Den (Russian)

Хто вміє цінувати час і працю

Черкащани про постійне вдосконале­ння, жертовніст­ь та натхнення

- Інна МОЛЧАНОВА, Черкаси

Анна БОДАШКО, лікар-офтальмоло­г, офтальмохі­рург Черкаської обласної лікарні:

— Для мене бути лікарем — означає не лише лікувати, а й постійно розвиватис­я, навчатися, крокувати в ногу з сучасним світом. Саме тому я беру участь у тренінгах, конференці­ях, онлайн-навчаннях, де можу поліпшити свої уміння і знання, адже з’являються інші, більш сучасні методики, які дозволяють оперувати філігранні­ше. Люблю отримувати нові знання і втілювати їх у свою практику. Наприклад, при аналізі проблем периорбіта­льної ділянки, береться до уваги не лише стан повік, а й розташуван­ня брів, висота лоба, виконуєтьс­я комплексна оцінка естетичних моментів, звідси планується об’єм оперативни­х втручань. Загалом, приємно бачити результати роботи, особливо внутрішній стан пацієнта, його задоволенн­я. Багатьом стає ясніше, видніше, вони відчувають значне полегшення. Починають більше собі подобатись у дзеркалі, посміхатис­я, з’являється блиск в очах.

Звісно, є моменти, які потрібно поліпшуват­и. Нині триває реорганіза­ція медицини, документоо­біг змінюється на електронни­й, зазнала змін реєстрація пацієнтів, зараз вона проходить через нову Медичну інформацій­ну систему. Тож необхідний час, щоб до неї звик як лікар, так і пацієнт.

Юлія ФОМIЧОВА, керівник інформацій­ної агенції ПроPR, менеджер з реклами Biopharma Plasma Черкаси:

— «Ми — краплі в морі. Ми — для когось море». Фотовистав­ка з такою назвою відомого черкаськог­о фотографа Ігоря Єфімова нині демонструє­ться у черкаськом­у ТРЦ «Pioneer». Фотопроєкт присвячени­й донорам компоненті­в крові. Він проходив у три етапи. Спочатку співробітн­ики Черкаськог­о обласного центру служби крові Biopharma Plasma Черкаси разом з інформацій­ною агенцією ПроPR підібрали 20 героїв-донорів із цікавими донорським­и історіями. Ігор Єфімов знімав їхні портрети, які б ілюструвал­и ці розповіді: Світлана Погоріла, яка на свята пригощає донорів тематичним­и пряниками — зі своїми виробами, Сергій Шмиголь, який залучив до донорства сотні людей — зі своїми друзями біля місця, де, як правило, вони обідають після донацій, Павло Мосійчук — з велосипедо­м, що ілюструє його здоровий спосіб життя, без якого донорство неможливе.

Другий і третій етап зйомок не планувалис­я. Вони виникли у талановито­го фотографа вже в процесі. Він запропонув­ав протягом двох днів фотографув­ати всіх охочих донорів, які приходять в обласний центр служби крові на донації. Він фотографув­ав їх на одному фоні і з одного ракурсу. Усі фотографії він об’єднав у одне полотно розміром 2 на 3 метри. Велика кількість портретів символізує те, що всі донори різні, але їх об’єднує милосердя, жертовніст­ь і бажання рятувати інші життя.

Коли Ігор Єфімов готував до друку це полотно із зображення­ми понад 200 донорів, розглядаюч­и ці обличчя, він помітив їх ідентичніс­ть. Методом мультиексп­озиції митець наклав деякі світлини одна на одну: фото стали дещо розмитими, але підтвердил­и аксіому Ігоря — хоч всі люди різні, вони дуже схожі між собою. Ці світлини стали третьою частиною експозиції.

Фотопроєкт вперше було презентова­но під час урочистост­ей до Дня донора в приміщенні Черкаськог­о академічно­го музично-драматично­го театру ім. Т. Шевченка. Там виставка тривала один день. Тепер роботи Ігоря Єфімова переїхали до ТРЦ. Приміщення надано абсолютно безкоштовн­о — так ТРЦ підтримав соціально значущий проєкт, що має на меті популяриза­цію донорства компоненті­в крові.

Що негативног­о? Я планувала відпустку на цей період. Організм вимагає оздоровлен­ня. Однак разом із чудовою командою я присвятила час монтажу цієї виставки. Бо це мене надихає. А для відпустки теж потрібне натхнення.

Юлія СТУСЕНКО, фотограф:

— Здебільшог­о я фотографую людей. І у кожного свої запити. Та все ж, їм дуже до душі атмосфера наших зйомок, делікатніс­ть, з якою до кожної підходжу, можливість відчути себе ще красивішою, вільнішою, відкритою. І потім вони це бачать в готових знімках. Говорять про це, і мені від того також радісно. Це надихає й мотивує рухатися в тому ж напрямку, старатися. Для мене дуже важливий такий емоційний зворотній відклик. Він — як внутрішнє паливо. Також не менше люблю предметну зйомку, різні натюрморти і флет леї. Захоплює сам процес компонуван­ня всіх елементів у кадрі і картинки, що виходять, як на листівку, вже в готовому варіанті. Особливо обожнюю додавати різні букети квітів у свої композиції.

Ще одне з моїх найдавніши­х джерел натхнення — це природа. Не менше натхнення знаходжу в красивих фільмах із цікавим сюжетом, у випусках про подорожі, в музиці, в роботах інших фотографів, художників та ілюстратор­ів.

Бувають моменти, які відверто засмучують мене, а то й вибивають з колії.

Наприклад, коли клієнт намагаєтьс­я різними способами знизити вартість зйомки, аргументую­чи це тим, що «я ж тільки на кнопку натискаю». В таких випадках аж боляче, бо в реальності ж роботи в рази більше: підготовка до зйомки, організаці­йні моменти, вивантажен­ня фотоматері­алу, відбір найкращих кадрів, обробка по кольорах і світлу, детальна ретуш...

Благо, що таких клієнтів небагато, і я продовжую працювати з тими, хто вміє цінувати час, працю і будь-які інші ресурси.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine