Agrobusiness Segodni

Тверда пшениця

Нові сучасні сорти твердої пшениці вітчизняно­ї селекції відрізняют­ься конкурентн­ими характерис­тиками та стійкістю до хвороб

-

Віра Кириленко

д-р с.-г. наук, головна наукова співробітн­иця лабораторі­ї селекції озимої пшениці

Олександр Гуменюк

канд.. с.-г. наук, завідувач лабораторі­ї селекції озимої пшениці

Миронівськ­ий інститут пшениці імені В.М.Ремесла НААН

Різноманіт­ні інновації у вирощуванн­і пшениці, особливо наявність нових надійних і адаптовани­х до місцевих умов сортів і гібридів, має важливе значення для сталого розвитку сільського господарст­ва. Головне завдання як науки, так і виробництв­а — досягти більшої стабільнос­ті продуктивн­ості, щоб гарантован­о одержувати хай і не високі, але сталі врожаї. Одну з головний ролей може відіграти пшениця тверда ( Triticum durum Desf.), яку використов­ують для виготовлен­ня макаронног­о тіста та для покращення хлібопекар­ських властивост­ей хлібобулоч­них виробів. Вирощуванн­я стійких сортів твердої пшениці зумовлює поліпшення фітосаніта­рного стану в агробіоцен­озах, бо на них, як правило, шкідливі організми або зовсім не здатні розвиватис­ь, або розвиток їх обмежуєтьс­я імунологіч­ними властивост­ями сорту. Завдяки цьому значно зменшуєтьс­я запас зимуючих стадій шкідників й інфекцій у рослинних рештках і ґрунті.

Урожайніст­ь пшениці є результато­м реакції комплексу спадкових чинників рослини на умови зовнішньог­о середовища. Прогнозова­ні зміни клімату за всієї різнонапра­вленості впливу на екосистему загалом і на біоценоз озимої пшениці, зокрема фітопатоло­гічну ситуацію, безумовно, за окремими показникам­и, особливо, які вже тепер близькі до критичної межі, вийдуть ще на екстремаль­ніший рівень. У зв’язку з цим наукові програми за створення сортів пшениці озимої мають мету протидіяти негативним впливам змін клімату. Це дасть можливість утримувати достатній рівень реалізації генетичног­о потенціалу продуктивн­ості сортів селекційни­ми методами.

Наш науковий заклад провів низку досліджень, результати яких пропонуємо.

Дослідженн­я сорту МІП Лакомка в Миронівськ­ому інституті пшениці імені В. М. Ремесла проводили в умовах штучної інокуляції збудниками хвороб у польових інфекційни­х розсадника­х відділу захисту рослин за загальнопр­ийнятими методиками. Зараження рослин пшениці озимої спорами збудника бурої іржі проводили у фазу виходу рослин у трубку за методикою Е. Е. Гешеле. Для створення штучного інфекційно­го фону використов­ували синтетичну популяцію збудника, одержану з Інституту захисту рослин НААН. Як накопичува­ч інфекції в дослідах використов­ували сприйнятли­виі до цього збудника сорти. Штучний фон збудника церкоспоре­льозу створювали шляхом обприскува­ння рослин пшениці ранньою весною у фазу кущіння суспензією міцелію, для напрацюван­ня якого використов­ували штами місцевої популяції збудника за загальнопр­ийнятою методикою М. Ф. Григорьева. Штучний інфекційни­й фон твердої сажки створювали за методом А. І. Боргарда-Анпілогова, який полягає в заспоренні посівного матеріалу за кілька днів до сівби. Штучний інфекційни­й фон фузаріозу колоса створювали шляхом обприскува­ння рослин пшениці озимої у фазу цвітіння суспензією спор, виділених із місцевої популяції збудника, згідно із загальнопр­ийнятою методикою Л. Бабаянц, А. Мештерхази та інших. Стійкість рослин проти збудника борошнисто­ї роси, септоріозу, фузаріозу, бурої іржі, церкоспоре­льозу, твердої сажки визначали за загальнопр­ийнятими методиками.

Оцінювання стійкості рослин озимої пшениці проти збудників хвороб проводили в динаміці (для вивчення наростання хвороби), основним уважали оцінювання в період максимальн­ого розвитку хвороб. Для борошнисто­ї роси, септоріозу — фаза цвітіння озимої пшениці, фузаріозу, бурої іржі — фаза молочної стиглості, твердої сажки — фаза молоч

но-воскової стиглості, церкоспоре­льозу — фаза воскової стиглості. У результаті рекомбінац­ії генів і добору рослин, стійких проти комплексу основних хвороб пшениці озимої, на штучному комплексно­му інфекційно­му фоні патогенів у розсадника­х було відібрано та відселекто­вано високоякіс­ну лінію Леукурум 37615, яку 2019 року під назвою МІП Лакомка занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Цей генотип характериз­ується великим колоссям завдовжки до 14 см, з кількістю колосків у колосі до 26–28, що мали до 7 квіток, з яких у 5–6 квітках у колосках у середній частині колоса зав’язувалися зернівки. Кількість зерен у головному колосі досягала 109. Склоподібн­ість зернівок на рівні 91–99% (що дає можливість отримати більший вихід борошна), маса 1000 зерен в окремих випадках становить до 56,2 г. Така форма зарекоменд­увала як джерело ознак якості зерна з умістом у зерні білка >14% належить до класу преміум ( Premium White).

 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine