“НА­ША МЕТА — ПОБУДУВАТИ ТА­КИЙ БУДИНОК, ЯКИЙ У МАЙ­БУТ­НЬО­МУ ЗМІНИТЬ ЗАГАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО БУДІВНИЦТВА”

Business (Ukraine) - - 100 Перших .проект -

Ка­бі­нет Ар­ту­ра Мхи­та­ря­на більш на­га­дує управ­лінсь­кий пульт кос­міч­но­го ко­раб­ля, ніж ро­бо­че міс­це під­при­єм­ця. Про­сто­ра за­ла, якою мож­на пе­ре­су­ва­ти­ся на гіро­бор­ді, ве­ли­кий ак­варіум з риб­ка­ми, яких мож­на роз­гля­да­ти го­ди­на­ми, ва­за з ба­тон­чи­ка­ми Milky Way, які він лю­бить... Все чіт­ко про­ду­ма­но і ство­ре­но для ком­фор­ту меш­кан­ця цьо­го ка­бі­не­ту.

Та­кий підхід Ар­тур Мхи­та­рян пе­ре­но­сить і на про­ек­ти, які бу­дує. “Ми хо­че­мо, щоб лю­ди, які ку­пу­ють у нас квар­ти­ри, від­чу­ва­ли се­бе мак­си­маль­но ком­форт­но”, — го­во­рить він. В ін­терв’ю БІЗ­НЕ­СУ під­при­є­ме­ць роз­по­вів про ба­чен­ня май­бут­ньо­го рин­ку неру­хо­мо­сті, но­ві про­ек­ти і свої мрії

— Як у вас ви­ник­ла ідея побудувати свій, окре­мий від бать­ківсь­ко­го біз­нес? Як про­хо­ди­ло йо­го ста­нов­лен­ня? Які з пе­ріодів бу­ли для вас важ­ли­ви­ми?

— Під час нав­чан­ня в Ма­я­мі у NOVA Southeastern University на про­гра­мі Executive MBA я от­ри­мав ба­га­то но­вих знань у сфері неру­хо­мо­сті. Відві­ду­вав фіт­нес-клу­би, ре­сто­ра­ни, пля­жі. Я хо­тів ство­ри­ти міс­це, яке об’єд­на­ло б різ­ні спо­со­би жит­тя, серві­си, кон­цеп­ції, які бу­ли в Ма­я­мі. Там у мене на­ро­ди­ла­ся ідея ство­ри­ти в Києві lifestyle-ку­рорт TSARSKY. Я тоді пра­ц­ю­вав в ком­панії “Поз­ня­ки­жил­буд”, яка спе­ціалі­зу­ва­ла­ся ви­ключ­но на жит­ло­вій неру­хо­мо­сті. То­му для ре­алі­за­ції своїх ідей ви­рі­шив ство­ри­ти влас­ну де­ве­ло­персь­ку ком­панію TARYAN Group. Ство­рен­ня TSARSKY ста­ло для мене ви­кли­ком. Кож­ний сан­ти­метр відріз­няв­ся один від од­но­го, то­му в про­цесі ро­бо­ти над про­ек­том ми з ко­ман­дою шу­ка­ли ідеї по всьо­му світу. Ми пла­ну­ва­ли все до дріб­ни­ць: які ідеї впро­ва­ди­мо, як бу­ду­ва­ти­ме­мо, щоб образ жит­тя го­стей був схо­жий з тим, що є у Ма­я­мі, ви­га­ду­ва­ли, як це удос­ко­на­ли­ти і за­сто­су­ва­ти в Києві.

Над про­ек­том ми пра­ц­ю­ва­ли кіль­ка ро­ків, і все кра­ще й ін­но­ва­ційне, що мож­на бу­ло по­ба­чи­ти в різ­них ку­точ­ках світу, об’єд­на­ли під да­хом TSARSKY. — Ви роз­гля­да­ли для се­бе ін­ші на­прям­ки біз­не­су? Чи ба­чи­ли се­бе ви­ключ­но у сфері неру­хо­мо­сті?

— Я не ба­чу се­бе в ін­шо­му міс­ці, мені по­до­баєть­ся те, чим я зай­ма­ю­ся. Я люб­лю цю спра­ву, і у мене доб­ре ви­хо­дить її ро­би­ти. Це був мій сві­до­мий ви­бір — вчи­ти­ся в Київсь­ко­му ін­же­нер­но-будівель­но­му ін­сти­туті, зай­ма­ти­ся будів­ниц­твом.

Але своїй ди­тині я б ре­ко­мен­ду­вав біль­ше зай­ма­ти­ся но­ви­ми тех­но­ло­гія­ми й IT. Щоб ство­рю­ва­ти про­дукт, який мож­на бу­де ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти по всьо­му світу. Ад­же на­віть як­що ми по­бу­дує­мо будинок і він бу­де кра­щим в світі, йо­го по­ба­чать ли­ше жи­телі Украї­ни та її го­сті. Не­ру­хо­мість — річ ма­ло мо­біль­на. Мож­ли­во, за сот­ні ро­ків з’яв­лять­ся літа­ю­чі бу­дин­ки, які, як дро­ни, мож­на бу­де пе­ре­су­ва­ти у будь-яко­му на­прям­ку. Але по­ки цьо­го немає. На­віть як­що го­во­ри­ти про будів­ниц­тво в різ­них краї­нах, то скрізь є свої ню­ан­си з до­звіль­ною до­ку­мен­та­цією, склад­но­сті ре­алі­за­ції хо­ро­шо­го про­дук­ту, то­го ж жит­ло­во­го або спор­тив­но-оздо­ров­чо­го ком­плек­су. В кож­ній країні це но­ва склад­на історія. А як­що у те­бе про­дукт, який ти мо­жеш ство­рю­ва­ти в од­но­му міс­ці, а вжи­ва­ти йо­го мо­жуть всі, у те­бе на­ба­га­то біль­ше по­куп­ців, гро­шей та мож­ли­во­стей от­ри­ма­ти визнан­ня. — Вам не ви­ста­чає мас­штаб­но­сті в рам­ках Украї­ни?

— Мож­на ска­за­ти і так.

— Ви вив­ча­ли ін­ші рин­ки?

— Так, вив­чав і про­до­в­жую вив­ча­ти. Нам ці­каві ін­ші рин­ки. За­раз роз­гля­дає­мо кіль­ка про­по­зи­цій для най­б­лиж­чо­го роз­вит­ку.

— Схід чи Захід?

— Не мо­жу ска­за­ти. За­раз ми вив­чає­мо кіль­ка рин­ків, не знаю, на яко­му зу­пи­нить­ся наш ви­бір, але ін­те­рес у нас є. Од­нак це не озна­чає, що ми зби­рає­мо­ся зу­пи­ни­ти на­шу діяль­ність в Україні. Це мій дім. Я вва­жаю се­бе ки­я­ни­ном. Ми бу­ду­ва­ли, бу­дує­мо і бу­ду­ва­ти­ме­мо в Україні.

— Ви обра­ли для се­бе кон­цеп­ту­аль­ну ні­шу. З чим це бу­ло пов’яза­но і чи за­раз є по­пит на та­ку не­ру­хо­мість?

— Впер­ше ро­зу­мін­ня то­го, що київсь­ка жит­ло­ва не­ру­хо­мість недо­стат­ньо хо­ро­ша, прий­шло, ко­ли я жив у Ма­я­мі. Я зро­зу­мів, що твоє жит­ло не об­ме­жуєть­ся сті­на­ми квар­ти­ри. Рані­ше у нас як бу­ло прий­ня­то? На­при­клад, в те­бе є квар­ти­ра на 15-му по­вер­сі — це твоя фор­те­ця, ін­ше те­бе не ці­ка­вить. Па­рад­ні, міс­ця гро­мадсь­ко­го ко­ри­сту­ван­ня не над­то хви­лю­ва­ли будівель­ни­ків. А в Ма­я­мі ти мо­жеш схо­ди­ти в ре­сто­ран, spa, ба­сейн, під­ня­ти­ся на те­ра­су на да­ху. І все це в твоє­му бу­дин­ку.

От як ми рані­ше ста­ви­ли­ся до ко­мер­цій­ної неру­хо­мо­сті? Бу­ду­ва­ли пер­ші по­вер­хи і ви­став­ля­ли їх на про­даж: хто до­рож­че при­дбає або візь­ме в орен­ду, то­му ми ці при­мі­щен­ня від­дає­мо. Хтось від­кри­вав банк, хтось — ап­те­ку. Ми не під­хо­ди­ли до ко­мер­цій­ної неру­хо­мо­сті кон­цеп­ту­аль­но, не пла­ну­ва­ли, які серві­си мож­на за­без­пе­чи­ти, щоб лю­ди від­чу­ва­ли се­бе ком­форт­но.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.