По­бі­чні ефе­кти під­ня­т­тя облі­ко­вої став­ки

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

По­лі­ти­ка «до­ро­гих гро­шей» ще біль­ше по­си­лить ва­лю­тний го­лод, який вже руй­нує укра­їн­ську про­ми­сло­вість

З26 сі­чня рі­вень облі­ко­вої став­ки в Укра­ї­ні рі­ше­н­ня­мНа­ціо­наль­но­го бан­ку під­ви­ще­но з 14,5 до 16% рі­чних (15 гру­дня ми­ну­ло­го ро­ку він вже під­ви­щу­вав її, але ли­ше на 0,5%). Цю не ду­же при­єм­ну но­ви­ну по­ві­до­мив жур­на­лі­стам по­ки що в.о. го­ло­ви НБУ Яків Смо­лій, про яко­го біль­шість екс­пер­тів ка­жуть, що він про­во­ди­ти­ме спад­ко­єм­ну що­до по­пе­ре­дньо­го ке­рів­ни­ка НБУ по­лі­ти­ку.

СМІЛИВИЙ КАН­ДИ­ДАТ

При­мі­тно, що Смо­лій, пев­но, не бо­ї­ться по­ді­ли­ти до­лю ста­ро­дав­ніх гін­ців, які при­бу­ва­ли з по­га­ни­ми но­ви­на­ми. Тим па­че, що рі­ше­н­ня про йо­го при­зна­че­н­ня пов­но­прав­ним­го­ло­вою Нац­бан­ку ще не ухва­ле­но. Але він, схо­же, не має жо­дних сум­ні­вів що­до по­зи­тив­них для ньо­го ре­зуль­та­тів го­ло­су­ва­н­ня в Ра­ді. Ба біль­ше, йде до пар­ла­мен­ту з від­кри­тим за­бра­ло­мі одра­зу ж за­яв­ляє про по­си­ле­н­ня мо­не­тар­ної по­лі­ти­ки, яке, на йо­го дум­ку, спри­я­ти­ме зни­жен­ню спо­жив­чої ін­фля­ції.

І одра­зу ж ви­ни­кає за­пи­та­н­ня: звід­ки в та­ко­му разі уряд і НБУ ві­зьмуть гро­ші, аби ви­пла­ти­ти в 2018—2020 ро­ках ли­ше за зов­ні­шні­ми бор­га­ми по­над $16 мі­льяр­дів? Чи бу­де для цьо­го до­сить ко­штів, отри­ма­них, як про­гно­зує НБУ, в ре­зуль­та­ті зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки 2018 ро­ку на 3,4%, а в 2019-го — на 2,9%? Від­по­відь оче­ви­дна. І не ви­пад­ко­во Смо­лій за­зна­чає, що для збе­ре­же­н­ня ма­кро­фі­нан­со­вої ста­біль­но­сті кри­ти­чно ва­жли­ви­мє про­дов­же­н­ня спів­пра­ці з Мі­жна­ро­дним­ва­лю­тним­фон­до­му рам­ках не ли­ше по­то­чної, а й но­вої про­гра­ми. Нац­банк че­кає цьо­го­річ близь­ко $2 мі­льяр­дів тран­шу МВФ. Чи ви­ру­чить ця су­ма кра­ї­ну та її еко­но­мі­ку, що зро­стає та­ки­ми низь­ки­ми тем­па­ми?

«Я спо­ді­вав­ся, що НБУ не чі­па­ти­ме став­ки до го­ло­су­ва­н­ня за Яко­ва Смо­лія у Вер­хов­ній Ра­ді, аби не дра­ту­ва­ти ко­а­лі­цію, або під­ви­щить на 0,5%, по­ка­зав­ши рин­ко­ві на­пря­мок дій. Але ми ста­ли свід­ка­ми смі­ли­во­го, за­кон­но­го і ло­гі­чно об­ґрун­то­ва­но­го рі­ше­н­ня», — ка­же член укра­їн­сько­го то­ва­ри­ства фі­нан­со­вих ана­лі­ти­ків Ві­та­лій Ша­пран. Це свід­чить, вва­жає він, що між НБУ та уря­дом існує при­хо­ва­ний кон­флікт.

ГРА НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ

Що­прав­да, в по­ві­дом­лен­ні НБУ, яке з’яви­ло­ся то­го ж дня, на­го­ло­шу­є­ться, що окрім$2 мі­льяр­дів від МВФ, уряд спо­ді­ва­є­ться цьо­го­річ на кре­ди­ти від ЄС і Все­сві­тньо­го бан­ку, що дасть змо­гу до­ве­сти між­на­ро­дні ре­зер­ви кра­ї­ни до $20,5 мі­льяр­да до кін­ця 2018 ро­ку (3,7 мі­ся­ця по­кри­т­тя ім­пор­ту). Са­ме по со­бі та­ке зро­ста­н­ня ре­зер­вів мо­жна бу­ло б вва­жа­ти не­по­га­ним, осо­бли­во в то­му вра­зі, як­би це за­без­пе­чу­ва­ло­ся не кре­ди­та­ми, а зро­ста­н­ням еко­но­мі­ки, про­фі­ци­том­зов­ні­шньої тор­гів­лі й дер­жав­но­го бю­дже­ту. Але у НБУ не при­хо­ву­ють, що у 2019—2020 ро­ках че­рез пі­ко­ві ви­пла­ти за зов­ні­шнім­дер­жав­ним­бор­гом­пе­ре­дба­ча­є­ться фор­му­ва­н­ня де­фі­ци­ту зве­де­но­го пла­ті­жно­го ба­лан­су і ско­ро­че­н­ня між­на­ро­дних ре­зер­вів.

У НБУ ра­ні­ше по­кла­да­ли ве­ли­кі на­дії на ска­су­ва­н­ня обме­жень на ва­лю­тно­му рин­ку, які стри­му­ють при­плив іно­зем­них ін­ве­сти­цій. І Смо­лій за­яв­ляє про те, що вже роз­ро­бле­но і най­ближ­чим­ча­сомв­но­си­тим еться до пар­ла­мен­ту як прі­о­ри­те­тний за­кон про ва­лю­ту, спря­мо­ва­ний на ва­лю­тну лі­бе­ра­лі­за­цію. Чи вда­сться пі­сля ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­ну зна­хо­ди­ти по­трі­бний ба­ланс між пра­гне­н­ням за­без­пе­чи­ти від­но­сно низь­ку і ста­біль­ну ін­фля­цію і впли­вом­ска­су­ва­н­ня ва­лю­тних обме­жень на зро­ста­н­ня ВВП?

За­сту­пник го­ло­ви прав­лі­н­ня бан­ку «Кре­дит Дні­про» Сер­гій Вол­ков вва­жає, що рі­ше­н­ня НБУ про під­ви­ще­н­ня став­ки на 1,5% від­обра­жає не ли­ше існу­ю­чі та май­бу­тні ін­фля­цій­ні ри­зи­ки. На йо­го дум­ку, це не ли­ше подаль­ше під­ви­ще­н­ня со­ці­аль­них ви­плат і зро­ста­н­ня зар­плат у при­ва­тно­му се­кто­рі в ре­зуль­та­ті кон­ку­рен­ції за ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­ну ро­бо­чу си­лу, але й ри­зи­ки при­пи­не­н­ня спів­пра­ці з МВФ. «Нац­банк зі­грав на випередження, тим­па­че, що на­сту­пний пе­ре­гляд облі­ко­вої став­ки від­бу­де­ться на­ве­сні, ко­ли вже бу­де чі­ткість що­до подаль­шої до­лі тран­шу МВФ», — до­дав екс­перт.

ТЯГАР ДЕ­ФІ­ЦИ­ТУ

Го­лов­ний еко­но­міст Аль­фа-бан­ку Укра­ї­на і Укр­соц­бан­ку Оле­ксій Блі­нов, вва­жає, що різ­ким­по­си­ле­н­ням­став­ки цен­тро­банк ре­а­гує на ри­зи­ки, пов’яза­ні з бю­дже­тною по­лі­ти­кою та ва­лю­тним­рин­ком . Він пе­ре­ко­на­ний, що вар­тість но­вих грив­не­вих за­по­зи­чень для дер­жа­ви зро­сте вмить і збіль­ше­н­ня бю­дже­тно­го де­фі­ци­ту ста­не об­тя­жли­ві­шим.

На дум­ку екс­пер­та, НБУ мо­же по­вер­ну­ти­ся до пра­кти­ки зни­же­н­ня про­цен­тної став­ки ли­ше на­ве­сні, про­те го­лов­ною умо­вою цьо­го є спів­пра­ця з МВФ. В ін­шо­му разі ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­му­ться но­ві ва­лю­тні та ін­фля­цій­ні ри­зи­ки, на які цен­тро­бан­ку до­ве­де­ться ре­а­гу­ва­ти збе­ре­же­н­ням ду­же жорс­ткої мо­не­тар­ної по­лі­ти­ки.

Пер­ший і більш ніж рі­шу­чий крок Смо­лія пі­сля ви­су­не­н­ня йо­го кан­ди­да­ту­ри на по­са­ду го­ло­ви Нац­бан­ку під­твер­див, що на­да­лі у ньо­го мо­жуть ви­ни­кну­ти сер­йо­зні ро­збі­жно­сті з Ра­дою Нац­бан­ку. «Спро­ба НБУ стри­ма­ти ін­фля­цію шля­хом­чер­го­во­го під­ви­ще­н­ня облі­ко­вої став­ки, — На­пи­сав на сво­їй сто­рін­ці у «Фейс­бу­цы» го­ло­ва Ра­ди Нац­бан­ку Бо­г­дан Да­ни­ли­шин, — мо­же при­зве­сти до ком­пле­ксу не­га­тив­них на­слід­ків, се­ред яких най­більш зна­чу­щі: упо­віль­не­н­ня зро­ста­н­ня ВВП че­рез зни­же­н­ня по­пи­ту на кре­ди­ти під­при­єм­ства­ми ре­аль­но­го се­кто­ра, а та­кож зро­ста­н­ня спо­жив­чих цін че­рез транс­ля­ції під­ви­ще­н­ня про­цен­тних ви­трат що­до кре­ди­тів в опто­ві та роз­дрі­бні ці­ни».

Екс-мі­ністр еко­но­мі­ки Укра­ї­ни Ай­ва­рас Абро­ма­ві­чус та­кож вва­жає, що під­ви­ще­н­ня облі­ко­вої став­ки зу­мов­ле­не по­тре­бою при­галь­му­ва­ти ін­фля­цію, яка ви­йшла за ме­жі про­гно­зо­ва­них по­ка­зни­ків. Але при цьо­му він під­твер­див «Дню», що та­кий захід мо­же не­га­тив­но по­зна­чи­ти­ся на тем­пах зро­ста­н­ня укра­їн­ської еко­но­мі­ки, оскіль­ки зни­зи­ться по­пит під­при­ємств ре­аль­но­го се­кто­ра на бан­ків­ські кре­ди­ти. Але при цьо­му він по­ді­лив­ся з «Днем» та­кож і гар­ною но­ви­ною. За йо­го сло­ва­ми, бан­ки з іно­зем­ним ка­пі­та­лом, що є ни­ні в Укра­ї­ні, істо­тно зни­зи­ли (до 5—6%) став­ки кре­ди­ту­ва­н­ня для під­при­ємств аграр­но­го се­кто­ра.

ЖЕРТВА ЗРО­СТА­Н­НЯМ

Тро­хи іна­кше ди­ви­ться на си­ту­а­цію ке­ру­ю­чий пар­тнер Сapital Times Ерік На­йман. У роз­мо­ві з «Днем» він за­зна­чив, що рі­ше­н­ня Нац­бан­ку різ­ко під­ви­щи­ти облі­ко­ву став­ку рад­ше та­кти­чне, ніж стра­те­гі­чне, оскіль­ки спря­мо­ва­не ви­клю­чно на за­бо­ро­ну ін­фля­ції, але ігно­рує зав­да­н­ня під­ви­ще­н­ня ВВП. За йо­го сло­ва­ми, за­раз укра­їн­ська еко­но­мі­ка пра­цює зде­біль­шо­го на об­слу­го­ву­ва­н­ня (спла­ту від­со­тків) між­на­ро­дних кре­ди­тів, а для то­го, щоб по­вер­та­ти ті­ло кре­ди­тів, що на­ле­жить зро­би­ти в 2018—2020 ро­ках, ни­ні­шніх тем­пів роз­ви­тку еко­но­мі­ки аб­со­лю­тно не­до­ста­тньо. Сьо­го­дні, про­вів­ши по­трі­бні ре­фор­ми, мо­жна бу­де отри­ма­ти чер­го­ві тран­ші МВФ. Але цьо­го за­ма­ло, на­го­ло­шує еко­но­міст. По­трі­бно до­ма­га­ти­ся зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки. От­же, ни­ні­шнє різ­ке під­ви­ще­н­ня облі­ко­вої став­ки — це, на дум­ку екс­пер­та, по­мил­ка. Він по­го­джу­є­ться, що в да­но­му разі Нац­банк діє як по­же­жна ко­ман­да.

Ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Між­на­ро­дно­го фон­ду Блей­зе­ра в Укра­ї­ні Олег Устен­ко оха­ра­кте­ри­зу­вав ни­ні­шнє під­ви­ще­н­ня облі­ко­вої став­ки як жер­тву еко­но­мі­чним зро­ста­н­ням. Але при цьо­му за­зна­чив, що в ньо­го від­но­сно си­ту­а­ції, що скла­да­є­ться, змі­ша­ні від­чу­т­тя. У ци­ві­лі­зо­ва­ній кра­ї­ні, за йо­го сло­ва­ми, за та­ких умов бу­ло б до­сить під­ви­щи­ти став­ку на один про­цен­тний пункт, ма­кси­мум на п’ять. І там­це ви­пра­ви­ло б еко­но­мі­чний ланд­шафт і стри­ма­ло б ін­фля­цію. А да­лі мо­жна бу­ло б на­ро­щу­ва­ти еко­но­мі­ку, тим па­че, що сві­то­ві ці­ни за­раз для Укра­ї­ни спри­я­тли­ві.

Але в нас, по­го­джу­є­ться екс­перт з ді­я­ми Нац­бан­ку, це (мі­ні­маль­не під­ви­ще­н­ня став­ки) не спра­цю­ва­ло б. Що за­ли­ша­є­ться ро­би­ти, аби не за­на­па­сти­ти еко­но­мі­ку оста­то­чно, адже, на дум­ку Устен­ка, в Нац­бан­ку не­має ін­шо­го ви­хо­ду, окрім­про­дов­же­н­ня жорс­тко­го кур­су? На дум­ку екс­пер­та, за­раз в Укра­ї­ни один шлях: за­без­пе­чи­ти вер­хо­вен­ство пра­ва і по­до­ла­ти ко­ру­пцію. У ре­зуль­та­ті мо­жна роз­ра­хо­ву­ва­ти на при­плив іно­зем­них ін­ве­сти­цій і при­ско­ре­н­ня тем­пів зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки, для якої ни­ні­шні і на­віть ті, що пла­ну­ю­ться за­раз, тем­пи за­кла­да­ють подаль­ше від­ста­ва­н­ня. «Адже ми жи­ве­мо в кра­ї­ні, де рі­вень зар­пла­ти дру­гий зни­зу в Єв­ро­пі», — під­су­му­вав свій коментар «Дню» Устен­ко.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.