ЧОМУ ПОКАЗНИКИ ОКРЕМИХ КОМПАНІЙ НАБАГАТО ВИЩІ ЗА СЕРЕДНЬОСТАТИСТИЧНІ

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Епі­центр Агро при­єд­нав­ся до пу­лу ві­тчи­зня­них ла­ти­фун­ди­стів кіль­ка ро­ків то­му.

І хоч ба­га­то хто до­сі асо­ці­ює ком­па­нію тіль­ки з одно­ймен­ною на­ціо­наль­ною ме­ре­жею тор­го­вель­них цен­трів, аграр­ний на­прям «Епі­центр К» — у де­ся­тці най­біль­ших агро­хол­дин­гів Укра­ї­ни й по­ка­зав ви­со­ку ефе­ктив­ність ве­де­н­ня агро­бі­зне­су.

Ни­ні ба­га­то го­во­рять про ре­кор­дну кількість зер­на, яке зі­бра­ли цьо­го­річ укра­їн­ські агра­рії. Втім, ре­кор­ди бу­ва­ють рі­зні. Спро­бу­є­мо на при­кла­ді аграр­но­го на­пря­му ГК «Епі­центр К» з’ясу­ва­ти, чому ви­ро­бни­чі показники окремих компаній набагато вищі за середньостатистичні.

Тро­хи цифр для по­ча­тку. За ре­зуль­та­та­ми жнив, ва­ло­вий збір ку­ку­ру­дзи у бун­кер­ній ва­зі на агро­під­при­єм­ствах Гру­пи ста­но­вив 501 тис. тонн, ози­мої пше­ни­ці — 138,9 тис., со­ня­шни­ку — 123,4 тис. тонн. Уро­жай­ність ко­жної з пе­ре­лі­че­них сіль­гос­пкуль­тур у хол­дин­гу, якщо по­рів­ня­ти із се­ре­дні­ми по­ка­зни­ка­ми по Укра­ї­ні, в 1,5– 1,6 ра­за ви­ща: 6,04 т/га — пше­ни­ці, 3,47 т — со­ня­шни­ку та 12,16 т/га — ку­ку­ру­дзи — за­мість за­де­кла­ро­ва­них у чи­нов­ни­цьких зві­тах по­ка­зни­ків на рів­ні 3,8 т/га, 2,27 та 7,59 т/га від­по­від­но.

Опти­маль­ний фор­мат

Основ­не зав­да­н­ня ке­рів­ни­ка аграр­но­го на­пря­му ГК «Епі­центр К» Ва­си­ля Мо­ро­за — по­стій­не під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ме­не­джмен­ту й ви­ро­бни­чих по­ка­зни­ків ком­па­нії. «Нам ці­ка­во за­ро­бля­ти біль­ше», — на­го­ло­шує він. І за­ува­жує, що ефе­ктив­ність у ве­ден­ні агро­бі­зне­су ком­па­нія ви­бу­до­вує на «двох стов­пах»: до­ся­гнен­ні най­кра­щих ре­зуль­та­тів уро­жай­но­сті та най­ви­щих по­ка­зни­ків при­бу­тко­во­сті за умо­ви опти­мі­за­ції ре­сур­сів — від ін­ве­сти­цій­них ви­трат до ви­ро­бни­чих про­це­сів на мі­сцях. Як ка­же пан Ва­силь, до всьо­го тре­ба під­хо­ди­ти ви­ва­же­но та з ро­зу­мом: на­дмір­на еко­но­мія ча­сом мо­же обер­ну­ти­ся ще біль­ши­ми втра­та­ми. Від­так, аби убез­пе­чи­ти се­бе, до­во­ди­ться чі­тко пла­ну­ва­ти й про­ра­хо­ву­ва­ти рі­зні ва­рі­ан­ти, орі­єн­ту­ва­ти­ся не ли­ше на ви­со­ку вро­жай­ність, а й на сві­то­ві ці­ни та рин­ко­ву кон’юн­кту­ру.

На­ра­зі ком­па­нія має в обро­бі­тку по­над 111 тис. ге­кта­рів зем­лі у п’яти обла­стях — Він­нич­чи­ні, Хмель­нич­чи­ні, Тер­но­піль­щи­ні, Чер­ка­щи­ні та Ки­їв­щи­ні. Ві­дбу­ва­є­ться фор­му­ва­н­ня стру­кту­ри, всі лан­ки якої — від ке­рів­ни­цтва до па­йо­ви­ків — на­ці­ле­ні на ре­зуль­тат, ті­сно спів­пра­цю­ють і ма­ють до­брі ма­те­рі­аль­ні сти­му­ли.

Стру­ктур­но сіль­госп­під­при­єм­ства роз­по­ді­ле­но на кла­сте­ри — Він­ни­цький, За­хі­дний, Цен­траль­ний і «Кряж», ко­жен із яких об’єд­нує 30–35 сіл зі схо­жи­ми по­го­дно-клі­ма­ти­чни­ми умо­ва­ми в одній при­ро­дній зо­ні. В опе­ра­цій­ній ді­яль­но­сті кла­сте­ри ви­ко­ри­сто­ву­ють пе­ре­ва­жно вла­сні ко­шти, які отри­му­ють від про­да­жу про­ду­кції. Ін­ве­сту­ва­н­ня мас­шта­бних про­е­ктів здій­снює «Епі­центр К», оскіль­ки аграр­ний на­прям тіль­ки роз­ви­ва­є­ться.

«За­для під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ке­ру­ва­н­ня зе­мель­ним бан­ком влі­тку від­був­ся пе­ре­роз­по­діл на­ших угідь із трьох на чо­ти­ри ви­ро­бни­чих кла­сте­ри, ко­жний об­ся­гом від 20 до 30 тис. ге­кта­рів. Та­ка пло­ща є опти­маль­ною для ефе­ктив­но­го ке­ру­ва­н­ня одні­єю ко­ман­дою», — ка­же Ва­силь Мо­роз.

Га­ран­то­ва­ний при­бу­ток

Оскіль­ки по­тен­ці­ал при­ро­дної ро­дю­чо­сті ґрун­тів обме­же­ний, під­ви­щу­ва­ти за­галь­ний рі­вень ефе­ктив­но­сті ви­ро­бни­цтва до­по­ма­га­ють на­у­ка й ін­но­ва­ції. Ни­ні­шньо­го се­зо­ну хол­динг успі­шно по­єд­нав ро­бо­ту по­ту­жної сіль­сько­го­спо- дар­ської те­хні­ки, кла­си­чних агро­те­хно­ло­гій з еле­мен­та­ми то­чно­го зем­ле­роб­ства. Су­ча­сні тра­кто­ри, сі­вал­ки, об­при­ску­ва­чі й ін­ші при­чі­пні ме­ха­ні­зми, у при­дба­н­ня яких ком­па­нія ще на по­ча­тку 2018 ро­ку ін­ве­сту­ва­ла 665 млн гри­вень, до­зво­ли­ли опти­мі­зу­ва­ти ви­тра­ти та стро­ки під час агро­те­хні­чних ро­біт на­ве­сні. Зокре­ма, сів­бу яро­го кли­ну про­ве­ли всьо­го за два ти­жні за­мість тра­ди­цій­них 3–4.

«В умо­вах, ко­ли у кві­тні де­які ре­гіо­ни від­ра­зу пе­ре­йшли із зи­ми в лі­то, ко­жна до­да­тко­ва до­ба по­сів­ної не­ми­ну­че змен­шу­ва­ла шан­си отри­ма­ти до­брі схо­ди. За­сто­су­ва­н­ня ви­со­ко­про­ду­ктив­ної те­хні­ки по­кра­щи­ло якість ви­ко­на­н­ня ро­біт. Змен­шив­ши кількість про­хо­дів но­вих агре­га­тів, ми змо­гли лі­пше під­го­ту­ва­ти ґрунт і які­сно за­кла­сти на­сі­н­ня», — по­яснює Ва­силь Мо­роз.

Цьо­го­річ на кла­сте­рах ско­ри­гу­ва­ли стру­кту­ру по­сі­вів у рос- лин­ни­цтві: зо­се­ре­ди­ли­ся на то­му, що га­ран­то­ва­но при­но­сить екс­порт­ний при­бу­ток — пше­ни­ці та ку­ку­ру­дзі. Та­кож ви­ро­щу­ють со­ня­шник. За­га­лом під ци­ми трьо­ма сіль­гос­пкуль­ту­ра­ми май­же 100 тис. ге­кта­рів. Окрім них, не­ве­ли­кі пло­щі від­ве­ли під рі­пак. А ось від екс­пе­ри­мен­тів з ні­ше­ви­ми куль­ту­ра­ми від­мо­ви­ли­ся. Щоб ста­біль­но на них за­ро­бля­ти, тре­ба до­ско­на­ло ро­зу­мі­ти­ся на спе­ци­фі­ці їх ви­ро­щу­ва­н­ня. «Знай­ти по­ку­пців на го­рох, який ко­штує 200 дол./т ма­кси­мум, набагато скла­дні­ше, ніж на зер­но, то­му ми оби­ра­є­мо на­дій­ні­ший шлях для отри­ма­н­ня при­бу­тків», — до­дає ке­рів­ник агро­на­пря­му.

Чин­ни­ки вро­жай­но­сті

Ефе­ктив­ність го­спо­да­рю­ва­н­ня за­ле­жить від пра­виль­но­го та своє­ча­сно­го ви­ко­на­н­ня агро­те­хні­чних опе­ра­цій. Тож зав­да­н­ня, що по­стає пе­ред агра­рі­я­ми, — всти­гну­ти з пе­ре­д­по­сів­ним обро­бі­тком ґрун­ту во­се­ни. На жаль, че­рез брак обі­го­вих ко­штів де­хто пе­ре­но­сить ці опе­ра­ції на ве­сну.

«Ми на­ма­га­є­мо­ся на­ве­сні мен­ше „ру­ха­ти зем­лю” — пе­ред сів­бою тіль­ки за­кри­ва­є­мо во­ло­гу, аби на по­ча­ток ве­ге­та­ції в ме­тро­во­му ша­рі ґрун­ту її бу­ло до 260–280 мі­лі­ме­трів, — роз­по­від­ає Ва­силь Мо­роз. — Це за­без­пе­чує ро­сли­нам на­дій­ні схо­ди й до­зво­ляє не втра­ча­ти ко­шти на пе­ре­сі­ван­ні».

На по­лях без до­да­тко­во­го ме­ха­ні­чно­го обро­бі­тку, як по­ка­зує пра­кти­ка, вро­жай­ність мо­же бу­ти ви­щою до 10%. Крім то­го, до­да­тко­вий плюс до вро­жаю дає ра­н­ня сів­ба, хо­ча іно­ді во­на мо­же бу­ти ні­ве­льо­ва­на за­мо­роз­ка­ми. Ви­бір сор­тів на­сі­н­ня теж впли­ває на ефе­ктив­ність го­спо­да­рю­ва­н­ня — по­су­хо­стій­кі гі­бри­ди ма­ють на 10–15% ви­щу вро­жай­ність. Щоб за­без­пе­чи­ти ро­сли­ни всі­ма еле­мен­та­ми жив­ле­н­ня й за­хи­сту, в го­спо­дар­ствах хол­дин­гу за­сто­со­ву­ють без­во­дний амі­ак, КАС, рід­кі до­бри­ва. За­зви­чай, як роз­по­від­ає Ва­силь Мо­роз, на­да­ють пе­ре­ва­гу ком­бі­но­ва­ній си­сте­мі ЗЗР.

Те­хно­ло­гії успі­ху

Упро­ва­джу­ю­чи окре­мі еле­мен­ти то­чно­го зем­ле­роб­ства, вда­ло­ся змен­ши­ти не­га­тив­ний вплив «люд­сько­го чин­ни­ка» (від­су­тність пе­ре­кри­т­тя, опти­мі­за­ція ма­нев­ру роз­во­ро­ту, зни­же­н­ня рів­ня вто­ми ме­ха­ні­за­то­рів то­що). Від­так про­ду­ктив­ність тра­кто­рів на­ве­сні збіль­ши­ла­ся на 7–10% на до­бу. Тан­дем із сі­вал­ка­ми Horsch Maestro (че­рез ISOBUS) і ви­ко­ри­ста­н­ня фун­кції ві­ді­мкне­н­ня ви­сів­них се­кцій на пе­ре­крит­ті та об­сі­вах да­ли мо­жли­вість змен­ши­ти ви­тра­ти на­сі­н­ня на 3–5%.

Ви­зна­ю­чи ефе­ктив­ність те­хно­ло­гій то­чно­го зем­ле­роб­ства, в ком­па­нії на­го­ло­шу­ють, що на­віть най­про­гре­сив­ні­ші ін­но­ва­ції ді­є­ві тіль­ки за умов до­три­ма­н­ня від­пра­цьо­ва­них ро­ка­ми те­хно­ло­гій ви­ро­щу­ва­н­ня ро­слин­ни­цької про­ду­кції й на­сам­пе­ред своє­ча­сно­го та які­сно­го про­ве­де­н­ня по­льо­вих ро­біт.

Зви­чай­но, в ком­па­нії ви­ко­ри­сто­ву­ють су­ча­сну без­пі­ло­тну те­хні­ку й он­лайн-мо­ні­то­ринг. Про­те пе­ре­ко­на­ні, що пе­ре­хід на ін­но­ва­цій­ні те­хно­ло­гії в жо­дно­му ра­зі не ска­со­вує головне пра­ви­ло агро­но­ма — бу­ти при­су­тнім у по­лі. Ось, ска­жі­мо, на Він­нич­чи­ні від­ра­зу після сів­би ози­мо­го рі­па­ку ста­ла­ся зли­ва, вна­слі­док чо­го гли­ни­стий ґрунт вкрив­ся кір­кою. «Комп’ютер по­ка­зу­вав чор­ну зем­лю. Зда­ва­ло­ся б, мо­жна роз­сла­би­ти­ся й че­ка­ти на схо­ди, — зга­дує Ва­силь Мо­роз. — Але ми ви­рі­ши­ли пе­ре­ві­ри­ти, що ві­дбу­ва­є­ться в по­лі: роз­рив­ши зем­лю, агро­но­ми по­ба­чи­ли, що са­ме пе­ре­шко­джає на­сін­ню, й одра­зу ви­рі­ши­ли пе­ре­сі­ва­ти. Якщо б орі­єн­ту­ва­ли­ся тіль­ки на да­ні від­да­ле­но­го мо­ні­то­рин­гу, зга­я­ли б час і мо­гли отри­ма­ти сут­тє­ві зби­тки».

Ін­ве­сти­ції в май­бу­тнє

Ви­гі­дно про­да­ва­ти ви­ро­ще­ний уро­жай про­тя­гом усьо­го ро­ку до­по­ма­га­ють вла­сні по­ту­жно­сті для збе­рі­га­н­ня зер­на — Він­ни­цький і Не­мі ров­ський еле­ва­то­ри, а та­кож За­ку­пнян­ське, Гні­ван­ське, Тур­бів­ське ХПП і «Пе­ре­ро­бник». Їхні су­мар­ні по­ту­жно­сті одно­ра­зо­во­го збе­рі­га­н­ня ста­нов­лять 364 тис. тонн. Однак на­яв­них по­ту­жно­стей на тлі ре­кор­дно­го вро­жаю не­до­ста­тньо на­віть для вла­сних по­треб.

Че­рез від­су­тність віль­но­го мі­сця на укра­їн­ських про­ми­сло­вих еле­ва­то­рах у ком­па­нії за­сто­су­ва­ли си­ло­бе­ги. Це до­зво­лить збе­рег­ти якість зі­бра­но­го вро­жаю й ви­ко­на­ти ком­па­нії кон­тра­ктні зо­бов’яза­н­ня пе­ред по­ста­чаль­ни­ка­ми. На збе­рі­га­н­ня в пла­сти­ко­вих «ру­ка­вах» кла­сте­ри за­кла­ли близь­ко 15% ку­ку­ру­дзи на Він­нич­чи­ні та Ки­їв­щи­ні.

Зві­сно ж, це тим­ча­со­ве рі­ше­н­ня. Стра­те­гі­єю роз­ви­тку агро­хол­дин­гу пе­ред­ба­че­но роз­ши­ре­н­ня вла­сно­го на­пря­му зі збе­рі­га­н­ня. У 2018 ро­ці ін­ве­сти­ції в роз­бу­до­ву ста­ціо­нар­но­го еле­ва­тор­но­го го­спо­дар­ства ста­но­ви­ли по­над 2 млрд гри­вень.

Сьо­го­дні на Він­нич­чи­ні бу­ду­ють два но­вих еле­ва­тор­них ком­пле­кси: Ва­пняр­ський еле­ва­тор на 200 тис. тонн збе­рі­га­н­ня зер­на й Вен­ди­чан­ський еле­ва­тор на 120 тис. тонн. Одно­ча­сно три­ва­ють ро­бо­ти з ре­кон­стру­кції та роз­ши­ре­н­ня по­ту­жно­стей на двох чин­них еле­ва­то­рах — Він­ни­цько­му, який має збіль­ши­ти­ся на 70 тис. тонн (до 170 тис. тонн одно­ра­зо­во­го збе­рі­га­н­ня), та За­ку­пнян­сько­му ХПП на Хмель­нич­чи­ні, що збіль­ши­ться з 46 до 106 тис. тонн.

В пла­нах — по­бу­до­ва ще чо­ти­рьох но­вих еле­ва­то­рів, після вве­де­н­ня в екс­плу­а­та­цію но­вих та ре­кон­стру­йо­ва­них зер­но­схо­вищ по­ту­жно­сті з одно­ра­зо­во­го збе­рі­га­н­ня зер­на в ком­па­нії сут­тє­во зро­стуть.

Ін­ший пер­спе­ктив­ний на­прям, який під­ви­щує за­галь­ну ефе­ктив­ність агро­хол­дин­гу, — роз­ви­ток на­сін­ни­цтва. «З одно­го бо­ку, ви­ро­щу­ва­н­ня на­сі­н­ня ви­ма­гає зна­чно біль­ших ви­трат на тон­ні про­ти кор­мо­во­го чи про­до­воль­чо­го зер­на: ді­лян­ки ма­ють бу­ти під зро­ше­н­ням, кількість агро­те­хні­чних опе­ра­цій на них та­кож біль­ша. Про­те це до­зво­ляє зна­чно збіль­шу­ва­ти мар­жу», — ка­же Ва­силь Мо­роз. На­при­клад, цьо­го ро­ку в за­хі­дно­му кла­сте­рі на ді­лян­ках гі­бри­ди­за­ції ку­ку­ру­дзи отри­ма­ли до 1600 дол./га чи­сто­го при­бу­тку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.