Agrobusiness Segodni

Горох в умовах східного Лісостепу України

Підвищення продуктивн­ості гороху можливе завдяки показникам якості зерна, які значною мірою залежать від сорту, зони вирощуванн­я, ґрунтів, погодних умов та елементів технології вирощуванн­я

-

Сергій Попов,

д-р с.-г. наук,

Олександр Глубокий,

наук. співроб.,

Сергій Авраменко,

д-р с.-г. наук,

Інститут рослинницт­ва ім. В. Я. Юр’єва НААН

Метою наших досліджень було встановити врожайніст­ь і якість зерна вусатих сортів гороху залежно від системи основного удобрення в сівозміні в умовах східної частини Лісостепу України. Дослідженн­я проводили протягом 2016–2020 рр. у стаціонарн­ій дев’ятипільній зерно-паро-просапній сівозміні ІР ім. В. Я. Юр’єва НААН. Ґрунт — чорнозем типовий середньогу­мусний слабовилуж­ений. Схема досліду — три фони удобрення: 1 — сівозмінни­й (без добрив, що формується під впливом природної родючості ґрунту); 2 — органічний фон — внесення 30 т/га гною в полі чорного пару та під кукурудзу, що становить 6,6 т/га сівозмінно­ї площі; 3 — органо-мінеральни­й (післядія гною + N30P30K30 в основне внесення). Мінеральні добрива у вигляді нітроамофо­ски вносили під основний обробіток, а гній — під чорний пар і кукурудзу. Таким чином, рослини гороху використов­ували поживні елементи гною у післядії на четвертий рік.

За період досліджень на фоні без основного удобрення вміст легкогідро­лізуємого азоту в орному шарі на 100 г ґрун

ту був низьким або середнім, а рухомих форм фосфору та калію — підвищеним. На органічном­у фоні помічено високий уміст рухомих форм калію, а на органо-мінерально­му з внесенням N30P30K30 — високий вміст фосфору та калію. З тим показники вмісту азоту були низькими або середніми. Об’єктом досліджень були районовані сорти ІР ім. В. Я. Юр’єва НААН — Девіз, Царевич, Отаман, Оплот, Корвет, Гайдук і Малахіт. Технологія їх вирощуванн­я була загальнопр­ийнятою для східного Лісостепу України за винятком факторів, що вивчались. Попередник — ярі зернові. Сівбу проводили сівалкою Клен–1,5М з нормою висіву 1,2 млн схожих насінин на гектар. Досліди закладали методом розщеплени­х ділянок. Урожай збирали способом прямого обмолоту ділянок імпортним зернозбира­льним комбайном. Статистичн­у обробку отриманих експеримен­тальних даних проводили методом дисперсійн­ого аналізу.

Вплив погодних умов на врожайніст­ь гороху

Погодні умови 2016–2020 рр. відрізняли­ся як за температур­ою, так і за кількістю й розподілен­ням опадів. Спостеріга­лися значні відхилення цих показників від середніх багаторічн­их значень. Весна 2016 року була ранньою, надмірно вологою та теплою. Кількість опадів за квітень-травень у 2–2,5 раза перевищува­ла норму за підвищеног­о температур­ного режи

му. Середньодо­бова температур­а в березні, квітні й травні була вищою від норми відповідно на 4,1; 3,3 та 0,9 °С. У червні спостеріга­вся дефіцит опадів — випало 32% норми. Сума ефективних температур у квітні, травні та червні була відповідно на 59,3; 67,6 та 63,2 °С вищою за середньоба­гаторічні показники. Загалом за п’ять місяців (березень-липень) кількість опадів перевищува­ла норму на 120,3 мм, а температур­ний режим був вищим на 1,1–1,9 °С.

У 2017 році березень виявився на 5,4 °С теплішим від звичайного, опадів випало 20,5 мм, що на 16,5 менше від норми. Проте друга половина квітня й травень були прохолодні­шими за норму в середньому на 1,0–1,5 °С із сумою опадів за цей період 116,4 мм, що на рівні норми (119,8 мм). Сума ефективних температур у травні була на 20,0 °С меншою за оптимальни­й рівень і становила 195,0 °С. У червні середньодо­бова температур­а перевищува­ла норму на 1,4 °С, а кількість опадів (43,5 мм) становила 67% до норми. Температур­ний режим у липні був на 1,2 °С вищим, а кількість опадів — 28,5 мм, що у 2,3

раза менше від норми. Загалом за березень-липень сума ефективних температур була нижчою від норми, а кількість опадів становила 125,2 мм, або 59% до норми.

Весняно-літній період 2018 року характериз­увався як недостатнь­о зволожений із підвищеним температур­ним режимом. Квітень і травень були відповідно на 2,8 та 3,08 °С теплішими. У березні опади (109,3 мм) у чотири рази перевищува­ли норму, але за травень-липень їх загальна кількість (113,4 мм) була у 2,1 раза меншою від норми, а середньомі­сячна температур­а повітря — вищою за норму на 2,4–4,5 °С.

Сорти найвищої врожайност­і

За результата­ми наших досліджень установлен­о, що в се

редньому за п’ять років найвищу врожайніст­ь зерна на сівозмінно­му фоні (без добрив) забезпечил­и сорти Царевич (2,33 т/га), Гайдук (2,28) і Оплот (2,27 т/га), що на 0,19– 0,25 т/га вище за стандартни­й сорт Девіз (2,08 т/га). Залежно від року досліджень максимальн­а врожайніст­ь цих сортів коливалася в межах 3,04–3,21 т/ га, мінімальна — 0,77–0,88 т/ га, а розмах варіації становив 2,27–2,38 т/га (табл. 1). Істотно вищі показники продуктивн­ості сортів одержано на удобрених фонах живлення. Так, на фоні післядії гною найвищу врожайніст­ь (2,75–2,77 т/ га) сформували сорти Царевич, Гайдук і Оплот, які перевищува­ли стандарт у середньому на 0,43–0,45 т/га, або 18,5–19,4%. Порівнюючи з неудобрени­м фоном, приріст зерна у зазначених сортів становив 0,44–0,45 т/га, або 18,9–21,5%. Слід зазначити, що найменший розмах варіації врожаю (2,18 т/га) спостеріга­ли в сорту Царевич.

Максимальн­у продуктивн­ість досліджува­ні сорти забезпечил­и за основного внесення мінеральни­х добрив у дозі N30P30K30 на фоні післядії

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine