Ря­ту­є­мо Ан­дрі­їв­ський узвіз!

По­я­ва 30-ме­тро­во­го го­те­лю руй­нує істо­ри­чну ву­ли­цю. Хто зу­пи­нить вар­ва­ра

Den (Ukrainian) - - Репортаж - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Ві­та­лій БІЛЕЦЬКИЙ, спів­за­снов­ник гро­мад­ської ла­бо­ра­то­рії «Час на­дба­н­ня» та ГО «Гро­ма­да Ан­дрі­їв­ський узвіз» , по­ка­зує на ві­део, як за­раз ви­гля­дає бу­дів­ни­цтво на Ан­дрі­їв­сько­му узво­зі, 14—16. З ву­ли­ці ви та­ко­го не по­ба­чи­те, зе­ле­ний пар­кан до­во­лі до­бре все ма­скує. З рі­зних то­чок ву­ли­ці по­мі­тно хі­ба що ви­со­чен­ний ба­што­вий кран. А от за­фі­ксо­ва­на звер­ху кар­тин­ка вра­жає: три по­вер­хи бе­тон­них кон­стру­кцій тя­гну­ться від са­мої ву­ли­ці до Зам­ко­вої го­ри, ко­тру за­бу­дов­ник «під­рі­зав», як шмат тор­та, щоб збіль­ши­ти пло­щу для бу­дів­ни­цтва. При­ле­гла до за­бу­до­ви ву­ли­ця Фро­лів­ська час­тко­во пе­ре­го­ро­дже­на. Так за­бу­дов­ник зна­йшов со­бі мі­сце для роз­та­шу­ва­н­ня бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів і те­хні­ки. До ре­чі, без по­го­дже­н­ня з мі­стом.

Узвіз ті­сний за­для про­е­ктів та­ко­го мас­шта­бу. На­га­да­є­мо, при­ва­тне під­при­єм­ство «Мар­кон» ще у 2010 ро­ці отри­ма­ло усю не­об­хі­дну до­звіль­ну до­ку­мен­та­цію для бу­дів­ни­цтва го­те­лю зав­ви­шки 30 ме­трів. Від роз­по­ча­то­го бу­дів­ни­цтва ву­ли­ця вже трі­щить. На­при­клад, у Лі­те­ра­тур­но-ме­мо­рі­аль­но­му му­зеї Ми­хай­ла Бул­га­ко­ва, що су­сі­дує із за­бу­до­вою, трі­щи­ни на сті­ні. При­ва­тна са­ди­ба під но­ме­ром 16 теж на гра­ні ви­жи­ва­н­ня, бо на по­двір’ї утво­рю­ю­ться про­ва­л­ля гли­би­ною до п’яти ме­трів. До ре­чі, це єди­на в мі­сті істо­ри­чно збе­ре­же­на са­ди­ба, яка пе­ре­да­є­ться з по­ко­лі­н­ня у по­ко­лі­н­ня. Як уже зга­ду­ва­ло­ся, Зам­ко­ва го­ра теж по­ні­ве­че­на, а її дре­на­жна си­сте­ма по­ру­ше­на. Істо­ри­чна ві­зи­тів­ка Ки­є­ва втра­чає своє облич­чя і кли­че на до­по­мо­гу.

«ПІШОХІДНА ВУ­ЛИ­ЦЯ ОТРИ­МА­ЛА МОНСТРА»

На за­хист ву­ли­ці ста­ли ки­я­ни. Про істо­рію бо­роть­би за узвіз «Дню» роз­по­ві­ли Ві­та­лій БІЛЕЦЬКИЙ, Оль­га РУТКОВСЬКА, член Укра­їн­сько­го на­ціо­наль­но­го ко­мі­те­ту ICOMOS (Між­на­ро­дної ра­ди з пи­тань охо­ро­ни пам’яток та ви­зна­чних місць) та акти­віс­тка ГО «Гро­ма­да Ан­дрі­їв­ський узвіз» . Ми зу­стрі­ли­ся на­пе­ре­до­дні акції «Ан­дрі­їв­ський узвіз кли­че на до­по­мо­гу», яка від­бу­ла­ся 8 ли­сто­па­да. Гро­ма­да про­сить за­бу­дов­ни­ка пі­ти на ком­про­міс. Ки­я­ни не про­ти, щоб роз­по­ча­те бу­дів­ни­цтво до­ве­ли до ста­ну прийня­тно­го до екс­плу­а­та­ції, це кра­ще, ніж чер­го­ва не­до­бу­до­ва у цен­трі сто­ли­ці, але в га­ба­ри­тах, ви­зна­че­них існу­ю­чи­ми обме­же­н­ня­ми — ви­со­тою дев’ять, а не 30 ме­трів. Тоб­то ви­ма­га­ють, щоб за­бу­дов­ник зу­пи­нив­ся на тій ви­со­ті, що є за­раз. Ву­ли­ця пішохідна, вузь­ка і від­не­дав­на є ча­сти­ною бу­фер­ної зо­ни об’єкту все­сві­тньої спад­щи­ни ЮНЕСКО — На­ціо­наль­но­го за­по­від­ни­ка «Со­фія Ки­їв­ська».

«За­пла­но­ва­на ви­со­тна бу­дів­ля май­же 30 ме­трів зав­ви­шки не­су­мі­сна з мі­сто­бу­дів­ни­ми обме­же­н­ня­ми, во­на руй­нує пам’ятку на­ціо­наль­но­го зна­че­н­ня — Ан­дрі­їв­ський узвіз. Якщо іде­ться про пам’ятку мі­сто­бу­дів­но­го зна­че­н­ня, ма­є­ться на ува­зі, що тре­ба збе­рег­ти все се­ре­до­ви­ще, усі бу­дин­ки, роз­пла­ну­ва­н­ня, ланд­шафт і еле­мен­ти бла­го­устрою, щоб не втра­чав­ся історичний кон­текст мі­ста, — по­яснює Оль­га Рутковська. — Ця ді­лян­ка зна­хо­ди­ться на те­ри­то­рії Дер­жав­но­го істо­ри­ко-ар­хі­те­ктур­но­го за­по­від­ни­ка «Ста­ро­дав­ній Ки­їв» і при цьо­му ви­ді­ле­на під бу­дів­ни­цтво го­те­лю. Той, хто при­ймав це рі­ше­н­ня у 2005 ро­ці, сер­йо­зно по­ми­ляв­ся. На те­ри­то­рії за­по­від­ни­ка та на та­ких зна­ко­вих те­ри­то­рі­ях по­ді­бні ре­чі не бу­ду­ють. Пішохідна ву­ли­ця (а та­кою во­на ста­ла у 1980-х ро­ках) за ра­ху­нок по­ді­бних во­люн­та­рист­ських рі­шень отри­ма­ла монстра».

ДОБУДУЮТЬ ОДЕСИТИ

Ві­та­лій Білецький до­лу­ча­є­ться до роз­мо­ви і ка­же, що па­ні Оль­га до­во­лі м’яко ви­слов­лю­є­ться про тих, хто у 2010 ро­ці по­го­див бу­дів­ни­цтво 30-ме­тро­во­го го­те­лю на узво­зі. Ці чи­нов­ни­ки до­сі пра­цю­ють на своїх по­са­дах. Акти­віст вва­жає, що ра­но чи пі­зно тре­ба ство­рю­ва­ти пре­це­дент і при­тя­га­ти до від­по­від­аль­но­сті тих, хто по­ру­шив мі­сто­бу­дів­ні нор­ми. Хо­ро­ша ідея, та у Ки­є­ві по­ки жо­дно­го ра­зу не ре­а­лі­зо­ва­на, хо­ча скан­даль­них бу­дів­ництв у сто­ли­ці де­ся­тки.

«Ге­не­раль­ний ди­ре­ктор ком­па­нії «Мар­кон» Ва­ле­рій Пав­люк на­ро­див­ся та ви­ріс на Ан­дрі­їв­сько­му узво­зі. Це ци­нізм ви­щої про­би. Він на­ро­див­ся у бу­дин­ку під но­ме­ром 18, якраз між но­вим Те­а­тром на По­до­лі та бу­ді­вель­ним май­дан­чи­ком, — до­дає пан Ві­та­лій. — До 2012 ро­ку во­ни на­ма­га­ли­ся отри­ма­ти гро­ші від дер­жа­ви на бу­дів­ни­цтво го­тель­но­го ком­пле­ксу під Єв­ро-2012. Це див­ний ін­ве­стор, який по­стій­но шу­кає десь гро­ші. Са­ме то­ді зрі­за­ли го­ру, ви­ри­ли ко­тло­ван, на­віть дер­жа­ва ста­ви­ла пар­кан, бо тре­ба бу­ло все за­кри­ва­ти. Це дов­го сто­я­ло без ру­ху. Ві­дно­ви­ло­ся бу­дів­ни­цтво у 2016 ро­ці. А по­тім десь за ме­жа­ми узво­зу бу­ла до­мов­ле­ність про пе­ре­да­чу прав на бу­дів­ни­цтво ком­па­нії KADDOR Group, це скан­даль­ний оде­ський за­бу­дов­ник. «Мар­кон» ли­шив­ся орен­да­рем. Бо змі­на до­ку­мен­тів при­зве­ла б до то­го, що до­ве­ло­ся б отри­му­ва­ти ку­пу па­пе­рів за­но­во, а їх уже на­вряд чи б по­го­ди­ли».

Акти­ві­сти роз­по­від­а­ють, що оде­ська ком­па­нія спе­ці­а­лі­зу­є­ться на бу­дів­ни­цтві апар­та­мен­тів, але аж ні­як не го­те­лів. Та­кож ні­хто не га­ран­тує, що ви­со­та 30 ме­трів — це верх­ня ме­жа. За сло­ва­ми акти­ві­стів, є ін­фор­ма­ція, що по­го­дже­но один про­ект, а вті­лю­є­ться зов­сім ін­ший.

БИТВА АРГУМЕНТІВ

Пра­кти­чно всі су­до­ві спра­ви, роз­по­ча­ті за іні­ці­а­ти­вою гро­ма­ди, ПП «Мар­кон» зу­мів оскар­жи­ти на свою ко­ристь. За­раз у ком­па­нії за­яв­ля­ють, що бу­дів­ни­цтво го­те­лю по­го­ди­ли з істо­ри­ко-ар­хі­те­ктур­ним за­по­від­ни­ком «Ста­ро­дав­ній Ки­їв», Дер­жав­ною слу­жбою за­хи­сту пам’яток, де­пар­та­мен­том охо­ро­ни куль­тур­ної спад­щи­ни КМДА, Ін­сти­ту­том ар­хе­о­ло­гії НАН Укра­ї­ни та Укра­їн­ським то­ва­ри­ством охо­ро­ни пам’яток істо­рії та куль­ту­ри.

У гро­ма­ди є свої ар­гу­мен­ти: у гру­дні 2017 ро­ку во­ни зі­бра­ли по­над ти­ся­чу під­пи­сів під мі­сце­вою іні­ці­а­ти­вою про до­стро­ко­ве ро­зір­ва­н­ня до­го­во­ру орен­ди з ком­па­ні­єю «Мар­кон». А 5 сі­чня 2018 ро­ку де­пар­та­мент з пи­тань дер­жав­но­го ар­хі­те­ктур­но-бу­ді­вель­но­го кон­тро­лю Ки­їв­ської мі­ської держ­адмі­ні­стра­ції ви­дав при­пис про зу­пи­не­н­ня під­го­тов­чих і бу­ді­вель­них ро­біт. Та­кож 21 черв­ня цьо­го ро­ку Ки­їв­ра­да під­три­ма­ла про­ект рі­ше­н­ня на осно­ві гро­мад­ської іні­ці­а­ти­ви. Що­прав­да, вже йшло­ся не про­сто про ро­зір­ва­н­ня до­го­во­ру, а і про те, що упро­довж 30 днів «Мар­кон» по­ви­нен пе­ре­ро­би­ти прое­кт­ну до­ку­мен­та­цію, вра­ху­ва­ти за­ува­же­н­ня гро­ма­ди та ви­не­сти про­ект на роз­гляд мі­сто­бу­дів­ної ра­ди. 30 днів дав­но ми­ну­ли, а про­ект так ні­хто й не змі­нив.

«За­бу­дов­ник оскар­жив у су­дах усі рі­ше­н­ня, прийня­ті на ко­ристь гро­ма­ди, що тре­ба все при­ве­сти у від­по­від­ність до норм за­ко­нів, — до­пов­нює Оль­га Рутковська. — Остан­ні ухва­ли су­ду — це про­сто нон­сенс, там йде­ться про те, що от тре­ба про­дов­жу­ва­ти бу­ду­ва­ти, бо че­рез зу­пи­не­н­ня ро­біт за­бу­дов­ник за­знає втрат. А між тим при­пис Дер­жав­ної ар­хі­те­ктур­но-бу­ді­вель­ної ін­спе­кції про зу­пин­ку бу­дів­ни­цтва, від­су­дже­ний ни­ні за­бу­дов­ни­ком, був скла­де­ний че­рез вста­нов­ле­ну низ­ку по­ру­шень, не­від­по­від­но­сті, не­ви­ко­на­н­ня чин­них ви­мог за­ко­но­дав­ства. І суд все це ска­со­вує (до­каз за по­си­ла­н­ням https://opendatabot.ua/court/772449782cda0269933f18edcb620a49c6b72456?f bclid=IwAR3lD5DbEAAcZ7GXNRhIG v2FLZEO_uhKAufrmi4wi30Tr_7p— 1rhNkOOSQ — Ред.). Ма­ло то­го, су­ди про­хо­дять без ви­кли­ку сто­рін, тоб­то рі­ше­н­ня ухва­лю­ю­ться у за­кри­тих ка­бі­не­тах. У да­но­му ра­зі — на ко­ристь бі­зне­су, а не те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди».

«НАМ ПОТРІБНА ВІДНОВЛЕНА ВУ­ЛИ­ЦЯ»

Гро­ма­да вва­жає, що Те­атр на По­до­лі, який ви­кли­кав го­стру дис­ку­сію че­рез свою ви­со­ту, фор­му та ар­хі­те­ктур­ний стиль, був ли­ше пе­ре­вір­кою, як від­ре­а­гу­ють су­спіль­ство на подаль­ше спо­тво­ре­н­ня ву­ли­ці. За сло­ва­ми Ру­тков­ської, Те­атр на По­до­лі — це ігра­шка по­рів­ня­но з го­те­лем, який за роз­мі­ра­ми бу­де уп’яте­ро біль­ший. Сп­осо­би за­вер­ше­н­ня бу­дів­ни­цтва те­а­тру від­кри­ли скри­ню Пан­до­ри, і те­пер їх ви­ко­ри­став за­бу­дов­ник на ді­лян­ці №14.

Тим ча­сом про­ти­сто­я­н­ня гро­ма­ди та за­бу­дов­ни­ка до­хо­дить до кри­ти­чної то­чки. Остан­ньо­го ра­зу, ко­ли Оль­га та Ві­та­лій при­хо­ди­ли на бу­дів­ни­цтво, їх зу­стрі­ло близь­ко 40 чо­ло­ві­ків спор­тив­ної ста­ту­ри з со­ба­ка­ми.

«Во­ни нас про­во­ку­ють, до­во­дять до то­го, щоб ми фі­зи­чно про­ти­сто­я­ли за­бу­до­ві. Во­ни за­кри­ли її пар­ка­ном, як фор­те­цю. Так зва­ні пра­ців­ни­ки по­стій­но пе­ре­бу­ва­ють на об’єкті. За­ве­зе­ні бу­ді­вель­ні ма­те­рі­а­ли, кран зно­ву за­пра­цю­вав, — ка­же Ві­та­лій Білецький. — Ми бу­де­мо ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти всі мо­жли­ві ме­то­ди. Нас ля­ка­ють су­до­ви­ми по­зо­ва­ми, якщо ми бу­де­мо пе­ре­шко­джа­ти. Та ра­но чи пі­зно за­бу­дов­ни­ку до­ве­де­ться ви­хо­ди­ти на діа­лог. Гро­ма­да має ба­че­н­ня, як за­хи­сти­ти Ан­дрі­їв­ський узвіз. Ми ж не про­сто про­ти бу­дів­ни­цтва, нам по­трі­бні за­вер­ше­на бу­дів­ля тих га­ба­ри­тів, що ви­зна­че­ні обме­же­н­ня­ми і зда­на в екс­плу­а­та­цію, та відновлена ву­ли­ця».

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.