Ка­дро­ва ево­лю­ція

Аграр­но­му рин­ку по­трі­бні ре­а­лі­за­то­ри всіх тих ідей, що про­по­нує їм IT-сфе­ра. У прі­о­ри­те­ті не кіль­кість фа­хів­ців, а їхня якість

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ан­же­ла ГАВРИЛЮК

Аграр­ний ри­нок роз­ви­ва­є­ться ду­же стрім­ко, ком­па­нії вдо­ско­на­лю­ють про­це­си ви­ро­бни­цтва, один за одним з’яв­ля­ю­ться стар­та­пи, а то­му й по­пит на спе­ці­а­лі­стів рі­зних ка­те­го­рій у цій сфе­рі зро­стає. Ли­ше за остан­ній мі­сяць, як ка­же HR-екс­перт сай­ту rabota.ua Те­тя­на Па­шкі­на, у ру­бри­ці «агро» бу­ло роз­мі­ще­но близь­ко двох ти­сяч ва­кан­сій. І хо­ча ма­лий і се­ре­дній агро­бі­знес у по­шу­ку ка­дрів по­слу­го­ву­є­ться пе­ре­ва­жно ре­ко­мен­да­ці­я­ми на мі­сцях, ре­кру­те­ри з не­ве­ли­ких міст і рай­цен­трів ча­сто да­ють ого­ло­ше­н­ня про ва­кан­сії вузь­ко­про­філь­них спе­ці­а­лі­стів — як-от на­ра­зі пра­ців­ни­ка з ін­тен­сив­ної від­го­дів­лі гу­сей, тре­не­ра-до­гля­да­ча для ко­ней, за­ві­ду­ва­ча ви­ро­бни­чо-те­хно­ло­гі­чної ла­бо­ра­то­рії, ла­бо­ран­та зер­но­во­го тер­мі­на­ла то­що. Зріс по­пит і на ме­не­дже­рів з про­да­жу, зда­тних ще й ком­пе­тен­тно про­кон­суль­ту­ва­ти по­ку­пця що­до про­ду­кту. По­біль­ша­ло про­по­зи­цій і для ін­же­не­рів-ме­ха­ні­ків, ве­те­ри­на­рів, лі­со­за­го­ті­вель­ни­ків.

За­га­лом, на дум­ку HR-екс­пер­та, в прі­о­ри­те­ті не кіль­кість спе­ці­а­лі­стів, а їхня якість. Ни­ні агро­ри­нок по­тре­бує ква­лі­фі­ко­ва­них пра­ців­ни­ків пе­ре­ва­жно з ви­щою осві­тою, хо­ро­шим до­сві­дом і спе­ці­а­лі­зо­ва­ни­ми зна­н­ня­ми. Хо­ча, зві­сно, є чи­ма­ло ва­кан­сій, де до­ста­тньо се­ре­дньої осві­ти. На­при­клад, ав­то­слю­са­рі, тра­кто­ри­сти, ма­ши­ні­сти, сер­ві­сні ме­ха­ні­ки. Оскіль­ки в сіль­ській мі­сце­во­сті бра­кує на­віть не­ква­лі­фі­ко­ва­них пра­ців­ни­ків, агро­бі­знес де­да­лі актив­ні­ше ав­то­ма­ти­зо­вує рі­зні рів­ні ви­ро­бни­цтва й ді­джи­та­лі­зу­є­ться. Це та­кож від­би­ва­є­ться на рин­ку пра­ці. Ни­ні ча­сто шу­ка­ють дис­пе­тче­рів GPS-мо­ні­то­рин­гу, на­чаль­ни­ків GPS-слу­жби, си­стем­них адмі­ні­стра­то­рів то­що. Тоб­то фер­ме­рам по­трі­бні ре­а­лі­за­то­ри всіх тих ідей, що про­по­нує їм IT-сфе­ра.

Із за­вер­ше­н­ням «га­ря­чо­го» се­зо­ну для агра­рі­їв на­стає не менш від­по­від­аль­на по­ра — пла­ну­ва­н­ня но­вих про­е­ктів на на­сту­пний рік, від­по­від­но, й фа­хів­ців у ці про­е­кти шу­ка­ти­муть за­зда­ле­гідь. Крім то­го, в ба­га­тьох го­спо­дар­ствах уже до­бре ро­зу­мі­ють: аби зна­йти тра­кто­ри­ста на­ве­сні, тре­ба з ним до­мов­ля­ти­ся вже во­се­ни й пев­ним чи­ном мо­ти­ву­ва­ти йо­го, щоб він не пі­шов на ро­бо­ту в ін­ше го­спо­дар­ство. Тож, схо­же, при­йде­шній осін­ньо-зи­мо­вий се­зон не бу­де ви­ня­тком: уже не­за­ба­ром на аграр­но­му рин­ку пра­ці з’яви­ться чи­ма­ло при­ва­бли­вих ва­кан­сій.

Один до­сить успі­шний ме­не­джер із про­да­жу сіль­гос­пте­хні­ки якось роз­по­вів, що йо­го не раз на­ма­га­ли­ся «пе­ре­ку­пи­ти» ін­ші ком­па­нії. Однак він не по­го­джу­вав­ся, мов­ляв, не все ви­рі­шу­ють фі­нан­си, ва­жли­во, аби в ко­ле­кти­ві бу­ла ще й ком­фор­тна атмо­сфе­ра. Йо­го ко­ле­ги пра­цю­ють ра­зом ба­га­то ро­ків, дру­жать ро­ди­на­ми та за­про­шу­ють один одно­го ста­ти хре­ще­ним ба­тьком ді­тей. Че­сні умо­ви опла­ти, мо­жли­вість під­ви­щу­ва­ти ква­лі­фі­ка­цію та ру­ха­ти­ся кар’єр­ни­ми схо­дин­ка­ми мо­ти­ву­ють пра­цю­ва­ти на спіль­ний ре­зуль­тат. Та­ка іди­лія па­нує да­ле­ко не всю­ди, це під­твер­джує не­здо­ро­ва стру­кту­ра рин­ку пра­ці агро­га­лу­зі. То­рік агро­се­ктор по­сів тре­тє мі­сце за кіль­кі­стю ва­кан­сій у рей­тин­гу га­лу­зей еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті. З ін­шо­го бо­ку, га­лузь лі­ди­рує за кіль­кі­стю за­ре­є­стро­ва­них без­ро­бі­тних, бо біль­шість пре­тен­ден­тів не ма­ють ква­лі­фі­ка­ції, щоб пра­цю­ва­ти із су­ча­сни­ми те­хно­ло­гі­я­ми — 90% ви­пу­скни­ків те­хні­ку­мів, аграр­них ко­ле­джів, уні­вер­си­те­тів на­віть в очі не ба­чи­ли те­хні­ку, ро­бо­ти з якою їх на­вча­ли. То­му агро­ком­па­ні­ям до­во­ди­ться до­ла­ти де­фі­цит ква­лі­фі­ко­ва­но­го ви­ро­бни­чо­го пер­со­на­лу са­мо­туж­ки: ви­ро­щу­ва­ти ка­дри са­мим, а щоб втри­ма­ти най­цін­ні­ших — на­да­ва­ти не ли­ше гі­дну опла­ту пра­ці, а й мо­ти­ву­ва­ти не­ма­те­рі­аль­но.

З тур­бо­тою про пра­ців­ни­ків у се­зон і між­се­зо­н­ня

Без лю­ди­ни на­віть най­кра­щі те­хно­ло­гії не пра­цю­ють, упев­не­ний за­снов­ник ФГ «Агра­рій» Ва­силь Бял­ків­ський. Йо­го го­спо­дар­ство спе­ці­а­лі­зу­є­ться на ви­ро­щу­ван­ні зер­но­вих куль­тур, але го­спо­дар планує зго­дом за­про­ва­ди­ти пе­ре­роб­ку — ви­ро­бля­ти кру­пи та ма­ка­ро­ни. На­ра­зі планує осво­ї­ти те­хно­ло­гію ви­ро­щу­ва­н­ня твер­дих сор­тів пше­ни­ці, ви­вчи­ти ню­ан­си спра­ви, а головне — зна­йти фа­хів­ця, який очо­лить цей на­прям. Ва­жли­во, вва­жає фер­мер, щоб лю­ди­на го­рі­ла сво­єю спра­вою і ко­трій мо­жна бу­ло б до­ві­ря­ти.

Вла­сне, образ іде­аль­но­го пра­ців­ни­ка він на­ма­лю­вав со­бі не від­ра­зу. Го­спо­да­ря на­вчи­ли кра­діж­ки й пи­я­цтво ко­ли­шніх ро­бі­тни­ків. Якось уве­че­рі в пар­ку те­хні­ки не до­ра­ху­вав­ся сво­го пер­шо­го но­во­го тра­кто­ра: ме­ха­ні­за­тор, як з’ясу­ва­ло­ся, ви­рі­шив… до­по­мог­ти ку­мі на го­ро­ді, але по до­ро­зі пе­ре­ки­нув­ся, ко­ли пе­ре­їжджав то­нень­кою кла­до­чкою че­рез рі­чку. Зна­йшли за­лі­зно­го ко­ня над прір­вою пе­ре­ки­ну­тим уверх ко­ле­са­ми, а ви­тя­гу­ва­ти до­ве­ло­ся дво­ма кра­на­ми. Що біль­ше ча­су від цих істо­рій, то анек­до­ти­чні­ши­ми во­ни ви­да­ю­ться на­віть са­мо­му го­спо­да­ре­ві. Ска­жі­мо, про ді­ря­вий мі­шок, че­рез який зло­дій за­ли­шив до­ріж­ку із зер­на — з то­ку до­до­му. Чи про двох зни­клих би­чків, у ви­кра­ден­ні яких ту­те­шній мі­лі­ціо­нер зви­ну­ва­тив са­мо­го по­стра­жда­ло­го го­спо­да­ря.

Не­хай там як, ко­ле­ктив до­ве­ло­ся «очи­ща­ти» ма­ло не на 70%. Но­вих пра­ців­ни­ків за­про­шу­вав із міст і су­сі­дніх сіл, на­вчав і ство­рю­вав ком­фор­тні умо­ви. Аби за­охо­ти­ти ме­ха­ні­за­то­рів пра­цю­ва­ти які­сно, при­дбав су­ча­сні тра­кто­ри з ка­бі­на­ми, осна­ще­ни­ми си­сте­ма­ми клі­мат-кон­тро­лю, шу­мо­по­гли­на­н­ня й до­да­тко­ви­ми філь­тра­ми, і пла­тить хо­ро­ші гро­ші в се­зон. А в між­се­зо­н­ня — від­прав­ляє до са­на­то­рію, ви­пла­чує «мі­ні­мал­ку», аби не йшли на бір­жу пра­ці. Хто б спе­ре­чав­ся: лю­ди­на зав­жди пра­цю­ва­ти­ме кра­ще, ко­ли має на­ле­жну мо­ти­ва­цію й упев­не­на в зав­тра­шньо­му дні. Вза­є­мо­дію з пер­со­на­лом го­спо­дар ви­бу­до­вує на цих за­са­дах. Та на­вче­ний ми­ну­ли­ми по­мил­ка­ми для впев­не­но­сті, що все га­разд у йо­го го­спо­дар­стві, за­пу­скає над по­ля­ми ква­дро­ко­птер із ка­ме­рою.

Ро­блять став­ку на тих, ко­му ці­ка­во пра­цю­ва­ти

Для мо­ти­ва­ції пра­ців­ни­ків «Лу­бни­маш» пе­ред­ба­че­но і гро­шо­ві пре­мії, і пу­тів­ки до са­на­то­рію, і по­їзд­ки за кор­дон для під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції, і про­су­ва­н­ня по слу­жбі. Втім, най­біль­ше на­ди­хає лю­дей ува­га до них, упев­не­ний власник під­при­єм­ства Во­ло­ди­мир Ку­дрик. Ко­ли він ви­ку­пив за­вод, під­при­єм­ство пра­цю­ва­ло, швид­ше, за інер­ці­єю: ке­рів­ни­цтво бу­ло не го­то­ве осво­ю­ва­ти но­ві ви­ди про­ду­кції, но­ві рин­ки. Пер­ши­ми з під­при­єм­ства бу­ли звіль­не­ні ті, хто пи­я­чив і не був го­то­вий пра­цю­ва­ти на ре­зуль­тат. За кіль­ка мі­ся­ців роз­про­щав­ся з «вер­хів­кою» і при­вів но­ве ке­рів­ни­цтво. Ні в ко­го з них не бу­ло до­сві­ду ро­бо­ти на за­во­ді, яке ви­ро­бля­ло обла­дна­н­ня для сіль­сько­го го­спо­дар­ства, то­му на­вча­ли­ся всі: від пра­ців­ни­ків це­ху

до вла­сни­ка ком­па­нії. Во­ло­ди­мир Ку­дрик упев­не­ний: лю­дей ду­же мо­ти­ву­ва­ло те, що з кон­спе­кта­ми та ру­чка­ми си­ді­ли не ли­ше во­ни, а й ке­рів­ни­ки за­во­ду, і ні в ко­го не ви­ни­ка­ло за­пи­та­н­ня: «На­ві­що ме­ні це тре­ба?»

Най­скла­дні­ше бу­ло з кон­стру­кто­ра­ми й ін­же­не­ра­ми. Зро­зумі­ло, що для ви­со­ко­го рів­ня ком­пе­тен­цій са­мо­го ли­ше ди­пло­ма й кіль­кох мі­ся­ців ро­бо­ти на під­при­єм­стві не­до­ста­тньо. То­му зо­се­ре­ди­ли­ся на на­вчан­ні пер­со­на­лу. Як ка­же Во­ло­ди­мир Ку­дрик, лю­ди­на роз­ви­ва­є­ться ли­ше то­ді, ко­ли ви­хо­дить із зо­ни ком­фор­ту й до­лає тру­дно­щі. То­му він ча­сто дає сво­їй ко­ман­ді зав­да­н­ня, з яки­ми ці фа­хів­ці ра­ні­ше не зі­штов­ху­ва­ли­ся, — що­до осво­є­н­ня но­вих ви­дів обла­дна­н­ня, ін­но­ва­цій­них те­хно­ло­гій оброб­ки ме­та­лу то­що. Опа­но­ву­ю­чи но­ву ін­фор­ма­цію, лю­ди ста­ють упев­не­ні­ши­ми у вла­сних си­лах і ком­пе­тен­тні­ши­ми. Спіль­ні на­вча­н­ня пер­со­на­лу бі­зне­смен ви­ко­ри­сто­ву­вав ще й для то­го, щоб при­ди­ви­ти­ся до лю­дей і зро­зу­мі­ти, ко­му з них ці­ка­во пра­цю­ва­ти. Ка­же, що са­ме не­бай­ду­жі, не­хай на­віть слаб­ші за по­тен­ці­а­лом від тих, хто пер­спе­ктив­ні­ший, але не пра­гне роз­ви­ва­ти­ся, зда­тні до­ся­га­ти най­біль­шо­го успі­ху. То­му та­ким пра­ців­ни­кам тут до­по­ма­га­ють роз­ви­ва­ти­ся. Вла­сне, й сам бі­зне­смен став більш тер­пи­мим до чу­жих по­ми­лок. Ка­же, що всім вла­сти­во по­ми­ля­ти­ся, а той, хто ви­знав свою по­мил­ку, по­чи­нає пра­цю­ва­ти кра­ще.

Ле­кції для ін­же­не­рів і ме­ха­ні­за­то­рів

Щоб зна­йти фа­хів­ців, ком­па­ні­ям до­во­ди­ться за­лу­ча­ти всі ка­на­ли по­шу­ку: сай­ти, мі­сце­ві га­зе­ти, со­ці­аль­ні ме­ре­жі та до­шки ого­ло­шень, че­рез зна­йо­мих. Чи­ма­ло ком­па­ній ви­ко­ри­сто­ву­ють тар­ге­то­ва­ну роз­сил­ку й пра­цю­ють із вну­трі­шньою ба­зою да­них по кан­ди­да­тах. Зав­дя­ки за­сто­су­ван­ню від­ра­зу кіль­кох ін­стру­мен­тів вда­є­ться за­кри­ва­ти ва­кан­сії та три­ма­ти си­ту­а­цію із за­пов­не­ні­стю шта­ту під кон­тро­лем. Оскіль­ки під­го­тов­ка ка­дрів ни­ні да­ле­ка від іде­а­лу, як ка­жуть в агро­хол­дин­гу «Мрія», за­про­ва­ди­ли кіль­ка про­грам про­фе­сій­ної під­го­тов­ки для агро­но­мів, ін­же­не­рів, ме­ха­ні­ків і ме­ха­ні­за­то­рів. Дві­чі на рік — пе­ред по­ча­тком но­во­го се­зо­ну та пе­ред зби­ра­н­ням уро­жаю — со­тні ви­ро­бни­ків ком­па­нії від­ві­ду­ють ле­кції та пра­кти­чні за­ня­т­тя з під­го­тов­ки до по­льо­вих ро­біт. Пе­ре­д­усім роз­би­ра­ють по­мил­ки по­пе­ре­дньо­го се­зо­ну, зна­йом­ля­ться з но­ви­ми стан­дар­та­ми ро­бо­ти в по­лі, за­крі­плю­ють но­ві зна­н­ня на пра­кти­ці. Аби цін­ні зна­н­ня мо­гли отри­ма­ти будь-хто в ком­па­нії, змон­ту­ва­ли ві­део­курс, у яко­му йде­ться про основ­ні стандарти ро­бо­ти в по­лі та най­по­ши­ре­ні­ші по­мил­ки. Щоб мо­ти­ву­ва­ти лю­дей, ком­па­нія вве­ла си­сте­му оцін­ки. Так, за рік агро­ном має отри­ма­ти 16 оці­нок ефе­ктив­но­сті сво­єї ро­бо­ти — що­мі­ся­ця та що­квар­та­лу, за які отри­мує змін­ну ча­сти­ну ви­на­го­ро­ди. Пе­ред по­ча­тком се­зо­ну агро­ном має прой­ти ви­ро­бни­чу про­гра­му на­вча­н­ня й отри­ма­ти оцін­ку сво­єї про­фе­сій­ної під­го­тов­ки. Від ре­зуль­та­тів за­ле­жить роз­мір ба­зо­вої ви­на­го­ро­ди на­сту­пно­го ро­ку. Та­ким чи­ном ком­па­нія сти­му­лює ко­жно­го пра­ців­ни­ка по­стій­но роз­ви­ва­ти­ся й пра­цю­ва­ти над під-

ви­ще­н­ням ре­зуль­та­тив­но­сті. До то­го ж цей ін­стру­мент дає мо­жли­вість ке­рів­ни­кам на мі­сцях по­стій­но пра­цю­ва­ти з ко­ле­кти­вом.

На­ла­го­дже­ний по­бут на­ла­што­вує на про­ду­ктив­ність

Якщо одні під­при­єм­ства від­чу­ва­ють брак ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­них ка­дрів, ягі­дним го­спо­дар­ствам ду­же важ­ко зна­йти се­зон­них пра­ців­ни­ків. Не над­то при­ва­бли­ви­ми зда­ю­ться за­ро­бі­тки: по 600 гри­вень за змі­ну мо­жна бу­ло за­ро­би­ти влі­тку на збо­рі по­лу­ниць на Він­нич­чи­ні, стіль­ки ж ни­ні — на зби­ран­ні кар­то­плі на Тер­но­піль­щи­ні. То­му фер­ме­ри не­рід­ко шу­ка­ють пра­ців­ни­ків у су­сі­дніх обла­стях і ство­рю­ють для них ін­фра­стру­кту­ру, що здо­рож­чує ви­тра­ти на ге­ктар мі­ні­мум на чверть, а за за­кла­да­н­ня до 10 ге­кта­рів — уче­тве­ро. Іна­кше без ін­фра­стру­кту­ри лю­ди не по­го­дя­ться пра­цю­ва­ти на­віть на се­зон­них ро­бо­тах, ка­же ди­ре­ктор агро­фір­ми «Ве­сна-2011» Оле­ксандр Тка­чук. З ін­шо­го бо­ку, без цих ін­ве­сти­цій не збу­ду­ва­ти ефе­ктив­не го­спо­дар­ство, зда­тне кон­ку­ру­ва­ти з ін­ши­ми та на зов­ні­шньо­му рин­ку. Оскіль­ки та­кі ро­бо­ти, як бу­дів­ни­цтво до­ріг, бу­рі­н­ня сква­жин чи бу­дів­ни­цтво гур­то­жи­тку, — не під­йом­ні су­ми для не­ве­ли­ких го­спо­дарств, «Ве­сна-2011» ство­ри­ла ягі­дний кла­стер. Спіль­ни­ми зу­си­л­ля­ми ство­ри­ли умо­ви для при­їжджих: по­бу­ду­ва­ли гур­то­жи­тки, за­без­пе­чи­ли три­ра­зо­вим хар­чу­ва­н­ням і га­ря­чою во­дою, обла­шту­ва­ли фут­боль­ний та во­лей­боль­ний май­дан­чи­ки, зро­би­ли пляж на озе­рі. Пра­ців­ни­кам ор­га­ні­зо­ву­ють спор­тив­ні та роз­ва­жаль­ні за­хо­ди. Мов­ляв, на­ла­го­дже­ний по­бут на­ла­што­вує лю­дей на про­ду­ктив­ні­шу пра­цю.

Укра­їн­ським фа­хів­цям — єв­ро­пей­ські зар­пла­ти

Фор­му­ю­чи вла­сну ка­дро­ву по­лі­ти­ку та пра­гну­чи змен­ши­ти від­тік ка­дрів за кор­дон, у гру­пі ком­па­ній Agricom Group за­пу­сти­ли про­гра­му «Укра­ї­на — це Єв­ро­па». Про­гра­ма ком­пле­ксна й мі­стить не­аби­який пе­ре­лік за­хо­дів. Зокре­ма, де­кла­рує під­ви­ще­н­ня зар­пла­ти. За орієнтир взя­ли зар­пла­ту се­ре­дньо­ста­ти­сти­чно­го ро­бі­тни­ка у Єв­ро­пі (екві­ва­лент 800 єв­ро) і пла­ну­ють за­про­ва­ди­ти та­ку у всіх сво­їх те­ри­то­рі­аль­них кла­сте­рах для основ­них ви­ро­бни­чих спе­ці­аль­но­стей: ін­же­не­рів, тра­кто­ри­стів, ме­ха­ні­за­то­рів то­що. Втім, аби її отри­ма­ти, тре­ба ви­ко­ну­ва­ти по­ка­зни­ки KPI. На­при­клад, в агро­но­ма є кіль­кі­сні та які­сні по­ка­зни­ки ро­бо­ти, які мо­жна в ав­то­ма­ти­чно­му ре­жи­мі за­фі­ксу­ва­ти. Отож це дає мо­жли­вість про­ана­лі­зу­ва­ти, чи ко­ре­ктно здій­сне­но сів­бу, чи пра­виль­но вне­се­но агро­хі­мі­ка­ти, чи про­ду­ктив­но зі­бра­но вро­жай. KPI впли­ва­ють на роз­мір пре­мії, яку ви­пла­чу­ють фа­хів­цям як за ін­ди­ві­ду­аль­ні, так і за ко­ле­ктив­ні ре­зуль­та­ти. Па­ра­лель­но в ком­па­нії за­про­ва­джу­ють рів­ні під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції — те­хно­ло­гі­чних, ко­му­ні­ка­тив­них, до­ку­мен­то­обі­гу то­що. Як і в ба­га­тьох ін­ших ком­па­ні­ях, в Agricom Group за­без­пе­чу­ють жи­тлом пра­ців­ни­ків з ін­ших ре­гіо­нів, ор­га­ні­зо­ву­ють транс­порт­не пе­ре­ве­зе­н­ня то­що.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.