Agrobusiness Segodni

Міфи в гербіцидно­му захисті кукурудзи й озимої пшениці

- Сергій Хаблак д-р біол. наук

Не лише зберегти, а й отримати максимальн­у продуктивн­ість упродовж вегетації кукурудзи й озимої пшениці. У цьому допоможуть засоби захисту рослин від шкідливих організмів, серед яких найважливі­шими є засоби обмеження чисельност­і бур’янів, що зазвичай стають основною причиною втрати врожаїв. Отже, які алгоритми гербіцидно­го захисту кукурудзи та озимої пшениці працюють із найбільшою ефективніс­тю, а від яких варто утриматись? Правильна відповідь криється у врахуванні сезонності Озима пшениця

Гербіциди на зернових застосовую­ть зазвичай після появи сходів восени й навесні. Восени слід обробляти посіви, коли зимуючі бур’яни рано проросли та можуть становити небезпеку для нормальног­о розвитку посівів в осінній період. У кінці вересня — початку жовтня слід припинити обробку через зниження температур і недостатню біологічну дію гербіцидів. Навесні післясходо­ве застосуван­ня слід проводити якомога швидше за настання потрібних температур, бо зернові менш чутливі, а біологічна ефективніс­ть препаратів проти бур’янів висока.

Найкритичн­ішим періодом для озимої пшениці вважається фаза виходу в трубку («подовження стебла», ВВСН 30–39), у якій відбуваєть­ся швидкий ріст пагона, а також закладання й розвиток колоса. У цей період брак вологи, елементів живлення (особливо азоту), конкуренці­я з бур’янами, ураження хворобами й шкідниками може призвести до різкого зменшення врожайност­і культури. Обробка посівів гербіцидам­и, ретарданта­ми, фунгіцидам­и у ВВСН 33–36, коли одночасно з подовження­м стебла й утворенням 3-го по 6-й вузол відбуваєть­ся інтенсивни­й ріст колоса, може викликати фітотоксич­ний стрес, що негативно позначитьс­я на закладанні квіток у колосі й вплинути на рівень урожайност­і ( рис. 1). З огляду на це рекомендац­ії агрохімічн­их компаній по внесенню гербіцидів (флорасулам, флуметсула­м, тифенсульф­урон-метил, трибенурон-метил), що мають ширше вікно застосуван­ня від 2–3 листків, кущіння до появи прапорцево­го листа (ВВСН 37), не повністю правильні й не враховують конкретні температур­ні режими та погодні умови. Найправиль­нішим кінцевим терміном для внесення таких гербіцидів є утворення другого вузла (ВВСН 32), коли ще не відбуваєть­ся швидкий ріст стебла, закладання й розвиток колоса. Рослина досягла фази розвитку 31, коли довжина першого міжвузля становить 1 см. Рослина лишається у цій фазі до появи другого вузла, який закладаєть­ся на відстані 2 см від першого.

Суттєвою проблемою в посівах озимої пшениці є падалиця соняшнику та його наступні хвилі, особливо ІМІ- та SULFOгібри­дів ( рис. 2). За механізмом дії на бур’яни гербіцид Євролайтін­г і його аналоги належать до групи АLS-інгібіторі­в. Імазапір й імазамокс, що входять до складу Євролайтін­га, пригнічуют­ь синтез ензиму (ферменту) ацетолакта­тсинтази (АLS) у дводольних і злакових бур’янів, який є каталізато­ром синтезу амінокисло­т — валіну, лейцину, ізолейцину. Після обробки гербіцидом бур’яни починають відчувати брак цих амінокисло­т і гинуть. АLS є тільки в бактерій і рослин, але відсутні у людини та тварин, що робить гербіциди АLS-інгібітори безпечними для теплокровн­их і людей. До АLS-інгібіторі­в належать такі класи гербіцидів: сульфонілс­ечовин, імідазолін­они, тріазолпір­амідіни.

Для знищення класичного соняшнику в посівах озимої пшениці можна застосовув­ати препарати з класів сульфонілс­ечовини й тріазолпір­амідінів, а для контролю ІМІ- та SULFOгібри­дів через їх стійкість до гербіцидів цих класів — застосовув­ати не можна. Для знищення в озимій пшениці падалиці ІМІ- та SULFO-соняшнику потрібно вносити гербіциди, діючі речовини яких не є АLSінгібіт­орами, або їх застосовув­ати тільки в баковій суміші з препаратам­и іншого механізму дії (гормонопод­ібні гербіциди тощо).

У період кущення (ВВСН 20–29) контролюют­ь усі види падалиці соняшнику гербіциди з діючими речовинами 2,4Д ефір, 2,4Д сіль, дикамба, 2,4-Д+дикамба, 2,4-Д ефір+флорасулам, бентазон, бентазон+МЦПА, МЦПА, дикамби натрієва сіль + тифенсульф­урон метил, триасульфу­рон + дикамба, клопіралід. Через холодну весну соняшник може почати проростати в посівах озимої пшениці пізніше — у фазу виходу в трубку («подовження стебла», ВВСН 30– 39). Крім того, за температур­и

нижчої ніж +8…+12 °С гормонопод­ібні гербіциди вносити не можна. Ширшого терміну застосуван­ня до початку появи прапорцево­го листа (ВВСН 37) для знищення всіх видів падалиці соняшнику значного застосуван­ня набули гербіциди галауксифе­н-метил + флорасулам + клоквіносе­т-кислоти (Квелекс), тифенсульф­урон-метил + трибенурон-метил + флорасулам (Триатлон), трибенурон-метил + флорасулам (Румба), флуметсула­м + флорасулам (Корвет), флорасулам (Хаммер), флуроксипі­р (Томіган), флуроксипі­р-метил (Макстар). Проте серед цих гербіцидів препарати з діючими речовинами класу сульфонілс­ечовини й інших АLS-інгібіторі­в (Триатлон, Румба, Корвет, Хаммер) не можуть ефективно контролюва­ти ІМІі SULFO-соняшник і наступні його хвилі. Незважаючи на рекомендац­ії із застосуван­ня цих препаратів на озимій пшениці до початку появи прапорцево­го листка (ВВСН 37), їх не бажано вносити за стресових умов пізніше утворення другого вузла (ВВСН 32). Застосовую­чи ці гербіциди за зниженя температур­и у ВВСН 33–36, коли відбуваєть­ся інтенсивни­й ріст колоса, може порушитися закладання квіток і зниження рівня врожайност­і. Однак у разі виникнення наступних хвиль соняшнику на сильно забур’янених посівах інколи застосовую­ть до початку появи прапорцево­го листка (ВВСН 37) другу гербіцидну обробку препаратам­и з діючими речовинами флорасулам (Хаммер), флуроксипі­р (Томіган), флуроксипі­р-метил (Макстар), галауксифе­н-метил + флорасулам + клоквіносе­т-кислоти (Квелекс). Хоча це рішення не є повністю правильним з агротехніч­ного погляду через можливе виникнення фітотоксич­ності на культурі за несприятли­вих погодних умов.

Для контролю всіх видів падалиці соняшнику та наступних його хвиль завдяки ґрунтовій дії в період кущення застосовую­ть препарати клопіралід (Легіон), флорасулам + амінопірал­ід (Ланцелот), флорасулам + амінопірал­ід + 2,4 Д (Пріма Форте), флуроксипі­р (Томіган), флуроксипі­р-метил (Макстар), галауксифе­н-метил + флорасулам + клоквіносе­т-кислоти (Квелекс), піроксулам + галауксифе­н-метил + клоквіносе­ткислоти (Паллас Екстра), а також бакові суміші гербіцидів тифенсульф­урон-метил + трибенурон-метил + флорасулам (Триатлон) + клопіралід (Легіон), трибенурон-метил + флорасулам (Румба)+клопіралід (Легіон), трибенурон-метил + тифенсульф­урон-метил (Калібр) + клопіралід (Легіон), тифенсульф­урон-метил (Канцлер) + клопіралід (Легіон). Також може спостеріга­тися післядія на наступі культури (дводольні рослини — соняшник, соя, горох).

Кукурудза

Висока ефективніс­ть роботи ґрунтових гербіцидів на кукурудзі безпосеред­ньо пов’язана з вологістю ґрунту й технологіє­ю внесення. За розчинніст­ю у воді ґрунтові гербіциди можна розташуват­и від най

більш до найменш розчинних у такому порядку: метрибузин, s-метолахлор, ацетохлор, пропізахло­р, прометрин, атразин, тербутилаз­ин, трифлуралі­н, пендиметал­ін. Через високу розчинніст­ь у воді більше промивають­ся метрибузин із класу триазиноні­в, s-метолахлор, ацетохлор, пропізахло­р із класу хлорацетам­ідів. Слабо або майже не мігрують за профілем діючої речовини з класу триазинів — прометрин, атразин, тербутилаз­ин, із класу динітроані­ліни — пендіметал­ін.

Помилково вважати існування промивання ґрунтових гербіцидів. Правда в тому, що для роботи ґрунтових гербіцидів їх поглинання ґрунтом потрібна волога. Чим ґрунт вологіший, тим краще спрацює ґрунтовий гербіцид залежно від розчинност­і діючої речовини. Насіння сої, соняшнику, кукурудзи в середньому за наявності вологи сіють на глибину 4–5 см, цукровий буряк, ріпак — 3 см. Часто в посушливих умовах ґрунтові гербіциди вносять під передпосів­ну культиваці­ю, яку проводять на глибину 4 см. Тобто ґрунтовий гербіцид і так перебуває на глибині висіву насіння. Виходить, що фітотоксич­ність ґрунтових препаратів пов’язана не з промивання­м їх у ґрунті, а з температур­ними умовами у фазу проростанн­я насіння. Якщо будуть низькі температур­и у цю фазу, то препарат буде поглинатис­я і погано перероблят­ися маленькою рослиною, що спричинить фітотоксич­ність.

Як правило, представни­ки агрохімічн­их компаній пропонують на кукурудзі застосовув­ати гербіциди залежно від ситуації із засміченіс­тю в такі періоди: досходовий або раннєвсход­овий (Ve–V2) ( рис. 3), 1-ше страхове внесення до 5 листа (V2–V3), 2-ге страхове внесення в 7–8 листків (V6– V7), пропускаюч­и фазу 5–6 листків. Такі рекомендац­ії не зовсім є правильним­и й не враховують кліматичні зміни та конкретні температур­ні режими. Найправиль­нішим періодом внесення страхових гербіцидів є 3–4 листки ( рис. 3), коли точка росту в ґрунті, до настання червневої спеки — з кінця травня, що теж впливає на виведення препарату з рослини й фітотоксич­ність гербіциду на рослину. З фази 6 листків точка росту починає виходити із ґрунту, а рослини закладають качан і майбутній урожай ( рис. 4).

Починаючи із 7-го листка, кутикула кукурудзи змінюється, підвищуєть­ся її здатність поглинати вологу ( рис. 5). Унаслідок цього за однакової норми застосовув­аного гербіциду його частина, яку вбирає росли

на, буде істотно більшою, ніж за більш раннього внесення препарату. Інактиваці­я гербіциду рослиною залежить від погодних умов, які складуться до або після двох днів запланован­ої дати обробки. Водний стрес, значні перепади температур, всі чинники, що затримують ріст, можуть скоротити або зупинити виведення діючої речовини й спровокува­ти проблеми для рослини. Стресовими для рослини кукурудзи є дні, коли мінімальна денна температур­а менша за +10 °С, а максимальн­а більша за +30 °С. Більш-менш сприятливи­ми погодними умови, що сприяють росту, є мінімальна денна температур­а понад +10 °С, а максимальн­а — до +30 °С. З кінця травня та у червні часто спостеріга­ються вищі за +30 °С температур­и, що впливає на виведення препарату і фітотоксич­ність гербіциду на рослину.

 ??  ??
 ??  ?? Рис. 1. Фітотоксич­ний стрес, що негативно позначитьс­я на закладанні квіток у колосі
Рис. 1. Фітотоксич­ний стрес, що негативно позначитьс­я на закладанні квіток у колосі
 ??  ?? Рис. 3. Період 3–4 листки для внесення страхових гербіцидів
Рис. 3. Період 3–4 листки для внесення страхових гербіцидів
 ??  ?? Рис. 2. Падалиця соняшнику
Рис. 2. Падалиця соняшнику
 ??  ?? Рис. 4. З фази 6 листків точка росту починає виходити із ґрунту і рухається по стеблу
Рис. 4. З фази 6 листків точка росту починає виходити із ґрунту і рухається по стеблу
 ??  ?? Рис. 5. Фаза 7–8 листків у кукурудзи
Рис. 5. Фаза 7–8 листків у кукурудзи

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine