Про­ду­ктив­ні жни­ва

Кон­ку­рен­ція за які­сне зер­но на вну­трі­шньо­му рин­ку зро­стає. Чо­му агро­ви­ро­бни­ки не мо­жуть отри­ма­ти за свою про­ду­кцію на­ле­жну ці­ну?

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ан­на ХАЛІМОНЧУК, Ма­рія КОЛЕСНИК, ана­лі­ти­ки аграр­них рин­ків

Фер­ме­ри й трей­де­ри ни­ні на­ма­га­ю­ться спро­гно­зу­ва­ти свої май­бу­тні при­бу­тки. Всі хо­чуть зна­ти, чо­го та скіль­ки по­да­рує нам цьо­го­річ укра­їн­ська зем­ля. А хви­лю­ва­ти­ся є про що, бо по­чи­на­ю­чи з бе­ре­зня під впли­вом спе­ко­тної й до­во­лі су­хої ве­сни всі ана­лі­ти­ки по­стій­но ско­ро­чу­ва­ли вла­сні оцін­ки май­бу­тньо­го вро­жаю. Якщо во­ло­га та сні­жна зи­ма да­ва­ла під­ста­ви очі­ку­ва­ти на май­бу­тній екс­порт зер­на в об­ся­зі 47 млн тонн за за­галь­но­го ви­ро­бни­цтва май­же 68 млн тонн, то вже те­пер ці про­гно­зи ско­ро­ти­лись до 44 та 64,8 млн тонн, від- по­від­но. На по­ча­ток черв­ня ProAgroGroup про­гно­зує на се­зон 2018/19 МР ви­ро­бни­цтво пше­ни­ці в Укра­ї­ні на рів­ні 27,8 млн тонн, ячме­ню — ли­ше 7,5 млн тонн, а ку­ку­ру­дзи — май­же 27 млн тонн.

Оскіль­ки тен­ден­ції ми­ну­ло­го ро­ку що­до бу­дів­ни­цтва пе­ре­ро­бних по­ту­жно­стей в Укра­ї­ні най­швид­ше бу­дуть збе­ре­же­ні, кон­ку­рен­ція за які­сне зер­но на вну­трі­шньо­му рин­ку зро­сте. І що біль­шої ва­ги на­бу­ва­ти­ме про­бле­ма яко­сті (й, від­по­від­но, аде­ква­тної ви­на­го­ро­ди), то го­стрі­ше сто­я­ти­ме пи­та­н­ня стан­дар­ти­за­ції й облі­ку зер­но­во­го ре­сур­су. Що­прав­да, на рин­ку ни­ні якось ду­же ти­хо. Вже рік як ска­со­ва­но Ін­стру­кцію про ве­де­н­ня облі­ку опе­ра­цій з зер­ном і про­ду­кта­ми йо­го пе­ре­роб­ки на хлі­бо­при­ймаль­них та зер­но­пе­ре­ро­бних під­при­єм­ствах, що за­твер­дже­на на­ка­зом Мі­на­гро­по­лі­ти­ки Укра­ї­ни від 13.10.2008 №661 (в про­фе­сій­но­му обі­гу — Ін­стру­кція 661). Де­ся­тки се­мі­на­рів і кон­фе­рен­цій за­го­стрю­ва­ли ува­гу фун­кціо­не­рів й аграр­ної спіль­но­ти на то­му, що від­су­тність єди­но­го під­хо­ду — це не­нор­маль­но й не­пра­виль­но і… нуль на ви­хо­ді. А но­вий се­зон, на хви­ли­но­чку, вже за мі­сяць…

По­ло­же­н­ня ко­жно­го нор­ма­тив­но­го до­ку­мен­та вста­нов­лю­ють пев­ну си­сте­му чи порядок дій для тих, ко­го, це сто­су­є­ться. У ра­зі з Ін­стру­кці­єю 661 — пра­ви­ла по­во­дже­н­ня із зер­ном: як при­йма­є­мо, як чи­сти­мо, су­ши­мо, від­ван­та­жу­є­мо, ра­ху­є­мо втра­ти, як від­обра­жа­є­мо ко­жну опе­ра­цію в бух­гал­тер­сько­му облі­ку. Ін­стру­кція бу­ла пря­мою спад­ко­є­ми­цею ці­лої низ­ки ін­ших та­ких до­ку­мен­тів, що ве­ли свою істо­рію з да­ле­ких ча­сів ра­дян­ської си­сте­ми хлі­бо­про­ду­ктів, на­ко­пи­чу­ю­чи до­свід про те­хно­ло­гії збе­рі­га­н­ня зер­на. І це був єди­ний до­ку­мент, який до то­го ж да­вав ще й прин­ци­пи кіль­кі­сно-які­сно­го облі­ку зер­но­во­го ре­сур­су. На всіх еле­ва­то­рах бух­гал­тер­ські про­гра­ми 1С бу­ли (і є) ор­га­ні­зо­ва­ні з ура­ху­ва­н­ням по­ло­жень Ін­стру­кції та з ви­ко­ри­ста­н­ням фор­мул і ал­го­ри­тмів, які во­на за­про­ва­джу­ва­ла як обов’яз­ко­ві. Тоб­то всі уча­сни­ки рин­ку по­слу­го­ву­ва­ли­ся єди­ним під­хо­дом що­до по­во­дже­н­ня із зер­ном і від­обра­же­н­ня від­по­від­них опе­ра­цій у бух­гал­тер­сько­му облі­ку. Що ж змі­ни­ло­ся в бу­хо­блі­ку пі­сля ска­су­ва­н­ня Ін­стру­кції? Зде­біль­шо­го він, як і ра­ні­ше, жи­ве її по­ло­же­н­ня­ми. Ні­хто не став ви­га­ду­ва­ти ве­ло­си­пед — пе­ред по­ча­тком се­зо­ну 2017/18 ри­нок був стур­бо­ва­ний тим, як ле­га­лі­зу­ва­ти той, що вже є.

Ри­нок са­мо­ор­га­ні­зу­вав­ся…

Пер­ший і най­про­сті­ший ва­рі­ант — у до­го­во­рах із по­кла­жо­дав­ця­ми до­мов­ля­є­мо­ся, що ді­є­мо за по­ло­же­н­ня­ми Ін­стру­кції 661 (з усі­ма її до­да­тка­ми, фор­му­ла­ми й ал­го­ри­тма­ми, не­зва­жа­ю­чи на те, що її ска­су­ва­ли). Мов­ляв, ми так за­хо­ті­ли і до­мо­ви­ли­ся. Ін­ший ва­рі­ант тро­хи скла­дні­ший — ко­ли під­при­єм­ство роз­ро­бляє вну­трі­шній ре­гла­мент, у яко­му від­обра­жає ту са­му Ін­стру­кцію і, най­швид­ше, пра­кти­чно той са­мий на­бір до­ку­мен­тів. Да­лі до­мов­ля­є­мо­ся про це з по­кла­жо­дав­ця­ми в до­го­во­рах збе­рі­га­н­ня й пра­цю­є­мо. Тре­тій ва­рі­ант най­скла­дні­ший: усі клю­чо­ві мо­мен­ти що­до втрат і їх облі­ку аку­ра­тно з Ін­стру­кції пе­ре­но­си­мо в до­го­вір збе­рі­га­н­ня, який стає пу­хким, на­че один із то­мів пов­но­го зі­бра­н­ня тво­рів кла­си­ка, а ра­зом із до­го­во­ром за­твер­джу­є­мо всі фор­ми облі­ко­вих до­ку­мен­тів, які та­кож бе­ре­мо з ті­єї са­мої Ін­стру­кції.

Ри­нок, як свід­чать усі ці ва­рі­ан­ти, спро­міг­ся са­мо­ор­га­ні­зу­ва­ти­ся. Про­те що да­лі? Єди­но­го си­стем­но­го до­ку­мен­та так і не­має. Від­так, якщо вла­сник еле­ва­то­ра за­хо­че ра­ху­ва­ти втра­ти фер­ме­ра/ви­ро­бни­ка по-ін­шо­му, до­дав­ши вла­сно­го кре­а­ти­ву, то ма­ти­ме пов­не за­кон­не пра­во це зро­би­ти. До­ста­тньо змі­ни­ти кіль­ка ряд­ків і кіль­ка цифр у до­го­во­рі збе­рі­га­н­ня чи у вну­трі­шньо­му ре­гла­мен­ті — і ву­а­ля! Мо­жна по­спе­ре­ча­ти­ся й зга­да­ти про прин­цип кон­ку­рен­тно­го під­хо­ду: по­ве­зуть на той еле­ва­тор, де об’єктив­ні­ше ра­ху­ють. Ра­зом із тим обго­во­рю­ва­ною гі­по­те­ти­чною па­ли­цею «о двох кін­цях» є «Укрзалізниця», яка крас- но­мов­но роз­по­від­ає ви­ро­бни­ку про свої на­мі­ри що­до за­кри­т­тя ле­во­вої час­тки стан­цій. Утім, мо­жна тіль­ки здо­га­ду­ва­ти­ся, про яку кон­ку­рен­цію йти­ме­ться в умо­вах, ко­ли ча­сти­на еле­ва­то­рів на­ле­жить агро­хол­дин­гам і ви­ко­ри­сто­ву­є­ться за­зви­чай ли­ше у вла­сних ці­лях, а ча­сти­на — бу­дуть про­сто не­ці­ка­ві рин­ко­ві з по­гля­ду ло­гі­сти­ки. Тож у фер­ме­ра/ви­ро­бни­ка не бу­де ви­бо­ру.

Без прав і на­ле­жної мар­жі

Ви­бір, вла­сне, й сьо­го­дні не­ве­ли­кий. Чи ба­га­то охо­чих дис­ку­ту­ва­ти з еле­ва­то­ра­ми що­до по­ло­жень до­го­во­ру збе­рі­га­н­ня, які їх не вла­што­ву­ють? А якщо й дис­ку­ту­ють — чи по­го­джу­ю­ться еле­ва­то­ри на змі­ни? Пра­кти­чно ні­ко­ли, бо фор­ма до­го­во­ру збе­рі­га­н­ня про­хо­дить кіль­ка ста­дій вну­трі­шніх узго­джень вла­сни­ків еле­ва­то­рів. Тож одна річ, якщо та­кий до­ку­мент від­по­від­ає за­галь­но­зро­зумі­лій си­сте­мі пра­вил, ухва­ле­них на за­галь­но­дер­жав­но­му рів­ні, й зов­сім ін­ша — ко­ли йде­ться про вла­сний вну­трі­шній ре­гла­мент й ін­те­ре­си окре­мої ком­па­нії.

Чи потрібен нам єди­ний облі­ко­вий си­стем­ний до­ку­мент? Одно­зна­чно потрібен! Утім, він має вра­хо­ву­ва­ти всі су­ча­сні ре­а­лії. Го­ді вже ду­блю­ва­ти еле­ктрон­ний облік тон­на­ми па­пе­ро­вих до­ку­мен­тів. Слід чі­тко про­пи­са­ти про­це­ду­ру про­зо­ро­го еле­ктрон­но­го облі­ку й від­по­від­аль­ність еле­ва­то­ра за йо­го ор­га­ні­за­цію, не­мо­жли­вість уне­се­н­ня чи­слен­них ко­ри­гу­вань в еле­ктрон­ний облік те­хно­ло­гі­чно­го про­це­су, а та­кож від­по­від­аль­ність тих, хто має пер­со­наль­ний ци­фро­вий під­пис. Зві­сно ж, усі ці де­та­лі по­тре­бу­ють актив­но­го обго­во­ре­н­ня в аграр­них ко­лах і в про­філь­них асо­ці­а­ці­ях.

Що у нас із зер­ном?

І на­о­ста­нок — про змі­шу­ва­н­ня зер­на, за­кон­на не­мо­жли­вість яко­го на еле­ва­то­рах, вла­сне, й спри­чи- ни­ла ска­су­ва­н­ня обго­во­рю­ва­но­го до­ку­мен­та. Ми сьо­го­дні, за­ува­жу, не спе­ре­ча­є­мо­ся про те, скіль­ки за фа­ктом кла­сів і яко­го зер­на на­ро­дить укра­їн­ська зем­ля. Мо­ва про те, що в де­яких куль­ту­рах, згі­дно з ві­тчи­зня­ни­ми стан­дар­та­ми, їх є по кіль­ка в прин­ци­пі (пше­ни­ця — шість кла­сів, ячмінь — три кла­си, ку­ку­ру­дза — три кла­си то­що). Ло­гі­чно, що збе­рі­га­є­ться все це ба­гат­ство окре­мо — прин­цип по­ді­лу зер­на на кла­си ба­зу­є­ться на які­сній від­мін­но­сті, і во­на, що ціл­ком ло­гі­чно, від­би­ва­є­ться в ці­ні.

Ні для ко­го не є се­кре­том, що зер­но для екс­порт­них пар­тій на пор­то­вих тер­мі­на­лах мі­ксу­ва­ли зав­жди. Ціл­ком зро­зумі­лим є пра­гне­н­ня трей­де­рів ма­кси­маль­но спро­сти­ти й без то­го тер­ни­стий шлях до екс­пор­ту че­рез пе­ре­шко­ди ло­гі­сти­ки, бю­ро­кра­тії та не­ста­біль­них по­да­тко­вих норм. Оскіль­ки ми екс­пор­ту­є­мо 60–70% ви­ро­ще­но­го вро­жаю, ця чи­ма­лень­ка ча­сти­на на­шо­го агро­ви­ро­бни­цтва має кра­си­во й без про­блем, зокре­ма й ре­пу­та­цій­них (як для ком­па­ній, так і для дер­жа­ви) ви­їха­ти до сво­їх по­ку­пців рі­зни­ми шля­ха­ми — во­дни­ми, ав­то­мо­біль­ни­ми та за­лі­зни­цею. Та для цьо­го слід акту­а­лі­зу­ва­ти стан­дар­ти на зер­но. Про­ана­лі­зу­ва­ти всі ва­рі­а­ції стан­дар­тів яко­сті, що є най­більш за­пи­ту­ва­ни­ми на рин­ках збу­ту укра­їн­ської зер­но­вої про­ду­кції — і від­обра­зи­ти їх у стан­дар­тах вну­трі­шніх. То­ді го­ре­зві­сне змі­шу­ва­н­ня від­бу­ва­ти­ме­ться в мо­мент при­йма­н­ня зер­на на лі­ній­ний еле­ва­тор і вра­хо­ву­ва­ти­ме­ться за про­зо­рим те­хно­ло­гі­чним лан­цюж­ком. А з еле­ва­то­рів у пор­ти від­ван­та­жу­ва­ти­ме­ться то­вар зро­зумі­лої вже екс­порт­ної яко­сті. І, від­по­від­но, в трю­ми за­ван­та­жа­ться одно­рі­дні пар­тії зер­на. А сіль­го­спви­ро­бни­ки, у свою чер­гу, на­ре­шті ма­ти­муть чі­тке ро­зу­мі­н­ня, чо­му отри­му­ють за своє зер­но від­по­від­ну ці­ну.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.