ЯК УРЕГУЛЮВАТИ ЗБИТКИ І ЗА ЯКИХ ОБСТАВИН АГРАРІЙ НЕ МО­ЖЕ ПРЕТЕНДУВАТИ НА ВИПЛАТУ

Стра­хов­ка не зні­має з агра­рія від­по­від­аль­но­сті за не­до­три­ма­н­ня те­хно­ло­гій. Як урегулювати збитки пра­виль­но?

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Лі­тній се­зон стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ри­зи­ків на­би­рає обер­тів. Хтось укла­дає уго­ду че­рез ви­мо­ги кон­тр­аген­та, ін­шо­му по­трі­бні гро­ші, а на до­да­ток до фор­вар­дно­го кон­тра­кту про­по­ну­ють убез­пе­чи­ти­ся від мо­жли­вих ри­зи­ків. Ще ко­гось ля­кає пер­спе­кти­ва ли­пне­вої спе­ки, тож хо­чеш не хо­чеш, а стра­хов­ку ку­пу­єш.

Не­хай там як, цей ді­є­вий ін­стру­мент за­хи­сту від ці­лої низ­ки не­пе­ре­дба­чу­ва­них по­го­дних ри­зи­ків ди­сци­плі­нує і на­вчає бу­ти до­брим го­спо­да­рем. То як від­бу­ва­є­ться про­це­ду­ра вре­гу­лю­ва­н­ня зби­тків? На що пе­ред­усім тре­ба звер­та­ти ува­гу, аби в ра­зі стра­хо­во­го ви­пад­ку отри­ма­ти від­шко­ду­ва­н­ня? За яких обставин сіль­го­спви­ро­бник не мо­же претендувати на виплату і чи зав­жди ці об­ста­ви­ни від ньо­го не за­ле­жать? Ро­з­гля­не­мо по­кро­ко­вий ал­го­ритм не­об­хі­дних дій для ефе­ктив­ної спів­пра­ці зі стра­хо­ви­ком.

Обов’яз­ко­во по­ві­до­ми­ти

Якщо че­рез град або по­ту­жний бу­ре­вій, спе­ку чи за­мо­роз­ки ва­ші по­сі­ви за­ги­ну­ли (або ж вам зда­є­ться, що са­ме по­го­дні умо­ви спри­чи­ни­ли втра­ти на ва­шо­му го­спо­дар­стві), ви ЗО­БОВ’ЯЗАНІ по­ві­до­ми­ти про це стра­хо­ви­ка ще до по­ча­тку збо­ру вро­жаю. Та­кож слід по­го­ди­ти стро­ки про­ве­де­н­ня огля­ду ушко­дже­них по­сі­вів і ви­зна­че­н­ня вро­жай­но­сті куль­ту­ри на всіх за­стра­хо­ва­них по­лях згі­дно з до­го­во­ром стра­ху­ва­н­ня.

Ва­жли­во! Пе­ред укла­да­н­ням стра­хо­во­го до­го­во­ру слід ува­жно озна­йо­ми­ти­ся з ви­мо­га­ми до та­ко­го ін­фор­му­ва­н­ня — но­ме­ри те­ле­фо­нів, від­по­від­аль­ні осо­би, до яких слід звер­та­ти­ся, пе­ред­ба­че­ні до за­пов­не­н­ня та пред’яв­ле­н­ня до­ку­мен­ти. Ко­жна із цих де­та­лей мо­же ма­ти ви­рі­шаль­не зна­че­н­ня.

Ко­ли че­ка­ти огля­ду

Стро­ки про­ве­де­н­ня огля­ду за­ле­жать від то­го, який по­го­дний чин­ник дав­ся взна­ки й у якій фа­зі роз­ви­тку ро­сли­ни (во­на за пев­них умов мо­же на­віть від­но­ви­ти­ся). Тож екс­перт у стра­хо­вій ком­па­нії пе­ред­усім роз­пи­тає про ха­ра­ктер мо­жли­вої стра­хо­вої по­дії.

Якщо це під­пал, пред­став­ни­ки стра­хо­вої при­їдуть одра­зу.

Огляд по­сі­вів, ушко­дже­них ве­сня­ни­ми за­мо­роз­ка­ми, ре­ко­мен­ду­є­ться про­во­ди­ти че­рез 7–10 днів пі­сля на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку.

Огляд по­лів, де го­спо­дар про­гно­зує зна­чне зни­же­н­ня вро­жаю, ска­жі­мо, від по­су­хи, про­во­дять до зби­ра­н­ня вро­жаю. Ре­ко­мен­ду­є­ться про­во­ди­ти оста­то­чний огляд по­сі­вів за 10–15 днів до пла­но­ва­ної да­ти зби­ра­н­ня вро­жаю.

Огляд по­сі­вів, ушко­дже­них гра­дом, про­во­дять не ра­ні­ше, ніж че­рез 5–7–10 днів пі­сля на­ста­н­ня ри­зи­ко­вої по­дії. Та­кий строк до­ста­тній для від­нов­ле­н­ня жит­тє­ді­яль­но­сті ро­слин, і екс­перт змо­же то­чні­ше оці­ни­ти зби­ток.

На по­ле — зі стра­хо­ви­ком

Ме­то­ди­ки вре­гу­лю­ва­н­ня зби­тків ви­зна­ча­ють пра­ви­ла й про­це­ду­ри, яких слід до­три­му­ва­ти­ся під час про­ве­де­н­ня екс­пер­тно­го оці­ню­ва­н­ня зби­тків, за­по­ді­я­них за­стра­хо­ва­но­му вро­жаю. Ці про­це­ду­ри фі­ксу­ють та­кі основ­ні па­ра­ме­три: стан ро­слин, щіль­ність, сту­пінь ушко­дже­н­ня шкі­дни­ка­ми, ура­же­н­ня хво­ро­ба­ми, за­бур’яне­но­сті, по­ру­ше­н­ня те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня куль­ту­ри.

Ва­жли­во! З ме­то­ди­кою вре­гу­лю­ва­н­ня зби­тків слід озна­йо­ми­ти­ся ще до укла­да­н­ня стра­хо­во­го до­го­во­ру, у яко­му слід за­зна­чи­ти ме­тод ви­зна­че­н­ня фа­кти­чної вро­жай­но­сті (біо­ло­гі­чний чи ме­ха­ні­зо­ва­но­го зби­ра­н­ня).

Ва­жли­во! Під час про­ве­де­н­ня огля­ду для вре­гу­лю­ва­н­ня зби­тків до ро­бо­ти обов’яз­ко­во за­лу­ча­ють пред­став­ни­ка господарства (го­лов­ний агро­ном або ди­ре­ктор) на всіх ета­пах ро­бо­ти. Ба­жа­но бра­ти актив­ну участь у ви­ко­нан­ні про­це­дур із ви­зна­че­н­ня кіль­ко­сті ро­слин на оди­ни­цю пло­щі, а та­кож в оці­ню­ван­ні ста­ну по­сі­вів і скла­дан­ні «Акта огля­ду ушко­дже­ної ді­лян­ки».

При­їжджа­ю­чи в го­спо­дар­ство, стра­хо­вик ви­вчає кар­ту-схе­му по­лів і ра­зом з агро­но­мом господарства ви­зна­чає опти­маль­ний мар­шрут ру­ху. Пе­ред­усім огля­да­ють най­більш по­стра­жда­лі ді­лян­ки. Пло­щу по­ля (ча­сти­ни по­ля), ушко­дже­но­го в ре­зуль­та­ті сти­хій­но­го ли­ха чи ін­ших за­стра­хо­ва­них ри­зи­ків, ви­зна­ча­ють ві­зу­аль­но, обмі­рю­ю­чи по­ле (ді­лян­ку), або ж за до­по­мо­гою спе­ці­аль­но­го про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня та GPS-на­ві­га­ції.

Що ж до кіль­ко­сті проб під час про­ве­де­н­ня огля­ду, то для по­лів пло­щею до 100 га їх кіль­кість має бу­ти не мен­шою за 5. Якщо пло­ща по­ля пе­ре­ви­щує 100 га, то на ко­жні до­да­тко­ві 20 га про­во­ди­ться до­да­тко­вий ви­мір. Про­би від­би­ра­ють у гли­би­ні ма­си­ву ме­то­дом ви­пад­ко­во­го ви­бо­ру то­чки за­мі­ру. Не до­пу­ска­є­ться про­ве­де­н­ня ви­зна­че­н­ня кіль­ко­сті ро­слин на оди­ни­цю пло­щі (1 м2) на кра­ях по­ля. Стра­хо­вик за­хо­дить углиб по­ля на 30–50 м.

Під час про­ве­де­н­ня огля­ду за­пов­ню­ють «Акт огля­ду ушко­дже­ної ді­лян­ки». Фі­ксу­ють ді­лян­ку на кар­ті по­ля, де про­во­ди­ться огляд (про­ба). Ко­жно­му по­лю й ді­лян­ці при­сво­ю­ють но­ме­ри й GPS-ко­ор­ди­на­ти. Фі­ксу­ють фа­зу роз­ви­тку сіль­гос­пкуль­ту­ри. Вка­зу­ють ри­зик, який, за ін­фор­ма­ці­єю го­спо­да­ря, став основ­ною при­чи­ною зби­тку. Да­лі об­сте­жу­ють ді­лян­ку (про­ба 1 м2), де під­ра­хо­ву­ють кіль­кість ро­слин на оди­ни­цю пло­щі, оці­ню­ють їх за­галь­ний стан — ви­со­ту, сту­пінь роз­ви­тку, ура­же­н­ня шкі­дни­ка­ми й хво­ро­ба­ми та ви­зна­ча­ють фа­кти­чну вро­жай­ність. Обов’яз­ко­вим є та­кож фо­то­гра­фу­ва­н­ня «по­льо­вої» си­ту­а­ції (за­галь­ний ви­гляд по­ля, ро­сли­ни кру­пним пла­ном, ро­сли­ни з ко­ре­не­вою си­сте­мою, ушко­дже­н­ня на ро­сли­нах, фо­то ко­жної про­би). Фо­то­гра­фі­чний зні­мок збе­рі­га­ють в еле­ктрон­но­му ви­гля­ді до за­кін­че­н­ня тер­мі­ну дії до­го­во­ру стра­ху­ва­н­ня. На­да­лі фо­то­знім­ки збе­рі­га­ю­ться в ар­хі­ві, від­по­від­но до вста­нов­ле­них у стра­хо­вій ком­па­нії пра­вил і про­це­дур.

Ро­зра­ху­ва­ти вро­жай­ність

Фа­кти­чну вро­жай­ність за­стра­хо­ва­ної сіль­гос­пкуль­ту­ри ви­зна­ча­ють на під­ста­ві да­них що­до кіль­ко­сті сфор­мо­ва­но­го вро­жаю на ко­жно­му за­стра­хо­ва­но­му по­лі. Для роз­ра­хун­ків кіль­ко­сті вро­жаю на окре­мо­му по­лі стра­хо­ви­ки, як пра­ви­ло, ро­блять ви­зна­че­н­ня фа­кти­чної (біо­ло­гі­чної) вро­жай­но­сті. Ме­то­ди­ка ба­зу­є­ться на ви­зна­чен­ні біо­ло­гі­чної вро­жай­но­сті, але до неї вхо­дять ко­ри­гу­валь­ні ко­е­фі­ці­єн­ти з ура­ху­ва­н­ням нор­ма­тив­них втрат під час зби­ра­н­ня й до­ве­де­н­ня вро­жаю до стан­дар­тних по­ка­зни­ків що­до во­ло­го­сті.

Пі­дра­хун­ки фа­кти­чної вро­жай­но­сті ба­зу­ю­ться на да­них, отри­ма­них з огля­ну­тих ді­ля­нок (проб). На­сам­пе­ред стра­хо­вик роз­ра­хо­вує вро­жай­ність на ко­жно­му окре­мо­му за­стра­хо­ва­но­му по­лі, да­лі — кіль­кість (вал) сфор­мо­ва­но­го вро­жаю на всіх за­стра­хо­ва­них по­лях. За­галь­ну кіль­кість уро­жаю ді­лять на пло­щу по­сі­вів, які по­кри­ває до­го­вір стра­ху­ва­н­ня. Отри­ма­ний ре­зуль­тат є фа­кти­чною вро­жай­ні­стю на за­стра­хо­ва­них по­лях.

Ва­жли­во звер­ну­ти ува­гу, за яким прин­ци­пом, від­по­від­но до умов стра­хо­вої уго­ди, ви­зна­ча­є­ться вро­жай­ність. За одни­ми стра­хо­ви­ми про­ду­кта­ми вро­жай­ність ви­зна­ча­є­ться для ко­жно­го по­ля окре­мо. Є стра­хо­ві про­по­зи­ції, ко­ли вро­жай­ність ви­зна­ча­є­ться за всім ма­си­вом за­стра­хо­ва­ної пло­щі.

Оці­ни­ти втра­ти

Ро­зра­ху­нок від­шко­ду­ва­н­ня здій­сню­ють на під­ста­ві да­них, за­фі­ксо­ва­них екс­пер­том під час ви­зна­че­н­ня вро­жай­но­сті за­стра­хо­ва­них по­сі­вів. Бе­руть до ува­ги й зни­же­н­ня вро­жай­но­сті від не­за­стра­хо­ва­них ри­зи­ків (шкі­дни­ки, хво­ро­би або за­бур’яне­ність). Да­ні пе­ре­да­ють до цен­траль­но­го офі­су стра­хо­вої ком­па­нії, де й роз­ра­ху­ють роз­мір стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня.

Втра­ти зер­на че­рез не­пра­виль­не на­ла­шту­ва­н­ня зби­раль­ної те­хні­ки під час ком­бай­ну­ва­н­ня (зокре­ма, й ті втра­ти, що пе­ре­ви­щу­ють вка­за­ні ви­ро­бни­ком ком­бай­на в те­хні­чній до­ку­мен­та­ції), транс­пор­ту­ва­н­ня, на­ван­та­же­н­ня, роз­ван­та­же­н­ня, до­ве­де­н­ня зер­на на об’єктах при­йма­н­ня та пер­вин­но­го збе­рі­га­н­ня, від­по­від­но до стан­дар­тів стра­ху­ва­н­ня, НЕ КОМПЕНСУЮТЬ.

Ма­ла кіль­кість те­хні­ки, ви­хід її з ла­ду або ма­те­рі­аль­но-те­хні­чних ре­сур­сів НЕ Є ПРИ­ЧИ­НОЮ для змі­ще­н­ня стро­ків зби­ра­н­ня вро­жаю для за­стра­хо­ва­них по­сі­вів. У та­ко­му ра­зі збитки не по­кри­ва­ю­ться до­го­во­ром стра­ху­ва­н­ня.

Зни­же­н­ня вро­жай­но­сті че­рез бур’яни й за­смі­чу­ва­чі най­ча­сті­ше НЕ Є СТРАХОВИМ ВИПАДКОМ, то­му від­шко­ду­ван­ню не під­ля­гає. Стра­хо­вик за­фі­ксує в акті огля­ду кіль­кість бур’яни­стих ро­слин на оди­ни­цю пло­щі в мі­сцях за­бо­ру проб. Обов’яз­ко­во про­ве­де фо­то­з­йом­ку за­смі­че­них ді­ля­нок за­галь­ним і ши­ро­ким пла­ном. Під час про­ве­де­н­ня огля­ду стра­хо­вик оці­нює на за­бур’яне­ність й ін­ші по­ля (не­за­стра­хо­ва­ні та су­сі­дніх го­спо­дарств). Якщо за­смі­че­ні бур’яна­ми по­сі­ви по­стра­жда­ли від ін­ших за­стра­хо­ва­них ри­зи­ко­вих по­дій, стра­хо­вик ви­зна­чає сту­пінь зни­же­н­ня вро­жай­но­сті з основ­них ри­зи­ків. Від­шко­ду­ва­н­ня ви­пла­чу­ють ТІЛЬ­КИ за зби­ток, за­по­ді­я­ний за­стра­хо­ва­ни­ми ри­зи­ка­ми, за ви­ня­тком ча­сти­ни зби­тку (зни­же­н­ня вро­жай­но­сті), спри­чи­не­но­го за­смі­че­ні­стю по­сі­вів бур’яна­ми.

Зни­же­н­ня вро­жай­но­сті вна­слі­док ушко­дже­н­ня ко­ма­ха­ми-шкі­дни­ка­ми й ура­же­н­ня хво­ро­ба­ми вва­жа­є­ться страховим випадком ТІЛЬ­КИ у ра­зі епі­фі­то­тії, тоб­то ви­бу­хо­во­го ма­со­во­го роз­ви­тку шкі­дни­ків або хво­роб і по­ши­ре­н­ня їх на зна­чній те­ри­то­рії. Факт епі­фі­то­тії ма­ють під­твер­ди­ти від­по­від­ні дер­жав­ні ор­га­ни (фі­то­са­ні­тар­ний під­роз­діл Дер­жав­ної слу­жби Укра­ї­ни з пи­тань без­пе­чно­сті хар­чо­вих про­ду­ктів та за­хи­сту спо­жи­ва­чів). Ушко­дже­н­ня по­сі­вів шкі­дни­ка­ми й ура­же­н­ня хво­ро­ба­ми кон­тро­лю­є­ться за­со­ба­ми за­хи­сту ро­слин, які є скла­дни­ком те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської куль­ту­ри. Це озна­чає, що ці ри­зи­ки пов­ні­стю мо­же кон­тро­лю­ва­ти стра­ху­валь­ник са­мо­стій­но, й то­му за умо­ва­ми стра­хо­вої пра­кти­ки стра­хо­ви­ми ви­пад­ка­ми не вва­жа­ю­ться. Вра­хо­ву­ю­чи, що та­кі ри­зи­ки мо­жуть спри­чи­ни­ти зни­же­н­ня вро­жай­но­сті сіль­сько­го­спо­дар­ської куль­ту­ри, стра­хо­ви­ки бе­руть цей факт до ува­ги в оці­ню­ван­ні зби­тків. Під час огля­ду по­сі­вів екс­перт під­ра­хо­вує ро­сли­ни, що ушко­дже­ні шкі­дни­ка­ми й хво­ро­ба­ми. Пі­сля ви­зна­че­н­ня біо­ло­гі­чної вро­жай­но­сті за­галь­ний зби­ток ко­ри­гу­є­ться за до­по­мо­гою від­по­від­но­го ко­е­фі­ці­єн­та зни­же­н­ня вро­жай­но­сті.

Вза­є­мо­ді­ю­чи в умо­вах ба­га­то­ве­ктор­ної рин­ко­вої мо­де­лі, ду­же ва­жли­во усві­дом­лю­ва­ти прин­цип дії стра­хо­во­го кон­тра­кту. В при­го­ді ста­не озна­йом­ле­н­ня з ме­то­ди­кою оці­ню­ва­н­ня зби­тків. Тож під час огля­ду по­сі­вів і за­пов­не­н­ня до­ку­мен­тів у ра­зі на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку не ви­ни­кне жо­дних «тру­дно­щів пе­ре­кла­ду». Якщо ж ком­пе­тен­ції пред­став­ни­ка стра­хо­вої ком­па­нії вас не вла­што­ву­ють, ви зав­жди мо­же­те по­про­си­ти, аби при­їхав ін­ший фа­хі­вець. Що­прав­да, один і той са­мий спе­ці­а­ліст з агро­стра­ху­ва­н­ня не мо­же при­йма­ти по­ле на стра­ху­ва­н­ня пе­ред укла­да­н­ням до­го­во­ру стра­ху­ва­н­ня та вре­гу­льо­ву­ва­ти збитки. Ва­жли­во та­кож ро­зу­мі­ти, що стра­ху­ва­н­ня не зні­має із сіль­го­спви­ро­бни­ка від­по­від­аль­ність що­до до­три­ма­н­ня те­хно­ло­гій. Іно­ді, як роз­по­від­а­ють стра­хо­ви­ки, за­стра­хо­ва­ним по­лям у го­спо­дар­ствах при­ді­ля­ють мен­ше ува­ги, ніж не за­стра­хо­ва­ним. Цей факт до­сить лег­ко ви­яви­ти й на­віть за на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку ви­пла­ти ви отри­ма­є­те в роз­мі­рі, що по­кри­ва­ють дію за­стра­хо­ва­но­го ри­зи­ку. Ком­пен­са­ція втрат, спри­чи­не­них не­до­три­ма­н­ням те­хно­ло­гій від­по­від­но до прин­ци­пів стра­ху­ва­н­ня, не здій­сню­є­ться.

Іри­на ГОЛОВКО, екс­перт з аграр­но­го стра­ху­ва­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.