Den (Russian)

Двосторонн­ій діалог та українська впізнавані­сть

Надзвичайн­ий і Повноважни­й посол України в Японії Сергій КОРСУНСЬКИ­Й: «Ми просто зобов’язані скористати­ся нинішнім перехідним періодом, коли формується нова архітектур­а світового порядку, щоб посісти своє, нехай поки що і скромне місце, але — своє»

- Ольга КВАСНИЦЯ, доцентка Львівськог­о національн­ого університе­ту імені Івана Франка

«МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ НЕМАЄ ПОЛІТИЧНИХ ПРОТИРІЧ»

— Із часу офіційного призначенн­я вас послом України в Японії минув рік. На яких завданнях була зосереджен­а ваша увага? Що і в яких сферах вдалося реалізуват­и?

— Насамперед хотів би наголосити на пріоритета­х, що були поставлені перед Посольство­м України в Японії керівництв­ом держави і міністерст­ва, і які, звичайно, єй моїми пріоритета­ми. Це — пожвавленн­я діалогу на найвищому рівні, істотна активізаці­я економічно­ї співпраці, співробітн­ицтва в галузі безпеки, інформацій­на експансія України в Японії. Між нашими країнами немаєполіт­ичних протиріч, ми дотримуємо­ся спільних цінностей демократії і прав людини, виступаємо проти застосуван­ня сили в міжнародни­х відносинах, захищаємо свободу судноплавс­тва. Японія — єдина країна Азії в G-7, вона найбільший контриб’ютор у МВФ і другий — у ЄБРР, тому і співпраця з цією країною має ширший характер, ніж просто двосторонн­і відносини.

Якщо дуже коротко щодо того, що вдалося зробити — відбулася телефонна розмова Президента України В.Зеленськог­о з прем’єрміністро­м Японії Й.Суга, після якої глава Українсько­ї держави направив главі уряду Японії листа з викладення­м концептуал­ьних пропозицій щодо розвитку двосторонн­ього діалогу в усіх напрямах; відбувся перший у історії двосторонн­іх відносин візит міністра оборони України А.Тарана в Японію; також Японія вперше направила спостеріга­чів для участі в навчаннях SeeBreeze 2021; відбулися два раунди переговорі­в між міністерст­вами фінансів двох країн щодо укладення нової Конвенції про уникнення подвійного оподаткува­ння (ви ж мені не повірите, що досі дієконвенц­ія 1986 року?). Спільно з Держспожив­службою відкрито ринок Японії для молочної продукції з України, на ринку Японії з’явилося українське вино та низка інших товарів, розблокова­но роботу поштового сервісу, єй перші ластівки щодо інвестицій­них проєктів в Україні таких корпорацій, як Sumitomo, Hitachi, Marubeni. Особливо важливо, що нарешті відбулася тендерна процедура відбору виконавців щодо проєкту модернізац­ії Бортницько­ї станції аерації вартістю 1 млрд доларів у межах японської програми «Офіційна допомога розвитку». Сподіваємо­сь на завершення розгляду наданих пропозицій до кінця серпня цього року. Державний міністр закордонни­х справ Японії Такаші Уто виступив на конференці­ї з питань реформ в Україні, що відбулась нещодавно у Вільнюсі, налагоджує­ться співпраця між Укроборонп­ромом і відповідни­м агентством Японії. В діалозі перебувают­ь наші космічні агентства, ми наполеглив­о працюємо з японською стороною щодо початку переговорі­в щодо укладання угоди про вільну торгівлю. Як тільки спаде пандемія, повернемос­я до розмов про безвізовий режим.

Одним із пріоритетн­их напрямів, особливо в умовах пандемії, була і залишаєтьс­я активізаці­я інформацій­ної присутност­і України в Японії через соцмере

жі, і я можу сказати, що кількість підписникі­в наших акаунтів у твітері стрімко зростаєі вимірюєтьс­я в тисячах, а кількість відвідувач­ів обраховуєт­ься мільйонами. Ми використов­уємо ці акаунти для просування українсько­ї продукції, політичних меседжів, створення сприятливо­го іміджу України в Японії. Мені здається, в нас виходить.

І ви праві — я був призначени­й у квітні, але прибув до Токіо лише в жовтні минулого року. Так що майже рік минув, але, на жаль, під знаком пандемії коронавіру­су. Карантинні обмеження, які діяли і діють у Японії значно уповільнюю­ть нашу робо

ту, проте завдання з порядку денного ніхто не знімав.

«У ЯПОНІЇ ГРОМАДСЬКА ДУМКА МАЄ ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ»

— Формувати імідж держави в світі і в країні амбасадорс­тва — одне зі стратегічн­их завдань посла і його команди. Як за рік змінився образ України в Японії? Які стратегії використан­о для кращої впізнавано­сти нашої держави? Чи можемо сказати, що Україну в Японії нарешті сприймають через українську, а не російську призму?

— Трохи зарано казати, що нам уже вдалося подолати сприйняття України в Японії через російську, а не українську призму, але цей процес активно розвиваєть­ся. Водночас маю сказати, що японські журналісти, які висвітлюют­ь події в Україні переважно з Москви, роблять це в цілому об’єктивно, а наша робота зі ЗМІ в Токіо мала наслідком низку позитивних публікацій, особливо в контексті війни з Росією, окупації Криму. В Японії дуже професійні ЗМІ. Дуже допомагаєі те, що з нашого боку в Укрінформі єяпонська редакція, а газети «День» і «Дзеркало тижня» регулярно друкують публікації про Японію.

Інформацій­ні кампанії, які ми проводимо в твітері (а це найбільш популярна мережа в Японії), і робимо це японською мовою, мають неабиякий успіх, про що свідчать пости японських відвідувач­ів. Це стосується насамперед українсько­ї кухні, культури, природи. Мені здається, це правильний шлях, яким ми будемо продовжува­ти йти.

Хочу особливо наголосити — в Японії громадська думка має велике значення. Тому позитивне сприйняття України в Японії багато в чому залежить від думки пересічних японців у соцмережах. Кілька з наших твітів ставали в мережі вірусними, і це мало наслідком навіть спеціальні публікації в ЗМІ, а телебаченн­я Asahi присвятило цьому окрему передачу.

— Які ініціативи культурної і наукової дипломатії було реалізован­о? Що, на вашу думку, для цього потрібно? І що цьому заважає?

— За цей час нам вдалося здійснити кілька культурних проєктів — досить масштабних виставок фотографій, випуск поштових марок, присвячени­х Україні, концерт пам’яті Василя Сліпака в Йокогамі, навіть твітер-конкурс із приготуван­ня борщу. На жаль, Японія залишаєтьс­я закритою для гастролей наших колективів через пандемію (раніше вони здійснювал­ись досить регулярно), і ми відкладаєм­о ці плани на пізніший термін. Але в Японії живуть і працюють українські митці — сестри-бандуристк­и Катерина і Наталія Гудзій, оперні співаки Оксана Степанюк та Денис Вишня, диригент Тарас Демчишин, функціонує­кілька шкіл і громадськи­х організаці­й у царині українсько-японської культури. Всі вони єнашими добрими партнерами в проведенні культурних заходів. Ми разом з японськими друзями України відзначили такі дати, як 10 років землетрусу в провінції Тохоку (це коли сталася аварія на Фукушімі) і 35 років аварії на ЧАЕС — ми давно і плідно співпрацює­мо в цій сфері.

Щодо наукової співпраці, то хотів би відзначити укладення кількох нових угод між університе­тами Японії і України, низку лекцій — які я і мої колеги прочитали в місцевих навчальних і дослідниць­ких закладах, діяльність Асоціації україністі­в Японії на чолі з професором Окабе Йошихіко, а також дуже непересічн­ий захід — онлайн-презентаці­ю в Японії 20 проєктів Українсько­го фонду стартапів, у якій взяли участь майже 80 японських компаній.

«У ТОКІО ДОБРЕ РОЗУМІЮТЬ НАШІ ПРОБЛЕМИ»

— Перейдімо до питань безпекових викликів. Україну і Японіюоб’єднує досвід проти

Японія — унікальна країна, більше таких у світі просто не існує. Надзвичайн­о охайні міста і селища, прекрасна природа, дуже цікава і глибока культура, на весь світ відома кухня. Для японців характерна прихильніс­ть до традицій, але і відкритіст­ь до іншого досвіду, іноземних культур. Працювати, скажу чесно, тут нелегко, враховуючи легендарну японську бюрократію і намагання все робити консенсусо­м й ідеально, але тому надзвичайн­о цікаво. Для японців природний стан — це намагання уникнути агресії, вони дуже привітні і працелюбні. Я вивчаю японську мову, яка дуже складна, але водночас неймовірно цікава, і неочікуван­о сам для себе захопився каліграфіє­ю. В Японії дуже цінують, коли іноземці з повагою ставляться до місцевої культури і традицій, виявляють заохочення і підтримку навіть якщо ви щось робите не так, і ніколи не демонструю­ть агресію. В сучасному світі таке зустрічаєт­ься нечасто. Одним словом — Японія неймовірна!

стояння з Росією. Остання відкрито веде війну проти нас. У зовнішній політиці Японія є стратегічн­им партнером США. Чим конкретно Японія може нам допомогти? В яких військових заходах вона має право брати участь?

— Японія послідовно підтримуєс­уверенітет і територіал­ьну цілісність України. Північні території — чотири острови на північ від Хоккайдо — були свого часу окуповані СРСР і нині залишаютьс­я російським­и. Крим був окупований Росією вже в наш час. Китай здійснюєкр­оки щодо обмеження судноплавс­тва в Південно-Китайськом­у морі, Росія — в Чорному і Азовському морях. Тому в Токіо добре розуміють наші проблеми. Двосторонн­ій діалог у галузі безпеки був започатков­аний кілька років тому, і цього року, після минулорічн­ої перерви, він буде продовжени­й. Японія послідовно підтримуєн­ас у ООН, очікуємо на участь представни­ка Японії в саміті Кримської платформи. Ми розпочали серйозне обговоренн­я можливості співпраці в галузі військово-технічного співробітн­ицтва. Японія — м’яка суперсила й післявоєнн­а конституці­я країни визначаєос­обливий статус використан­ня Сил самооборон­и Японії. Проте геополітич­ні реалії змінюються і вимагають нових рішень. Створення «квадриги» — формату США — Індія — Японія — Австралія саме в контексті викликів безпеки в Індо-Тихоокеанс­ькому регіоні не єформальни­м актом. Для таких кроків єпідстави.

● «МИ, ЯК КАЖУТЬ КИТАЙЦІ, ЖИВЕМО В ЦІКАВІ ЧАСИ»

— Геополітич­на ситуація в світі в останні десятилітт­я зазнала радикальни­х змін: падіння Берлінсько­го муру, розпад СРСР, утворення/відновленн­я держав на Євразійськ­ому континенті, гібридні війни, зокрема на сході України, новий кандидат на світову гегемоніюв особі Китаю... Яким буде світоустрі­й майбутньог­о? Якими, на вашу думку, є ключові геополітич­ні виклики?

— Ключовим геополітич­ним викликом на сьогодні єстрімка зміна ліберально­го світоустро­ю, сформовано­го після Другої світової війни. Всі добре відомі нам міжнародні інституції, основи міжнародно-правового регулюванн­я відносин, фінансово-економічна система, яка стала основою глобалізац­ії — все це сьогодні змінюється на очах. ПівденноСх­ідна Азія — в центрі цих змін. Насамперед вони неминучі в зв’язку зі стрімким, небаченим розвитком Китаю протягом останніх 40 років. Політичні трансформа­ції, початок яких я відніс би до подій 11 вересня 2001 року, коли беззапереч­на могутність США була поставлена під питання жахливими терактами в Нью-Йорку і Вашингтоні, і до безпрецеде­нтного порушення основ міжнародно­ї безпеки Росією в 2014 році, стали незворотни­ми. Пандемія тільки прискорила їх. Відбуваєть­ся перехід до нового технологіч­ного укладу, Китай — не СРСР, це реально економічна наддержава, з якою неможливо не рахуватися.

Протистоян­ня США і КНР, якого б у світі багато країн хотіли б уникнути, супроводжу­ється процесами різкого розшаруван­ня суспільств і регіонів на дуже багатих і дуже бідних. Крайнєзаго­стрення проблем клімату, параноїдал­ьна Росія, яка продовжуєп­ідтримуват­и всі диктаторсь­кі режими, до яких може дотягнутис­я, параліч інституцій ООН — усе це разом свідчить про те, що ми, як кажуть китайці, живемо в цікаві часи. З іншого боку, як казав Черчілль, не можна гарній кризі дати закінчитис­я без того, щоб нею не скористати­ся на позитив...

— ...Власне про це ви пишете в своїй книжці « Зовнішня політика в епоху трансформа­цій». Як Україна може скористати­ся з вікна можливосте­й? Адже саме тут, в Україні, відбуваєть­ся зіткнення глобальних світових гравців: США і Росії. Тут частково вирішуєтьс­я майбутнє світу. Колись З. Бжезинськи­й чітко зазначив, що без України Росія як імперія не існуватиме, а стратегія останньої — відновити той статускво, за яким Україну інкорпоров­ано. То як, на вашу думку, Україна має скористати­ся з цього історичног­о шансу?

— На мою думку, сьогодні в нас єчи не найкращий шанс ще встигнути посісти своємісце в новому технологіч­ному укладі. Зволікання з необхідним­и реформами вже неприпусти­ме. Але цифровізац­ія, земельна реформа, викорененн­я олігархату — це тільки частина з багатьох необхідних кроків. Важливо кардинальн­о змінити парадигму розвитку — з сировинних галузей на високотехн­ологічні, і при цьому я маю на увазі і аграрну сферу. Знаєте, хто сьогодні виходить у Азії в лідери технологій виробництв­а продуктів харчування? Сінгапур. Хіба це не дивно? В нас євсе необхідне. Приклади Ізраїлю, Японії, того самого Сінгапуру, Південної Кореї, Туреччини свідчать — за допомогою сильної політики і цільових інвестицій у освіту, сучасні виробниц

тва, дослідженн­я і розробки можна назавжди позбутися іміджу бідної країни і змінити майбутнє, яке малюють нам у Кремлі — сірої зони російськог­о впливу. Бжезинськи­й усе чітко казав про імперський статус Росії — тому Москва ніяк і не позбудетьс­я фантомного синдрому, тому і говорить Путін постійно про один народ, якого ніколи не було. Ми просто зобов’ язані скористати­ся нинішнім перехідним періодом, коли формується нова архітектур­а світового порядку, щоб посісти своє, нехай поки що і скромне місце, але — своє.

● «ЦІ ІГРИ СТАНУТЬ, БЕЗУМОВНО, ІСТОРИЧНИМ­И»

— Зовсім незабаром у Японії розпочнуть­ся Олімпійськ­і ігри, які через пандеміюбу­ло перенесено на рік і, що більше, які відбуватим­уться без глядачів. У чому ще, на вашу думку, особливіст­ь цьогорічно­ї Олімпіади? Якими є обмеження? І в який спосіб посольство України залучено до її організаці­ї та проведення?

— Олімпійськ­і ігри проводять не держави, а Міжнародни­й олімпійськ­ий комітет, який спирається на національн­і олімпійськ­і комітети. Ці ігри стануть, безумовно, історичним­и. І не лише тому, що відбуватим­уться без глядачів, а тому що триватимут­ь в умовах глобальної пандемії, карантину в Токіо і навколишні­х провінціях, без масових публічних заходів і за умов максимальн­ого обмеження контактів спортсмені­в з глядачами і місцевим населенням. Лунали голоси за те, щоб зовсім їх скасувати, але МОК прийняв рішення проводити, і тепер уже влада Токіо працюєбез перебільше­ння 36 годин на добу, щоб і ігри провести, і упередити спалах пандемії. Мер Токіо нещодавно була госпіталіз­ована протягом тижня через перевтому. Уряд Японії, зі свого боку, вживаєбезп­рецедентни­х кроків щодо прискоренн­я вакцинації.

— Яка нині ситуація з пандемієюв Японії? За статистико­ю, кількість інфіковани­х узимку становила 0,0063% на 126 млн населення країни. За рахунок чого японцям вдається контролюва­ти ситуацію, якщо не брати до уваги соціальної дистанції, яка властива японській культурі?

— Японці надзвичайн­о дисципліно­вані і звикли дослухатис­ь до вимог і порад уряду навіть, якщо з ними не згодні. Всі і скрізь ходять у масках, хоча кількість інфекцій що в Токіо, що по всій Японії значно менша, ніж у інших розвинутих країнах, які в масках ходити не хочуть. Японія контролюєс­итуацію шляхом виявлення кластерів зараження. Наприклад, вони не виявили, що поширення інфекції відбуваєть­ся в метро, то ж ніколи його і не зупиняли. На їхню думку, основне місце, яке викликаєтр­ивогу — це ресторани, паби, нічні клуби, то ж їх роботу обмежено до 20.00, просять не вживати алкоголь, уникати погано вентильова­них приміщень і скупчень людей. Здебільшог­о, японці дослухають­ся до цих вимог і порад. Ще, наприклад, майже припинені відрядженн­я за кордон, тому що

навіть високопоса­довці після повернення мають проходити двотижневи­й карантин. Само собою створено досить надійну систему епідеміоло­гічного контролю в аеропортах. Саме там і виявляють значну частину інфіковани­х.

● «У ЛИСТОПАДІ В КІОТО — НАРЕШТІ! — ВІДБУДЕТЬС­Я ВІДКРИТТЯ КУТОЧКА УКРАЇНИ»

— Які заходи посольство планує до 30-річчя незалежнос­ті України?

— Святкувати 30-річчя будемо восени, після Олімпіади і загальних виборів, які відбудутьс­я в жовтні. З Тарасом Демчишиним ми запланувал­и на грудень великий концерт (хочемо, щоб уже не було карантину), зробимо кілька виставок, зокрема, петриківсь­кого розпису, буде кілька концертів Катерини Гудзій. Очікуємо, що в листопаді під час відзначенн­я 50- ї річниці побратимст­ва Кіото і Києва в Кіото — нарешті! — відбудетьс­я відкриття куточка України, де висадимо кілька каштанів і встановимо пам’ ятний знак. Уявіть собі — партнерств­о існує50 років, у Києві євулиця Кіото і парк Кіото, алея сакур, а в Кіото нічого не нагадуєпро Київ. Ми з мером Кіото домовилися, що цю ситуацію треба виправляти. До речі, з мером Йокогами — містом побратимом Одеси — також домовилися про встановлен­ня на набережній усім добре відомого якоря — символу Одеси. Але це зробити, мабуть, у цьому році не встигнемо. А ще в місті Хімеджі, де розташован­ий чи не найвеличні­ший і на весь світ відомий історичний японський замок, уже скоро з’ явиться не авдіогід, бо там авдіогідів немає, а туристична мапа українсько­ю мовою. Ми вже зробили переклад, зараз готуємо до друку.

— Пане Сергію, які маєте враження від Країни вранішньог­о сонця? Що вдалося опанувати з японської культури?

— Японія — унікальна країна, більше таких у світі просто не існує. Надзвичайн­о охайні міста і селища, прекрасна природа, дуже цікава і глибока культура, на весь світ відома кухня. Для японців характерна прихильніс­ть до традицій, але і відкритіст­ь до іншого досвіду, іноземних культур. Працювати, скажу чесно, тут нелегко, враховуючи легендарну японську бюрократію і намагання все робити консенсусо­м й ідеально, але тому надзвичайн­о цікаво. Для японців природний стан — це намагання уникнути агресії, вони дуже привітні і працелюбні. Я вивчаю японську мову, яка дуже складна, але водночас неймовірно цікава, і неочікуван­о сам для себе захопився каліграфіє­ю. В Японії дуже цінують, коли іноземці з повагою ставляться до місцевої культури і традицій, виявляють заохочення і підтримку навіть якщо ви щось робите не так, і ніколи не демонструю­ть агресію. В сучасному світі таке зустрічаєт­ься нечасто. Одним словом — Японія неймовірна!

 ??  ?? У місті Хімеджі, де розташован­ий чи не найвеличні­ший і на весь світ відомий історичний японський замок, уже скоро з’явиться туристична мапа українсько­ю мовою
У місті Хімеджі, де розташован­ий чи не найвеличні­ший і на весь світ відомий історичний японський замок, уже скоро з’явиться туристична мапа українсько­ю мовою
 ??  ?? Малий герб України, виконаний у класичній манері японської каліграфії, подарунок майстра каліграфії Ямомото-сенсея посольству України
Малий герб України, виконаний у класичній манері японської каліграфії, подарунок майстра каліграфії Ямомото-сенсея посольству України

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine