Гра­ні ка­дро­вої про­бле­ми

AgroMarket - - ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ - Ла­ри­са СТАРІКОВА, ко­ор­ди­на­тор Ана­лі­ти­чно­го цен­тру Аграр­но­го со­ю­зу Укра­ї­ни

«Ні, кра­ще все офор­ми­ти пра­виль­но, не хо­чу я тих про­блем», — ка­жуть ни­ні ті, хто ще не­дав­но не ба­чив жо­дних при­чин для офі­цій­но­го пра­це­вла­шту­ва­н­ня се­зон­них пра­ців­ни­ків. А все то­му, що від­по­від­аль­ність за по­ру­ше­н­ня за­ко­но­дав­ства про пра­цю вре­шті­та­ки кар­ди­наль­но змі­не­но.

Оформ­ле­н­ня пра­ців­ни­ка на час, що мен­ший за фа­кти­чно від­пра­цьо­ва­ний, чи вза­га­лі до­пуск до ро­бо­ти без офі­цій­но­го оформ­ле­н­ня, ви­пла­та зар­пла­ти без па­ра­лель­них від­ра­ху­вань до пен­сій­но­го фон­ду та спла­ти по­да­тку цьо­го­річ ко­шту­ва­ли ро­бо­то­дав­це­ві 30 мі­ні­маль­них зар­плат, чи то пак 111 690 грн. А за­мість три­кра­тної мі­ні­маль­ної зар­пла­ти (11 169 грн) — за не­д­опу­ще­н­ня до здій­сне­н­ня пе­ре­вір­ки та ство­ре­н­ня пе­ре­шкод — те­пер до­ве­де­ться ви­кла­сти 100 мі­ні­маль­них зар­плат (372,3 тис. гри­вень). Зро­зумі­ло, що по­кла­сти край про­бле­мі са­ми­ми ли­ше штра­фа­ми й пе­ре­вір­ка­ми на­вряд чи мо­жли­во. Втім, кро­ки до її по­до­ла­н­ня зро­бле­но…

Всу­пе­реч ду­ху і бу­кві…

Ще тро­хи — і зни­кне з го­ри­зон­ту те по­ко­лі­н­ня, яке пам’ятає ви­на­го­ро­ду за ра­ц­про­по­зи­ції. Те­пер власник ду­же зди­ву­є­ться, якщо йо­го ме­не­джер чи спе­ці­а­ліст по­ру­шить пи­та­н­ня про своє ав­тор­ство над удо­ско­на­ле­н­ням чи то те­хно­ло­гії, чи то си­сте­ми ме­не­джмен­ту. То бай­ду­же, що у сві­ті кор­по­ра­ції що­ро­ку ви­пла­чу­ють не­аби­які су­ми сво­їм клю­чо­вим фа­хів­цям та управ­лін­цям, без­по­се­ре­дньо вра­хо­ву­ю­чи їхній вне­сок у збіль­ше­н­ня вар­то­сті акти­вів. У нас та­ко­го не­має і на­вряд чи бу­де. При­найм­ні сьо­го­дні ні в ко­го з за­ко­но­твор­ців не ви­ни­кає сум­ні­ву в то­му, що об’єкт ін­те­ле­кту­аль­ної власності пра­ців­ни­ка, ство­ре­ний за час ви­ко­на­н­ня слу­жбо­вих обов’яз­ків, на­ле­жить ро­бо­то­дав­цю. Всу­пе­реч усьо­му, зокре­ма ду­ху й бу­кві Уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС (хо­ча Кон­сти­ту­ція й ви­знає не­до­тор­ка­ність власності), спектр об’єктів пра­ва ін­те­ле­кту­аль­ної власності роз­ши­рив­ся, а на­ціо­наль­не за­ко­но­дав­ство вже дав­но тут гар­мо­ні­зо­ва­но з між­на­ро­дним…

Утім, мо­же, на­ста­нуть усе ж ко­лись ча­си, ко­ли за не­до­три­ма­н­ня прав ін­те­ле­кту­аль­ної власності за­про­ва­дять не мен­ші штра­фи, ніж за при­хо­ва­не пра­це­вла­шту­ва­н­ня. Ін­но­ва­цій­ний роз­ви­ток не менш ва­жли­вий, ніж на­пов­не­н­ня пен­сій­но­го фон­ду й со­ці­аль­ний за­хист.

Ре­во­лю­цій­ний крок

По­ва­жні дер­жав­ні му­жі не­о­дно­ра­зо­во озву­чу­ва­ли про­бле­му ка­дро­во­го го­ло­ду в Укра­ї­ні. Мов­ляв, як так ста­ло­ся, що дер­жа­ва ви­тра­чає ко­шти на під­го­тов­ку фа­хів­ців, а во­ни по­тім уті­ка­ють за кор­дон і там пра­цю­ють на роз­квіт чу­жих еко­но­мік? Обго­во­рю­ю­чи, які фа­хів­ці по­трі­бні, на най­ви­щих рів­нях по­ру­ши­ли пи­та­н­ня про їхню сер­ти­фі­ка­цію. Вла­сне, крок цей став пев­ною мі­рою ре­во­лю­цій­ним — адже не «ди­плом дер­жав­но­го зраз­ка» те­пер стає свід­че­н­ням ква­лі­фі­ка­ції фа­хів­ця, а не­за­ле­жне під­твер­дже­н­ня від­по­від­но­сті йо­го знань. У сві­ті, зокре­ма, діє не про­сто ате­ста­ція фа­хів­ців на їхню обі­зна­ність із пев­но­го фа­ху, а ще й си­сте­ма сер­ти­фі­ка­ції акре­ди­та­цій­них си­стем. Аби зро­би­ти це на­ле­жним чи­ном, є до­бре ві­до­мий між­на­ро­дний стан­дарт ISO 17024. Ще з 1990-х ро­ків в Укра­ї­ні діє Асо­ці­а­ція яко­сті, яка здій­снює не­за­ле­жну сер­ти­фі­ка­цію на осно­ві цьо­го стан­дар­ту. Що­прав­да, та­ку про­це­ду­ру на сьо­го­дні там про­йшли ли­ше близь­ко

5000 осіб, вклю­чно з фа­хів­ця­ми з кра­їн СНД...

Не­хай там як, на­йма­на пра­ця сьо­го­дні сут­тє­во по­сту­па­є­ться мі­сцем са­мо­зайня­то­сті. Ці­ла низ­ка га­лу­зей, чи­слен­ні рин­ко­ві ні­ші сьо­го­дні за­лу­ча­ють мі­ні­мум на­йма­них ро­бі­тни­ків: по­чи­на­ю­чи від щой­но уза­ко­не­них сі­мей­них фер­мер­ських го­спо­дарств і за­кін­чу­ю­чи сфе­рою Но­ReCа й тор­гів­лі.

Ін­но­ва­цій­ний бум, ін­фор­ма­цій­ні та про­ми­сло­ві те­хно­ло­гії остан­нім ча­сом сут­тє­во роз­ши­ри­ли ме­жі цьо­го се­гмен­ту. Та окрім фа­хо­вої і кла­си­чної ви­щої осві­ти су­ча­сний бі­знес по­тре­бує вдо­ско­на­ле­н­ня май­стер­но­сті в бі­знес-адмі­ні­стру­ван­ні. Про­сті­ше ка­жу­чи, де­да­лі біль­шої акту­аль­но­сті на­бу­ває спе­ці­а­лі­за­ція у сфе­рі ке­ру­ва­н­ня. Са­ме то­му на змі­ну фа­куль­те­там еко­но­мі­ки, ме­не­джмен­ту й пра­ва, які роз­кві­та­ли в на­вчаль­них за­кла­дах у не та­кі вже й да­ле­кі ча­си «ди­ко­го ка­пі­та­лі­зму», при­хо­дить МБА. І це свід­чить про по­зи­тив­ний роз­ви­ток си­ту­а­ції. По­віль­ний, скла­дний, але, зре­штою, пра­виль­ним кур­сом!..

Пи­та­н­ня «Чи мо­жна по­бу­ду­ва­ти ко­му­нізм в окре­мо взя­то­му кол­го­спі?» вже пе­ре­ста­ло бу­ти ри­то­ри­чним. Про­гре­су в де­ті­ні­за­ції че­ка­ли 20 ро­ків, скіль­ки че­ка­ти ви­зна­н­ня ін­те­ле­кту­аль­ної пра­ці вза­га­лі не­ві­до­мо, але бу­ду­ва­ти сві­тле май­бу­тнє в окре­мо взя­то­му ко­опе­ра­ти­ві мо­жна вже сьо­го­дні. При­найм­ні за­ко­но­дав­ство дає для цьо­го всі під­ста­ви. Тут і опла­та пра­ці звіль­не­на від опо­да­тку­ва­н­ня — зви­чай­но в то­му ра­зі, ко­ли це не найня­т­тя, а тру­до­ва участь у спіль­ній ко­опе­ра­тив­ній спра­ві (зокре­ма й управ­лін­ська). Тут і мо­жли­вість фор­му­ва­ти ко­опе­ра­тив­ні фон­ди на кшталт пен­сій- них (бо яка ж пен­сія, ко­ли не­має обов’яз­ку спла­чу­ва­ти ко­шти до пен­сій­но­го фон­ду), і вста­нов­лю­ва­ти роз­мір пен­сій­них ви­плат. Тут і ін­ве­сти­цій­ний роз­ви­ток, бо на ди­ві­ден­ди мо­жна пу­сти­ти тіль­ки 20% до­хо­ду, ви­зна­че­но­го до роз­по­ді­лу. Тут і мо­жли­вість фор­му­ва­ти вла­сні вну­трі­шні про­це­ду­ри, вклю­чно з ви­мо­га­ми до ква­лі­фі­ка­ції та ка­дро­вою по­лі­ти­кою. (А ко­му це вза­га­лі за­бо­ро­не­но? Хі­ба це сто­су­є­ться не тіль­ки ко­опе­ра­ти­ву?) Що­прав­да, як по­ка­зує до­свід, мо­жли­во­сті транс­фор­му­ю­ться в ре­а­лії тіль­ки то­ді, ко­ли за їх не­ви­ко­ри­ста­н­ня пе­ред­ба­че­но від­чу­тні сан­кції….

Ін­те­гру­валь­ним чин­ни­ком де­ті­ні­за­ції за­ро­бі­тків, по­ва­ги до ін­те­ле­кту­аль­ної власності, за­без­пе­че­н­ня на­ле­жної ква­лі­фі­ка­ції на ви­ро­бни­цтві та в бі­зне­сі, ста­ло­го роз­ви­тку ко­опе­ра­ти­ву є той са­мий Ей­чАр — ке­ру­ва­н­ня люд­ськи­ми ре­сур­са­ми. У нас це за­зви­чай на­зи­ва­є­ться ка­дро­вою по­лі­ти­кою. Та чи при­ді­ляє їй бі­знес і су­спіль­ство на­ле­жну ува­гу?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.