Про­дам зер­но. Он­лайн

«Агро­Мар­кет» з’ясо­ву­вав, чо­му агро­ви­ро­бни­ки не по­спі­ша­ють тор­гу­ва­ти на бір­жах і еле­ктрон­них тор­го­вих пла­тфор­мах

AgroMarket - - Є ПРОБЛЕМА - Ан­же­ла ГАВРИЛЮК

Якщо ві­ри­ти про­гно­зам, у най­ближ­чих два ро­ки в Укра­ї­ні очі­ку­є­ться акти­ві­за­ція пе­ре­хо­ду ді­ло­вих від­но­син в еле­ктрон­ний фор­мат, і ця ін­но­ва­цій­на хви­ля не оми­не й аграр­ний се­ктор. Еле­ктрон­ним до­ку­мен­то­обі­гом уже не пер­ший рік ко­ри­сту­ю­ться ве­ли­кі кор­по­ра­ції і все ча­сті­ше ви­ма­га­ють цьо­го від сво­їх пар­тне­рів. За ло­гі­кою по­лег­ши­ти жи­т­тя агра­рі­ям ма­ли б ще й еле­ктрон­ні тор­ги. Та по­ки що во­ни не над­то по­пу­ляр­ні в укра­їн­ських сіль­го­спви­ро­бни­ків. «Агро­Мар­кет» по­бу­вав на пре­зен­та­ції та­кої ді­джи­тал-ідеї й по­ці­ка­вив­ся вра­же­н­ня­ми її по­тен­цій­них ко­ри­сту­ва­чів.

Де він, лі­бе­раль­ний ри­нок?

Укра­їн­ський аграр­ний ри­нок ба­чив чи­ма­ло аграр­них бірж. Та, як за­ува­жує ке­ру­ю­чий пар­тнер екс­порт­ної аген­ції Abbottpm Ан­дрій Дре­свян­ні­ков, ме­ха­ні­зму спра­ве­дли­во­го ці­но­утво­ре­н­ня до­сі так і не на­ла­го­дже­но. Біль­шість дрі­бних і се­ре­дніх го­спо­дарств пра­цю­ють за ти­по­вою схе­мою, про­да­ю­чи свою про­ду­кцію зна­йо­мим трей­де­рам. У те­ле­фон­но­му ре­жи­мі фер­мер з’ясо­вує, хто з них за­про­по­нує най­ви­щу ці­ну (від­по­від­но, з тим й укла­дає до­го­вір). Що­прав­да, за умо­ва­ми ци­ві­лі­зо­ва­но­го рин­ку ці­ну на свою про­ду­кцію мав би вста­нов­лю­ва­ти не трей­дер, а сам ви­ро­бник. А да­лі вже ри­нок (іде­аль­но — лі­бе­раль­ний) із йо­го по­пи­том і кон­ку­рен­ці­єю її ко­ри­гу­ва­ти­ме.

Як за­ува­жує екс­перт, є три ком­по­нен­ти лі­бе­раль­но­го рин­ку: ве­ли­ка кіль­кість уча­сни­ків, віль­ний вхід і ви­хід на ри­нок, а та­кож спря­мо­ва­ність уча­сни­ків на отри­ма­н­ня при­бу­тку або зни­же­н­ня ри­зи­ків. Ко­ли ви­ко­ну­ю­ться всі ці умо­ви, ці­на на рин­ку фор­му­є­ться під впли­вом спів­від­но­ше­н­ня по­пи­ту й про­по­зи­ції, і ри­нок є не­про­гно­зо­ва­ним. Про­те на укра­їн­сько­му рин­ку зер­на си­ту­а­ція ін­ша: тут пра­цює олі­го­поль­на мо­дель без роз­ви­не­но­го бір­жо­во­го рин­ку, що дає змо­гу ве­ли­ким по­ку­пцям ре­гу­лю­ва­ти ці­ни на про­ду­кцію за­ле­жно від їхніх по­треб. Та­ким чи­ном ри­нок стає про­гно­зо­ва­ним, про­те, у який бік він ру­ха­є­ться, знає ли­ше пев­на гру­па лю­дей чи ком­па­ній. В Укра­ї­ні це пе­ре­ва­жно ве­ли­кі трей­дин­го­ві грав­ці.

За­га­лом укра­їн­ський ри­нок зер­на — це при­бли­зно 30 млн тонн вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня, вклю­чно із фу­ра­жем, і стіль­ки — екс­порт. Ра­зом із тим, як за­ува­жує Ан­дрій Дре­свян­ні­ков, кіль­ка де­ся­тків най­біль­ших хол­дин­гів у на­шій дер­жа­ві кон­тро­лю­ють 50% усьо­го екс­пор­ту зер­но­вих, при то­му що ви­ро­бля­ють ли­ше 15% про­ду­кції, а 8,5 тис. агро­фірм се­ре­дньо­го роз­мі­ру від­по­від­а­ють за 70% усьо­го ви­ро­бни­цтва. Тож 35% рі­зни­ці агро­хол­дин­ги ку­пу­ють са­ме в та­ких агро­фірм, уста­нов­лю­ю­чи вла­сну ці­ну на зер­но.

Про­да­ва­ти оптом і в роз­дріб

Роз­ро­бни­ки пла­тфор­ми AGROXY про­по­ну­ють ко­ри­сту­ва­чам ство­ри­ти своє­рі­дну про­е­кцію віль­но­го рин­ку зер­на. За­ре­є­стру­вав­шись он­лайн, агро­ви­ро­бни­ки ви­став­ля­ють свій лот і вка­зу­ють йо­го ма­кси­маль­ну й мі­ні­маль­ну вар­тість. Тор­ги про­хо­дять у фор­ма­ті ре­ду­кціо­ну (на від­мі­ну від ау­кціо­ну це — тор­ги на зни­же­н­ня ці­ни) й три­ва­ють 30 хв ко­жно­го ро­бо­чо­го дня. Якщо лот не про­дав­ся сьо­го­дні, то зав­тра йо­го вар­тість бу­де зни­же­но до вка­за­ної про­дав­цем і ві­до­мої ли­ше йо­му ре­зерв­ної ці­ни про­да­жу, і так що­дня, але ниж­че за ре­зерв­ну ці­ну не опу­сти­ться.

– Тоб­то, щоб ви­гі­дно про­да­ти, ми по­вин­ні за­ви­щу­ва­ти по­ча­тко­ву ці­ну? — ціл­ком ло­гі­чне за­пи­та­н­ня із за­лу.

– Яку б ці­ну на свій то­вар ви не по­ста­ви­ли, про­да­сте ви йо­го за рин­ко­вою вар­ті­стю, яку сфор­мує кон­ку­рен­ція і по­пит, — від­по­від­ає Ан­дрій Дре­свян­ні­ков. — Ко­жен трей­дер має ден­ний (ти­жне­вий чи се­зон­ний) мі­ні­маль­ний об­сяг зер­на, який він по­ви­нен «за­кри­ти». Сьо­го­дні він мо­же обра­ти лот із мен­шою вар­ті­стю або по­че­ка­ти, до­ки ви зни­зи­те ці­ну, а зав­тра в ньо­го за­кін­чу­ва­ти­ме­ться тер­мін по­ста­ча­н­ня за фор­вард- ним кон­тра­ктом, і він не ма­ти­ме ча­су че­ка­ти зни­же­н­ня ці­ни. Ви мо­же­те вза­га­лі не зни­жу­ва­ти ва­шу ці­ну, але в та­ко­му ра­зі про­да­ва­ти до­ве­де­ться дов­ше. Чо­му, на­при­клад, ці­на на зер­но ве­сною ви­ща? То­му що у цей пе­рі­од да­є­ться взна­ки ба­ланс рин­ку: за­па­си зер­на не­ве­ли­кі, а по­пит є ви­со­ким. Крім то­го, у цей пе­рі­од у де­яких трей­де­рів за­кін­чу­ю­ться тер­мі­ни по­ста­чань за фор­вар­дни­ми кон­тра­кта­ми, а во­ни не всти­гли за­без­пе­чи­ти по­трі­бний об­сяг про­ду­кції, або не змо­гли збе­рег­ти не­об­хі­дну якість на­яв­ної про­ду­кції, то­му ку­пу­ють зер­но за ви­щою ці­ною. Про­те та­кі трей­де­ри пе­ре­ва­жно ма­ють «сво­їх» по­стій­них ви­ро­бни­ків. Зав­дя­ки їм во­ни й за­кри­ва­ють ло­каль­но свої не­ста­чі, й та­ко­го ро­ду по­пит ні­як не впли­ває на за­галь­ну си­ту­а­цію на рин­ку.

Он­лайн-пла­тфор­ма фа­кти­чно «сві­тить» усі про­це­си, що від­бу­ва­ю­ться на рин­ку, й мі­ні­мі­зує людський чин­ник у від­но­си­нах «трей­дер-ви­ро­бник». Це на ру­ку та­кож і ком­па­ні­ям-трей­де­рам, бо для них ду­же ча­сто є не­мо­жли­вим або про­блем­ним звіль­не­н­ня то­го чи ін­шо­го пра­ців­ни­ка, який зі сво­єю клі­єнт­ською ба­зою мо­же пі­ти пра­цю­ва­ти до кон­ку­рен­та. Та­ким чи­ном, трей­дер ри­зи­кує в той чи ін­ший мо­мент не­до­о­три­ма­ти об­ся­ги то­ва­ру.

Ще один ме­ха­нізм ма­кси­мі­за­ції ці­ни, про­по­но­ва­ний роз­ро­бни­ка­ми пла­тфор­ми, — змен­ше­н­ня ло­тів. Мі­ні­маль­ний об­сяг — 10 т, ма­кси­маль­ний — 100. Ви­хо­дить ефект роз­дрі­бної тор­гів­лі. По­за еле­ктрон­ною тор­гів­лею це су­про­во­джу­є­ться па­пе­ро­вою тя­га­ни­ною, то­му пра­кти­ку­є­ться не­ча­сто. На­то­мість ав­то­ма­ти­зо­ва­ний до­ку­мен­то­обіг — це ко­ли за 3 се­кун­ди пі­сля на­ти­сне­н­ня кно­пки в по­ку­пця та про­дав­ця з’яв­ля­є­ться ав­то­ма­ти­чно сфор­мо­ва­ний під їх уго­ду па­кет до­ку­мен­тів для її за­кри­т­тя (до­го­вір, ра­ху­нок-фа­кту­ра, про­то­кол).

– Ска­жіть, будь ла­ска, ко­му по­трі­бен лот у 10 т? Якщо це сор­го — так, а пше­ни­цю, на­при­клад, ні­хто та­ки­ми ма­ли­ми пар­ті­я­ми не ку­пує. Крім то­го, в сто­рін мо­жуть бу­ти рі­зні ви­мо­ги до умов до­го­во­ру. Яку фор­му ви про­по­ну­є­те за­сто­со­ву­ва­ти? — ці­ка­ви­ться пред­став­ник трей­дин­го­вої ком­па­нії.

– По­пит на пше­ни­цю, як й ін­ші зер­но­ві, зав­жди ве­ли­кий, не­ва­жли­во, чи це 10 т, чи 100. Зокре­ма, для вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня ку­пу­ють зде­біль­шо­го не­ве­ли­ки­ми пар­ті­я­ми. Що­до до­го­во­ру, то стан­дар­тний пе­ред­ба­чає ти­по­ві пун­кти й окре­слює всі основ­ні умо­ви до­го­во­ру, — за­ува­жує Ан- дрій Дре­свян­ні­ков. — За ба­жа­н­ня сто­ро­ни мо­жуть обго­во­ри­ти ню­ан­си й від­ко­ри­гу­ва­ти умо­ви до­да­тко­вою уго­дою до ти­по­во­го до­го­во­ру.

У по­шу­ках вза­є­мо­дії

Зда­ва­ло­ся б, про­це­ду­ра ду­же про­ста, про­те існує низ­ка об’єктив­них чин­ни­ків, що свід­чать про не­го­тов­ність укра­їн­сько­го аграр­но­го се­кто­ру до ма­со­во­го пе­ре­хо­ду на еле­ктрон­ну тор­гів­лю. Якщо роз­гля­да­ти про­бле­му із су­то пра­кти­чно­го бо­ку, на­віть у ра­зі на­ла­го­дже­н­ня ме­ха­ні­зму ро­бо­ти еле­ктрон­них тор­гів в Укра­ї­ні, по­ки що ця тен­ден­ція не мо­же ста­ти ма­со­вою, а са­ме це є основ­ною умо­вою її ефе­ктив­но­сті. Ба­га­тьом ке­рів­ни­кам укра­їн­ських сіль­госп­під­при­ємств — за 60, й до­сі не ко­жний має, по-пер­ше, по­стій­но­го до­сту­пу до ме­ре­жі Ін­тер­нет, по-дру­ге, — на­ви­чок ко­ри­сту­ва­н­ня комп’юте­ром чи га­дже­та­ми.

Вла­сне, якщо комп’ютер чи ін­тер­нет за ба­жа­н­ня без про­блем мо­жна вве­сти в пов­сяк­ден­ний вжи­ток, то з не­до­ві­рою впо­ра­ти­ся скла­дні­ше (ща­слив­чик той агра­рій, яко­го жо­дно­го ра­зу не «ки­дав» трей­дер). То­му й спів­пра­цю­ють пе­ре­ва­жно зі зна­йо­ми­ми, пе­ре­ві­ре­ни­ми кон­тр­аген­та­ми. А от бір­жо­ва тор­гів­ля, нав­па­ки, та­ку ро­бо­ту уне­мо­жлив­лює. Щоб за­хи­сти­ти сво­їх ко­ри­сту­ва­чів, еле­ктрон­ні май­дан­чи­ки зо­бов’яза­ні пе­ре­ві­ря­ти ін­фор­ма­цію про ко­жно­го уча­сни­ка тор­гів (її офі­цій­но на­дає ці­ла низ­ка ві­домств). У ра­зі не­че­сної гри одно­го з уча­сни­ків (на­при­клад, не­ви­ко­на­н­ня умов до­го­во­ру) остан­ній ви­клю­ча­є­ться з тор­гів. Та на­віть це не пе­ре­ко­нує агра­рі­їв, бо по­зи­ціо­ну­ва­н­ня бірж на рин­ку ду­же слаб­ке, а всі еле­ктрон­ні тор­го­ві май­дан­чи­ки, які пра­цю­ють в Укра­ї­ні, пра­кти­чно не вза­є­мо­ді­ють між со­бою. Ко­жен — як окре­мий острі­вець, що пра­цює за сво­ї­ми вла­сни­ми пра­ви­ла­ми з не­ве­ли­кою кіль­кі­стю уча­сни­ків. Від­так і єди­ний ме­ха­нізм бір­жо­вої тор­гів­лі ство­ри­ти до­сі не вда­є­ться. Як і не вда­є­ться сфор­му­ва­ти єди­ну рин­ко­ву ці­ну (що ма­ло б бу­ти їх го­лов­ною ме­тою). Та­ке со­бі за­мкне­не ко­ло: без ве­ли­кої кіль­ко­сті уча­сни­ків бір­жо­ва тор­гів­ля не­ефе­ктив­на й не при­ва­блює сіль­го­спви­ро­бни­ків, які, вла­сне, й ма­ли б за­без­пе­чи­ти її ма­со­вість.

Оми­ну­ти еле­ва­тор?

Ще один ка­мінь спо­ти­ка­н­ня для су­ча­сних агро­ви­ро­бни­ків — сер­ти­фі­ко­ва­ні скла­ди збе­рі­га­н­ня (еле­ва­то­ри). Ни­ні в Укра­ї­ні їх пра­цює близь­ко 860, і це біль­ше, ніж по­тре­бує ри­нок. Уже не те що черг на них не­має, во­ни бу­кваль­но бо­рю­ться за при­йма­н­ня зер­на. На­то­мість не ко­жен фер­мер по­спі­шає вез­ти свою про­ду­кцію на еле­ва­тор, то­му що там тре­ба за­пла­ти­ти за до­су­шу­ва­н­ня, збе­рі­га­н­ня, від­ван­та­же­н­ня то­що, та­ким чи­ном до со­бі­вар­то­сті до­да­є­ться чи­ма­ла су­ма, і при­бу­ток, що фер­мер міг би отри­ма­ти, про­да­ю­чи про­ду­кцію в лю­то­му чи бе­ре­зні, а не во­се­ни, фа­кти­чно «з’їдає» еле­ва­тор. До то­го ж що­най­мен­ше 95% екс­пор­то­ва­но­го зер­на так чи іна­кше про­хо­дить че­рез еле­ва­то­ри, адже в Укра­ї­ні пра­кти­чно не­має сер­ти­фі­ка­ції, й еле­ва­то­ри — єди­ні стру­кту­ри, що на­да­ють до­ку­мент (склад­ську кви­тан­цію), який під­твер­джує якість про­ду­кції, що і є ви­мо­гою трей­де­рів. З ці­єї са­мої при­чи­ни на­яв­ність склад­ської кви­тан­ції еле­ва­то­ра — основ­на ви­мо­га всіх еле­ктрон­них бірж і еле­ктрон­них тор­го­вих пла­тформ.

Сьо­го­дні фа­кти­чно єди­на мо­жли­вість оми­ну­ти еле­ва­тор — про­да­ва­ти зер­но не­о­фі­цій­но, що укра­їн­ські фер­ме­ри ча­сто й пра­кти­ку­ють. Або про­да­ють про­сто з по­ля, або ма­ють вла­сні су­шар­ку й склад. Та­ким чи­ном, ма­ю­чи «роз­кіш» не сві­ти­ти свій до­хід, агра­рії по­збав­ля­ють се­бе мо­жли­во­сті са­мо­стій­но вста­нов­лю­ва­ти ці­ну на свою про­ду­кцію, під­три­му­ва­ти й га­ран­ту­ва­ти за­яв­ле­ну якість зер­на. І не­ва­жли­во, за до­по­мо­гою яко­го ін­стру­мен­та це здій­сню­ва­ти­ме­ться, — AGROXY, УУБ, GrainTrade чи будь-яко­го ін­шо­го. Тож, схо­же, го­лов­ною при­чи­ною, чо­му агро­ви­ро­бни­ки не по­спі­ша­ють тор­гу­ва­ти на бір­жах й еле­ктрон­них тор­го­вих пла­тфор­мах, є не­об­хі­дність ви­йти для цьо­го «з ті­ні». Втім, ні пер­спе­кти­ва ство­ри­ти ефе­ктив­ний ме­ха­нізм ці­но­утво­ре­н­ня й ке­ру­ва­н­ня ці­но­ви­ми ри­зи­ка­ми, ні про­зо­рість про­це­су та мі­ні­мі­за­ція люд­сько­го чин­ни­ка до­по­ки не пе­ре­ко­ну­ють укра­їн­сько­го агра­рія від­мо­ви­ти­ся від ста­рих зви­чок ве­де­н­ня бі­зне­су, хо­ча, зда­ва­ло­ся б, до віль­но­го рин­ку агро­про­ду­кції ру­кою ся­гну­ти.

Ма­ю­чи «роз­кіш» не сві­ти­ти свій до­хід, агра­рії по­збав­ля­ють се­бе мо­жли­во­сті са­мо­стій­но вста­нов­лю­ва­ти ці­ну на свою про­ду­кцію, під­три­му­ва­ти й га­ран­ту­ва­ти за­яв­ле­ну якість зер­на Ба­га­тьом ке­рів­ни­кам укра­їн­ських сіль­госп­під­при­ємств — за 60, й до­сі не ко­жний має по­стій­но­го до­сту­пу до ме­ре­жі Ін­тер­нет і на­ви­чок ко­ри­сту­ва­н­ня комп’юте­ром чи га­дже­та­ми...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.