Зро­зу­мі­ти фер­ме­ра

Як роз­ра­ху­ва­ти ви­тра­ти й по­тен­ці­ал для фі­нан­су­ва­н­ня не­ве­ли­ко­го го­спо­дар­ства, що ви­ро­щує би­чків на м’ясо й утри­мує дій­не ста­до

AgroMarket - - АКТУАЛЬНО -

Ма­лим ви­ро­бни­кам та­ко­го про­фі­лю в Укра­ї­ні не­про­сто отри­ма­ти до­ступ до бан­ків­сько­го фі­нан­су­ва­н­ня. Бан­ки кра­ще ро­зу­мі­ють агра­рія, що має в обро­бі­тку ге­кта­ри під зер­но­ви­ми й олій­ни­ми. Тож — ма­лий фер­мер, який ви­ро­щує би­чків на м’ясо та утри­мує дій­не ста­до (як спо­рі­дне­ний бі­знес-на­прям), у бан­ку – не прі­о­ри­тет

Оці­ню­ю­чи пер­спе­кти­ви та­ко­го сіль­го­спви­ро­бни­ка, фі­н­уста­но­ви вба­ча­ють йо­го ді­яль­ність не над­то при­бу­тко­вою. Мов­ляв, ці фер­ме­ри не ма­ють ні до­ста­тньої за­ста­ви, ні на­дій­ної й про­зо­рої фі­нан­со­вої зві­тно­сті, не зна­ють сво­єї со­бі­вар­то­сті ви­ро­бни­цтва, за­над­то ма­лень­кі з по­гля­ду кіль­ко­сті ге­кта­рів, не ма­ють бі­знес-пла­ну й ста­біль­них зв’яз­ків із по­ку­пця­ми/пе­ре­ро­бни­ка­ми чи до­сту­пу до лан­цю­гів до­да­ної вар­то­сті. Втім, ви­ро­щу­ва­н­ня й від­го­дів­ля би­чків на м’ясо в Укра­ї­ні має по­тен­ці­ал. Роз­гля­не­мо три го­лов­ні ар­гу­мен­ти: 1) при­бу­тко­вість ви­ро­щу­ва­н­ня; 2) на­яв­ність за­ста­ви; 3) по­тен­ці­ал і мо­жли­вість кре­ди­ту­ва­н­ня.

При­бу­тко­вість ви­ро­щу­ва­н­ня

З’ясу­є­мо, чи при­бу­тко­ве ви­ро­щу­ва­н­ня би­чків на м’ясо, на при­кла­ді не­ве­ли­чкої фер­ми на 100 го­лів ста­да. Для мо­де­лю­ва­н­ня по­ка­зни­ків при­бу­тко­во­сті ско­ри­ста­є­мо­ся се­ре­дні­ми ці­на­ми й се­ре­дні­ми при­ро­ста­ми ва­ги в ми­ну­ло­му се­зо­ні (табл. 1). По­зи­тив­ним для бан­ків­сько­го фі­нан­су­ва­н­ня є те, що за­зви­чай ви­ро­щу­ва­н­ня би­чків на м’ясо — це до­да­тко­вий на­прям до основ­но­го на­пря­му — ви­ро­бни­цтва мо­ло­ка.

На­яв­ність за­ста­ви

Що­до за­ста­ви — одні­єї з основ­них прин­ци­по­вих ви­мог бан­ку — за­зви­чай у сіль­го­спви­ро­бни­ка, що ви­ро­щує би­чків на м’ясо, є при­мі­ще­н­ня, бу­дів­лі та спо­ру­ди, про­ду­ктив­не по­го­лів’я. Крім цьо­го, го­спо­дар має те­хні­ку як для ви­ро­щу­ва­н­ня кор­мо­вих і зер­но­вих куль­тур (тра­ктор, ком­байн, ко­сар­ку, прес-під­би­рач то­що), так і для зби­ра­н­ня й охо­ло­дже­н­ня мо­ло­ка (до­ї­ль­не обла­дна­н­ня, танк для зби­ра­н­ня й охо­ло­дже­н­ня мо­ло­ка), транс­порт. Усе це — акти­ви, і во­ни є сут­тє­ви­ми для по­кри­т­тя кре­ди­ту за­ста­вою. Пам’ятай­мо й про ви­ро­бни­цтво зер­но­вих та олій­них куль­тур, май­бу­тній уро­жай яких мо­жна офор­ми­ти як аграр­ну роз­пи­ску, до то­го ж у ма­лих агро­ви­ро­бни­ків ча­сто є зем­ля у вла­сно­сті (як сіль­сько­го­спо­дар­сько­го, так й ін­шо­го при­зна­че­н­ня), ча­сти­ну якої та­кож мо­жна за­про­по­ну­ва­ти для бан­ку як за­ста­ву. Та­ким чи­ном, зде­біль­шо­го, за­ста­ва у фер­ме­ра, швид­ше є, ніж зов­сім її не­має.

По­тен­ці­ал і мо­жли­вість кре­ди­ту­ва­н­ня

Те­пер з’ясу­є­мо, як ма­лень­ка фер­ма, що має би­чків і те­лят на від­го­дів­лі, мо­же роз­ви­ва­ти­ся, і на­ві­що та­ко­му фер­ме­ру кре­дит. Ско­ри­ста­є­мо­ся табл. 1 і при­пу­сти­мо, що фер­мер хо­че збіль­ши­ти по­го­лів’я на 100 го­лів. Як змі­ня­ться йо­го до­хо­ди, ви­тра­ти й об­сяг при­бу­тку, мо­де­лює табл. 2.

Збіль­ше­н­ня на 100 го­лів від­бу­ва­ти­ме­ться при­бли­зно та­ким чи­ном: на 55 го­лів за­про­шу­є­ться кре­дит (на за­ку­пів­лю та від­го­дів­лю, тоб­то 55% ви­трат на цю ча­сти­ну), а 45 го­лів фер­мер ку­пує сво­їм ко­штом, бо та­кож вкла­дає вла­сні гро­ші в ро­зви­ток сво­єї фер­ми. Банк за­зви­чай хо­че ба­чи­ти вне­сок фер­ме­ра в ро­зви­ток сво­го бі­зне­су. По­тре­ба у фі­нан­су­ван­ні 55 го­лів (на за­ку­пів­лю та від­го­дів­лю) ста­но­ви­ти­ме 660 000 грн (якщо банк фі­нан­сує 55% за­галь­но­го об­ся­гу ви­трат — 1,174 млн грн).

Те­пер роз­гля­не­мо, як мі­ся­чно­го при­бу­тку 35 750 грн (табл. 2) мо­же ви­ста­чи­ти на об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гу за­галь­ною су­мою 660 000 грн (при­пу­сти­мо, що цей кре­дит на 2 ро­ки). 1

(35 812 ч 32 950). Ба­зу­ю­чись на кон­се­рва­тив­них роз­ра­хун­ках, збіль­ше­н­ня ста­да мо­же бу­ти при­бу­тко­вим (до­да­тко­ві до­хо­ди від ви­ро­бни­цтва мо­ло­ка чи ро­слин­ни­цтва в роз­ра­ху­нок не бра­ли). От­же, бан­ку бу­де ком­фор­тно по­ба­чи­ти са­ме та­ку кар­ти­ну, ко­ли фер­мер змо­же взя­ти кре­дит, йо­го по­га­ша­ти й за­ли­ша­ти­ся при­бу­тко­вим.

Згі­дно з та­бли­ця­ми 2 і 3, при­клад1 ма­лень­кої фер­ми на 100 го­лів ста­да по­ка­зує зда­тність фер­ме­ра взя­ти кре­дит (660 000 грн) на збіль­ше­н­ня ста­да на 55 го­лів, йо­го успі­шно по­мі­ся­чно спла­чу­ва­ти з від­со­тка­ми (при­пу­ска­є­мо 18% рі­чних) про­тя­гом 2 ро­ків і бу­ти при­бу­тко­вим.

Цей де­таль­ний роз­гляд і роз­ра­ху­нок ви­трат й по­тен­ці­а­лу для фі­нан­су­ва­н­ня не­ве­ли­ко­го го­спо­дар­ства є ва­жли­вим при­кла­дом для бан­ку. Щоб фі­н­уста­но­ва не бо­я­ла­ся пра­цю­ва­ти з ма­ли­ми сіль­го­спви­ро­бни­ка­ми (пе­ред­усім тва­рин­ни­цько­го на­пря­му), бо во­ни є при­бу­тко­ви­ми, ма­ють за­ста­ву, мо­жуть успі­шно бра­ти кре­ди­ти на ро­зви­ток, роз­ви­ва­ти­ся, об­слу­го­ву­ю­чи борг, і бу­ти при­бу­тко­ви­ми. Зав­дя­ки цьо­му банк отри­му­ва­ти­ме пла­то­спро­мо­жних клі­єн­тів і при­бу­тко­во роз­ви­ва­ти­ме цей на­прям на­да­лі.

Фі­нан­со­ві й бан­ків­ські ек­спер­ти про­е­кту IFC «Ро­зви­ток фі­нан­су­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ру у Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії» по­стій­но пра­цю­ють над ана­лі­зом по­тен­ці­а­лу ма­лих і се­ре­дніх агро­ви­ро­бни­ків в Укра­ї­ні, роз­ра­хо­ву­ю­чи при­бу­тко­вість, оці­ню­ю­чи ри­зи­ки то­го чи ін­шо­го ви­ро­бни­цтва, аби до­по­мог­ти бан­ків­сько­му се­кто­ру в Укра­ї­ні кре­ди­ту­ва­ти біль­ше агро­ви­ро­бни­ків швид­ко, без­пе­чно й ефе­ктив­но. За до­по­мо­гою ро­бо­ти, про­ве­де­ної екс­пер­та­ми IFC, по­тен­цій­ні бан­ки-кре­ди­то­ри ма­ють змо­гу по­ба­чи­ти, що є пев­ний по­тен­ці­ал для роз­ви­тку ма­лих ви­ро­бни­ків в Укра­ї­ні й, від­по­від­но, по­тен­ці­ал їх кре­ди­ту­ва­н­ня.

Ро­слин­ни­цьку ча­сти­ну бі­зне­су та до­хо­ди від ви­ро­бни­цтва мо­ло­ка в роз­ра­ху­нок не бра­ли

Пе­тро БОГАЧЕВИЧ, експерт з фі­нан­су­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ру, Про­ект IFC «Ро­зви­ток фі­нан­су­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ру у Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.