Ріст еко­но­мі­ки ви­зна­чить ін­ве­стор

Ві­дгук на ста­т­тю Оле­ксан­дра Ко­ва­ле­ва «Зем­ля зро­бить укра­їн­ців ба­га­ти­ми, якщо...», га­зе­та «День» №183, 10 жов­тня 2018

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Ми­ко­ла ШКУРКО, го­ло­ва Ра­ди ди­ре­кто­рів Гро­мад­ської спіл­ки «Асо­ці­а­ція роз­ви­тку льо­нар­ства і ко­но­пляр­ства Укра­ї­ни»

Сві­то­вий ри­нок сіль­гос­пси­ро­ви­ни до­сяг на­си­че­н­ня, про що свід­чить по­ни­же­н­ня цін на основ­ні то­вар­ні по­зи­ції. Стру­кту­ра по­сів­них площ в Укра­ї­ні зо­рі­єн­то­ва­на са­ме на та­кий си­ро­вин­ний екс­порт, який ста­но­вить до 40% від йо­го за­галь­но­го об­ся­гу. Та­ким чи­ном, ми на­бли­зи­ли­ся до пі­ку ва­лю­тних над­хо­джень від екс­пор­ту сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції. Звід­си, очі­ку­ва­ти сут­тє­во­го зро­ста­н­ня екс­пор­ту сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції у вар­ті­сно­му ви­мі­рі не до­во­ди­ться, а це за­гро­жує еко­но­мі­ці, а ра­зом і дер­жа­ві, ко­ла­псом.

■ Ви­хід є в рі­шу­чій змі­ні стру­кту­ри агро­ви­ро­бни­цтва, що мо­жли­во до­сяг­ти тіль­ки у рин­ко­вий спо­сіб. Будь-яка ре­фор­ма, тим біль­ше ра­ди­каль­на, по­тре­бує зна­чних ко­штів. Усе­ре­ди­ні кра­ї­ни та­ких не­ма, по­зи­чи­ти не­мо­жли­во. Мо­жна з упев­не­ні­стю ствер­джу­ва­ти, що не існує аль­тер­на­ти­ви до­сту­пу сві­то­во­го ін­ве­сто­ра до рин­ку зем­ле­ко­ри­сту­ва­н­ня в Укра­ї­ні. Адже тіль­ки спро­мо­жний ін­ве­стор знає най­ефе­ктив­ні­шу ні­шу в сіль­го­спви­ро­бни­цтві, він за­ці­кав­ле­ний у подаль­шій пе­ре­роб­ці си­ро­ви­ни до про­ду­кції з най­ви­щим по­ка­зни­ком до­да­тко­вої вар­то­сті й за­тре­бу­ва­но­сті її на сві­то­во­му рин­ку за най­ви­щою ці­ною, щоб пе­ре­мог­ти кон­ку­рен­тів у до­сту­пі до укра­їн­ської зем­лі. Тоб­то мо­ва йде про ін­ве­сту­ва­н­ня на­сам­пе­ред у наш­го­лов­ний ви­ро­бни­чий ре­сурс — зем­лю аграр­но­го при­зна­че­н­ня, а в шир­шо­му сен­сі — в еко­но­мі­ку кра­ї­ни зі ство­ре­н­ням ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних ви­ро­бництв, роз­ви­тком ін­же­нер­ної ін­фра­стру­кту­ри, ло­гі­сти­ки.

■ У цьо­му зв’яз­ку слід уто­чни­ти те­зу ав­то­ра стат­ті про «утвер­дже­н­ня пра­ва вла­сно­сті всіх гро­ма­дян на... сфор­мо­ва­ні зе­мель­ні ді­лян­ки за їх го­спо­дар­ським при­зна­че­н­ням», оскіль­ки та­ке пра­во має ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­ся за рин­ко­вою ці­ною «без ко­ру­пції і зво­лі­кань» і ли­ше за умов охо­ро­ни ґрун­тів і дов­кі­л­ля. Зві­сно, не­хай ві­тчи­зня­ний ін­ве­стор кон­ку­рує з за­ру­бі­жним за пра­во зем­ле­ко­ри­сту­ва­н­ня, оскіль­ки про­цес має ма­ти ви­схі­дну ди­на­мі­ку з ци­клом у 7—10 ро­ків що­до пе­ре­гля­ду став­ки рен­ти. Та­кий по­ступ за­без­пе­чить ці­но­ва кон­ку­рен­ція, пе­ре­мож­цем у якій бу­де той, хто за­про­по­нує за орен­ду зе­мель­ної ді­лян­ки най­ви­щу ці­ну, а во­на зу­мов­лю­ва­ти­ме­ться ви­щим, ніж у кон­ку­рен­тів рів­нем ефе­ктив­но­сті її ви­ко­ри­ста­н­ня, «до­три­му­ю­чись ви­мог за­галь­но­на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів», як спра­ве­дли­во на­го­ло­шу­є­ться у стат­ті Оле­ксан­дра Ко­ва­ле­ва. За ви­зна­че­н­ням Бо­г­да­на Да­ни­ли­ши­на, «ре­фор­ми, які вже три­ва­ють та ще за­пла­но­ва­ні в нас, по­трі­бно пе­ре­тво­ри­ти на «те­хно­ло­гі­чні ре­фор­ми». Які по­вин­ні ма­ти го­лов­ною ме­тою пе­ре­хід еко­но­мі­ки Укра­ї­ни до су­ча­сних те­хно­ло­гі­чних укла­дів — ...до ви­мог тре­тьої і че­твер­тої про­ми­сло­вих ре­во­лю­цій» (ста­т­тя «Укра­ї­на і світ: чи дрей­фу­є­мо ми в одно­му на­прям­ку?», га­зе­та «День» №184, 11 жов­тня 2018 р.).

■ Це зно­ву ж та­ки пре­ро­га­ти­ва дер­жа­ви що­до фор­му­ва­н­ня спри­я­тли­во­го ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту і про­зо­рих та одно­зна­чних ре­гла­мен­тів при­ро­до­ко­ри­сту­ва­н­ня (на зра­зок єв­ро­пей­ських). При­кла­дом та­ко­го під­хо­ду ста­не, се­ред ін­шо­го, за­про­ва­дже­н­ня по­да­тку на ви­ве­де­ний ка­пі­тал за­мість по­да­тку на при­бу­ток.

■ Ва­жли­вою є по­зи­ція Оле­ксан­дра Ко­ва­ле­ва що­до роз­ви­тку ві­тчи­зня­но­го фер­мер­ства, адже во­но має еко­но­мі­ко-со­ці­аль­не зна­че­н­ня, по­кли­ка­не не тіль­ки за­пов­ни­ти ви­со­ко­ефе­ктив­ні то­вар­ні ні­ші, але й за­без­пе­чи­ти ро­бо­чи­ми мі­сця­ми ри­нок пра­ці у гли­бин­ці. А без роз­ви­тку вну­трі­шньо­го рин­ку го­ді спо­ді­ва­ти­ся на еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня. Для цьо­го по­трі­бно сти­му­лю­ва­ти по­лі­пше­н­ня двох клю­чо­вих фа­кто­рів — де­мо­гра­фі­чно­го і ку­пі­вель­но­го.

■ На­да­н­ня сер­ти­фі­ка­та (спів­вла­сно­сті всьо­го ка­пі­та­лу на­ції, в то­му чи­слі ґрун­тів) ко­жно­му гро­ма­дя­ни­но­ві (усім но­во­на­ро­дже­ним та­кож) — з по­ча­тком звер­ше­н­ня ре­фор­ми з га­ран­то­ва­ним на­ра­ху­ва­н­ням що­рі­чної рен­ти мо­ти­ву­ва­ти­ме гро­ма­дян до:

по­шу­ку не ли­ше ефе­ктив­но­го зем­ле­ко­ри­сту­ва­ча (щоб отри­му­ва­ти яко­мо­га біль­шу рен­ту), а й дбай­ли­во­го го­спо­да­ря, який ціл­ко­ви­то до­три­му­ва­ти­ме­ться на­ціо­наль­них ре­гла­мен­тів і стан­дар­тів ра­ціо­наль­но­го при­ро­до­ко­ри­сту­ва­н­ня;

без­по­се­ре­дньо­го фор­му­ва­н­ня бю­дже­ту На­ціо­наль­ної зе­мель­ної уста­но­ви (всіх рів­нів) із рен­тних до­хо­дів на ко­ристь гро­ма­дян;

ці­ну­ва­н­ня гро­ма­дян­ства, ло­яль­но­сті до дер­жа­ви;

тур­бо­ти про своє здо­ров’я, пі­клу­ва­н­ня про ба­тьків та рі­дних (зі смер­тю гро­ма­дя­ни­на сер­ти­фі­кат ану­лю­є­ться);

ді­то­на­ро­дже­н­ня (бо во­ни ма­ти­муть га­ран­то­ва­ний до­хід);

охо­ро­ни дов­кі­л­ля (бо ко­жен метр ква­дра­тний зем­лі є тво­їм).

■ Тож від са­мо­го по­ча­тку звер­ше­н­ня зе­мель­ної ре­фор­ми по­трі­бно за­ко­но­дав­чо га­ран­ту­ва­ти отри­ма­н­ня ко­жним гро­ма­дя­ни­ном ча­сти­ни зе­мель­ної рен­ти.

■ Як на­слі­док, про­по­но­ва­на си­сте­ма зем­ле­ко­ри­сту­ва­н­ня мо­ти­ву­ва­ти­ме гро­ма­дян до фор­му­ва­н­ня ефе­ктив­них ор­га­нів дер­жав­но­го управ­лі­н­ня за­га­лом і, зокре­ма, в ца­ри­ні дер­жав­но­го зем­ле­устрою та зем­ле­впо­ряд­ку­ва­н­ня.

■ Оскіль­ки про­бле­ма­ти­ка за­галь­но­на­ро­дної вла­сно­сті на зем­лю і фун­кціо­ну­ва­н­ня вла­ди ті­сно пов’яза­ні між со­бою, то про­по­но­ва­на зе­мель­на ре­фор­ма пе­ред­ба­чає змі­ну вла­дної па­ра­ди­гми з по­до­ла­н­ням усіх на­яв­них вад: від­чу­же­но­сті на­ро­ду від зем­ле­во­ло­ді­н­ня і від вла­ди, без­від­по­від­аль­но­сті вла­ди, зро­ще­но­сті її з бі­зне­сом, ко­рум­по­ва­но­сті, від­су­тно­сті не­за­ле­жної су­до­вої гіл­ки вла­ди. От­же, має бу­ти до­ко­рін­но змі­не­но та­кож ви­бор­чу си­сте­му в бік про­фе­сіо­на­лі­за­ції ро­бо­ти де­пу­та­тів усіх рів­нів.

■ Чо­ти­ри де­ся­ти­лі­т­тя то­му Ки­тай за­лу­чив іно­зем­ні ін­ве­сти­ції під йо­го го­лов­ний ви­ро­бни­чий ре­сурс — де­ше­ву ро­бо­чу си­лу, а та­кож ко­ло­саль­ний ри­нок спо­жи­ва­н­ня. З то­го ча­су кра­ї­на під­ня­ла­ся зі зли­днів до пер­шої еко­но­мі­ки сві­ту із за­мо­жним на­се­ле­н­ням. Укра­ї­ні по­трі­бно на­ба­га­то мен­ше ін­ве­сти­цій і ча­су, щоб здій­сни­ти по­ді­бний стри­бок. За 5—10 ро­ків ми мо­же­мо ста­ти про­від­ною кра­ї­ною Схі­дної Єв­ро­пи, якщо від­кри­є­мо сві­то­ві ри­нок орен­ди сіль­сько­го­спо­дар­ських ді­ля­нок. Пер­ші еле­ктрон­ні тор­ги прав орен­ди зе­мель­них ді­ля­нок за­свід­чи­ли пер­спе­ктив­ність са­ме та­ко­го ва­рі­ан­та зем­ле­ко­ри­сту­ва­н­ня. За ре­зуль­та­та­ми ау­кціо­ну бу­ло до­ся­гну­то се­ре­дньої рі­чної орен­дної пла­ти у роз­мі­рі 34,3%, що в біль­шніж чо­ти­ри ра­зи пе­ре­ви­щує стар­то­ву, най­до­рож­че під час тор­гів про­да­но пра­ва орен­ди на зе­мель­ну ді­лян­ку на те­ри­то­рії Нов­го­род-Сі­вер­сько­го ра­йо­ну Чер­ні­гів­ської обла­сті (на пе­ри­фе­рії) пло­щею 13 га, де стар­то­ва ці­на під­ня­ла­ся до 70,73% від нор­ма­тив­ної гро­шо­вої оцін­ки і ста­но­ви­ла 157,79 тис. грн. Що ви­ма­га­є­ться від вла­ди, то це за­крі­пле­н­ня за­ко­но­дав­чо цьо­го про­це­су та за­хи­сту з бо­ку ви­ко­нав­чих ор­га­нів прав зем­ле­ко­ри­сту­ва­чів — те, що на­зи­ва­є­ться спри­я­тли­вим бі­знес-клі­ма­том, зав­дя­ки чо­му й від­бу­ло­ся «ки­тай­ське ди­во».

■ По­ру­ше­на у стат­ті Оле­ксан­дра Ко­ва­ле­ва (уже тре­тій на те­му зе­мель­ної про­бле­ма­ти­ки) спо­ну­кає до не­від­кла­дно­го обго­во­ре­н­ня її у фор­ма­ті кру­гло­го сто­лу із за­лу­че­н­ням шир­шо­го ко­ла спе­ці­а­лі­стів та по­лі­ти­ків-ре­фор­ма­то­рів.

■ Адже окре­сле­не зав­да­н­ня сто­їть на по­ро­зі ви­бо­рів Пре­зи­ден­та і Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни, на­сту­пний тер­мін ді­яль­но­сті яких має ста­ти п’яти­рі­чкою еко­но­мі­чно­го про­ри­ву.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.