ЧО­МУ ЦІНОВІ ТРЕНДИ — НЕНАДІЙНИЙ ОРІЄНТИР І ЯКИЙ ЧИННИК В АГРОВИРОБНИЦТВІ Є ВИРІШАЛЬНИМ

Чо­му цінові тренди ни­ні — ненадійний орієнтир і який чинник в агровиробництві стає най­впли­во­ві­шим

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Цьо­го­рі­чні жни­ва по­до­ла­ли свій фар­ва­тер, пе­ре­ва­лив­ши за се­ре­ди­ну.

В ко­мо­рі вже май­же 35,6 млн тонн уро­жаю ран­ніх зер­но­вих. Ба­га­то це чи ма­ло? Пи­та­н­ня не­о­дно­зна­чне. 25 млн тонн пше­ни­ці зі­бра­но у скла­дних по­го­дних умо­вах — і це до­бре. Втім, 7,5 млн тонн ячме­ню — це не той по­ка­зник, яким мо­жна пи­ша­ти­ся. Що ж ле­жить в осно­ві цих по­ка­зни­ків і які ви­снов­ки вар­то зро­би­ти на­да­лі? Ви­зна­ча­ю­чись із прі­о­ри­те­та­ми

Вирішальним чин­ни­ком, що впли­ває на ви­бір куль­ту­ри, яку го­спо­дар сі­я­ти­ме на­ве­сні, остан­ні­ми ро­ка­ми є пе­ре­д­усім рин­ко­ва кон’юн­кту­ра, чи то пак, ці­на. Взим­ку по­го­дні умо­ви бу­ли до по­сі­вів при­хиль­ни­ми, а втра­ти — мі­ні­маль­ни­ми. Оскіль­ки для пе­ре­сі­ву вза­га­лі не бу­ло під­став, то цей чинник в обран­ні куль­тур яро­го кли­ну фа­кти­чно зі­йшов на­ні­вець. Усі ми зна­є­мо, що ще з по­ча­тку ве­ре­сня 2017-го вар­тість укра­їн­сько­го ячме­ню зрів­ня­лась із вар­ті­стю про­до­воль­чої пше­ни­ці тре­тьо­го кла­су, а зго­дом пе­ре­вер­ши­ла її. Тож, спо­ді­ва­ю­чись, що й на­сту­пно­го се­зо­ну на цю куль­ту­ру бу­дуть ви­со­кі ці­ни, де­я­кі агра­рії сі­я­ли цьо­го ро­ку ячмінь на­віть на по­ча­тку трав­ня!

Про­те че­рез стрім­кий по­ча­ток лі­та на­дли­шку зи­мо­вої во­ло­ги в ґрун­ті для роз­ви­тку ярих куль­тур не ви­ста­чи­ло. З при­хо­дом те­пла при­йшла по­су­ха. І, як ре­зуль­тат, се­ре­дня вро­жай­ність яро­го ячме­ню в зо­ні Сте­пу — а це фа­кти­чно ві­сім обла­стей Укра­ї­ни — по­то­чно­го ро­ку ста­но­ви­ла 18,2 ц/га (у За­по­різь­кій обла­сті вза­га­лі ли­ше 13,4 ц/га). Це з ура­ху­ва­н­ням то­го, що в Лі­со­сте­пу та По­ліс­сі цей по­ка­зник у се­ре­дньо­му до­ся­гав 36,5 та 37,2 ц/га від­по­від­но, а в де­яких обла­стях пе­ре­ви­щив 40 ц/га. Про що свід­чать ці да­ні? Ви­зна­ча­ю­чись із прі­о­ри­те­та­ми на­пе­ре­до­дні по­сів­ної, вар­то ке­ру­ва­ти­ся не ли­ше спо­ді­ва­ною ці­ною — де­да­лі біль­шої ва­ги на­бу­ває клі­ма­ти­чний чинник.

Оскіль­ки ча­сти­на пів­ден­них ра­йо­нів на­шої кра­ї­ни стрім­ко пе­ре­тво­рю­є­ться на пу­сте­лю, в іде­а­лі роз­ви­ток агро­бі­зне­су у цій ри­зи­ко­ва­ній зо­ні по­тре­бує аде­ква­тно­го зро­ше­н­ня (а від­так — мо­дер­ні­за­ції чи пов­но­го онов­ле­н­ня на­яв­них си­стем). Утім, зро­зумі­ло, що без про­зо­рих пра­вил гри на рин­ку зем­лі ма­ло хто ри­зи­кує вкла­да­ти гро­ші в та­кі ін­фра­стру­ктур­ні про­е­кти. Тож прі­о­ри­те­ти агра­рі­їв по­сту­по­во змі­щу­ва­ти­му­ться в бік тих куль­тур (й агро­те­хно­ло­гій), які да­ва­ти­муть ефективні ре­зуль­та­ти за умов жорс­тко­го де­фі­ци­ту во­ло­ги, ско­ро­че­но­го ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду та ви­со­ко­го тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му.

Хто про­грав на ви­со­ко­мар­жи­наль­ній куль­ту­рі

Що ж до яро­го ячме­ню, то по­при та­ку при­ва­бли­ву ці­ну біль­шо­сті пів­ден­них го­спо­дарств про ньо­го лі­пше за­бу­ти, аби не за­гна­ти се­бе у зби­тки. Для ре­шти клі­ма­ти­чних зон си­ту­а­ція на рин­ку ячме­ню ви­да­є­ться вкрай опти­мі­сти­чною. Так, об­ся­ги сві­то­во­го ви­ро­бни­цтва, за ве­ре­сне­вим про­гно­зом USDA, бу­дуть най­ниж­чи­ми, по­чи­на­ю­чи з 2014/15 МР — 142,7 млн тонн, а пе­ре­хі­дні за­ли­шки зно­ву ско­ро­тя­ться й ста­но­ви­ти­муть ли­ше 17,9 млн тонн. По­при опри­лю­дне­ний укра­їн­ськи­ми уря­дов­ця­ми про­гноз у 7,5 млн тонн Мі­ні­стер­ство сіль­сько­го го­спо­дар­ства США ще в сер­пні вба­ча­ло ви­щий по­тен­ці­ал цьо­го­рі­чно­го вро­жаю ячме­ню в Укра­ї­ні — на рів­ні 8 млн тонн, але вже цьо­го мі­ся­ця бу­ло зму­ше­не йо­го пе­ре­гля­ну­ти, по­ни­зив­ши до 7,6 млн тонн, і, від­по­від­но, ско­ро­ти­ти ек­спорт до 4,3 млн тонн, а рі­вень вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня — до кри­ти­чно низь­ко­го рів­ня у 3,5 млн тонн. Як на ме­не, оста­н­ня ци­фра — вель­ми дис­ку­сій­на, зва­жа­ю­чи на по­тре­би хар­чо­про­му й тва­рин­ни­цько­го се­кто­ру. За оцін­ка­ми ана­лі­ти­ків ProAgro Group, рі­вень вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня ячме­ню в Укра­ї­ні не має впа­сти ниж­че за 3,8 млн тонн на­віть за умо­ви ду­же ви­со­ких за­ку­пі­вель­них цін на рин­ку й на­дли­шку про­по­зи­ції сут­тє­во де­шев­шої ку­ку­ру­дзи (від­по­від­но, ек­спорт не пе­ре­ви­щу­ва­ти­ме 3,5 млн тонн).

На­ра­зі ці­ни FOB у пор­тах Чор­но­го мо­ря ста­ном на кі­нець сер­пня на укра­їн­ський ячмінь ся­гну­ли 230–235 дол./т (про­ти 190 дол./т на по­ча­тку по­то­чно­го се­зо­ну), і тен­ден­ція зро­ста­н­ня, най­швид­ше, збе­ре­же­ться й у се­ре­дньо­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві.

Зва­жа­ю­чи на рі­зно­ве­ктор­ні по­дра­зни­ки

При­га­дай­мо, як змі­ню­ва­ли­ся про­гно­зи ана­лі­ти­ків що­до пше­ни­ці під впли­вом цьо­го­рі­чних по­го­дних умов. М’яка й сні­жна зи­ма да­ла під­ста­ви спо­ді­ва­ти­ся на чу­до­вий уро­жай. Однак зго­дом ко­ре­кти­ви вне­сли по­су­ха й тро­пі­чні зли­ви. Фа­кти­чно мі­сяць у де­яких ра­йо­нах, осо­бли­во на за­хо­ді кра­ї­ни, те­хні­ка не мо­гла ви­йти в по­ле, акти­ві­зу­ва­ли­ся хво­ро­би, й зер­но по­сту­по­во втра­ча­ло свою якість. Утім, на­віть по­при всі ці по­го­дні ка­та­клі­зми ни­ні­шньо­го лі­та зі­бра­ли по­над 25 млн тонн пше­ни­ці, і що­най­мен­ше 15 млн тонн мо­же бу­ти екс­пор­то­ва­но на зов­ні­шні рин­ки без бу­дья­ких ускла­днень для вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­ча. За про­гно­за­ми аме­ри­кан­ських ана­лі­ти­ків, по­то­чний ек­спорт пше­ни­ці з те­ри­то­рії Укра­ї­ни ста­но­ви­ти­ме 16,5 млн тонн, а об­сяг ви­ро­бни­цтва во­ни оці­ню­ють на 500 тис. тонн ви­щий, ніж по­ка­за­ли укра­їн­ські офі­цій­ні да­ні про хід зби­ра­н­ня вро­жаю.

Як на ме­не, та­ка тро­хи за­ви­ще­на оцін­ка фа­хів­ця­ми USDA ви­ро­бни­цтва ран­ніх зер­но­вих у кра­ї­нах Чор­но­мор­сько­го ре­гіо­ну мо­же бу­ти про­ди­кто­ва­на пра­гне­н­ням за­спо­ко­ї­ти сві­то­ві рин­ки на тлі не­га­тив­них по­ві­дом­лень із по­лів кра­їн ЄС. До ре­чі, у сво­їй остан­ній до­по­віді аме­ри­кан­ські ана­лі­ти­ки на 3 млн тонн під­ви­щи­ли про­гноз і для вро­жаю ро­сій­ської пше­ни­ці. Що ж до на­ших за­хі­дних су­сі­дів, то че­рез кри­ти­чно ви­со­кі тем­пе­ра­ту­ри й по­су­ху в біль­шо­сті кра­їн За­хі­дної Єв­ро­пи, про­гноз ви­ро­бни­цтва пше­ни­ці для ЄС в сер­пні бу­ло ско­ро­че­но на 5% — до 137,5 млн тонн (про­ти 151,7 млн тонн то­рік), та­ким він ли­ша­є­ться і за­раз.

Рі­вень сві­то­во­го ви­ро­бни­цтва пше­ни­ці в се­зо­ні 2018/19 МР оці­ню­є­ться у 733 млн тонн, що є най- ниж­чим по­ка­зни­ком із 2014/15 МР. На­то­мість спо­жи­ва­н­ня зро­сте до ре­кор­дних 746 млн тонн че­рез ду­же ви­со­кий рі­вень по­ча­тко­вих за­па­сів. Об­сяг пе­ре­хі­дних за­ли­шків по­ки що не по­до­лав пси­хо­ло­гі­чний чинник ско­ро­че­н­ня ви­ро­бни­цтва у кра­ї­нах ЄС на 9% (про­ти ми­ну­ло­го ро­ку), то­му ці­ни на єв­ро­пей­ську пше­ни­цю до кін­ця сер­пня та­кож пе­ре­бу­ва­ли у ви­схі­дно­му трен­ді. Зокре­ма, 30 сер­пня на умо­вах FOB у пор­тах Чор­но­го мо­ря пше­ни­ця із про­те­ї­ном 12,5% кон­тра­кту­ва­ла­ся по 220–230 дол./т (тон­на фран­цузь­кої — на 20 до­ла­рів до­рож­че). За­зна­чу, що на стар­ті се­зо­ну та­ка пше­ни­ця кон­тра­кту­ва­ла­ся в се­ре­дньо­му по 200 дол./т — як у пор­тах Чор­но­го мо­ря, так і в пор­ту Ру­а­на (Rouen). На­ра­зі пев­ні про­бле­ми з май­бу­тнім ви­ро­бни­цтвом зер­на очі­ку­ю­ться в Ав­стра­лії, де низ­ка шта­тів та­кож по­тер­пає від по­су­хи. Якщо там­те­шня си­ту­а­ція не по­лі­пши­ться, то мо­жна го­во­ри­ти про до­да­тко­вий чинник, що під­три­му­ва­ти­ме ці­ни на про­до­воль­че зер­но по­то­чно­го се­зо­ну. Вла­сне, цей чинник зно­ву ж та­ки пов’яза­ний із клі­ма­ти­чни­ми змі­на­ми. По­рів­ню­ю­чи з ячме­нем, си­ту­а­ція з пше­ни­цею опти­мі­сти­чні­ша. Біль­ша ча­сти­на вро­жаю — це ози­мі сор­ти (а во­ни — і про це свід­чать ми­ну­лі се­зо­ни — не та­кі ри­зи­ко­ві, як ран­ні ярі куль­ту­ри). То­му основ­ною про­бле­мою є збе­ре­же­н­ня яко­сті на тлі на­ро­ще­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва про­до­воль­чо­го зер­на.

Окре­мо хо­чу на­го­ло­си­ти, що сві­то­вий по­пит на пше­ни­цю має стій­кий ви­схі­дний тренд, чо­го не ска­жеш про ячмінь. Ви­со­кі рин­ко­ві ці­ни на цю куль­ту­ру на­віть спо­ну­ка­ли Са­у­дів­ську Ара­вію до пе­ре­гля­ду ра­ціо­нів і по­шу­ку куль­ту­ри-за­мін­ни­ка. За­для об’єктив­но­сті вар­то за­зна­чи­ти, що по­то­чно­го ро­ку Ки­тай че­рез тор­го­ві війни з США планує збіль­ши­ти ім­порт ячме­ню до 9,5 млн тонн (про­ти 8,2 млн тонн 2017-го). Та­кі дії уря­ду КНР зу­мов­ле­ні на­ма­га­н­ням за­мі­сти­ти ячме­нем аме­ри­кан­ське сор­го. Від­так аме­ри­ка­но-ки­тай­ське про­ти­сто­я­н­ня ви­сту­па­ти­ме до­да­тко­вим по­дра­зни­ком під час ці­но­утво­ре­н­ня.

Як до­тя­гну­ти­ся до рин­ко­во­го фар­ва­те­ру

Чо­го ж Укра­ї­ні очі­ку­ва­ти від «ца­ри­ці ла­нів»? На ща­стя, до­щі, що бу­ли та­ки­ми не­до­ре­чни­ми для пше­ни­ці, ви­яви­ли­ся вкрай спри­я­тли­ви­ми для ку­ку­ру­дзи. То­му, за­та­му­вав­ши по­дих, очі­ку­ва­ти­ме­мо на її ре­кор­дний уро­жай. Що­до ньо­го на­ші оцін­ки збі­га­ю­ться з по­пе­ре­дні­ми про­гно­за­ми фа­хів­ців USDA — 31 млн тонн. Об­сяг екс­пор­ту ана­лі­ти­ки ProAgro Group оці­ню­ють у 25 млн тонн, а аме­ри­кан­ці — у 24,5 млн тонн від­по­від­но. Че­рез ниж­чу ці­ну на ку­ку­ру­дзу (як по­рів­ня­ти з ін­ши­ми фу­ра­жни­ми куль­ту­ра­ми) ми про­гно­зу­є­мо збіль­ше­н­ня вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня на кор­мо­ві по­тре­би до 6,5 млн тонн.

Хо­чу окре­мо звер­ну­ти ува­гу на­ших агра­рі­їв, що сві­то­ве спо­жи­ва­н­ня, а от­же, і об­ся­ги тор­гів­лі ку­ку­ру­дзою, остан­ні­ми ро­ка­ми має ви­схі­дний тренд. За умов біль­шменш ста­ло­го ви­ро­бни­цтва це ста­ло при­чи­ною по­стій­но­го ско­ро­че­н­ня за­па­сів. Так, за під­сум­ка­ми се­зо­ну 2018/19 МР очі­ку­є­ться ско­ро­че­н­ня пе­ре­хі­дних за­ли­шків май­же на 20%, або на 37 млн тонн. Бе­зу­мов­но, цей чинник вар­то вра­хо­ву­ва­ти і в про­гно­зу­ван­ні цін на ку­ку­ру­дзу в дру­гій по­ло­ви­ні мар­ке­тин­го­во­го ро­ку. За­га­лом у се­ре­дньо­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві ці­ни на цю куль­ту­ру пе­ре­бу­ва­ти­муть у фар­ва­те­рі рин­ку пше­ни­ці (з ура­ху­ва­н­ням по­ни­жу­валь­но­го чин­ни­ка — над­хо­дже­н­ня зер­на но­во­го вро­жаю).

Аграр­ний світ став та­ким мін­ли­вим, що, спи­ра­ю­чись ли­ше на цінові тренди, мо­жна про­гра­ти. Во­дно­час на­віть про­гно­зи най­ав­то­ри­те­тні­ших ана­лі­ти­ків зав­жди по­тре­бу­ють по­стій­но­го ко­ри­гу­ва­н­ня з ура­ху­ва­н­ням по­го­дно­го впли­ву. І най­го­лов­ні­ше: най­ближ­чи­ми ро­ка­ми клі­ма­ти­чні змі­ни ста­нуть най­впли­во­ві­шим чин­ни­ком для фор­му­ва­н­ня рин­ко­вих тен­ден­цій.

Ма­рія КОЛЕСНИК, екс­перт аграр­них рин­ків

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.