На­ві­що ко­ро­вам бра­сле­ти

Що має зна­ти фер­мер про по­бу­до­ву ефе­ктив­но­го ме­не­джмен­ту про­ду­ктив­но­сті ста­да

AgroMarket - - ПОДРОБИЦІ -

Ви­яв­ле­н­ня ко­рів в охо­ті для еко­но­мі­чної ефе­ктив­но­сті фер­ми — одне з най­ва­жли­ві­ших зав­дань у мо­ло­чно­му тва­рин­ни­цтві. Осо­бли­во го­стро це пи­та­н­ня сто­їть у ве­ли­ких го­спо­дар­ствах, де ві­зу­аль­не ви­зна­че­н­ня охо­ти є вель­ми скла­дним. У за­хі­дній на­у­ко­вій лі­те­ра­ту­рі опу­блі­ко­ва­но со­тні ста­тей і за­про­по­но­ва­но без­ліч ме­то­дів пе­ред­ба­че­н­ня ову­ля­ції ко­рів: від ви­мі­рю­ва­н­ня вмі­сту про­ге­сте­ро­ну в мо­ло­ці (най­на­дій­ні­ший, але най­до­рож­чий ме­тод) і до спе­ктраль­но­го ана­лі­зу му­ка­н­ня. От­же, який із ме­то­дів є най­зру­чні­шим, еко­но­мі­чно най­ефе­ктив­ні­шим і не­шкі­дли­вим для тва­рин?

Про­грес не сто­їть на мі­сці. У го­спо­дар­ствах ми біль­ше не до­їмо ко­рів вру­чну, за­мість нас на по­лях пра­цю­ють тра­кто­ри та ком­бай­ни, а корм змі­шує мі­ксер. Зав­дя­ки су­ча­сним те­хно­ло­гі­ям ми сьо­го­дні мо­же­мо утри­му­ва­ти не сто, а на­віть кіль­ка ти­сяч ко­рів із від­но­сно не­ве­ли­ким за­лу­че­н­ням пра­ців­ни­ків із до­гля­ду за та­кою кіль­кі­стю тва­рин. Ще сто ро­ків то­му та­ке зда­ва­ло­ся не­мо­жли­вим. А ни­ні у при­го­ді го­спо­да­ре­ві ста­ють но­ві те­хно­ло­гії, що під­ви­щу­ють еко­но­мі­чну ефе­ктив­ність бі­зне­су. Се­ред них і си­сте­ма ви­яв­ле­н­ня охо­ти. Як ка­жуть фа­хів­ці, ро­бо­та з фер­тиль­ні­стю — це ме­не­джмент у по­єд­нан­ні з ми­сле­н­ням на ви­пе­ре­дже­н­ня.

Іде­ться, зві­сно, про під­хо­ди й стра­те­гію. Вже дав­но ви­ве­де­но пра­ви­ло успі­шно­го мо­ло­чно­го тва­рин­ни­цтва — що­ро­ку ко­ро­ва по­вин­на на­ро­джу­ва­ти одне те­ля, тоб­то ін­тер­вал між оте­ле­н­ня­ми в іде­а­лі має ста­но­ви­ти не біль­ше як 360 днів. По­ки що для Укра­ї­ни та­кі по­ка­зни­ки є скла­дни­ми для ви­ко­на­н­ня, але вже і в нас є го­спо­дар­ства, які так пра­цю­ють і ма­ють від ко­ро­ви по одно­му те­ля­ті на рік. У ко­жно­му з цих го­спо­дарств уста­нов­ле­но си­сте­му ви­яв­ле­н­ня охо­ти.

Як ві­до­мо, ко­ро­ву за­плі­дню­ють ме­то­дом шту­чно­го осі­ме­ні­н­ня. Для цьо­го слід ро­зу­мі­ти ста­те­вий цикл ко­ро­ви та зна­ти опти­маль­ний час для вве­де­н­ня спер­мо­до­зи. Є без­ліч спосо­бів для спе­ці­а­лі­ста ви­яви­ти охо­ту. Озна­йо­ми­мо з най­по­пу­ляр­ні­ши­ми з них.

Огляд. Та­кий ме­тод по­тре­бує най­біль­ше ча­су й ні­чо­го не ко­штує, але, якщо по­ра­ху­ва­ти час, який спе­ці­а­ліст ви­тра­чає на цю ро­бо­ту, він стає най­до­рож­чим. І чим біль­ше ста­до, тим до­рож­чим стає ме­тод. За цей час спе­ці­а­ліст міг би зро­би­ти ба­га­то ко­ри­сної ро­бо­ти, що спра­цю­ва­ла б на роз­ви­ток го­спо­дар­ства, а не ту­пцю­ва­н­ня на мі­сці.

Мар­ку­ва­н­ня хво­стів. Для цьо­го ме­то­ду по­трі­бні ли­ше дві по­зи­ції: мар­кер­ні олів­ці, яки­ми мар­ку­ють ко­рінь хво­ста, й час спе­ці­а­лі­ста, ко­трий спо­ча­тку всіх тва­рин про­мар­кує, а по­тім ще й ви­яв­ля­ти­ме охо­ту. А ми пам’ята­є­мо, що час — це най­до­рож­че на фер­мі. Тож та­кий ні­би­то де­ше­вий ме­тод не є еко­но­мі­чно ефе­ктив­ним з по­гля­ду тайм-ме­не­джмен­ту. Не ви­тра­чай­те час сво­го цін­но­го спе­ці­а­лі­ста на та­кі ре­чі.

Ка­ме­ри. Ме­тод до­рож­чий, але не над­то зру­чний. Для ро­бо­ти за цим ме­то­дом по пе­ри­ме­тру ко­рів­ни­ка вста­нов­лю­ють ка­ме­ри, ко­трі, пра­цю­ю­чи ці­ло­до­бо­во, лов­лять мо­мент на­стри­бу­ва­н­ня одні­єї ко­ро­ви на ін­шу — тоб­то одну з ознак ста­те­вої охо­ти.

Щоб по­лег­ши­ти ро­бо­ту спе­ці­а­лі­сто­ві й не зму­шу­ва­ти йо­го ди­ви­ти­ся все ба­га­то­го­дин­не ві­део, в та­кій си­сте­мі є пев­ні сен­со­ри, що фі­ксу­ють са­ме мо­мент на­стри­бу­ва­н­ня (ко­ли ко­ро­ва пе­ре­ти­нає уяв­ну ме­жу по ви­со­ті). Мі­нус та­кої си­сте­ми — на ві­део не зав­жди ви­дно но­мер тва­ри­ни, та­кож є ри­зик не по­ба­чи­ти пев­ну кіль­кість ко­рів в охо­ті, бо не спра­цю­ва­ли сен­со­ри, або ко­ро­ви бу­ли да­ле­ко від ка­мер. Не вар­то за­бу­ва­ти й про «слі­пі» зо­ни. Тож си­сте­ма за­га­лом ці­ка­ва, але в ме­не­джмен­ті ста­те­вої охо­ти є й ін­ші ва­рі­ан­ти.

Си­сте­ми ви­яв­ле­н­ня охо­ти. Це бра­сле­ти, на­ший­ни­ки або клі­пси у ву­ха, все­ре­ди­ні ко­трих вбу­до­ва­но сен­со­ри, що під’єд­на­ні до ро­у­те­рів і ко­му­ні­ка­то­ра, які ана­лі­зу­ють актив­ність ко­ро­ви, та­ким чи­ном ви­яв­ля­ю­чи ста­те­ву охо­ту. Ро­ки до­слі­джень до­ве­ли, що існує пря­мий зв’язок між про­яв­ле­н­ням охо­ти у ко­рів і стрім­ким під­ви­ще­н­ням ру­хо­вої актив­но­сті тва­ри­ни. А оскіль­ки ко­жна ко­ро­ва має свій вла­сний сен­сор, ко­трий ре­є­стру­ють у про­гра­мі під її но­ме­ром та з її да­ни­ми, та­кий спо­сіб май­же не має шан­су на по­хиб­ку. Крім то­го, та­кі си­сте­ми зна­чно по­лег­шу­ють жи­т­тя спе­ці­а­лі­стам, бо до них зав­жди мо­жна при­єд­на­ти фун­кцію ана­лі­зу спо­жи­ва­н­ня кор­му, жуй­ки, здо­ров’я та тем­пе­ра­ту­ри ті­ла. Зав­дя­ки всім цим опці­ям спе­ці­а­лі­стам на­ба­га­то лег­ше ана­лі­зу­ва­ти си­ту­а­цію у ста­ді й вча­сно від­ре­а­гу­ва­ти на будь-які змі­ни, що мо­жуть ста­ти­ся.

Зві­сно, є ще ба­га­то чин­ни­ків, що впли­ва­ти­муть на ви­яв­ле­н­ня охо­ти, та­кі як сві­тло, про­стір, вго­до­ва­ність і здо­ров’я тва­рин то­що. Про­те си­сте­ма ви­яв­ле­н­ня охо­ти ста­не ін­стру­мен­том для ана­лі­зу си­ту­а­ції та швид­шо­го ви­прав­ле­н­ня про­бле­ми.

Для пра­виль­ної по­бу­до­ви ме­не­джмен­ту осі­ме­ні­н­ня та скла­да­н­ня пра­виль­но­го пла­ну ро­бо­ти, спе­ці­а­лі­стам до­ре­чно ста­ви­ти со­бі три клю­чо­вих за­пи­та­н­ня, які до­по­мо­жуть ор­га­ні­зу­ва­ти про­це­си та ви­яви­ти, у який са­ме пе­рі­од ви­ни­кає про­бле­ма (якщо во­на є):

• чи ко­ро­ва при­хо­дить в охо­ту;

• чи мо­же­те ви по­ба­чи­ти охо­ту? (від­со­ток ко­рів має так зва­ну «ти­ху» охо­ту, тоб­то та­ку, ко­тру ми не мо­же­мо по­ба­чи­ти або ви­мі­ря­ти);

• чи ко­ро­ва тіль­на.

Те­пер по­го­во­ри­мо про еко­но­мі­чний бік пи­та­н­ня. Якщо ко­ро­ва те­ли­ться не що­ро­ку, го­спо­дар­ство має зби­тки і як че­рез ви­тра­ти (на ме­ди­ка­мен­ти, но­ву спер­мо­до­зу, за­ро­бі­тну пла­ту те­хні­ка шту­чно­го осі­ме­ні­н­ня та ве­те­ри­нар­но­го лі­ка­ря то­що), і че­рез не­до­о­три­ма­н­ня ко­штів (мен­ший на­дій, від­су­тність мо­жли­во­сті про­да­ва­ти мо­ло­дняк).

Пр­опу­ще­на охо­та одні­єї ко­ро­ви обі­йде­ться фер­ме­ро­ві в се­ре­дньо­му у 6000 грн. Пе­ре­ра­хо­ву­ю­чи на­віть на се­ре­дню фер­му в Україні з кіль­кі­стю 400 дій­них ко­рів, ми вже ма­ти­ме­мо 2,4 млн гри­вень зби­тків! Та й на­віть якщо пр­опу­ще­на охо­та у 30% ста­да, вже мо­жна го­во­ри­ти про зби­тки у 720 тис. гри­вень! А це — втра­че­ний по­тен­цій­ний при­бу­ток.

За на­яв­но­сті си­сте­ми ви­яв­ле­н­ня охо­ти у ко­рів мо­жна пов­ні­стю уни­кну­ти люд­сько­го чин­ни­ка, бо сен­сор пра­цює ці­ло­до­бо­во, ана­лі­зу­ва­ти си­ту­а­цію в будь-який час і в будь-яко­му мі­сці (оскіль­ки ко­жна та­ка си­сте­ма має ще й до­да­ток на те­ле­фон).

Під­ви­ще­н­ня по­ка­зни­ків ви­яв­ле­н­ня охо­ти — це, як на­слі­док, під­ви­ще­н­ня по­ка­зни­ків за­плі­дню­ва­но­сті та ско­ро­че­н­ня сер­віс-пе­рі­о­ду (час між оте­ле­н­ням ко­ро­ви та її на­сту­пною тіль­ні­стю), еко­но­мія ко­штів на опла­ту пра­ці та лі­ків. До то­го ж не­має по­тре­би спо­сте­рі­га­ти за тва­ри­на­ми і, що най­ва­жли­ві­ше — змен­шує гор­мо­наль­ну сти­му­ля­цію охо­ти, а це, у свою чер­гу, збе­рі­гає як здо­ров’я тва­ри­ни, так і ва­ші гро­ші.

Якщо ви ма­є­те си­сте­му ви­яв­ле­н­ня охо­ти та від­но­сно не­ве­ли­ке по­го­лів’я, то мо­же­те пе­ре­ве­сти май­же все ста­до на при­ро­дну охо­ту й на­зав­жди від­мо­ви­ти­ся від ма­со­вої гор­мо­наль­ної сти­му­ля­ції.

Еко­но­мі­чна ефе­ктив­ність мо­ло­чно­го ви­ро­бни­цтва зро­стає ра­зом із ро­стом про­ду­ктив­но­сті ко­рів. Основ­ним чин­ни­ком, що обме­жує опти­маль­не від­тво­ре­н­ня на ба­га­тьох ком­пле­ксах, є не­зда­тність своє­ча­сно й то­чно ви­яви­ти ко­рів, які при­йшли в стан охо­ти. А ко­жен день яло­во­сті (не­тіль­но­сті) до­рів­нює втра­ті одно­го дня тіль­но­сті або 0,0036 те­ля­ти. Зна­ю­чи кіль­кість днів яло­во­сті по ста­ду й втра­ти те­лят, що при­па­да­ють на один та­кий день, ви­зна­ча­є­мо кіль­кість не­до­о­три­ма­них те­лят. Вар­тість одно­го те­ля­ти при­рів­ню­є­ться до вар­то­сті 1,5 ц мо­ло­ка.

Ви­зна­ча­ю­чи зби­тки від не­до­о­три­ма­но­го го­спо­дар­ством мо­ло­ка, ви­хо­дять із не­до­о­три­ма­н­ня за день яло­во­сті на 1 кг мо­ло­ка в роз­ра­хун­ку на 1000 кг не­на­до­є­них за рік. Ко­ри­сту­ю­чись на­ве­де­ною ниж­че фор­му­лою, мо­жна об­чи­сли­ти зби­тки від яло­во­сті й еко­но­мі­чний ефект від змен­ше­н­ня днів яло­во­сті зав­дя­ки за­про­ва­джен­ню си­сте­ми ви­яв­ле­н­ня охо­ти в ко­рів: Нт = ТМ Ч Ч С, де

Т — кіль­кість те­лят, не­до­о­три­ма­них за день яло­во­сті, гол.;

М — кіль­кість мо­ло­ка, до яко­го при­рів­ню­є­ться одне те­ля, кг;

С — вар­тість мо­ло­ка, BYN.

Зби­тки від не­до­о­три­ма­н­ня мо­ло­ка, у свою чер­гу, об­чи­слю­ють за та­кою фор­му­лою:

Нм = У Ч 1000 Ч З, де

У — на­дій за ла­кта­цію, кг;

С — вар­тість мо­ло­ка, BYN.

А ще ж є ви­тра­ти на утри­ма­н­ня не­тіль­них ко­рів. Їх об­чи­слю­ва­ти­ме­мо так:

Зс = УБС Ч Д, де

УБС — зби­тки від одно­го дня яло­во­сті (утри­ма­н­ня тва­ри­ни), BYN;

Д — кіль­кість днів яло­во­сті

Зби­тки одно­го дня утри­ма­н­ня яло­вої тва­ри­ни об­чи­слю­є­мо за та­кою фор­му­лою:

Уд = Нт + Нм + Зс.

Ан­на КАЧУРЕЦЬ, лі­кар ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни, тре­нер із Си­гна­лів ко­рів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.