“Зе­лене світ­ло Ма­ло­му І се­ред­ньо­му БІЗ­НЕ­СУ вже не по­га­сять, він свої пра­ва від­стоїть”

Business (Ukraine) - - 100 Перших .спецвипуск -

Те­тя­на аб­ра­мо­ва — при­клад біз­не­сме­на, що не по­бо­яв­ся роз­по­ча­ти влас­ну спра­ву з чи­сто­го ар­ку­ша і успіш­но роз­ви­ва­ти йо­го впро­до­вж 25 ро­ків. Во­на виз­нає, що ча­сто до­ла­ти кри­зи й труд­но­щі до­по­мог­ло те, що не бу­ло по­в­но­го усві­дом­лен­ня іс­ну­ю­чих на рин­ку меж та шаб­лонів. “ба­чу ме­ту — не ба­чу пе­реш­код” — ось ре­цепт успі­ху від пані аб­ра­мо­вої. зви­чай­но, зна­до­би­вся не один рік для то­го, аби ство­ри­ти су­час­ну ви­роб­ни­чу ба­зу, збу­ду­ва­ти влас­ну фаб­ри­ку три­ко­таж­но­го одя­гу, вий­ти на зов­ніш­ні рин­ки. Про­те за­раз ком­панія пра­ц­ює на над­су­час­них японсь­ких та ні­ме­ць­ких в’язаль­них ма­ши­нах з про­грам­ним управ­лін­ням, що доз­во­ляє ство­рю­ва­ти ко­лек­ції одя­гу, які не по­сту­па­ють­ся кра­щим зраз­кам єв­ро­пейсь­ко­го сти­лю. Про RITO вже го­во­рять як про за­ко­но­дав­ця українсь­кої мо­ди на три­ко­таж­ні ви­ро­би. свої ко­лек­ції Мод­ний дім пре­зен­тує на prêt-à-porter Ukrainian Fashion Week. Про­те на цьо­му RITO Group зу­пи­ня­ти­ся не пла­нує й активно пра­ц­ює над роз­ши­рен­ням своєї при­сут­но­сті на зов­ніш­ніх рин­ках

— Як ви­ник­ла ідея і про­хо­ди­ло ста­нов­лен­ня ва­шо­го біз­не­су?

— на­пев­но, ідея будь-яко­го біз­не­су по­чи­наєть­ся з де­фі­ци­ту про­дук­ту або по­слу­ги, коли вам чо­гось не ви­ста­чає. так бу­ло і в нас, коли 25 ро­ків то­му ми зро­зу­мі­ли, що нам не ви­ста­чає гар­но­го одя­гу, який ми хо­ті­ли но­си­ти. Як ка­жуть, “як­що немає ро­бо­ти — при­ду­май її”, так і тут, як­що немає то­ва­ру — ство­ри йо­го сам. спо­чат­ку ця ідея бу­ла чи­мось з га­лузі фан­та­сти­ки: ми хо­ті­ли ство­ри­ти ві­до­мий бренд кра­си­во­го одя­гу і одя­га­ти украї­нок, вра­хо­ву­ю­чи той факт, що у ви­роб­ниц­тві три­ко­та­жу я не ро­зу­мі­ла аб­со­лют­но ні­чо­го. Це, на­пев­но, і бу­ло моє щастя. Як­би я зна­ла, на­скіль­ки бу­де склад­но, мене б це, ма­буть, зу­пи­ни­ло. то­ді ж скла­лась си­ту­а­ція на кшталт “ба­чу ціль — не ба­чу пе­реш­код”. в нас не бу­ло шаб­лонів і меж, то­му і вий­шло. — Які пе­ріо­ди бу­ли най­склад­ні­ши­ми і чо­му? коли бу­ло най­біль­ше мож­ли­во­стей роз­вит­ку і як був ви­ко­ри­ста­ний по­тен­ціал рин­ку?

— Біз­нес — це та­ка ж жи­ва суб­стан­ція, як і лю­ди­на, то­му най­склад­ні­шим, на­пев­но, був пе­ріод фор­му­ван­ня, до­рос­лі­шан­ня, коли ти за­кла­даєш пра­виль­ні цін­но­сті, коли на­стро­юєш свою ко­ман­ду і даєш їй пра­виль­ні орієн­ти­ри. коли є на­дій­ний фун­да­мент, мож­на бу­ду­ва­ти бу­ди­нок бу­дья­кої по­вер­хо­во­сті. са­ме цей, пер­ший пе­ріод був склад­ним, але він був і ці­ка­вим. а мож­ли­во­сті є за­вжди, во­ни за­вжди різ­ні. коли ми ство­рю­ва­ли наш біз­нес, у рин­ку був один по­тен­ціал. за­раз вже з’яв­ля­ють­ся мож­ли­во­сті ви­хо­ду на екс­порт. іноді ви­роб­ни­ки не хо­чуть або бо­ять­ся ви­хо­ди­ти на зов­ніш­ні рин­ки — це непра­виль­но. всю­ди жи­вуть од­на­ко­ві жін­ки, які од­на­ко­во хо­чуть одя­га­ти­ся зі сма­ком. Хі­ба що ко­льо­ри мо­жуть лю­би­ти різ­ні. Мені здаєть­ся, для мож­ли­во­стей немає об­ме­жень, все тіль­ки в на­шій го­ло­ві.

— Який рік за­пам’ятав­ся най­біль­ше і став особ­ли­вим для ва­шо­го біз­не­су? Які зна­ко­ві ро­ки роз­вит­ку?

— най­важ­ливі­ший рік — це, зви­чай­но, пер­ший, коли прий­ш­ла ідея і ми по­ча­ли її втілю­ва­ти. По­тім один зі зна­чи­мих пе­ріодів — це рік, коли бу­ду­ва­лась фаб­ри­ка, по­тім — рік від­крит­тя ма­га­зи­ну. все це ду­же важ­ливі мо­мен­ти, як і у лю­ди­ни, коли та впер­ше йде до шко­ли, по­сту­пає на роботу... не мож­на об­ра­ти один.

— Що мо­ти­вує вас за­ли­ша­ти­ся і пра­ц­ю­ва­ти в україні? Чи пла­ну­ва­ли виї­ха­ти з краї­ни і чо­му за­ли­ши­лись? — ну це ж на­ша Бать­ків­щи­на. Є хо­ро­ше при­слів’я: “Де на­ро­ди­вся, там и зго­ди­вся”. то­му коли хтось

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.