Лі­то не­вдо­во­ле­н­ня

Чо­му під вла­дою Сі Цзі­ньпі­на Ки­тай стає гі­ган­том на гли­ня­них но­гах

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Мінь­сінь ПЕЙ

Упо­лі­ти­ки є по­га­на зви­чка ди­ву­ва­ти нас, осо­бли­во в та­ких кра­ї­нах, як Ки­тай, де про­зо­ро­сті ма­ло, а ін­триг ба­га­то. П’ять мі­ся­ців то­му го­ло­ва Сі Цзі­ньпін при­го­лом­шив сво­їх спів­ві­тчи­зни­ків, ска­су­вав­ши обме­же­н­ня тер­мі­ну пре­зи­дент­ської вла­ди і си­гна­лі­зу­вав­ши про на­мір за­ли­ша­ти­ся на сво­їй по­са­ді все жи­т­тя. Утім, ре­аль­ний сюр­приз очі­ку­вав нас да­лі.

Ко­ли Сі ро­бив свою за­яву, вва­жа­ло­ся, що йо­го па­ну­ва­н­ня все­ре­ди­ні ки­тай­ської одно­пар­тій­ної дер­жа­ви фа­кти­чно аб­со­лю­тне, а от­же, йо­го вла­да ні за яких об­ста­вин не під­да­ва­ти­ме­ться на­пад­кам. Але те­пер у Сі на­ста­ло най­гір­ше лі­то з мо­мен­ту при­хо­ду до вла­ди в ли­сто­па­ді 2012 ро­ку: без­пе­рерв­ний по­тік по­га­них но­вин ви­кли­кає у ба­га­тьох ки­тай­ців, а осо­бли­во у ки­тай­ської елі­ти, від­чу­т­тя роз­ча­ру­ва­н­ня, за­не­по­ко­є­н­ня, гні­ву, без­по­ра­дно­сті й не­вдо­во­ле­н­ня що­до сво­го де­да­лі мо­гу­тні­шо­го лі­де­ра.

Остан­ньою в цій чер­зі по­га­них но­вин ста­ла звіс­тка, що з’ яви­ла­ся на­при­кін­ці ли­пня, про ви­кри­т­тя дер­жав­ни­ми слід­чи­ми фар­ма­цев­ти­чної ком­па­нії, що ви­ро­бля­ла ва­кци­ни від ди­фте­рії, прав­ця й ко­шлю­ку, що не від­по­від­а­ли стан­дар­там, а та­кож фаль­си­фі­ку­ва­ла ін­фор­ма­цію про свою ва­кци­ну від ска­зу. Со­тні ти­сяч ки­тай­ських ді­тей по всій кра­ї­ні бу­ли ще­пле­ні де­фе­ктни­ми ва­кци­на­ми.

Так, у Ки­таї й ра­ні­ше тра­пля­ло­ся ба­га­то схо­жих скан­да­лів (зі­псо­ва­не ди­тя­че хар­чу­ва­н­ня, за­ра­же­ний лі­кар­ський пре­па­рат ге­па­рин для роз­рі­дже­н­ня кро­ві то­що), ко­ли не­на­си­тні бі­зне­сме­ни й ко­рум­по­ва­ні чи­нов­ни­ки при­тя­гу­ва­ли­ся до від­по­від­аль­но­сті. Але Сі вклав зна­чний по­лі­ти­чний ка­пі­тал у ви­ко­рі­ню­ва­н­ня ко­ру­пції й по­си­ле­н­ня кон­тро­лю. І той факт, що при­ва­тна ком­па­нія з ши­ро­ки­ми по­лі­ти­чни­ми зв’яз­ка­ми ви­яви­ла­ся в цен­трі скан­да­лу з ва­кци­на­ми, став не­при­єм­ним до­ка­зом не та­кої вже й ви­со­кою, як ствер­джу­ва­ло­ся, ефе­ктив­но­сті ан­ти­ко­ру­пцій­ної кам­па­нії, що про­во­ди­ться звер­ху Сі Цзі­ньпі­ном. У кон­со­лі­да­ції вла­ди в ру­ках Сі з’явив­ся не­пе­ре­дба­че­ний на­слі­док: те­пер він не­се від­по­від­аль­ність за цей скан­дал, при­найм­ні в очах ки­тай­сько­го су­спіль­ства.

Утім, не­вдо­во­ле­н­ня Сі по­ча­ла­ся ще до істо­рії з ва­кци­на­ми. Зро­ста­ю­чі по­бо­ю­ва­н­ня ви­кли­кає по­сту­по­ве ство­ре­н­ня куль­ту осо­би. Остан­ні­ми мі­ся­ця­ми при­бі­чни­ки Сі не шко­ду­ють зу­силь на цьо­му на­пря­мі. По­ки­ну­те се­ло, де Сі про­вів сім ро­ків, бу­ду­чи се­ля­ни­ном під час Куль­тур­ної ре­во­лю­ції, те­пер ре­кла­му­є­ться як дже­ре­ло «ве­ли­ко­го зна­н­ня» й пе­ре­тво­ри­ло­ся на ду­же по­пу­ляр­не ту­ри­сти­чне мі­сце. Ча­сти­ні на­се­ле­н­ня все це ду­же на­га­дує про ква­зі­бо­же­ствен­ний ста­тус, який на­да­вав­ся Мао Цзе­ду­ну і ре­зуль­та­том яко­го під час « Ве­ли­ко­го стриб­ка впе­ред » і «Куль­тур­ної ре­во­лю­ції» ста­ли міль­йо­ни смер­тей і май­же пов­не руй­ну­ва­н­ня ки­тай­ської еко­но­мі­ки.

І дій­сно, ни­ні­шні еко­но­мі­чні но­ви­ни в Ки­таї по­хму­рі, по­чи­на­ю­чи з то­го, що цьо­го ро­ку ці­ни на акції впа­ли на 14%. Три ро­ки то­му — теж влі­тку — на тлі різ­ко­го па­ді­н­ня ко­ти­ру­вань Сі на­ка­зав дер­жав­ним ком­па­ні­ям ку­пу­ва­ти акції, щоб під­три­ма­ти фон­до­вий ри­нок. Про­те, щой­но ці при­му­со­ві по­ку­пки при­пи­ни­ли­ся, по­чав­ся но­вий рин­ко­вий спад, при­чо­му те­пер в умо­вах ви­сна­же­н­ня ва­лю­тних ре­зер­вів. Цьо­го ра­зу Сі не став по­вто­рю­ва­ти де­мон­стра­цію сво­єї еко­но­мі­чної без­гра­мо­тно­сті, але що бу­де да­лі з фон­до­вим рин­ком Ки­таю — як і ра­ні­ше від­кри­те пи­та­н­ня.

Є й ін­ші по­га­ні еко­но­мі­чні но­ви­ни. Юань ся­гнув 13-мі­ся­чно­го мі­ні­му­му. Тем­пи зро­ста­н­ня ВВП, зда­є­ться, мо­жуть до­сяг­ти 2018 ро­ку ці­льо­во­го рів­ня 6,5%, але в еко­но­мі­ці спо­сте­рі­га­ю­ться озна­ки осла­бле­н­ня. Ін­ве­сти­ції, про­да­жі не­ру­хо­мо­сті, при­ва­тне спо­жи­ва­н­ня — скрізь від­бу­ва­є­ться упо­віль­не­н­ня, що зму­шує уряд згор­та­ти зу­си­л­ля що­до зни­же­н­ня рів­ня за­кре­ди­то­ва­но­сті і ви­ді­ля­ти до­да­тко­ві ко­шти на під­трим­ку тем­пів зро­ста­н­ня.

Утім, най­гір­ша еко­но­мі­чна по­дія — це роз­гор­та­н­ня тор­го­вель­ної вій­ни з США. Її еко­но­мі­чні на­слід­ки ще на­ле­жить від­чу­ти, але, най­імо­вір­ні­ше, кон­флікт че­рез тор­гів­лю, роз­по­ча­тий пре­зи­ден­том США До­наль­дом Трам­пом, ста­не най­су­во­рі­шим ви­про­бу­ва­н­ням з усіх, з яки­ми Сі сти­кав­ся до­сі. При­чи­ни цьо­го тя­гну­ться на­ба­га­то да­лі за еко­но­мі­ку.

По­ча­ти з то­го, що Сі роз­ви­ває ідею «ки­тай­ської мрії», що пе­ред­ба­чає ві­дро­дже­н­ня кра­ї­ни як сві­то­вої дер­жа­ви. Але Ки­тай за­ли­ша­є­ться гли­бо­ко за­ле­жним від аме­ри­кан­ських рин­ків і те­хно­ло­гій, і тор­го­вель­на вій­на це на­о­чно де­мон­струє. Під вла­дою Сі Цзі­ньпі­на Ки­тай ви­явив­ся не онов­ле­ним ге­ге­мо­ном, го­то­вим змі­ни­ти сві­то­ву еко­но­мі­ку, а гі­ган­том на гли­ня­них но­гах.

І тут важ­ко пе­ре­біль­ши­ти гео­стра­те­гі­чні на­слід­ки. За 40 ро­ків, від­то­ді як Ден Ся­о­пін по­чав ви­во­ди­ти Ки­тай з тем­ної епо­хи ма­о­ї­зму, кра­ї­на до­ся­гла без­пре­це­ден­тно­го

зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки й успі­хів у роз­ви­тку. Але цей про­грес був би не­мо­жли­вим (або при­найм­ні він був би зна­чно по­віль­ні­шим), як­би не ки­тай­ська по­лі­ти­ка під­трим­ки від­но­син спів­пра­ці з США. Сі Цзі­ньпін ра­ди­каль­но змі­нив цю по­лі­ти­ку під час сво­го прав­лі­н­ня, зокре­ма ді­ю­чи де­да­лі агре­сив­ні­ше в Пів­ден­но-Ки­тай­сько­му мо­рі.

Усі ці по­дії вка­зу­ють на про­стий ви­сно­вок: Ки­тай йде в не­пра­виль­но­му на­прям­ку. І це не за­ли­ши­ло­ся не­по­мі­че­ним ки­тай­ською елі­тою, чиє роз­ча­ру­ва­н­ня від­чу­тне (й во­но зро­стає).

Втім, не­зва­жа­ю­чи на чу­тки про не­га­тив­не став­ле­н­ня до вла­ди Сі з бо­ку ко­ли­шніх лі­де­рів кра­ї­ни, що ви­йшли на пен­сію, він на­вряд чи бу­де по­ва­ле­ний. Сі Цзі­ньпін збе­рі­гає твер­дий кон­троль над апа­ра­том без­пе­ки ки­тай­ської одно­пар­тій­ної дер­жа­ви та над ар­мі­єю. Крім то­го, у ньо­го не­має су­пер­ни­ків, які ма­ють хо­ро­брість або вплив і зда­тні по-справ­жньо­му ки­ну­ти ви­клик йо­го вла­ді, як це зро­бив Ден ра­зом з ін­ши­ми ве­те­ра­на­ми ре­во­лю­ції 1978 ро­ку, усу­нув­ши від вла­ди Хуа Го­фе­на, яко­го Мао обрав сво­їм на­сту­пни­ком на по­са­ді ке­рів­ни­ка Ко­му­ні­сти­чної пар­тії Ки­таю.

Про­те, шлях упе­ред для Сі за­ли­ша­є­ться під­сту­пним. Якщо він збе­ре­же ни­ні­шній курс, йо­го збе­ре­же і Ки­тай: з ко­жною по­мил­кою по­си­лю­ва­ти­ме­ться не­га­тив­не сприйня­т­тя вла­ди Сі. Про­те змі­на кур­су теж мо­же за­шко­ди­ти йо­го ре­пу­та­ції, оскіль­ки це бу­де рів­но­зна­чно ви­знан­ню по­ми­лок у зро­бле­них оцін­ках, що є про­бле­мою для будь-яко­го лі­де­ра, але осо­бли­во для та­ко­го пов­но­вла­дно­го ке­рів­ни­ка, як Сі. Де­які з но­вих за­хо­дів, які Сі, мо­жли­во, до­ве­де­ться вжи­ти, су­пе­ре­чи­ти­муть йо­го ін­стин­ктам і прин­ци­пам.

Ри­зи­ки ре­аль­ні. Але, на­пев­но, у Сі не­має ін­шо­го ви­бо­ру, окрім як узя­ти їх на се­бе. Ки­тай­ське лі­то не­вдо­во­ле­н­ня чі­тко про­де­мон­стру­ва­ло, що йо­му по­трі­бен но­вий план гри.

Про­ект Син­ди­кат для «Дня»

Мінь­сінь ПЕЙ, про­фе­сор у прав­лін­ні ко­ле­джу іме­ні Клер­мон­та Мак­кен­на і ав­тор книж­ки «Ки­тай­ський кла­но­вий ка­пі­та­лізм»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.