«Iсто­рія он-лайн»

Па­но­ра­ма емо­цій за під­сум­ка­ми ХХ Мі­жна­ро­дної фо­то­ви­став­ки «Дня»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка -

По­над 10 ти­сяч від­ві­ду­ва­чів, со­тні вра­жень і го­ло­сів, від­да­них за ро­бо­ти, які вра­зи­ли най­біль­ше. Тро­хи сум­но, що юві­лей­на ви­став­ка «Дня», яку ми так дов­го го­ту­ва­ли, за­вер­ши­ла­ся, але це одно­зна­чно не кра­пка. Сві­тли­ни обро­ста­ють істо­рі­я­ми, яки­ми лю­ди ді­ля­ться у со­цме­ре­жах. Хтось упі­знав на знім­ку зна­йо­мо­го, хтось був при­су­тній на сфо­то­гра­фо­ва­ній по­дії та має вла­сні вра­же­н­ня що­до неї. Ми не при­пи­ня­є­мо зби­ра­ти істо­рії фо­то­гра­фій, тож бу­де­мо ра­ді, якщо ви по­ді­ли­те­ся та­кою.

● ВІЗИТ ПЕРШОЇ ЛЕДІ

Са­ма ви­став­ка за де­сять днів, які во­на три­ва­ла в Укра­їн­сько­му до­мі, по­пов­ни­лась но­ви­ми істо­рі­я­ми і сві­тли­на­ми. На­га­да­є­мо, в п’ятни­цю ви­став­ку від­ві­да­ла пер­ша леді Укра­ї­ни Ма­ри­на ПОРОШЕНКО (біль­ше чи­тай­те в ма­те­рі­а­лі «Справ­жня Укра­ї­на в усіх її про­я­вах» на сай­ті «Дня»). Бі­ля ро­бо­ти Андрія Не­сте­рен­ка «Пер­шо­і­є­рарх...», це порт­рет Все­лен­сько­го Па­трі­ар­ха Вар­фо­ло­мія, па­ні Ма­ри­на зга­да­ла, що якраз у цей день Пе­тро Порошенко від­бу­ває з ві­зи­том до Ту­реч­чи­ни. Го­лов­ний ре­да­ктор «Дня» Ла­ри­са Ів­ши­на за­про­по­ну­ва­ла пе­ре­да­ти цю фо­то­ро­бо­ту Пре­зи­ден­ту — для по­да­рун­ка гла­ві Кон­стан­ти­но­поль­сько­го па­трі­ар­ха­ту. Пер­ша леді під­три­ма­ла ідею, і вже на­сту­пно­го дня всі вра­же­но опо­від­а­ли хви­лю­ю­чий мо­мент: Йо­го Все­свя­тість Вар­фо­ло­мій отри­мав по­да­ру­нок.

Остан­ні від­ві­ду­ва­чі ви­став­ки «Дня» по­ба­чи­ли цю, за по­рів­ня­н­ням Ла­ри­си Ів­ши­ної, «істо­рію в трьох та­ктах»: ко­пію «Пер­шо­і­є­рар­ха», а по­ряд — зні­мок, на яко­му Ла­ри­са Ів­ши­на да­рує ро­бо­ту Ма­ри­ні Порошенко, і та­кож — як Пре­зи­дент да­рує порт­рет Все­лен­сько­му Па­трі­ар­ху.

Са­ма Ма­ри­на Порошенко на фо­то­ви­став­ці «Дня» не впер­ше. 2016-го во­на бра­ла участь у від­крит­ті ХVIII ви­став­ки га­зе­ти і від­зна­чи­ла одну з ро­біт у но­мі­на­ції «Світ очи­ма ді­тей». Так са­мо па­ні Ма­ри­на зро­би­ла й цьо­го ра­зу: від­зна­чи­ла сві­тли­ну 17-рі­чної Ла­ди Ян­чук «Па­сто­раль». «Ця ро­бо­та на­га­дує, що вар­то уни­ка­ти не­га­тив­них на­слід­ків ур­ба­ні­за­ції. На­ші ді­ти по­вин­ні ди­ха­ти чи­стим по­ві­трям, гра­ти­ся з тва­ри­на­ми та жи­ти в гар­мо­нії з при­ро­дою», — за­зна­чи­ла пер­ша леді. А ре­да­кція обов’яз­ко­во пе­ре­дасть Ла­ді її при­зи — план­ше­тний комп’ютер і книж­ки для са­мо­ро­з­ви­тку під­лі­тків.

● «ЦЕ ВСЕ СПРАВЖНЄ!»

Ін­ші ва­жли­ві го­сті ви­став­ки — кур­сан­ти і кур­сан­тки Вій­сько­во­го ін­сти­ту­ту Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка. «Ме­ні біль­ше від ін­ших спо­до­ба­ли­ся ве­се­лі, жи­ві кар­ти­ни, де ді­ти, тва­ри­ни, лі­тні лю­ди. Най­біль­ше вра­зи­ло фото, де вій­сько­вий, оче­ви­дно ба­тько, три­має за ру­ку дів­чин­ку. На її облич­чі усмі­шка (йдеть- ся про сві­тли­ну «До­ня» Єв­ге­на Со­снов­сько­го, що отри­ма­ла Приз при­зів «Зо­ло­тий День». — Ред.). А вза­га­лі тут ду­же ці­ка­во, ми по­спіл­ку­ва­ли­ся і з Ла­ри­сою Оле­ксі­їв­ною Ів­ши­ною. Кру­то, що на­віть ми мо­же­мо бу­ти уча­сни­ка­ми кон­кур­су, а на цих ро­бо­тах вза­га­лі не­має мон­та­жу, це все справжнє!», — ді­ли­лась вра­же­н­ня­ми кур­сан­тка Юлія БАШЛАЙ.

Зта­ких зу­стрі­чей і спіл­ку­ва­н­ня тво­ри­ться но­ва істо­рія — про те, яку кра­ї­ну ми хо­че­мо бу­ду­ва­ти, і що бу­де на на­шій «пер­шій шпаль­ті». До ре­чі, ві­део з екс­кур­сії кур­сан­тів вій­сько­во­го ін­сти­ту­ту го­лов­ний ре­да­ктор «Дня» так і про­ко­мен­ту­ва­ла в «Фейс­бу­ці»: «Са­ме той мо­мент. Істо­рія online».

● ПО­БА­ЧИ­ТИ «ПОГЛЯД НЕЗРЯЧОЇ ЛЮ­ДИ­НИ»

Про­дов­жу­ю­чи вій­сько­ву те­му, у ви­хі­дні ви­став­ку від­ві­дав наш хо­ро­ший друг, по­мі­чник Упов­но­ва­же­но­го Пре­зи­ден­та з пи­тань ре­а­бі­лі­та­ції по­ра­не­них уча­сни­ків АТО Ко­стян­тин ВІННІЧЕНКО. На ви­став­ці «Дня» він упер­ше, і по­ба­че­не йо­го вра­зи­ло.

«У ме­не скла­лось від­чу­т­тя, що де­я­кі ав­то­ри сві­тлин ба­чать на­ба­га­то біль­ше, ніж, на­при­клад, я, — зі- зна­є­ться Ко­стян­тин. — Зу­пи­ня­ю­чи пев­ну мить, ці лю­ди як про­фе­сій­ні фо­то­гра­фи на­да­ють нам мо­жли­вість зо­се­ре­ди­тись на ва­жли­во­му мо­мен­ті, який ми мо­гли не по­мі­ти­ти».

Свій го­лос Ко­стян­тин Вінніченко від­дав за сві­тли­ну Ми­хай­ла Мар­кі­ва «Ве­те­ран». Це порт­рет Олександра По­пру­жен­ка, який втра­тив зір че­рез по­ра­не­н­ня на вій­ні, а сьо­го­дні актив­но за­йма­є­ться спор­том, не­що­дав­но по­вер­нув­ся з 43-го Ма­ра­фо­ну мор­ської пі­хо­ти у США, де про­біг 42 кі­ло­ме­три. «Обрав це фото не то­му, що знаю Олександра і вва­жаю йо­го ве­ли­кою лю­ди­ною, а то­му що ця сві­тли­на да­ла мо­жли­вість по­ба­чи­ти погляд незрячої лю­ди­ни, а ухо­пи­ти це ду­же скла­дно. І в цій ро­бо­ті є на- дія на те, що зав­дя­ки те­хно­ло­гі­ям най­ближ­чим ча­сом Оле­ксандр змо­же по­ба­чи­ти світ. Ду­же силь­на ро­бо­та», — по­яснює ви­бір Ко­стян­тин.

● «УКРА­Ї­НА, ЯКА ПРОКИНУЛАСЯ ПІ­СЛЯ ЛЕТАРГІЇ »

Ще одну екс­клю­зив­ну екс­кур­сію Ла­ри­са Ів­ши­на про­ве­ла для ві­до­мих істо­ри­ків і на­ших ав­то­рів Юрія ТЕРЕЩЕНКА та Те­тя­ни ОСТАШКО й екс-го­ло­ви СБУ Іго­ря СМЕШКА, який сам пи­ше на істо­ри­чні те­ми і під­три­мав ви­хід кіль­кох книг із Бі­блі­о­те­ки «Дня».

«Ця ви­став­ка спра­ви­ла на ме­не силь­не вра­же­н­ня. Зу­сіх за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції ми ба­чи­мо одну Укра­ї­ну — шту­чну. А тут від­кри­ва­є­ться зов­сім ін­ше ба­че­н­ня, — по­ді­лив­ся вра­же­н­ня­ми Юрій Те­ре­щен­ко. — Справ­жня Укра­ї­на в усіх її про­я­вах: із па­трі­о­ти­змом і сві­то­ба­че­н­ням, вла­сти­вим на­шій кра­ї­ні. Це фото, які зро­бле­ні в рі­зних си­ту­а­ці­ях, з рі­зни­ми пред­став­ни­ка­ми со­ці­у­му. Осо­бли­во вра­жа­ють ка­дри, які по­ка­зу­ють не­пі­дро­бний ге­ро­їзм укра­їн­ців, які за­хи­ща­ють свою кра­ї­ну. Тут по­ка­за­на Укра­ї­на, яка прокинулася пі­сля летаргії та зом­бу­ва­н­ня».

Ігор Сме­шко був і на від­крит­ті ви­став­ки, де вру­чив вла­сну на­го­ро­ду від все­укра­їн­сько­го гро­мад­сько­го об’єд­на­н­ня «Си­ла і Честь» (СІЧ) Ру­сла­ну Ка­ню­ці — за ро­бо­ту «Кру­ти-2», але при­йшов по­ди­ви­ти­ся ви­став­ку ще раз, у спо­кій­ні­шій об­ста­нов­ці. «Га­зе­та «День» по­вер­тає куль­ту­ру та істо­рію, по­ка­зує ни­ні­шній стан укра­їн­сько­го су­спіль­ства без при­крас та дає уяв­ле­н­ня про наш біль, на­ші до­ся­гне­н­ня та пер­спе­кти­ви, — пе­ре­ко­на­ний Ігор Пе­тро­вич. — Ду­же ва­жли­во, що ця подія від­бу­ва­є­ться. На­ші уря­дов­ці та де­пу­та­ти пар­ла­мен­ту по­вин­ні при­йти на фо­то­ви­став­ку, щоб за­зир­ну­ти в очі сво­є­му на­ро­до­ві. Можливо, то­ді во­ни біль­ше від­чу­ють вла­сну від­по­від­аль­ність за кра­ї­ну. «День» ро­бить ге­ро­ї­чну спра­ву. Фо­то­ви­став­ка до­пов­нює всю ро­бо­ту, яку ве­де га­зе­та, що­до по­вер­не­н­ня на­шої істо­рії та до­не­се­н­ня одві­чних цін­но­стей укра­їн­сько­го на­ро­ду до на­шо­го су­спіль­ства».

● «УСІ ХЛОПЦІ ПРОХОДИЛИ ВІЙНУ»

Одним із остан­ніх від­ві­ду­ва­чів фо­то­ви­став­ки «Дня» 5 ли­сто­па­да став Оле­ксандр КОРНЯКОВ, жур­на­ліст із Хер­со­на, який пра­цює в ін­фор­ма­цій­но­му агент­стві «ПІК» . Йо­го ро­бо­та «У ме­ре­жі» отри­ма­ла від­зна­ки від Цен­тру ін­фор­ма­ції та до­ку­мен­та­ції НАТО та ко­му­наль­но­го під­при­єм­ства «Во­ло­ди­мир­ський ри­нок». Це зво­ру­шли­ва, люд­ська сцен­ка: су­во­рі вій­сько­ві, спец­при­зна­чен­ці, ро­блять сел­фі по­се­ред Оле­шків­ських пі­сків.

«Ме­ні до­ве­ло­ся по­бу­ва­ти на тре­ну­ван­ні за­го­ну спец­при­зна­че­н­ня Азо­во-Чер­но­мор­сько­го управ­лі­н­ня Дер­жав­ної при­кор­дон­ної слу­жби. Це так зва­на хер­сон­ська пу­сте­ля, Оле­шків­ські пі­ски. В ме­не бу­ла ці­ла се­рія, де спец­при­зна­чен­ці від­ро­бля­ють свої та­кти­чні зав­да­н­ня. А це фото зро­бле­но ран­ком на схо­ді сон­ця, ко­ли вже за­кін­чи­ли­сья на­вча­н­ня. Там ви­дно ли­ше шма­то­чок па­гор­ба, але для пу­сте­лі це до­во­лі ви­со­ко, десь ме­трів 20. І ось спец­при­зна­чен­ці сто­я­ли там і фо­то­гра­фу­ва­ли­ся, — роз­по­від­ає істо­рію сві­тли­ни Оле­ксандр Корняков. — Вза­га­лі цей спе­цпі­дроз­діл ви­ко­нує зав­да­н­ня не ли­ше на кор­до­ні, а й у рі­зних мі­стах кра­ї­ни. Усі хлопці там проходили війну».

У кон­кур­сі « Дня » Оле­ксандр бе­ре участь упер­ше, то­рік йо­го зні­мок із жін­ка­ми-при­кор­дон­ни­ця­ми отри­мав від­зна­ку на кон­кур­сі «Су­ча­сна жін­ка на су­ча­сно­му кор­до­ні», який про­во­ди­ла Мі­сія ЄС із при­кор­дон­ної до­по­мо­ги Мол­до­ві та Укра­ї­ні. Оле­ксандр знав про наш кон­курс і ра­ні­ше, цьо­го ро­ку по­ра­див взя­ти участь у ньо­му В’яче­сла­ву Гу­са­ко­ву, пе­ре­се­лен­цю з Лу­ган­ська, який ни­ні ме­шкає в Хер­со­ні (ро­бо­та В’яче­сла­ва «ЗВе­ли­ко­днем!» теж по­тра­пи­ла до екс­по­зи­ції). А по­тім са­мо­му Оле­ксан­дру на­га­да­ла про кон­курс ре­кла­ма в «Фейс­бу­ці», і він ви­рі­шив спро­бу­ва­ти вла­сні си­ли.

« Вза­га­лі ме­ні по­до­ба­є­ться які­сне фото: і за змі­стом, і за кар­тин­кою, — ді­ли­ться Оле­ксандр. — На­при­клад, ці­ка­ва які­сна ро­бо­та «Що пі­сля То­мо­су» В’яче­сла­ва Ма­ді­єв­сько­го. Спо­до­ба­ла­ся се­рія Ана­то­лія Сте­па­но­ва з мо­ло­ди­ми вій­сько­ви­ми, на­при­клад, порт­рет 20- рі­чно­го Ва­си­ля з Іва­но- Фран­ків­щи­ни. Вра­зи­ла се­рія «Ба­скет­бол на віз­ках» Ін­ни Осколь­ської».

***

Уже мо­жна на­зва­ти і сві­тли­ни, які пе­ре­мо­гли на «на­ро­дно­му пле­бі­сци­ті». От­же:

➤ 1. «Дів­ча­тко», Алі­на Ко­ма­ро­ва, Ма­рі­у­поль;

➤ 2. «Зо­ло­ті», На­та­лія Ша­ро­мо­ва, Ки­їв;

➤ 3. «Обні­мі­ться ж, бра­ти мої, мо­лю вас, бла­гаю! (Та­рас Шев­чен­ко)», Сер­гій Ну­жнен­ко, Ки­їв.

Не­за­ба­ром ми зв’яже­мо­ся з пе­ре­мож­ця­ми, усі во­ни отри­ма­ють по­да­рун­ки від ре­да­кції «Дня».

І ми про­дов­жу­є­мо свій лі­то­пис су­ча­сної істо­рії — в текс­тах і сві­тли­нах. Не за­ли­шай­те­ся бай­ду­жи­ми!

■ ВРА­ЖЕ­Н­НЯ ● «НА ПЕРЕДНЬОМУ ПЛАНІ — ВІЙНА» Ста­ні­слав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, до­ктор істо­ри­чних на­ук, про­фе­сор, за­ві­ду­вач від­ді­лу Iн­сти­ту­ту істо­рії Укра­ї­ни НАН Укра­ї­ни:

— На юві­лей­ний ХХ фо­то­кон­курс га­зе­ти «День» ві­ді­бра­но май­же три со­тні най­кра­щих праць укра­їн­ських май­стрів. Вра­жає те, що основ­на їх ча­сти­на при­свя­че­на во­єн­ній те­ма­ти­ці. Три­ває так зва­на гі­бри­дна війна з Ро­сі­єю, яка

гро­ма­дя­на­ми від­чу­ва­є­ться пе­ре­ва­жно опо­се­ред­ко­ва­но, че­рез по­гір­ше­н­ня умов жи­т­тя та ін­ші не­га­ра­зди. Не­має по­ві­тря­ної три­во­ги, не­має ма­со­вих мо­бі­лі­за­цій... Але це все-та­ки війна, і фо­то­ви­став­ка уві­бра­ла в се­бе всі її ню­ан­си — від бо­йо­вих дій до су­то по­бу­то­вих.

Ме­не зму­си­ла на­дов­го зу­пи­ни­ти­ся ро­бо­та Єв­ге­на Со­снов­сько­го з при­фрон­то­во­го Ма­рі­у­по­ля — « До­ня » . Вра­зи­ли фо­то­гра­фії вій­сько­во­слу­жбов­ців із ін­ва­лі­дні­стю, які го­ту­ва­ли­ся до уча­сті в « Іграх Не­ско­ре­них » , їх не­ма­ло. « Шко­ла в Ши­ро­ки­но­му » ма­рі­у­поль­ської май­стри­ні Алі­ни Ко­ма­ро­вої теж зму­шує до роз­ду­мів. Ма­рі­у­поль­ські фо­то­ко­ре­спон­ден­ти від­чу­ва­ють війну силь­ні­ше, ніж їхні спів­гро­ма­дя­ни на від­да­лі від лі­нії фрон­ту.

Зга­дую ми­ну­ло­рі­чну ви­став­ку. То­ді бу­ло ба­га­то ро­біт із по­лі­ти­чним під­текс­том, і ча­сто на­ші по­лі­ти­ки ви­гля­да­ли до­сить-та­ки ку­ме­дно. Те­пер їх май­же не­ма, хоч по­лі­ти­чне на­пру­же­н­ня пе­ред ви­бо­ра­ми 2019 ро­ку за­шка­лює. На передньому плані — війна.

Фо­то­ви­став­ки га­зе­ти «День» дав­но ста­ли ві­зу­аль­ним лі­то­пи­сом Укра­ї­ни в до­бу її не­за­ле­жно­сті. Фо­то­гра­фії фі­ксу­ють ми­ті, на яких ко­ри­сно зу­пи­ни­ти­ся, осми­слю­ю­чи по­то­чні по­дії. Га­зе­та ви­ко­ри­сто­вує їх для ілю­стру­ва­н­ня сво­їх ма­те­рі­а­лів, тоб­то стає дже­ре­лом ві­зу­а­лі­за­ції на­шо­го про­су­ва­н­ня в об’єд­на­ну Єв­ро­пу з усі­ма пе­ре­шко­да­ми, які тра­пля­ю­ться до­ро­гою.

На юві­лей­ній ви­став­ці роз­мі­ще­ні пер­ші сто­рін­ки га­зе­ти ми­ну­лих ро­ків, в яких від­би­ті до­ле­но­сні по­дії. На­скіль­ки я спо­сте­ріг, во­ни теж ко­ри­сту­ва­ли­ся під­ви­ще­ною ува­гою від­ві­ду­ва­чів.

● «ЦІ СВІ­ТЛИ­НИ ТРЕ­БА УВА­ЖНО РОЗДИВЛЯТИСЯ» Iри­на ПОЛСТЯНКIНА, пре­зи­дент Мі­жна­ро­дно­го бла­го­дій­но­го фон­ду кон­кур­су Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця:

— Що­рі­чно фо­то­ви­став­ка «Дня» — це подія, яка хви­лює акту­аль­ні­стю й ви­со­ким рів­нем пред­став­ле­них ро­біт. Ці сві­тли­ни тре­ба ува­жно роздивлятися, во­ни хви­лю­ють і ні­ко­го з від­ві­ду­ва­чів не за­ли­ша­ють бай­ду­жи­ми. Вій­сько­ва те­ма­ти­ка, жи­т­тя у «сі­рій зо­ні» — це знім­ки, які увій­дуть до фо­то­лі­то­пи­су на­шої кра­ї­ни.

Ду­же силь­ні порт­ре­ти лю­дей рі­зних про­фе­сій. Ме­ні ду­же спо­до­ба­лось фото « Со­ня­чний дощ » На­та­лії Ша­ро­мо­вой — ця сві­тли­на яскра­ва, з на­стро­єм. При­єм­но бу­ло по­ба­чи­ти в екс­по­зи­ції й фото під на­звою «Бо­же­ствен­но», де мій улю­бле­ний ав­тор, фо­то­кор «Дня» Ру­слан Ка­ню­ка, вхо­пив вра­жа­ю­чу мить — ви­ступ a cappella ни­ні зір­ки сві­то­вої опер­ної сце­ни Ві­кто­рії Лук’янець (яка, до ре­чі, за­кін­чи­ла наш Ки­їв­ський ін­сти­тут му­зи­ки іме­ні Рейн­голь­да Глі­е­ра) в Со­фій­сько­му со­бо­рі на тлі мо­за­ї­чно­го ше­дев­ру — обра­зу Бо­го­ма­те­рі Оран­ти. Зна­є­те, Ру­слан — тон­кий май­стер фото, впро­довж ба­га­тьох ро­ків зні­має кон­кур­си іме­ні Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця, ці сві­тли­ни до­ку­мен­ту­ють пре­кра­сні мо­мен­ти твор­чо­го зма­га­н­ня мо­ло­дих пі­а­ні­стів. Та­кож ду­же по­ту­жна в емо­цій­но­му плані ще одна ро­бо­та Канюки — «Кру­ти-2».

Ми ра­ді­є­мо успі­хам «Дня», а на­шим по­да­рун­ком для цьо­го­рі­чно­го фо­то­свя­та став ви­ступ мо­ло­до­го ко­ле­кти­ву сту­ден­тів дру­го­го, тре­тьо­го і че­твер­то­го кур­сів Ки­їв­сько­го ін­сти­ту­ту му­зи­ки іме­ні Глі­е­ра — струн­но­го квар­те­ту під ору­дою Оль­ги За­яць, за­ві­ду­ва­чки се­кції струн­них ін­стру­мен­тів КІМ. У ре­пер­ту­а­рі во­ни ма­ють тво­ри кла­си­ків, по­пу­ляр­них і су­ча­сних ком­по­зи­то­рів, а та­кож са­мі ро­блять аран­жу­ва­н­ня му­зи­чних кі­но­хі­тів. Квар­тет ли­ше по­чи­нає свій твор­чий шлях, але в цьо­го ко­ле­кти­ву ве­ли­ке май­бу­тнє.

● «ВІЙ­СЬКО­ВІ БУДНІ ЗМУШУЮТЬ ДЕ­ЩО ПО-ІНШОМУ ГЛЯНУТИ НА НАШ СВІТ» Пе­тро КРАЛЮК, про­ре­ктор На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту «Острозь­ка ака­де­мія»:

— Я звер­нув ува­гу на вій­сько­ві фо­то­гра­фії. При­найм­ні фо­то­ви­став­ка на­га­дує нам про те, що, зви­чай­но, є рі­зні аспе­кти жи­т­тя, але вій­сько­вий аспект для нас за­ли­ша­є­ться, пев­но, одним із най­ва­жли­ві­ших. І хо­ча біль­шість Укра­ї­ни жи­ве в мир­них умо­вах, має, зда­ва­лось би, свої про­бле­ми, але сві­до­мо чи під­сві­до­мо ми по­вер­та­є­мо­ся до вій­сько­вої те­ми. І сві­тли­ни, пред­став­ле­ні на фо­то­ви­став­ці, пев­ним чи­ном по­вер­та­ють нас у цю вій­сько­ву ре­аль­ність, по­ка­зу­ють ті вій­сько­ві будні, яких ми на очі в біль­шо­сті ви­пад­ків не ба­чи­мо. Але ці будні змушують нас де­що по- іншому глянути на світ і ці­ну­ва­ти те мир­не жи­т­тя, яке ми ма­є­мо.

Острозь­ка ака­де­мія на­го­ро­ди­ла сві­тли­ну теж вій­сько­вої те­ма­ти­ки — «Ро­зві­дник» Ан­ни Ча­па­ли. Цей во­їн має йти, оче­ви­дно, в роз­від­ку, і він при­ту­ляє до се­бе со­ба­чку. Цей со­ба­чка за­плю­щив очі, мо­же, від­чу­ва­ю­чи, те, що її го­спо­дар за­раз му­сить іти на не­про­сте зав­да­н­ня. Не ска­жу, що во­на про­ща­є­ться з ним, але во­на ні­би­то на­ма­га­є­ться йо­му до­по­мог­ти. Це на­стіль­ки емо­цій­на фо­то­гра­фія, що ми ви­рі­ши­ли да­ти приз са­ме їй. Бу­ли й ін­ші ва­рі­ан­ти. На­при­клад, осо­би­сто ме­ні ду­же спо­до­ба­лась та­кож ро­бо­та «Ро­та­ція» Ко­стян­ти­на Чер­кая, де зо­бра­же­ний бо­єць на тлі тан­ків — вій­сько­вої ре­аль­но­сті — а в ньо­го на пле­чах си­дить кіт.

● «КОЖНА ВИ­СТАВ­КА — ЦЕ БРЕНД І ВИ­СО­КА ЯКІСТЬ» Ла­ри­са КАДОЧНIКОВА, актри­са На­ціо­наль­но­го те­а­тру іме­ні Ле­сі Укра­їн­ки:

— Кожна ви­став­ка — це бренд і ви­со­ка якість. Ек­спо­зи­ція прав­ди­ва і че­сна. Тут не при­кра­ша­ють на­шу дій­сність, а по­ка­зу­ють те, що від­бу­ва­є­ться в на­шій кра­ї­ні. Ча­сто не­спо­ді­ва­ний погляд на про­сті ре­чі. Се­рія про «Ігри Не­ско­ре­них» ду­же по­ту­жна в емо­цій­но­му плані. Те­плі ро­бо­ти, де зня­ті ді­тки й тва­ри­ни. Це ви­кли­кає усмі­шку і дає на­дію, що мир і спо­кій по­вер­ну­ться на на­шу зем­лю.

Фо­то­ро­бо­ти всі по­ту­жні, і ва­жли­во, що ни­ми вже за­фі­ксо­ва­ні мо­мен­ти на­шо­го сьо­го­де­н­ня. Я ко­жно­го ра­зу в за­хва­ті, що ви — та­ка сер­йо­зна й по­пу­ляр­на га­зе­та, та­кі мо­лод­ці і про­во­ди­те та­кі ва­жли­ві, та­кі по­трі­бні за­раз ім­пре­зи. Ви йде­те вго­ру й ве­де­те за со­бою ти­ся­чі чи­та­чів. Ба­жаю, щоб ти­ра­жі та ар­мія ша­ну­валь­ни­ків «Дня» зро­ста­ли! А ще — ве­ли­ка по­дя­ка за те, що зав­дя­ки та­ким по­ді­ям зби­ра­ю­ться рі­зні лю­ди, яких при­єм­но по­ба­чи­ти, по­спіл­ку­ва­ти­ся, а ще при­єм­но по­чу­ти один одно­го.

● «МЕТРОНОМ НА­ШОЇ КРА­Ї­НИ» Оле­ксандр ПIРIЄВ, ві­о­лон­че­ліст, про­дю­сер му­зи­чних про­грам Укра­їн­сько­го ра­діо:

— Ме­ні зда­є­ться, що «День» був зав­жди! Бо за остан­ніх два де­ся­ти­лі­т­тя га­зе­та ста­ла ме­тро­но­мом на­шої кра­ї­ни, і за до­по­мо­гою ва­шо­го ви­да­н­ня я орі­єн­ту­ю­ся в то­му, що від­бу­ва­є­ться в на­шій дер­жа­ві й у сві­ті. Єм­ко, по су­ті, ар­гу­мен­то­ва­но, яскра­во, влу­чно, і це ду­же при­ва­блює.

Цей фо­то­вер­ні­саж я на­звав би ме­тро­но­мом на­яву. Най­гу­чні­ші ка­дри, які дру­ку­ва­ли­ся в га­зе­ті остан­ні­ми ро­ка­ми, мо­жна по­ба­чи­ти на ви­став­ках «Дня». Ро­бо­ти фан­та­сти­чні, ви­со­ко­про­фе­сій­ні і драй­во­ві.

Та­кож ва­жли­во, що «День» під­три­мує ці­ка­ві твор­чі про­е­кти, зокре­ма, «Три С», бо на­ша му­зи­чна куль­ту­ра ба­зу­є­ться ни­ні на твор­чо­сті трьох кла­си­ків су­ча­сно­сті: Єв­ге­на Стан­ко­ви­ча, Ми­ро­сла­ва Ско­ри­ка і Ва­лен­ти­на Силь­ве­стро­ва. Ви від­чу­ва­є­те ва­жли­ве, і ми ра­зом не че­ка­є­мо юві­ле­їв, яки­хось дат, а фі­ксу­є­мо ми­ті пре­кра­сно­го — жи­ву му­зи­ку і ви­да­тних ком­по­зи­то­рів, із яки­ми нам по­ща­сти­ло жи­ти в один час. Ба­жаю «Дню» про­дов­жу­ва­ти бу­ти лі­де­ром у ЗМІ.

Пі­дго­ту­ва­ли Ма­рія ПРОКОПЕНКО, Оль­га ХАРЧЕНКО, Вла­ди­сла­ва ШЕВ­ЧЕН­КО, Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Вив­ча­ю­чи фо­то­лі­то­пис. Го­лов­ний ре­да­ктор «Дня» Ла­ри­са Ів­ши­на про­во­дить екс­клю­зив­ну екс­кур­сію для ві­до­мих істо­ри­ків і на­ших ав­то­рів Юрія Терещенка та Те­тя­ни Осташко й екс-го­ло­ви СБУ Іго­ря Смешка. «Тут по­ка­за­на Укра­ї­на, яка прокинулася пі­сля летаргії та зом­бу­ва­н­ня», — по­ді­лив­ся вра­же­н­ня­ми Юрій Іла­ріо­но­вич

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.