Лі­зинг по­су­ває кре­ди­ти

AgroMarket - - У ЦЕНТРІ УВАГИ - екс­пер­тна оцін­ка Оле­ксій ЯНКОВИЙ, ана­лі­тик фі­нан­со­во­го рин­ку

Аграр­на га­лузь є чи не най­при­ва­бли­ві­шою для ін­ве­сту­ва­н­ня в Укра­ї­ні. До то­го ж се­ред сіль­госп­під­при­ємств чи не най­мен­ше про­блем­них по­зи­чаль­ни­ків, як по­рів­ня­ти з ін­ши­ми га­лу­зя­ми. Са­ме це й ство­рює пе­ред­умо­ви для го­строї кон­ку­рен­тної бо­роть­би за клі­єн­тів в агро­про­ми­сло­вій ін­ду­стрії. Кон­ку­рен­ція роз­гор­та­є­ться як між уча­сни­ка­ми фі­нан­со­во­го рин­ку, так і між фі­нан­со­ви­ми ін­стру­мен­та­ми. На тлі пе­ре­шкод для кре­ди­ту­ва­н­ня, що сфор­му­ва­ли­ся в гро­шо­во-кре­ди­тній сфе­рі, де­да­лі біль­шої по­пу­ляр­но­сті на­би­рає лі­зинг.

Бра­ти чу­жі — від­да­ва­ти свої

На пер­ший по­гляд, си­ту­а­ція з кре­ди­ту­ва­н­ням сіль­сько­го­спо­дар­ських кор­по­ра­цій по­то­чно­го ро­ку не за­зна­ла сут­тє­вих змін, і кре­ди­тна під­трим­ка ста­ло зростає. При­мі­ром, час­тка на­да­них агро­ви­ро­бни­кам кре­ди­тів у за­галь­ній су­мі по­зик не­фі­нан­со­вим кор­по­ра­ці­ям (у на­ціо­наль­ній ва­лю­ті) за під­сум­ка­ми сер­пня-2018 до­ся­гну­ла 11,7%, що на 1,55 від­со­тко­вих пун­ктів пе­ре­ви­щує по- ка­зник на по­ча­ток по­то­чно­го ро­ку і на 0,97 в. п. — по­ка­зник сер­пня-2017.

Ра­зом із тим темп зростання за­ли­шку агро­кре­ди­тів у ра­зи пе­ре­ва­жає швид­кість при­ро­сту кре­ди­тів за­га­лом по се­кто­ру не­фі­на­со­вих кор­по­ра­цій (табл. 1).

Що­прав­да, окре­мі змі­ни в си­ту­а­ції ви­кли­ка­ють за­не­по­ко­є­н­ня. Зокре­ма, якщо ви­окре­ми­ти ви­крив­ле­н­ня, пов’яза­ні з кур­со­вою во­ла­тиль­ні­стю та спи­са­н­ням ва­лю­тних по­зик і по­ди­ви­ти­ся тіль­ки на ди­на­мі­ку грив­не­вої за­бор­го­ва­но­сті, то стає оче­ви­дно, що кре­ди­тна під­трим­ка агро­ін­ду­стрії в аб­со­лю­тно­му ви­мі­рі де­що ско­ро­чу­є­ться. За сі­чень–сер­пень ми­ну­ло­го ро­ку об­сяг грив­не­вих агро­кре­ди­тів зріс на 8,606 млрд грн, то­ді як за той са­мий про­мі­жок по­то­чно­го ро­ку — на 8,595 млрд грн (табл. 2).

Ре­аль­ний мас­штаб ре­стри­кції окре­слю­є­ться, якщо зва­жи­ти по­ка­зни­ки кре­ди­ту­ва­н­ня на за­галь­не зростання цін, що від­обра­жа­є­ться у де­фля­то­рі ВВП. За ми­ну­лий рік йо­го зна­че­н­ня ся­гну­ло 22%, а за під­сум­ком дру­го­го квар­та­лу по­то­чно­го ро­ку ско­ро­ти­ло­ся тіль­ки до 17%.

Ще одним чин­ни­ком, що по­сту­по­во обме­жує роз­ви­ток га­лу­зі, є спов­за­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня в бік ко­ро­тко­стро­ко­вих по­зик. Якщо то­рік у сер­пні час­тка грив­не­вих кре­ди­тів із тер­мі­ном по­га­ше­н­ня по­над п’ять ро­ків ста­но­ви­ла 33,7% за­галь­ної су­ми та­ких кре­ди­тів, то в сер­пні по­то­чно­го ро­ку — 27,5% (табл. 3).

Ра­зом із тим всіх по­зик агро­кор­по­ра­ці­ям на­да­но в іно­зем­ній ва­лю­ті, що збе­рі­гає ри­зик не­га­тив­но­го впли­ву на фі­нан­со­ві по­ка­зни­ки під­при­ємств у ра­зі при­швид­ше­н­ня зне­ці­не­н­ня на­ціо­наль­ної ва­лю­ти (табл. 2 ).

Бо­роть­ба, яку роз­гор­нув Нац­банк з ін­фля­ці­єю, спря­мо­ва­на на ре­а­ні­ма­цію до­ві­ри до на­ціо­наль­ної ва­лю­ти, яка ре­гу­ляр­но руй­ну­ва­ла­ся в пе­рі­о­ди мо­не­тар­ної та фі­скаль­ної роз­сла­бле­но­сті. Одним із про­я­вів та­кої бо­роть­би ста­ло пра­гне­н­ня цен­тро­бан­ку сти­ска­ти віль­ну грив­не­ву лі­кві­дність, зокре­ма че­рез під­ви­ще­н­ня облі­ко­вої став­ки.

За остан­ніх два ро­ки її вже збіль­шу­ва­ли шість ра­зів (табл. 4). Однак з огля­ду на сфор­мо­ва­ний по­тен­ці­ал ін­фля­цій­них очі­ку­вань мо­не­тар­на вла­да може й да­лі по­си­лю­ва­ти ан­ти­ін­фля­цій­ні за­хо­ди. Про­те з ура­ху­ва­н­ням про­ін­фля­цій­ної по­зи­ції уря­ду та пар­ла­мен­ту на­пе­ре­до­дні ви­бо­рів на­мі­че­на цен­тро­бан­ком ін­фля­цій­на ме­та може за­ли­ши­ти­ся не­д­ося­жною, а ось до­ступ бі­зне­су до кре­ди­тів бу­де ускла­дне­но че­рез зростання від­со­тко­вих ста­вок, яке по­но­ви­ло­ся в сер­пні

(табл. 5).

Дер­жав­ні екс­пе­ри­мен­ти

За­сто­су­ва­н­ня дер­жав­них про­грам зде­шев­ле­н­ня бан­ків­ських кре­ди­тів зав­жди ма­ло сут­тє­вий по­тен­ці­ал для сти­му­лю­ва­н­ня еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті, адже фа­кти­чна вар­тість кре­ди­ту для ви­ро­бни­ків мо­гла зни­жу­ва­ти­ся на роз­мір облі­ко­вої став­ки НБУ.

Мас­штаб впли­ву цього ін­стру­мен­та важ­ко пе­ре­оці­ни­ти. Згі­дно із се­ре­дньо­стро­ко­вим пла­ном дій уря­ду, який за­твер­дже­но роз­по­ря­дже­н­ням Ка­бмі­ну №275, на 2017 рік пе­ред­ба­ча­ло­ся за­лу­че­н­ня кре­ди­тів, які зде­шев­ле­ні за ра­ху­нок ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту, на су­му 12,6 млрд грн. До то­го ж у держ­бю­дже­ті на ми­ну­лий рік за від­по­від­ною про­гра­мою пе­ред­ба­ча­ло­ся ви­тра­ча­н­ня ли­ше 300 млн грн.

Однак у держ­бю­дже­ті на 2018 рік на час­тко­ву ком­пен­са­цію від­со­тко­вої став­ки за грив­не­ви­ми кре­ди­та­ми АПК пе­ред­ба­че­но тіль­ки 66 млн грн, що у 4,5 ра­за мен­ше, ніж фа­кти­чні ви­да­тки за від­по­від­ною бю­дже­тною про­гра­мою по­пе­ре­дньо­го ро­ку (294,8 млн грн), та вдві­чі мен­ше, ніж про­по­ну­є­ться у про­е­кті бю­дже­ту на на­сту­пний рік (табл. 7).

Ще одним ме­ха­ні­змом є про­гра­ма на­да­н­ня держ­кре­ди­тів фер­мер­ським го­спо­дар­ствам: у 2017 ро­ці на це спря­мо­ва­но 64,6 млн грн, на цей рік за­пла­но­ва­но — 43,1 млн грн, а на на­сту­пний — 244,5 млн грн. Бю­дже­тна під­трим­ка фі­нан­со­во­го лі­зин­гу в АПК у 2017 ро­ці ста­но­ви­ла 3,8 млн грн, та за­пла­но­ва­на на 2017-й і 2018 ро­ки на рів­ні 3,8 млн і 4,8 млн грн від­по­від­но.

Про­те по­при сут­тє­ве ско­ро­че­н­ня пла­но­вої під­трим­ки ви­ро­бни­ків за ци­ми про­гра­ма­ми по­то­чно­го ро­ку фа­кти­чне фі­нан­су­ва­н­ня та­ких ви­да­тків за під­сум­ка­ми во­сьми мі­ся­ців ста­но­ви­ло тіль­ки 29% рі­чно­го пла­ну.

Без за­став, без про­блем

Жорс­тке ре­гу­лю­ва­н­ня бан­ків, біль­ші ви­мо­ги до про­це­дур оформ­ле­н­ня, зростання вар­то­сті грив­не­вих ре­сур­сів, змен­ше­н­ня дер­жав­ної під­трим­ки че­рез кре­ди­ту­ва­н­ня — ці чин­ни­ки під­штов­ху­ва­ли шу­ка­ти аль­тер­на­ти­ву бан­ків­сько­му кре­ди­ту­ван­ню в фі­нан­со­во­му лі­зин­гу. Йо­го без­умов­ною пе­ре­ва­гою є від­су­тність про­блем із на­да­н­ням і від­чу­же­н­ням за­ста­ви у ра­зі не­спла­ти: до за­вер­ше­н­ня ви­пла­ти лі­зин­го­вих пла­те­жів пра­во вла­сно­сті на пре­дмет лі­зин­гу не пе­ре­хо­дить до лі­зин­го­о­три­му­ва­ча.

У На­цком­фін­по­слуг під­ра­ху­ва­ли, що вар­тість до­го­во­рів фі­нан­со­во­го лі­зин­гу, під­пи­са­них про­тя­гом І пів­річ­чя 2018 ро­ку, ста­но­ви­ла 11,1 млрд грн: по­рів- ню­ю­чи з від­по­від­ним то­рі­шнім по­ка­зни­ком, зростання ста­но­ви­ло 93% (табл. 8). За­га­лом об­сяг фі­нан­со­во­го лі­зин­гу в Укра­ї­ні до­рів­ню­вав 26,5 млрд грн.

У про­е­кті USAID «Тран­сфор­ма­ція фі­нан­со­во­го се­кто­ру в Укра­ї­ні» за­зна­ча­ють істо­тний по­тен­ці­ал для зростання лі­зин­гу в Укра­ї­ні. Зокре­ма, се­ре­дній вік транс­порт­них за­со­бів в Укра­ї­ні ста­но­вить 19,6 ро­ку, то­ді як у ЄС — 8,6. За під­ра­хун­ка­ми про­е­кту, в стру­кту­рі но­во­го бі­зне­су у сфе­рі укра­їн­сько­го лі­зин­гу то­рік уже пе­ре­ва­жа­ли транс­порт і сіль­гос­пте­хні­ка

(рис.). Ве­ли­кі мо­жли­во­сті ек­спер­ти USAID вба­ча­ють для лі­зин­гу бу­ря­ко­зби­раль­них і кар­то­пле­зби­раль­них ма­шин, агре­га­тів для ку­ку­ру­дзи й сої, а та­кож іри­га­цій­ної те­хні­ки й обла­дна­н­ня для го­ду­ва­н­ня тва­рин, до­ї­ль­но­го обла­дна­н­ня й хо­ло­диль­них ка­мер, а та­кож еле­ва­то­рів.

Се­ред про­блем, що стри­му­ють роз­ви­ток лі­зин­гу, ек­спер­ти USAID на­зи­ва­ють не­до­ста­тнє ро­зу­мі­н­ня лі­зин­гу ма­лим і се­ре­днім бі­зне­сом, а та­кож уря­дов­ця­ми. Крім то­го, не­га­тив­ний вплив на ри­нок ство­рю­ють «псев- до­лі­зин­го­ві ком­па­нії». За да­ни­ми На­цком­фін­по­слуг, за шість мі­ся­ців по­то­чно­го ро­ку з рин­ку бу­ло ви­ве­де­но 18 не­на­дій­них лі­зин­го­дав­ців, але за­ре­є­стро­ва­но 20 но­вих ком­па­ній. На цьо­му тлі до ре­гу­ля­то­ра в І пів­річ­чі на­ді­йшло 12 скарг на якість ро­бо­ти лі­зин­го­дав­ців, що май­же вдві­чі мен­ше ніж то­рік (22 звер­не­н­ня).

На дум­ку чле­на На­цком­фін­по­слуг Оле­ксан­дра За­ле­то­ва, подаль­ший роз­ви­ток рин­ку фі­нан­со­во­го лі­зин­гу за­ле­жа­ти­ме від прийня­т­тя про­філь­но­го за­ко­но­про­е­кту (№6395), а та­кож змін до По­да­тко­во­го ко­де­ксу, спря­мо­ва­них на вре­гу­лю­ва­н­ня про­блем­них аспе­ктів у на­ра­ху­ван­ні амор­ти­за­ції пре­дме­та фі­нан­со­во­го лі­зин­гу й уто­чне­н­ня осо­бли­во­стей визначення ба­зи опо­да­тку­ва­н­ня в ра­зі по­вер­не­н­ня лі­зин­го­одер­жу­ва­чем пре­дме­ту лі­зин­гу, зокре­ма при­му­со­во. В ін­вес­тком­па­нії Capital Times про­гно­зу­ють, що гло­баль­ний ри­нок лі­зин­гу зро­сте на 30% у на­сту­пні 4 ро­ки — до 1,534 трлн дол.: тре­ти­на гло­баль­но­го об­ся­гу лі­зин­гу при­па­дає на Єв­ро­пу, але для Укра­ї­ни в них прогноз ще ам­бі­тні­ший. Очі­ку­є­ться, що ві­тчи­зня­ний ри­нок лі­зин­гу збіль­ши­ться втри­чі за 4 ро­ки: об­сяг но­во­го лі­зин­гу може ся­гну­ти 1,8 млрд дол. у 2021 ро­ці. Під­ста­вою для швид­ко­го зростання лі­зин­гу є, зокре­ма, від­кла­де­ний по­пит 2014–2015 ро­ків.

Та­бли­ця 8. Вар­тість до­го­во­рів фі­нан­со­во­го лі­зин­гу, під­пи­са­них про­тя­гом зві­тно­го пе­рі­о­ду за га­лу­зя­ми, млн грн

Та­бли­ця 7. Пла­ни під­трим­ки АПК шля­хом зде­шев­ле­н­ня кре­ди­тів, на­да­н­ня кре­ди­тів та під­трим­ки лі­зин­гу (млн грн)

Роз­по­діл вар­то­сті до­го­во­рів фі­нан­со­во­го лі­зин­гу за стро­ком їх дії (млн грн)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.