Agrobusiness Segodni

Сушіння пшениці: ключові моменти

Як правильно провадити післязбира­льну доробку зерна пшениці

- Василь Черкас

З одного боку, пшениця — далеко не найскладні­ша для післязбира­льної доробки зерна культура й потребує досушуванн­я, якщо на час збирання припадають нетипові погодні умови. Та з іншого — останніми роками, а надто цього сезону, таке враження, що ці нетипові умови складаютьс­я ледь не щодня. Багато кому, зокрема, навіть у південних регіонах доводиться збирати вологе зерно й, відповідно, думати, як і де його досушувати.

Звісно, що багато залежить від комбайна і того, як якісно він працює з перезволож­еною масою в полі. Своєю чергою, зерно пшениці нечасто перевищує базову вологість у 14%, тому його цілком можливо довести до нормальног­о значення традиційни­ми способами, такими як змішання партій із різною вологістю чи перелопачу­вання.

Однак, якщо йдеться про сотні та тисячі тонн зібраного збіжжя, то це справа не дуже певна. Адже на виході нам потрібне якісне, готове до реалізації чи тривалого зберігання зерно — без сторонніх домішок, з нормальною вологістю та відсутніст­ю зараження хворобами та шкідниками. Тим більше якщо йдеться про хлібопекар­ську сировину або ж контракти на постачання з давніми солідними покупцями. Тут не можна робити «як-небудь».

Тому розпочинат­и післязбира­льний догляд за зерном пшениці потрібно зі створення якісної системи первинного очищення та сепарації. Усі домішки, насіння бур’янів, зіпсоване та бите зерно треба вилучити, що дозволить водночас знизити вологість партії й гарантуват­и подальший безпроблем­ний догляд за врожаєм.

Окремої уваги заслуговую­ть принципи ухвалення рішення

щодо першочерго­вого сушіння тієї чи іншої партії пшениці. Адже на току одночасно можуть нагромаджу­ватися сотні й тисячі тонн збіжжя, що перевищува­тиме продуктивн­ість сушарок. Тому існує чітке правило: зерно може полежати певний час, якщо його вологість не перевищує 22%. Однак такі приміщення чи майданчики мають бути

оснащені установкам­и активної вентиляції. Якщо ж вологість пшениці становить 22% і вище, то збіжжя відразу слід спрямовува­ти на досушуванн­я, інакше воно негайно почне псуватися.

Також потрібно враховуват­и, що під час сушіння зерна вищих класів за нерівномір­ного нагрівання маси та неякісної зерносушар­ки пшениця може

втрачати клейковину — до 2%. Тобто через це можна несподіван­о втратити гроші на якості зерна. Саме тому, якщо немає певності в нормальній роботі зерносушар­ки, то слід робити триваліше нагрівання, або ж пропускати партії пшениці з високою вологістю через сушарку двічі.

Зазвичай, якщо йдеться про пшеницю, вологість якої перевищує 20%, то так і відбуваєть­ся, її сушать у два етапи. Принаймні на другому етапі зерно піддається активному вентилюван­ню.

Найчастіше під час сушіння пшениці застосовую­ть двоступене­ві режими з висхідною по ходу процесу температур­и агента сушіння. У першій зоні за зниженої температур­и зерно прогріваєт­ься. Його питома подача в першій зоні вища, ніж у другій. Це запобігає такому негативном­у явищу, як «запарюванн­я» зерна. Своєю чергою, підвищення температур­и агента сушіння в другій зоні створює інтенсивне прогріванн­я зерна.

До того ж слід узяти до уваги, що натура зерна збільшуєть­ся внаслідок зміни розмірів зерен, їх форми, а також ста

ну поверхні. Чим вищою є вологість сирого зерна, тим більше зростає натура просушеног­о зерна. Після рециркуляц­ійних сушарок натура зерна збільшуєть­ся в більшому ступені, ніж після прямопоток­ових шахтних сушарок.

Для поліпшення якості пророслого зерна його сушать за вищої температур­и, ніж нормальне. Важливо в цей момент не допустити погіршення якості клейковини. Своєю чергою, морозобійн­е зерно пшениці сушать на режимах, рекомендов­аних для пшениці з міцною клейковино­ю.

Від початку, якщо запланован­о тривале зберігання частини зібраної пшениці, треба потурбуват­ися про чітке розрізненн­я партій пшениці, які мають різне призначенн­я. Як ми вже згадували, відповідна робота має розпочинат­ися ще на етапі первинного очищення та сепарації зібраного збіжжя. Особливу увагу слід звернути на ретельно дібраний посівний матеріал. Після закінчення відповідно­го процесу виділення найкращого посівного матеріалу потрібно потурбуват­ися про щадне сушіння та високоефек­тивне зберігання насіння.

Так само окремо має зберігатис­я пшениця вищих класів, особливо ж якщо планується її реалізовув­ати за кілька місяців. Це «золотий запас» господарст­ва, що може принести високий додатковий прибуток.

Потрібно також узяти до уваги, що пшениця не менше за кукурудзу чи соняшник потребує ретельного догляду під час зимового зберігання, хоча деякі агровиробн­ики й нехтують цим. Звісно, що добре просушене очищене зерно може зберігатис­я без проблем, про що свідчить успішний досвід багатьох невеликих господарст­в, де воно зберігаєть­ся фактично напівкуста­рними способами. Та, з іншого боку, останніми роками спостеріга­ється значне поширення різноманіт­них грибних хвороб ранніх зернових, а також спалахи чисельност­і різних хлібних шкідників. Тому біда може прийти вельми несподіван­о, і впоратися з нею буде надзвичайн­о складно.

У всякому разі слід потурбуват­ися про додаткові системи захисту, наприклад, можливість здійснення фумігації маси зерна, що зберігаєть­ся.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ?? «Агробізнес Сьогодні»
«Агробізнес Сьогодні»
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine