“ми за­вжди роз­гля­дає­мо кри­зи як ви­клик”

Business (Ukraine) - - Wпроект 100 Перших -

— Як від­бу­ва­ло­ся ство­рен­ня і ста­нов­лен­ня “Ком­панії Ен­зим”?

— на­при­кін­ці “ра­дянсь­ко­го пе­ріо­ду” історії під­при­єм­ство, яке тоді ма­ло на­зву “Ль­вівсь­кий дріж­д­жо­вий за­вод”, по­вністю за­не­па­ло і пе­ре­тво­ри­ло­ся на най­від­сталі­ше в со­юзі. 1989 р. ди­рек­то­ром за­во­ду при­зна­чи­ли мо­го бать­ка, Оре­ста Вов­ка, пе­ред яким по­став ви­бір: за­кри­ва­ти чи від­род­жу­ва­ти під­при­єм­ство. Фак­тич­но за­в­дя­ки йо­го енер­гії і чіт­ко­му ба­чен­ню пер­спек­тив за­во­ду, а та­кож по­бу­до­ві ко­ман­ди од­но­дум­ців під­при­єм­ство вда­ло­ся від­ро­ди­ти. В 1994 р. на ба­зі ви­роб­ни­чих по­туж­но­стей ство­ре­но ЗАТ “ен­зим”, яке пе­рей­шло у влас­ність на­шої сім’ї. за­раз ми по­зи­ціо­нує­мось як сі­мей­на ком­панія і не роз­гля­дає­мо варіант про­да­жу біз­не­су ні по­вністю, ні част­ко­во. на­разі шу­кає­мо мож­ли­во­сті успіш­но пе­ре­да­ти сі­мей­ний біз­нес на­ступ­ним по­колін­ням ро­ди­ни.

— Як ви прий­шли у сі­мей­ний біз­нес? Це був ваш ви­бір чи ви­бір ва­шо­го бать­ка? по­ча­ток 1990-х ро­ків, який ком­панії вда­ло­ся пе­ре­тво­ри­ти на мож­ли­во­сті. Про це свід­чить про­ста ста­ти­сти­ка: у 1990-і ро­ки в Україні пра­ц­ю­ва­ли 14 дріж­д­жо­вих за­водів, з яких за­раз за­ли­ши­ло­ся ли­ше чо­ти­ри. “ен­зим” при цьо­му є без­за­пе­реч­ним лі­де­ром рин­ку.

— За­в­дя­ки чо­му?

— Ком­панія фак­тич­но ре­алі­зу­ва­ла стра­те­гію “стриб­ка з бо­ло­та”, ад­же тоді нам не бу­ло що втра­ча­ти і ку­ди па­да­ти. Ми бу­ли го­то­ві до кон­солі­да­ції рин­ку і роз­ви­ва­ли свою кон­ку­рен­то­здат­ність. на під­при­єм­стві бу­ло мо­дер­ні­зо­ва­но по­туж­но­сті, за­про­ва­д­же­но су­час­ні тех­но­ло­гії ви­роб­ництва, а та­кож по­в­ну ав­то­ма­ти­за­цію та комп’юте­ри­за­цію. за­в­дя­ки цьо­му ми на­ро­сти­ли по­туж­но­сті й роз­ши­ри­ли ліній­ку про­дук­ції. Власне, 1996 р. ми пер­ши­ми ви­ве­ли на українсь­кий ри­нок су­хі дріж­д­жі, а 1997 р. — ви­со­ко­ак­тив­ні дріж­д­жі “екс­т­ра”. Па­ра­лель­но сер­ти­фіку­ва­ли­ся згід­но з єв­ро­пейсь­ки­ми стан­дар­та­ми яко­сті й без­печ­но­сті, ство­рю­ва­ли ко­ман­ду і при­хо­ди­ли до ро­зу­мін­ня то­го, що про­дає­мо не про­дукт — дріж­д­жі, а ком­плекс­ні рі­шен­ня. Тоб­то ра­зом з про­дук­том при­но­си­мо до­да­ну вар­тість клієн­там. б доз­во­ли­ла од­ним грав­цям якіс­но відріз­ня­ти­ся від ін­ших (на­при­клад, ство­ри­ти пре­міаль­ний про­дукт). са­ме за це нас ці­ну­ють і за­в­дя­ки цьо­му ми до­сяг­ли лі­дерсь­кої по­зи­ції на рин­ку.

пе­карсь­кі дріж­д­жі у льво­ві по­ча­ли ви­го­тов­ля­ти на по­чат­ку 1920-х ро­ків, і вже менш ніж за де­ся­ти­літ­тя ро­бо­ти “ли­си­ни­ць­ка фа­б­ри­ка пре­со­ва­них дріж­д­жів і спир­ту С.а.”, яка то­го ча­су на­ле­жа­ла ві­денсь­кій фір­мі “Ма­ут­нер і Марк­хоф”, за­без­пе­чу­ва­ла од­ну шо­сту по­пи­ту на дріж­д­жі в поль­щі. Ниніш­ні ак­ціо­не­ри під­при­єм­ства зі століт­ньою історією —україн­ці. оле­на во­вк, пред­став­ни­ця дру­го­го по­колін­ня влас­ни­ків “ком­панії Ен­зим” (те­пе­ріш­ня наз­ва львівсь­ких по­туж­но­стей), по­кра­щує і при­мно­жує ак­тив, ство­ре­ний її бать­ком

— Яка част­ка українсь­ко­го рин­ку в “Ен­зи­му” на­разі?

— Як­що го­во­ри­ти про сег­мент хлі­бо­пе­чен­ня, то на­ша част­ка скла­дає близь­ко 50%.

— Які ро­ки ста­ли зна­ко­ви­ми для сі­мей­но­го біз­не­су і як був ви­ко­ри­ста­ний по­тен­ціал рин­ку?

— Як­що го­во­ри­ти про мож­ли­во­сті, то на дум­ку спа­дає 2003 р., ко­ли ми, аналі­зу­ю­чи роз­ви­ток рин­ку дріж­д­жів в Єв­ро­пі, по­ба­чи­ли, що при­бут­ко­вість єв­ро­пейсь­ких ви­роб­ни­ків дріж­д­жів по­тро­ху зни­жуєть­ся. Ми тоді по­ча­ли шу­ка­ти мож­ли­во­сті ди­вер­си­фіку­ва­ти наш біз­нес. Тоді ж бу­ло прий­ня­то рі­шен­ня ін­ве­сту­ва­ти в зов­сім ін­ший сег­мент рин­ку, який був но­вим для Украї­ни, — ри­нок ви­роб­ництва кор­мів для непро­дук­тив­них тва­рин (со­бак і ко­тів). Тоді бу­ла за­кла­де­на пер­ша цегли­на ком­панії “Кор­мо­тех”, яка ста­ла пер­шим віт­чиз­ня­ним ви­роб­ниц­твом кор­мів для со­бак і ко­тів. за­раз цей біз­нес є над­зви­чай­но успіш­ним. В об­ся­гах і роз­мірах йо­го ціл­ком мож­на при­рів­ня­ти до “ен­зи­му”. Та­ким чи­ном, ми ди­вер­си­фіку­ва­ли­ся в сег­мент, що зрос­тає знач­но ін­тен­сив­ні­ше.

— Скіль­ки ін­ве­сту­ва­ли в ньо­го?

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.