Під ти­ском

Які акти­ви най­біль­ше по­стра­жда­ють че­рез подаль­шу ре­це­сію та зни­же­н­ня ін­те­ре­су ін­ве­сто­рів до си­ро­ви­ни

AgroMarket - - У ЦЕНТРІ УВАГИ - Та­рас ГОЛОВЕШКО, екс­перт

Що ближ­че сві­то­ва еко­но­мі­ка до кін­ця ді­ло­во­го ци­клу, то нер­во­ві­ше ре­а­гу­ють ін­ве­сто­ри на по­тен­цій­ні ри­зи­ки. По­пе­ре­дня сві­то­ва кри­за роз­по­ча­ла­ся у Спо­лу­че­них Шта­тах, ко­ли стрім­ке па­ді­н­ня вар­то­сті не­ру­хо­мо­сті спри­чи­ни­ло ма­со­ві де­фол­ти на всіх рів­нях аме­ри­кан­ської фі­нан­со­вої си­сте­ми. Зго­дом хви­лі не­ста­біль­но­сті, за­ли­ша­ю­чи епі­центр кри­зи, по­ши­ри­ли­ся сві­том й обва­ли­ли на­ціо­наль­ні еко­но­мі­ки. Не­ба­га­тьом кра­ї­нам то­ді вда­ло­ся вря­ту­ва­ти­ся й уни­кну­ти ре­це­сії. Зва­жа­ю­чи, що вже не­за­ба­ром сві­то­ва еко­но­мі­ка від­свя­ткує де­ся­ту рі­чни­цю пе­рі­о­ду зро­ста­н­ня пі­сля за­вер­ше­н­ня по­пе­ре­дньої кри­зи, по­ча­ток пе­рі­о­ду но­во­го еко­но­мі­чно­го за­не­па­ду у сві­ті стає де­да­лі ймо­вір­ні­шим.

Цьо­го ра­зу охо­ло­дже­н­ня сві­то­вої еко­но­мі­ки мо­же бу­ти спро­во­ко­ва­но кра­ї­на­ми, що роз­ви­ва­ю­ться. Ви­со­кий рі­вень зайня­то­сті у США спри­чи­нив до па­ді­н­ня без­ро­бі­т­тя (до 3,9%). Кіль­кість що­ти­жне­вих звер­нень за до­по­мо­гою по без­ро­бі­т­тю впа­ла на рі­вень, що востан­нє був за­фі­ксо­ва­ний ще на по­ча­тку 1970-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­річ­чя. Обме­же­на кіль­кість віль­них ро­бо­чих рук на рин­ку пра­ці зму­шує бі­знес кон­ку­ру­ва­ти за ро­бі­тни­ків і під­ви­щу­ва­ти їм зар­пла­ту. Зро­ста­н­ня до­хо­дів аме­ри­кан­ців, ко­трі пра­цю­ють (і збіль­ше­н­ня їхньої кіль­ко­сті), по­мі­тно піджив­лює по­пит в еко­но­мі­ці США. Вна­слі­док цьо­го ста­ло зро­стає ін­фля­цій­ний тиск. Аби за­по­біг­ти та­кій тен­ден­ції, Фе­де­раль­на ре­зерв­на си­сте­ма ви­му­ше­на під­ви­щу­ва­ти вар­тість за­по­зи­чень. Ці­льо­ва став­ка по Фе­де­раль­них фон­дах уже до­ся­гла по­зна­чки 2%, та, як очі­кує ри­нок, 26 ве­ре­сня на за­сі­дан­ні ке­рів­но­го ор­га­ну ФРС бу­де збіль­ше­на ще на 0,25%.

Під­ви­ще­н­ня став­ки у США ро­бить за­по­зи­че­н­ня в до­ла­рах де­да­лі до­рож­чи­ми й ускла­днює об­слу­го­ву­ва­н­ня зов­ні­шніх бор­гів кра­ї­на­ми, що роз­ви­ва­ю­ться. Ба­га­то з кра­їн ці­єї гру­пи крім зна­чних ва­лю­тних бор­гів ма­ють чи­ма­лий де­фі­цит у зов­ні­шній тор­гів­лі, який по­трі­бно та­кож фі­нан­су­ва­ти по­зи­чко­ви­ми до­ла­ра­ми. Са­ме ці кра­ї­ни і є най­ура­зли­ві­ши­ми та, зре­штою, са­ме з них вже й по­ча­ли ви­хо­ди­ти ін­ве­сто­ри. Очо­лю­ють рей­тинг нев­дах Ар­ген­ти­на й Ту­реч­чи­на. Роз­про­да­ю­чи акти­ви цих кра­їн, ін­ве­сто­ри ви­хо­дять у до­ла­ри, збіль­шу­ю­чи тиск на на­ціо­наль­ні ва­лю­ти й ще біль­ше ускла­дню­ю­чи об­слу­го­ву­ва­н­ня зов­ні­шніх бор­гів. Ар­ген­тин­ське пе­со з по­ча­тку ро­ку впав на 100%, а ту­ре­цька лі­ра — на 70%. Від­по­від­но, те­пер ту­ре­цько­му бі­зне­су та дер­жа­ві по­трі­бно ви­тра­ча­ти на 70% біль­ше ко­штів із бю­дже­тів на об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гу. Си­ту­а­ція ускла­дню­ва­ти­ме­ться тим, що на­ціо­наль­ні бан­ки під­ви­щу­ва­ти­муть від­со­тко­ві став­ки — на­ма­га­ю­чись при­бор­ка­ти ін­фля­цію, що стрім­ко зро­стає че­рез де­валь­ва­цію на­ціо­наль­них ва­лют (зокре­ма, за­для під­трим­ки пе­со й лі­ри).

Ви­со­кі став­ки (в Ар­ген­ти­ні вже 60%) у по­єд­нан­ні зі зро­ста­н­ням ін­фля­ції ма­ють ске­ру­ва­ти еко­но­мі­ки цих кра­їн у ре­це­сію вже на­сту­пно­го ро­ку. Ско­ро­че­н­ня еко­но­мік, а від­так і при­бу­тків бі­зне­су й дер­жа­ви, на тлі подаль­шої де­валь­ва­ції ще біль­ше по­гір­шать зда­тність об­слу­го­ву­ва­ти кор­по­ра­тив­ні та су­ве­рен­ні бор­ги у ва­лю­ті й мо­жуть спри­чи­ни­ти низ­ку кор­по­ра­тив­них де­фол­тів. Са­ме на цьо­му ета­пі по­чне­ться ін­фі­ку­ва­н­ня сві­то­вої еко­но­мі­ки. Те­пер по­стра­жда­ють кре­ди­то­ри, що пе­ре­ва­жно по­хо­дять із кра­їн Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу та США, та кра­їн, що ме­жу­ють із нев­да­ха­ми й ма­ють із ни­ми ве­ли­кий об­сяг то­ва­ро­обі­гу. Кри­зо­ві яви­ща в Ар­ген­ти­ні вже по­зна­ча­ю­ться на са­мо­по­чут­ті бра­зиль­ської еко­но­мі­ки та обмін­но­му кур­сі бра­зиль­сько­го ре­а­ла, що по­лег­шав до до­ла­ра з по­ча­тку ро­ку на 25%. На­то­мість слаб­кість лі­ри вже по­зна­ча­є­ться на єди­ній ва­лю­ті то­му, що три ве­ли­ких єв­ро­пей­ських бан­ки є най­біль­ши­ми кре­ди­то­ра­ми ту­ре­цько­го бі­зне­су.

Що й ка­за­ти, для си­ро­вин­них рин­ків та­кий роз­ви­ток по­дій є вкрай не­спри­я­тли­вим. Са­ме то­му по­чи­на­ю­чи з трав­ня то­вар­ні рин­ки пе­ре­бу­ва­ють під ти­ском. Про­те в них є не­спо­ді­ва­ний со­ю­зник — аме­ри­кан­ський пре­зи­дент До­нальд Трамп! У йо­го ін­те­ре­сах від­тер­мі­ну­ва­ти по­ча­ток кри­зи аж до за­вер­ше­н­ня пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у США (во­ни ма­ють від­бу­ти­ся в ли­сто­па­ді 2020 ро­ку).

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.