“У пер­ший РІК У нас Бу­ло Ба­га­то при­год. але пе­реш­код Ми не Ба­чи­ли, ТО­МУ во­ни нам І не За­ва­жа­ли”

Business (Ukraine) - - 100 Перших .спецвипуск -

Меб­ле­вий ри­нок — чут­ли­вий до еко­но­міч­них нега­раздів. Під час криз він за­вжди від­чут­но па­дає і від­нов­люєть­ся по­віль­ні­ше за ін­ші га­лузі. ра­зом з тим, де­я­ким біз­не­сме­нам це не стає на за­ва­ді. Про те як сі­мей­на па­ра – на­талія Ли­мо­но­ва (за фахом ма­те­ма­тик) та її чо­ло­вік сер­гій Вер­мінсь­кий (му­зи­кант) — по­ча­ла ви­го­тов­ля­ти дитячі меб­лі, роз­поді­ля­ти обов’яз­ки у сі­мей­ній справі та про­су­ва­ти бренд Made in Ukraine у світі, біз­не­су роз­по­ві­ла спі­взас­нов­ник ком­панії Snite на­талія Ли­мо­но­ва

— Ваш біз­нес з’яви­вся у 1997 р. З чо­го все по­чи­на­ло­ся?

— на­ша з чо­ло­віком ком­панія на­ро­ди­ла­ся прак­тич­но од­но­час­но з на­шим стар­шим си­ном. Це ще од­на на­ша ди­ти­на. Ми хо­ті­ли ство­ри­ти біз­нес, у яко­му змо­же­мо са­мо­ви­ра­жа­ти­ся, який бу­де при­но­си­ти ра­дість лю­дям.

Ми то­ді бу­ли ду­же юні, не ба­чи­ли жод­них пе­реш­код. нам зда­ва­ло­ся, що мож­ли­во все. Один із на­ших друзів, що пра­ц­ю­вав у меб­левій ком­панії, ска­зав, що вза­галі це не ду­же важ­кий біз­нес. ти про­сто ку­пуєш ма­теріа­ли, ви­го­тов­ляєш про­дук­цію та про­даєш її. знає­те, ма­лень­кі діти не ба­чать склад­но­щів. От і ми з го­ло­вою за­ну­ри­ли­ся у цю сфе­ру. Хо­ча я за освітою ма­те­ма­тик, а мій чо­ло­вік — ди­ри­гент ор­кест­ру. так з’яви­вся наш сі­мей­ний біз­нес. Ми за­вжди бу­ли по­ло­вин­ка­ми, які до­пов­ню­ва­ли од­на од­ну. Я біль­ше зай­ма­ю­ся про­да­жа­ми, ди­зай­ном, мар­ке­тин­гом, фі­нан­са­ми. а мій чо­ло­вік ду­же за­хо­плюєть­ся тех­но­ло­гія­ми. то­му ін­но­ва­ції та но­ві тех­но­ло­гії ви­роб­ництва — це біль­ше йо­го спра­ва.

— До цьо­го ви зай­ма­ли­ся біз­не­сом?

— Це бу­ла на­ша пер­ша “про­ба пе­ра”. До цьо­го ми пра­ц­ю­ва­ли у різ­них га­лу­зях. Чо­ло­вік — в ор­кест­рі, я ж пра­ц­ю­ва­ла і па­ра­лель­но пи­са­ла кан­ди­датсь­ку по роз­поді­ле­них ба­зах да­них. Ми бу­ли ду­же да­лекі від меб­ле­во­го рин­ку. — крім ідеї біз­не­су по­тріб­ні ін­ве­сти­ції. Як ви зби­ра­ли стар­то­вий ка­пітал?

— Це бу­ла ду­же неве­ли­ка су­ма. в наш ста­тут­ний фонд пі­шло все, у то­му числі і де­я­ка на­ша влас­на тех­ніка. Пер­ші гро­ші нам по­тріб­ні бу­ли для то­го, щоб за­ку­пи­ти фу­ру ма­теріа­лу. за­зви­чай це роб­лять інак­ше. спо­чат­ку по­чи­на­ють тор­гу­ва­ти, а по­тім ви­го­тов­ля­ти меб­лі. але ми цьо­го не зна­ли, то­му зро­би­ли от так. у нас бу­ло мен­ше $10 тис., май­же всі за­о­ща­д­жен­ня. і ми вкла­ли ці гро­ші у за­куп­ку пер­шої фу­ри ДСП, яку при­вез­ли з угор­щи­ни. Ро­зван­та­жу­ва­ли ма­ши­ну са­мо­стій­но, зібрав­ши ро­ди­чів і друзів. у пер­ший рік у нас бу­ло ба­га­то при­год. але пе­реш­код ми не ба­чи­ли, то­му во­ни нам і не за­ва­жа­ли.

— З 1997 р. украї­на пе­ре­жи­ла декіль­ка криз. Як це впли­ну­ло на ваш біз­нес?

— зви­чай­но, 2008-2010 рр. бу­ли ду­же важ­ки­ми для на­шої га­лузі в ці­ло­му. во­на па­да­ла ду­же стрім­ко. нас це теж за­че­пи­ло. але так спів­па­ло, що в цей пе­ріод я нав­ча­ла­ся у києво-мо­ги­лянсь­кій біз­нес-школі, де вив­ча­ла тео­рію об­ме­жен­ня си­стем. з її до­по­мо­гою мож­на збіль­шу­ва­ти обо­ро­ти, по­пов­ню­ва­ти за­па­си по мірі ви­ко­ри­стан­ня, збіль­шу­ю­чи при­бу­ток. у 2008 р. ми са­ме роз­по­ча­ли впро­ва­д­жу­ва­ти цю си­сте­му. До кін­ця ро­ку при­ско­ри­ли­ся, так що вда­ло­ся змен­ши­ти “за­мо­ро­жені” на скла­дах гро­ші, пі­дви­щив­ши при­бут­ки. Ми па­да­ли ра­зом із га­луз­зю, але не від­чу­ли кри­зу на­стіль­ки боліс­но. Це був не єди­ний склад­ний пе­ріод. у 2013-2014 рр. теж бу­ло ду­же важ­ко. але на­ша ком­панія про­рва­ла­ся, і за­раз ми на­ро­щує­мо обо­ро­ти.

— Оха­рак­те­ри­зуй­те українсь­кий ри­нок меб­лів в ці­ло­му.

— Цей ри­нок ду­же пер­спек­тив­ний не тіль­ки в україні, але й у світі. то­му за­раз ми ду­же активно зай­має­мо­ся про­су­ван­ням на­шої про­дук­ції на екс­порт. на­ша га­лузь знач­но недо­оці­не­на. у нас до­стат­ньо хо­ро­ших силь­них фаб­рик, з якіс­ною ін­же­нер­ною дум­кою, з про­фесій­ни­ми ди­зай­не­ра­ми. Ми мог­ли б активно пред­став­ля­ти се­бе у світі. Для порів­нян­ня: весь меб­ле­вий екс­порт украї­ни оці­нюєть­ся при­близ­но в $337 млн. а сусід­ня з на­ми По­льща екс­пор­тує про­дук­ції на $10 млрд і біль­ше.

— Рин­ки яких країн ви роз­гля­дає­те у пер­шу чер­гу?

— Ми про­ве­ли власне до­слід­жен­ня ра­зом з ком­панія­ми — чле­на­ми меб­ле­во­го ко­мі­те­ту суп та фон­дом Western NIS. з 40 країн ми обра­ли шість пріо­ри­тет­них. Це сша, ка­на­да, ве­ли­ка Бри­танія, Фран­ція, ні­меч­чи­на, са­удівсь­ка аравія.

— Ви не пер­ші біз­не­сме­ни, які орієн­ту­ють­ся са­ме на екс­порт. Тим не менш ви пра­ц­ю­є­те в україні. Що мо­ти­вує роз­ви­ва­ти­ся са­ме тут?

— Ми пра­ц­ю­є­мо і жи­ве­мо в україні, то­му що ми лю­би­мо на­шу краї­ну. Ми лю­би­мо на­ших лю­дей, історію, куль­ту­ру. Ми хо­че­мо, щоб украї­на ста­ла успіш­ною краї­ною щас­ли­вих лю­дей. і я ві­рю, що ра­но чи піз­но це ста­неть­ся. зви­чай­но, пе­реш­код ба­га­то, мож­ли­во, це наїв­на ві­ра, але мені хо­четь­ся, щоб все са­ме так і бу­ло.

— Які пер­спек­ти­ви за­раз на українсь­ко­му рин­ку?

— Це за­вжди був і є ри­нок недо­ро­гих то­варів. Близь­ко 50% українсь­ко­го меб­ле­во­го рин­ку за­раз зай­ма­ють на­віть не

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.