По­дія во­сьма

Barvinok - - News -

ха­ли Гор­чик з лицарівною Бу­сею день, їха­ли дру­гий. А на тре­тій до­їха­ли до се­ла. Див­ля­ться — ха­тки сто­ять, сад­ки бі­ля ха­ток, рі­че­чка те­че. Ти­хо нав­кру­ги. Каже Гор­чик:

— Щось ме­ні не по­до­ба­є­ться ця ти­ша. Ді­тей на ву­ли­цях не­ма, бо на до­ро­зі не си­дять, пи­лю­кою не гра­ю­ться. Со­ба­ки не гав­ка­ють. Ху­до­ба не му­кає, не бе­кає, не ку­ві­кає. Ко­ва­ля в ку­зні не чу­ти. Щось тут не те!

По­їха­ли се­лом. Скіль­ки не їха­ли —

Чу­хає по­ти­ли­цю Гор­чик — ду­має. Во­но на­че й ду­ма­ти ні­чо­го — тре­ба до мо­ря Скіф­сько­го доби­ра­ти­ся. Але Гор­чи­ка чо­мусь так лі­во­руч і тя­гне!

— Ну, — каже він, — по­їде­мо до то­го Про­кля­то­го Ді­да, мо­же, він нам щось ва­жли­ве ска­же.

А Те<Не<Знаю<Яке кри­чить:

— Ні­ко­ли нам ма­нів­ця­ми плу­та­тись! Чи ти за­був, яка те­бе спра­ва че­кає!

Але Гор­чик не слу­хає — по­вер­нув Ко­бур­ку лі­во­руч. Ні­чо­го ро­би­ти, ли­ца­рів­на теж за ним по­вер­ну­ла. Пі­шло й Те<Не< Знаю<Яке, але від зло­сті аж пу­хтить, що не по йо­го ви­йшло.

Не­дов­го во­ни тим шля­хом і їха­ли, ко­ли див­ля­ться — на­че па­сі­ка пе­ред ни­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.