По­дія че­твер­та

Barvinok - - News -

тож зма­стив ли­цар Гор­чик свої ли­цар­ські ла­ти олі­єю "Олей­на", аби бли­ща­ли і не ір­жа­ві­ли. На­ки­нув на Ко­бур­ку по­по­ну і своє си­нє зна­ме­но взяв, з гер­бом ви­ши­тим — зо­ло­тим три­ли­сни­ком ко­ню­ши­ни. По­про­щав­ся з рі­дни­ми, по­мо­лив­ся пе­ред до­ро­гою да­ле­кою та й ви­ру­шив у путь.

Їдуть так во­ни день, дру­гий, тре­тій... Гор­чик вер­хи, а Те*Не*Знаю*Яке за ним чи бі­жить, чи ко­ти­ться, чи по­ві­трям пли­ве.

До­ї­ха­ли до ве­ли­ко­го тем­но­го лі­су. Гор­чик ка­же:

— Отут і за­но­чу­є­мо! Ось і дуб під­хо­дя­щий, і га­ля­вин­ка за­ти­шна.

Роз­пряг він Ко­бур­ку, па­сти­ся пу­стив. А сам під ду­бом при­сів та й за­ду­мав­ся.

При­га­да­ло­ся йо­му, як він зі сво­ї­ми дру­зя­ми ман­дру­вав... І за­су­му­вав Гор­чик за ни­ми.

"Ех! — ду­має. — Оце б Тре­тьо­го Зай­во­го сю­ди та ще па­ру дру­зяк — усе б не так сум­но бу­ло!"

Ко­ли це щось з усі­єї си­ли — лусь! — йо­го по са­мій ма­ків­ці.

Схо­пив­ся на рів­ні ли­цар, ма­ків­ку тре — роз­зи­ра­є­ться. Ба­чить — жо­лудь!

Тіль­ки хо­тів йо­го під­ня­ти, а жо­лудь — трісь! — роз­ко­лов­ся, і по­став пе­ред ним... Хто б ви ду­ма­ли?

Ну зві­сно! Хто ж Той*Що*В*Ду­плі*Си­дить!

Сто­їть, усмі­ха­є­ться, зі сво­єї ли­стя­ної оде­жі жу­чків*хро­ба­чків об­тру­шує.

Не­ви­ди­мий ли­ца­рів по­пу­тник, як та­ке вздрів, за Ко­бур­ку схо­вав­ся і за її хво­ста вче­пив­ся.

А Ко­бур­ка, як та­ке від­чу­ла, йо­го за­дньою но­гою хвиць:

— Від­че­пи­ся, бо­я­гу­зе не­ща­сний! Те*Не*Знаю*Яке аж у ку­щі по­ко­ти­ло­ся! А Той*Що*В*Ду­плі*Си­дить тим ча­сом ли­ца­ря пи­тає:

іще, як

не Га­ли­на МАЛИК

По­вість&каз­ка

— Ку­ди це ти зі­брав­ся, слав­ний ли­ца­рю? Чи зно­ву до кня­зя на тур­нір, чи за но­ви­ми по­дви­га­ми? Чи про­сто так про­гу­ля­ти­ся ви­йшов?

— Та яка там про­гу­лян­ка! — ка­же Гор­чик. — Он бі­да на сві­ті яка!

Та й роз­по­вів усе

По­слу­хав той, по­гла­див свою ко­стру­ба­ту го­ло­ву та й ка­же:

— Щось не ду­же ме­ні по­до­ба­є­ться це твоє Те*Не*Знаю*Яке. Ду­же вже ти йо­му до­ві­ря­єш! А во­но не­ві­до­мо яке — до­бре чи зле? Ві­зьми ж і ме­не з со­бою, мо­же, я то­бі у при­го­ді ста­ну!

чи­сто

То­му*Що*В*Ду­плі*Си­дить.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.