Аграр­ні роз­пи­ски осво­ю­ють укра­їн­ський ри­нок

На ча­сі — їх за­про­ва­дже­н­ня у тва­рин­ни­цтві, ягі­дни­цтві, ор­га­ні­чно­му зем­ле­роб­стві, в пе­ре­ро­бній про­ми­сло­во­сті та в сіль­гос­пко­о­пе­ра­ції

AgroMarket - - ТЕНДЕНЦІЇ -

Фа­хів­ці Про­е­кту IFC «Аграр­ні роз­пи­ски в Укра­ї­ні» вва­жа­ють ду­же ва­жли­вим той факт, що но­вим ін­стру­мен­том кре­ди­ту­ва­н­ня по­ча­ли ко­ри­сту­ва­ти­ся бан­ків­ські уста­но­ви.

Це є ви­зна­н­ням йо­го пер­спе­ктив­но­сті

То в чо­му ж укра­їн­ські агра­рії по­ба­чи­ли при­ва­бли­вість но­во­го фі­нан­со­во­го ін­стру­мен­ту?

На­справ­ді та­ких ар­гу­мен­тів ду­же ба­га­то. Зу­пи­ню­ся на кіль­кох — най­го­лов­ні­ших. І це не ли­ше моя фа­хо­ва дум­ка, на цьо­му на­го­ло­шу­ють са­мі сіль­го­спви­ро­бни­ки, які без­по­се­ре­дньо пра­цю­ють з аграр­ни­ми роз­пи­ска­ми.

Пе­ред­усім — аграр­ні роз­пи­ски зна­чно роз­ши­рю­ють ба­зу за­став­но­го май­на. Як за­ста­ва ви­сту­пає май­бу­тній уро­жай. За по­тре­би во­на мо­же та­кож під­крі­плю­ва­ти­ся на­яв­ним ру­хо­мим і не­ру­хо­мим май­ном. Що­до цьо­го сто­ро­ни до­мов­ля­ю­ться окре­мо. Це якщо ви­ни­кає го­стра по­тре­ба під­ви­щи­ти га­ран­тії по­вер­не­н­ня по­зи­ки.

Зем­ля не є пре­дме­том за­ста­ви. Чин­не за­ко­но­дав­ство та­кої мо­жли­во­сті не ви­клю­чає, про­те юри­ди­чні про­це­ду­ри що­до мо­жли­во­го стя­гне­н­ня зем­лі в ра­зі ви­ни­кне­н­ня кон­флі­кту ін­те­ре­сів над­то скла­дні, то­му сто­ро­ни та­кі пер­спе­кти­ви не роз­гля­да­ють. От­же, сіль­го­спви­ро­бник га­ран­то­ва­но збе­рі­гає свій го­лов­ний ре­сурс — зе­мель­ну ді­лян­ку.

В ін­те­ре­сах фер­мер­сько­го про­шар­ку

Від­су­тність до­сту­пу до фі­нан­сів одно­зна­чно галь­мує роз­ви­ток будь-яко­го бі­зне­су, не дає змо­ги оно­ви­ти свій те­хні­чний парк, за­про­ва­ди­ти про­гре­сив­ні те­хно­ло­гії, ко­ри­сту­ва­ти­ся су­ча­сним на­сін­нє­вим фон­дом, які­сни­ми за­со­ба­ми за­хи­сту ро­слин. Утім, да­ле­ко не для ко­жно­го від­кри­ва­ю­ться две­рі до бан­ків­ських уста­нов по кре­ди­ти. На­сам­пе­ред йде­ться про ма­ло­зе­мель­них фер­ме­рів і тих, які ще тіль­ки за­про­ва­джу­ють вла­сний бі­знес. Та­ких в Укра­ї­ні ни­ні на­лі­чу­є­ться близь­ко 32 ти­сяч. Спіль­но во­ни обро­бля­ють 4,3 млн ге­кта­рів, тож у се­ре­дньо­му на одне фер­мер­ське господарство в се­ре­дньо­му при­па­дає 134 ге­кта­ри. На та­кій не­ве­ли­кій пло­щі на­пра­цю­ва­ти на бан­ків­ський кре­дит украй не­про­сто. А зго­дом кіль­кість фер­мер­ських го­спо­дарств в Укра­ї­ні мо­же сут­тє­во збіль­ши­ти­ся. Зокре­ма, 25 жов­тня на за­сі­дан­ні по­за­чер­го­вої ра­ди Асо­ці­а­ції фер­ме­рів та при­ва­тних зем­ле­вла­сни­ків Укра­ї­ни ухва­ле­но три­рі­чний план дій, що пе­ред­ба­чає ство­ре­н­ня спри­я­тли­вих умов для роз­ви­тку сі­мей­них ферм і фер­мер­ських го­спо­дарств (аби на кі­нець 2018 ро­ку їх кіль­кість по­дво­ї­ла­ся). За­га­лом пе­ред­ба­ча­є­ться, що за три ро­ки кіль­кість фер­мер­ських го­спо­дарств мо­же зро­сти до 250 тис. Від­так і фі­нан- со­ві пи­та­н­ня по­ста­нуть го­стрі­ше, якщо вже те­пер ми не по­дба­є­мо про їх за­без­пе­че­н­ня но­вим ін­стру­мен­том фі­нан­су­ва­н­ня.

Ко­ли гро­ші по­трі­бні «на вчо­ра»

Що­прав­да, по­мил­ко­во вва­жа­ти, що до­да­тко­во­го фі­нан­су­ва­н­ня по­тре­бу­ють ви­ня­тко­во по­ча­тків­ці й не­за­мо­жні аграр­ні бі­зне­си. Не­об­хі­дність та­ка ви­ни­кає і в тих го­спо­дар­ствах, які вже за­жи­ли по­зи­тив­но­го ре­но­ме та за­без­пе­чи­ли ста­біль­не ви­ро­бни­цтво. В них так са­мо ви­ни­кає по­тре­ба в обі­го­вих ко­штах. Це, зокре­ма, під­твер­джує при­клад фер­мер­сько­го го­спо­дар­ства «Гадз» із Бу­ча­цько­го ра­йо­ну Тер­но­піль­ської обла­сті (600 га зем­лі під фру­кто­вим са­дом). Свою про­ду­кцію господарство ре­а­лі­зує як в Укра­ї­ні, так і по­за її ме­жа­ми, а по­тре­бу в кре­ди­ту­ван­ні за­до­воль­няє зав­дя­ки спів­пра­ці з бан­ків­ськи­ми уста­но­ва­ми. Втім, цьо­го­річ 26 жов­тня господарство ви­пи­са­ло пер­шу у вла­сній істо­рії аграр­ну роз­пи­ску на 170 тис. гри­вень. До цьо­го під­штов­хну­ла не­об­хі­дність тер­мі­но­во до­ку­пи­ти не­ве­ли­ку пар­тію пре­па­ра­тів для оброб­ки са­ду. За сло­ва­ми за­сту­пни­ка го­ло­ви го­спо­дар­ства Оле­га Гри­ца­ка, взя­ти в той мо­мент кре­дит у бан­ку во­ни не мо­гли, бо все май­но вже пе­ре­бу­ва­ло в за­ста­ві під те­хні­ку та бу­дів­ни­цтво. То­му звер­ну­ли ува­гу на кре­ди­тну но­ва­цію. За аграр­ною роз­пи­скою за­ста­ви­ли яблу­ка сор­ту Гол­ден на пло­щі 1,96 га. Олег Гри­цак та­кож на­га­дав і про ін­шу ва­жли­ву пе­ре­ва­гу аграр­ної роз­пи­ски. Її ви­пи­су­ють за спро­ще­ною схе­мою й ду­же швид­ко. На її оформ­ле­н­ня господарство ви­тра­ти­ло ли­ше 3 дні, в той час як під­пи­са­н­ня бан­ків­сько­го кре­ди­ту по­тре­бує зна­чної кіль­ко­сті те­хні­чних й ор­га­ні­за­цій­них про­це­дур, тож за­зви­чай мо­же роз­тяг­ти­ся на мі­сяць, а то й на дов­ший строк.

Га­ран­то­ва­ні зо­бов’яза­н­ня

Ще одна пе­ре­ва­га аграр­них роз­пи­сок по­ля­гає в то­му, що їх ви­ко­на­н­ня пе­ре­бу­ває під по­стій­ним кон­тро­лем кре­ди­то­ра. Він на­дає ре­сур­си під май­бу­тній уро­жай кон­кре­тно­го по­ля, тож у бу­дья­кий мо­мент мо­же про­кон­тро­лю­ва­ти стан по­сі­вів на ньо­му, якість ро­біт і куль­ту­ру сіль­го­спви­ро­бни­цтва. Якщо ви­ни­кає по­тре­ба, він та­кож мо­же зму­си­ти агра­рія су­во­ро до­три­му­ва­ти­ся агро­те­хно­ло­гі­чних ви­мог. Ба біль­ше, в кри­ти­чних си­ту­а­ці­ях, якщо агра­рій за­пі­зню­є­ться зі зби­ра­н­ням уро­жаю, то кре­ди­тор мо­же ви­ко­на­ти йо­го ро­бо­ту са­мо­стій­но та з за­лу­че­н­ням вла­сної те­хні­ки.

До та­ких ви­пад­ків в Укра­ї­ні спра­ва не до­хо­ди­ла. Зо­бов’яза­н­ня за аграр­ни­ми роз­пи­ска­ми по­зи­чаль­ни­ки за­зви­чай ви­ко­ну­ють вча­сно й у пов­но­му об­ся­зі. Зі 154 аграр­них роз­пи­сок, що ви­пи­са­но ста­ном на 13 ли­сто­па­да, ли­ше за чо­тир­ма спо­сте­рі­га­є­ться про­стро­че­н­ня тер­мі­ну ви­ко­на­н­ня. Хо­ча сто­ро­ни не вва­жа­ють це зна­чним ускла­дне­н­ням, оскіль­ки мо­жуть ско­ри­ста­ти­ся пра­вом від­тер­мі­ну­ва­н­ня пов­ної ре­а­лі- за­ції до­го­вір­них зо­бов’язань. За по­тре­би во­ни мо­жуть пе­ре­но­си­ти­ся на­віть на на­сту­пний ка­лен­дар­ний рік. Це осо­бли­во ба­га­то ва­жить для сіль­го­спви­ро­бни­ків, які по­то­чно­го ро­ку ма­ли низь­кі вро­жаї.

Ра­зом із тим аграр­на роз­пи­ска не ви­клю­чає мо­жли­во­сті при­му­со­во­го її ви­ко­на­н­ня. Цей ме­ха­нізм вклю­ча­є­ться в ра­зі сві­до­мо­го ухи­ля­н­ня по­зи­чаль­ни­ком до­три­ма­н­ня сво­їх зо­бов’язань. Однак він теж є спро­ще­ним, і це ще одна пе­ре­ва­га аграр­них роз­пи­сок. За кон­флі­ктної си­ту­а­ції кре­ди­то­ру до­ста­тньо звер­ну­ти­ся до но­та­рі­у­са за но­та­рі­аль­ним при­пи­сом, пі­сля цьо­го в ро­бо­ту вклю­ча­є­ться дер­жав­на ви­ко­на­вча слу­жба. На все ви­тра­ча­ю­ться лі­че­ні дні. Як­би йшло­ся про за­ла­го­дже­н­ня спра­ви в су­до­во­му по­ряд­ку, цей про­цес міг би роз­тя­гну­ти­ся й на рік і ви­ма­гав би від кре­ди­то­ра зна­чних ви­трат.

Сер­йо­зною га­ран­ті­єю ви­ко­на­н­ня аграр­ної роз­пи­ски є й те, що її під­пи­са­н­ня від­бу­ва­є­ться за уча­стю но­та­рі­у­са. Він по­пе­ре­дньо по­ви­нен озна­йо­ми­ти­ся з до­ку­мен­та­ми, які на­да­ють сіль­го­спви­ро­бни­ки та кре­ди­то­ри, пе­ре­ві­ряє умо­ви й ли­ше по­то­му ре­є­струє аграр­ну роз­пи­ску в Ре­є­стрі аграр­них роз­пи­сок.

Да­ле­ко не за ко­жним но­та­рі­у­сом за­крі­плю­є­ться та­ке пра­во. Во­ни по­пе­ре­дньо про­хо­дять на­вча­н­ня та на­бу­ва­ють пра­во ре­є­стра­то­ра. За­га­лом 56 но­та­рі­у­сів, які пра­цю­ють у 8 пі­ло­тних ре­гіо­нах, на­бу­ли ста­ту­су ре­є­стра­то­рів Ре­є­стру аграр­них роз­пи­сок.

Пер­спе­кти­ви подаль­шо­го по­сту­пу

За­про­ва­дже­н­ня Ре­є­стру аграр­них роз­пи­сок, до сло­ва, є су­то укра­їн­ською пра­кти­кою. Та­ко­го в Бра­зи­лії не­ма. Ре­єстр до- зво­ляє по­зи­чаль­ни­ку ство­ри­ти ле­галь­ну кре­ди­тну істо­рію. Це озна­чає, що сіль­го­спви­ро­бник за по­тре­би мо­же отри­ма­ти ви­тяг із Ре­є­стру й на­да­ти йо­го по­тен­цій­но­му кре­ди­то­ру та тим са­мим під­твер­ди­ти, ко­ли й скіль­ки гро­шей за­лу­чав у своє ви­ро­бни­цтво за аграр­ни­ми роз­пи­ска­ми і чи вча­сно по­га­шав кре­ди­ти. Від­так кре­ди­то­ру про­сті­ше ухва­лю­ва­ти рі­ше­н­ня про те, чи вар­то ма­ти спра­ву із цим агра­рі­єм.

Та­ка ін­фор­ма­ція є не зай­вою як для по­ста­чаль­ни­ків ма­те­рі­аль­но-те­хні­чних, так і фі­нан­со­вих ре­сур­сів. Річ у то­му, що но­вий ме­ха­нізм кре­ди­ту­ва­н­ня спо­ча­тку за­про­ва­джу­вав­ся у ви­гля­ді то­вар­них аграр­них роз­пи­сок. За ни­ми по­зи­чаль­ни­ки отри­му­ва­ли за­со­би за­хи­сту ро­слин, мі­не­раль­ні до­бри­ва, сіль­гос­пте­хні­ку й зап­ча­сти­ни до неї то­що. І роз­ра­хо­ву­ва­ли­ся ви­ро­ще­ним уро­жа­єм. У 2016 ро­ці у Він­ни­цькій обла­сті бу­ла оформ­ле­на пер­ша фі­нан­со­ва аграр­на роз­пи­ска. Во­на пе­ред­ба­ча­ла на­да­н­ня сіль­го­спви­ро­бни­ку пев­ної су­ми ко­штів, якою він мо­же ско­ри­ста­ти­ся. Про­те за ці­єю роз­пи­скою по­зи­чаль­ник має роз­ра­ху­ва­ти­ся ча­сти­ною сво­го при­бу­тку, який одер­жує від ре­а­лі­за­ції про­ду­кції.

Фі­нан­со­ві аграр­ні роз­пи­ски на­бу­ли біль­шої по­пу­ляр­но­сті в Укра­ї­ні, бо вва­жа­ю­ться більш уні­вер­саль­ни­ми й на­да­ють сіль­го­спви­ро­бни­ко­ві шир­ший про­стір для дій. Він са­мо­стій­но ви­рі­шує, в ко­го та за якою ці­ною ку­пу­ва­ти за фі­нан­со­ві кре­ди­ти ті або ін­ші ре­сур­си. Тож на сьо­го­дні зі 154 аграр­них роз­пи­сок 90 при­па­дає на фі­нан­со­ві, а ре­шта 64 — на то­вар­ні. Хо­ча за су­мою за­лу­че­них ко­штів пе­ре­ду­ють то­вар­ні, на них, ста­ном на 13 ли­сто­па­да, при­па­дає 595 млн гри­вень, а на фі­нан­со­ві — 480 млн.

Фа­хів­ці Про­е­кту IFC «Аграр­ні роз­пи­ски в Укра­ї­ні» вва­жа­ють ду­же ва­жли­вим той факт, що но­вим ін­стру­мен­том кре­ди­ту­ва­н­ня по­ча­ли ко­ри­сту­ва­ти­ся бан­ків­ські уста­но­ви. Це є ви­зна­н­ням йо­го пер­спе­ктив­но­сті. Зокре­ма, кре­ди­ти за аграр­ни­ми роз­пи­ска­ми ни­ні на­да­ють два бан­ки: Агро­про­спе­ріс Банк й ОТР Банк. «Якщо Бра­зи­лія ор­га­ні­зу­ва­ла хо­ро­шу ро­бо­ту за аграр­ни­ми роз­пи­ска­ми, то ми та­кож змо­же­мо це зро­би­ти», — впев­не­ний го­ло- ва прав­лі­н­ня Агро­про­спе­ріс Бан­ку Сер­гій Ще­пан­ський.

Однак ко­ло на­да­ва­чів кре­ди­тів по­стій­но роз­ши­рю­є­ться, при­чо­му не ли­ше зав­дя­ки бан­ків­ським уста­но­вам. Цьо­го лі­та до ро­бо­ти з аграр­ни­ми роз­пи­ска­ми впер­ше до­лу­чи­ли­ся й кре­ди­тні спіл­ки. Це ста­ло­ся 5 ли­пня на Чер­ка­щи­ні. То­ді фер­мер­ське господарство «Кру­тий яр» із Ка­нів­сько­го ра­йо­ну ви­пи­са­ло аграр­ну роз­пи­ску, за якою отри­ма­ло 500 тис. гри­вень від мі­сце­вої кре­ди­тної спіл­ки «Кре­дит-Со­юЗ». Ко­ло кре­ди­то­рів по­пов­ню­ють і по­ста­чаль­ни­ки ма­те­рі­аль­но-те­хні­чних ре­сур­сів.

Зро­стає і до­ві­ра до аграр­них роз­пи­сок се­ред са­мих сіль­го­спви­ро­бни­ків. Чи­ма­ло з тих, хто спро­бу­вав ско­ри­ста­ти­ся но­вим ме­ха­ні­змом кре­ди­ту­ва­н­ня, не­вдов­зі знов вда­ю­ться до та­кої на­го­ди. Се­ред них фер­мер­ське господарство «Пре­стиж Агро­люкс» Ли­сян­сько­го ра­йо­ну на Чер­ка­щи­ні. Во­но ви­пи­су­ва­ло аграр­ні роз­пи­ски вже два ро­ки по­спіль.

Пов­тор­ні аграр­ні роз­пи­ски та­кож ви­пи­су­ва­ли ТОВ «Укра­ї­на» Ли­по­ве­цько­го ра­йо­ну Він­ни­цької обла­сті, ТОВ «Ка­плин­ців­ське» Пи­ря­тин­сько­го ра­йо­ну Пол­тав­ської обла­сті, ТОВ «Ві­дро­дже­н­ня Кри­вець» Мань­ків­сько­го ра­йо­ну Чер­ка­ської обла­сті. Ха­ра­ктер­но, що ТОВ «Укра­ї­на» то­рік ви­пи­су­ва­ло аж чо­ти­ри аграр­них роз­пи­ски й ви­ко­на­ло зо­бов’яза­н­ня по ко­жній із них. Цьо­го ро­ку во­но офор­ми­ло дві та­ких роз­пи­ски.

Не ви­клю­чає по­втор­но­го укла­да­н­ня аграр­ної роз­пи­ски й фер­мер­ське господарство «Гадз». За сло­ва­ми за­сту­пни­ка йо­го го­ло­ви Оле­га Гри­ца­ка, її ймо­вір­на вар­тість мо­же ся­гну­ти 12–15 млн гри­вень. Стіль­ки за­зви­чай во­ни ви­тра­ча­ють на що­рі­чну за­ку­пів­лю агро­хі­мії для са­ду.

Маю звер­ну­ти ува­гу на те, що ро­бо­та фер­мер­сько­го го­спо­дар­ства «Гадз» з аграр­ни­ми роз­пи­ска­ми є ва­жли­вою не ли­ше че­рез те, що йде­ться про ве­ли­кі су­ми гро­шей. За та­кої си­ту­а­ції цей ін­стру­мент фі­нан­су­ва­н­ня впер­ше був за­сто­со­ва­ний у са­дів­ни­цтві. До­не­дав­на ним ко­ри­сту­ва­ли­ся сіль­го­спви­ро­бни­ки для ви­ро­щу­ва­н­ня ви­ня­тко­во по­льо­вих куль­тур — зер­но­вих й олій­них. Ни­ні наш Про­ект го­ту­є­ться до впро­ва­дже­н­ня аграр­них роз­пи­сок та­кож у тва­рин­ни­цтві, ягі­дни­цтві, ор­га­ні­чно­му зем­ле­роб­стві, в пе­ре­ро­бній про­ми­сло­во­сті. Хо­че­мо при­єд­на­ти до цьо­го й сіль­сько­го­спо­дар­ську ко­о­пе­ра­цію. Все це ті сфе­ри, де пе­ре­ва­жно пред­став­ле­ні ма­лі та се­ре­дні сіль­го­спви­ро­бни­ки, які отри­ма­ють но­вий шанс для подаль­шо­го роз­ви­тку.

Зга­да­ні зав­да­н­ня мо­жна ви­зна­чи­ти як та­кти­чні. Стра­те­гі­чним є по­ши­ре­н­ня аграр­них роз­пи­сок на всю Укра­ї­ну. На­ко­пи­че­но­го до­сві­ду до­ста­тньо, щоб йо­го пе­ре­не­сти за ме­жі пі­ло­тних ре­гіо­нів. До цьо­го актив­но го­ту­є­ться не ли­ше наш Про­ект, а й на­ші на­дій­ні пар­тне­ри — Мі­ні­стер­ство аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства та Мі­ні­стер­ство юсти­ції.

Оле­ксій ОМЕЛЯНЕНКО, ке­рів­ник Про­е­кту IFC «Аграр­ні роз­пи­ски в Укра­ї­ні»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.