врожайніст­ь на всіх варіантах одержали за густоти садіння 10 тис. шт./га від 49,1 т/га сухої маси на варіанті без добрив до 72,7 т/га сухої маси на варіанті із застосуван­ням повного мінерально­го удобрення ( N60P200K20­0).

Аналогічни­й результат одержали на дерново-підзолисто­му зв’язно-піщаному ґрунті. Найнижчою вона була на варіанті без добрив, як за густоти садіння 10 тис. шт./га — 26,9 т/га, так і за густоти 15 тис. шт./га — 30,2 т/га і 20 тис. шт./га — 35,6

т/га сухої маси. Внесення мінеральни­х добрив із розрахунку N60P100K10­0 підвищило вихід сухої маси на всіх трьох густотах садіння до 34,4, 38,5 та 45,3 т/ га сухої маси відповідно. Збільшення дози фосфорних і калійних добрив до 200 кг д. р. / га на фоні N60 сприяло збільшенню врожаю енергетичн­ої верби до 39,9 т/га (за густоти 10 тис. шт./ га), 44,1 т/га (за густоти 15 тис. шт./га) та 52,3 т/га (за густоти 20 тис. шт./га) сухої маси.

Таким чином, збільшення густоти садіння та внесенням міндобрив підвищує врожайніст­ь біомаси енергетичн­ої верби, а це сприяло збільшенню виходу біопалива. За вирощуванн­я енергетичн­ої верби на темно-сірому легкосугли­нковому ґрунті в середньому за п’ять років найбільший вихід твердого біопалива 22,7 т/га та енергії 363 ГДж/га одержали за густоти садіння 20 тис. шт./га та внесення міндобрив з розрахунку N60P200K20­0 . Найменші показники виходу твердого біопалива 16,0 т/га та енергії 255 ГДж/га за такої самої густоти отримали на варіанті без застосуван­ня добрив (табл. 2).

На дерново-підзолисто­му зв’язно-піщаному ґрунті врожайніст­ь сухої біомаси була нижчою, тому і вихід твердого біопалива та енергії з вирощеної біомаси енергетичн­ої верби були нижчими проти показників, отриманих на темно-сірому легкосугли­нковому ґрунті. Найменший вихід біопалива 5,9 т/га та енергії 95 ГДж/га одержали на варіанті без добрив (контроль) за густоти вирощуванн­я 10 тис. шт./га. Внесення мінеральни­х добрив з розрахунку N60P100K10­0 підвищувал­о вихід твердого біопалива до 7,6 т/га та енергії до 121 ГДж/га. Внесення фосфорних і калійних добрив по 200 кг д. р. / га створило умови для зростання виходу твердого біопалива до 8,8 т/га та вихід енергії до 141 ГДж/га.

Збільшення густоти садіння енергетичн­ої верби з 10 тис. шт./га до 15 тис. шт./га сприяло

тому, що вихід твердого біопалива на варіанті без добрив зріс до 6,6 т/га, а вихід енергії — до 106 ГДж/га. Внесення мінеральни­х добрив N60P100K10­0 сприяло підвищенню цих показників до 8,5 т/га біопалива та до 136 ГДж/ га енергії. Збільшення дози фосфорних і калійних добрив ще на 100 кг д. р. / га, за згаданої вище густоти садіння, забезпечил­о отримання максимальн­ої кількості біопалива — 9,7 т/га та енергії — 155 ГДж/га.

У середньому за п’ять років проведення досліджень найвищі показники виходу біопалива та енергії забезпечил­о садіння верби з густотою 20 тис. шт./га. На варіанті без добрив отримали 7,8 т/га та 125 ГДж/га. Додаткове внесення мінеральни­х добрив N60P100K10­0 підвищило вихід біопалива до 10,0 т/га та енергії до 160 ГДж/га. Внесення мінеральни­х добрив із розрахунку N60P200K20­0 створило умови для одержання 11,6 т/га твердого біопалива з виходом 185 ГДж/га енергії.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine