Тя­глість дер­жа­во­тво­ре­н­ня: від ілю­зій до ре­а­лій

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Ми­ко­ла ШКУРКО Ні­жин

Ві­дгук на ста­т­тю Пе­тра КРАЛЮКА «Не УНР єди­ною, або Від яко­го спад­ку ми НЕ від­мов­ля­є­мо­ся» («День» № 3-4 від 12 сі­чня 2018 ро­ку)

Є в екс­по­зи­ції Ні­жин­сько­го кра­є­знав­чо­го му­зею при­кме­тна про­га­ли­на. Від­ти­нок ча­су десь у 100—150 ро­ків, від па­ді­н­ня Ки­їв­ської Ру­сі й до по­ши­ре­н­ня на на­ші зем­лі во­ло­дінь Ве­ли­ко­го Кня­зів­ства Ли­тов­сько­го, ні­як не ви­сві­тле­но. На то є об’ єктив­на об­ста­ви­на. Дер­жав­но­сті в той пе­рі­од тут не бу­ло.

Але до­во­ди­ться сти­ка­ти­ся з суб’єктив­ни­ми чин­ни­ка­ми, ко­ли ігно­ру­є­ться пев­ний пе­рі­од ре­аль­ної дер­жав­но­сті.

За ча­сів УРСР з іде­о­ло­гі­чних мо­ти­вів за­пе­ре­чу­ва­ли­ся УНР та Укра­їн­ська дер­жа­ва. Ни­ні де­які ви­со­ко­по­са­дов­ці та ві­до­мі істо­ри­ки так са­мо не зва­жа­ють на пе­рі­од УРСР чи « не по­мі­ча­ють » Ге­тьма­нат. Та­ка ілю­зор­на по­зи­ція, ре­а­лі­зо­ва­на в дер­жав­ній політиці, при­зво­дить до втрат не мен­ших, ніж мон­голь­ське спу­сто­ше­н­ня. На­віть та­ка, зда­ва­ло­ся б, дрі­бни­ця, як за­пе­ре­че­н­ня на офі­цій­но­му рів­ні си­ньо- жов­то­го пра­по­ра, під яким йшли в бій за са­мо­стій­ну Укра­ї­ну на кру­тян­сько­му по­лі, сим­пто­ма­ти­чна що­до жи­ву­чо­сті іде­о­ло­гем.

1991 ро­ку Укра­ї­на, від­мо­вив­шись від успад­ку­ва­н­ня пра­ва на спад­щи­ну СРСР, втра­ти­ла від­ра­зу не тіль­ки ко­ло­саль­ні ма­те­рі­аль­ні ре­сур­си та пер­спе­кти­ву по­вер­не­н­ня цін­но­стей, а на­віть га­ран­тію без­пе­ко­во­го май­бу­т­тя. Це ста­ло оче­ви­дним че­рез 23 ро­ки з втра­тою Кри­му й ча­сти­ни схо­ду від агре­сії Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції, адже дер­жа­во­твор­чий ре­а­лізм у то­му й по­ля­гає, щоб пе­ред­ба­ча­ти. А на­ле­жа­ло б то­ді ще й роз­ро­би­ти « до­ро­жню кар­ту » для транс­фор­ма­ції Ра­дян­ської Укра­ї­ни в Укра­їн­ську Со­бор­ну Са­мо­стій­ну Дер­жа­ву. Як тут не вка­за­ти на Брек­зит — взір­це­вий при­клад « роз­лу­че­н­ня » кра­їн три­ва­лі­стю у два ро­ки.

Ігно­ру­ю­чи Ге­тьма­нат Пав­ла Ско­ро­пад­сько­го, 100-річ­чя яко­го від­зна­ча­є­мо цьо­го­річ, су­ча­сна істо­ри­чна на­у­ка не змо­же ви­зна­ти за факт те, що той, хто по­ва­лив Укра­їн­ську дер­жа­ву, фа­кти­чно лі­кві­ду­вав і ЗУНР, а по­тім за­на­па­стив УНР, з чо­го на­ле­жить зро­би­ти ви­снов­ки.

Аби не по­ши­рю­ва­ла­ся та­ка де­стру­кція в цей час, усім нам, хто вша­но­вує 100-річ­чя зви­тя­ги під Кру­та­ми, слід пам’ята­ти про тя­глість на­шо­го дер­жа­во­тво­ре­н­ня без огля­ду на фор­му її реалізації.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.