Про га­зо­про­від і Укра­ї­ну

Чо­го не вар­то за­бу­ва­ти єв­ро­пей­ським ім­пор­те­рам

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Бо­г­дан САВКІВ, Ки­їв

Три­во­жні по­ві­дом­ле­н­ня про ви­слов­лю­ва­н­ня та дії окре­мих ви­со­ко­по­са­до­вих по­лі­ти­ків єв­ро­пей­ських кра­їн, зокре­ма пре­зи­ден­та Че­хії Зе­ма­на, за­сту­пни­ка гла­ви ав­стрій­сько­го уря­ду, спо­ну­ка­ють нас, гро­ма­дян Укра­ї­ни, за­ми­сли­ти­ся над при­чи­на­ми їхньої за­будь­ку­ва­то­сті. Зокре­ма, при­га­ду­є­ться да­ле­кий 1960 рік. То­ді ме­ні в скла­ді ра­дян­ської ту­рист­ської гру­пи по­ща­сти­ло від­ві­да­ти Че­хо­сло­вач­чи­ну та її сто­ли­цю Пра­гу — одне з най­кра­си­ві­ших міст Цен­траль­ної Єв­ро­пи. Че­хо­сло­вач­чи­на то­ді вва­жа­лась чи не най­ро­з­ви­не­ні­шою кра­ї­ною со­цта­бо­ру. Екскур­со­вод із гор­ді­стю, як про ви­зна­чне со­ці­аль­не за­во­ю­ва­н­ня, нам роз­по­від­ав і по­ка­зу­вав цен­тра­лі­зо­ва­но під­ве­зе­ні й уста­нов­ле­ні пе­ред ко­жним під’їздом аку­ра­тні ящи­ки з ву­гі­л­лям — ме­шкан­ці звіль­ню­ва­лись від ма­ру­дних тор­го­вих і транс­порт­них тур­бот. За­зна­чмо, що сто­ли­ця УРСР Ки­їв ще з 1948 ро­ку ко­ри­сту­ва­ла­ся при­ро­дним га­зом, а сто­ли­ця Га­ли­чи­ни Львів — ще на двад­цять ро­ків ра­ні­ше. Двад­цять ро­ків по то­му, з 1967 р., сто­ли­цям Че­хії, Сло­вач­чи­ни та кра­ї­ні за­га­лом теж по­ща­сти­ло до­че­ка­ти­ся над­хо­дже­н­ня при­ро­дно­го га­зу з Укра­ї­ни. Хоч би як ми те­пер ста­ви­ли­ся до сло­ва «Бра­тер­ство» (са­ме так обра­зно на­зи­вав­ся га­зо­про­від До­ли­на — Ужго­род — Держ­кор­дон — ДУГ), а укра­їн­ські га­зо­ви­ки справ­ді вкла­да­ли в ньо­го бра­тньо­слов’ ян­ські по­чу­т­тя. З ен­ту­зі­а­змом спо­ру­ди­ли три уста­нов­ки для під­го­тов­ки які­сно­го для транс­пор­ту­ва­н­ня га­зу із га­зо­кон­ден­са­тних по­кла­дів та га­зо­бен­зи­но­вий за­вод у До­ли­ні, що на­да­ло мо­жли­вість за­до­воль­ня­ти по­тре­би бра­тньої кра­ї­ни про­тя­гом більш ніж де­ся­тка ро­ків.

■ По­чи­на­ю­чи з 1968 ро­ку, укра­їн­ський газ по­чав над­хо­ди­ти до Ав­стрії. Вве­де­ний то­ді в екс­плу­а­та­цію пункт ви­мі­рю­ва­н­ня та роз­по­ді­лу га­зу в Ба­ум­гар­те­ні став ба­зо­вим для су­ча­сно­го одно­ймен­но­го « ха­бу » ( ву­зла роз­по­ді­лу га­зу) за­галь­но­єв­ро­пей­сько­го рів­ня.

■ А ось ще один епі­зод. Вна­слі­док не­до­ста­тньої під­го­тов­ле­но­сті об’єктів Че­хо­сло­вач­чи­ни до пе­ре­ве­де­н­ня на но­вий вид па­ли­ва над­хо­дже­н­ня га­зу бу­ло вкрай не­рів­но­мір­ним і то­му що­мі­ся­чно по­го­джу­ва­ли­ся гра­фі­ки кіль­кі­сно­го над­хо­дже­н­ня. Пе­ре­бу­ва­н­ня у від­ря­джен­ні з ці­єю мі­сі­єю від­по­від­аль­но­го за екс­порт га­зу за­сту­пни­ка на­чаль­ни­ка Укр­газ­про­му Р. Ма­ка­ра збі­гло­ся в ча­сі з крем­лів­ським втор­гне­н­ням у не­за­ле­жну дер­жа­ву для при­ду­ше­н­ня «Празь­кої ве­сни» 1968 ро­ку. Ра­дян­ські тан­ки на кор­до­ні з Че­хо­сло­вач­чи­ною за­їха­ли без­по­се­ре­дньо на га­зо­про­від­ні тру­би, які мі­сти­лись під ви­со­ким ти­ском, а це за­гро­жу­ва­ло ви­бу­хом ви­со­кої по­ту­жно­сті, ка­та­стро­фа мо­гла при­зве­сти до не­пе­ре­дба­че­них по­лі­ти­чних на­слід­ків. Укра­їн­сько­му ін­же­не­ру вда­ло­ся швид­ко по­ро­зу­мі­ти­ся з ко­ман­ди­ром вій­сько­во­го з’єднання і звіль­ни­ти тра­су га­зо­про­во­ду від гу­се­ниць не­про­ха­них ін­тер­вен­тів. Шо­ко­ва­ний та пе­ре­ля­ка­ний ві­ро­лом­ним на­па­дом че­хо­сло­ва­цький пер­со­нал га­зо­про­во­ду роз­біг­ся по до­мів­ках. З до­по­мо­гою втру­ча­н­ня мі­ні­стра га­зо­вої про­ми­сло­во­сті СРСР ін­же­не­ро­ві Р. Ма­ка­ру вда­ло­ся за­бра­ти з со­бою гру­пу укра­їн­ських фа­хів­ців, по­слі­дов­но за­ли­ша­ю­чи по одно­му на га­зо­роз­по­діль­чих пун­ктах, і від­но­ви­ти га­зо­по­ста­ча­н­ня. А ко­ли го­спо­да­рі отя­ми­ли­ся, він по­слі­дов­но зво­ро­тним шля­хом за­би­рав звіль­не­них укра­їн­ських опе­ра­то­рів, зраз­ко­во ви­ко­нав­ши свою не­без­пе­чну мі­сію. До­ре­чно на­га­да­ти, що крем­лів­ське втор­гне­н­ня в Че­хо­сло­вач­чи­ну то­ді за­су­ди­ла укра­їн­ська гро­мад­ськість, зокре­ма Укра­їн­ська Гель­сін­ська спіл­ка; в істо­рію уві­йшли про­те­стні са­мо­спа­ле­н­ня не тіль­ки че­хо­сло­ва­цьких па­трі­о­тів, а й укра­їн­ця Ма­ку­ха.

■ Пі­сля про­го­ло­ше­н­ня не­за­ле­жно­сті укра­їн­ські га­зо­ви­ки на­ма­га­ли­ся акти­ві­зу­ва­ти вза­є­мо­ви­гі­дне спів­ро­бі­тни­цтво зі сво­ї­ми за­хі­дни­ми пар­тне­ра­ми, зокре­ма з на­да­н­ня по­слуг із під­зем­но­го збе­рі­га­н­ня га­зу. Про­те ві­ро­лом­ний упе­ре­дже­ний ди­ктат пу­тін­сько­го «Газ­про­му» не по­го­джу­вав­ся з пе­ре­не­се­н­ням ву­злів пе­ре­да­чі ро­сій­сько­го га­зу на ро­сій­сько- укра­їн­ський кор­дон за­мість існу­ю­чих на кор­до­нах Укра­ї­ни із за­хі­дні­ши­ми спо­жи­ва­ча­ми ро­сій­сько­го га­зу. На­при­клад, узим­ку 2000—2001 ро­ків угор­ська сто­ро­на че­рез ви­ве­де­н­ня на ре­монт сво­єї те­хно­ло­гі­чної уста­нов­ки звер­ну­ла­ся до укра­їн­ців з про­по­зи­ці­єю збіль­ши­ти на 1 млн куб. м до­бо­ве над­хо­дже­н­ня га­зу, тож по­трі­бні на зи­му 100 млн куб. м Укра­ї­на мо­гла би без шко­ди для се­бе на­пра­ви­ти з під­зе­мок, про­те че­рез дра­ко­нів­ські ро­сій­сько- укра­їн­ські кон­тра­кти не мо­гла до­по­мог­ти су­сі­дній кра­ї­ні. І сам не гам, і то­бі не дам!.. Узур­по­ва­на Мо­сквою по­зи­ція що­до пе­ре­да­чі ро­сій­сько­го га­зу в укра­їн­ську си­сте­му не на вхо­ді в Укра­ї­ну, а на ви­хо­ді з неї ці­ле­спря­мо­ва­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­лась для шан­та­жу, шту­чно­го зви­ну­ва­че­н­ня Укра­ї­ни в не­на­дій­но­сті транс­порт­но­го пар­тнер­ства. Зокре­ма, ще до ві­ро­лом­но­го вій­сько­во­го втор­гне­н­ня, за ча­сів « бра­тер­ських » від­но­син, у сі­чні 2009 р. Пу­тін за­ду­мав вла­шту­ва­ти су­ди­ли­ще над Укра­ї­ною, пе­ре­крив­ши по­да­чу га­зу до Єв­ро­пи че­рез укра­їн­ську га­зо­транс­порт­ну си­сте­му. Та во­на до­ве­ла свою жи­ву­чість. Шко­да ли­ше, що за­хі­дні пар­тне­ри не під­три­ма­ли то­ді на­ле­жним чи­ном Укра­ї­ну, і Пу­тін під­няв то­ді ці­ну для газ для Укра­ї­ни ви­ще, ніж усім ін­шим ім­пор­те­рам. За пу­тін­сько-яну­ко­ви­чів­ськи­ми Хар­ків­ськи­ми уго­да­ми «бра­тня» Укра­ї­на пла­ти­ла за газ ще до­рож­чу ці­ну.

■ Єв­ро­пей­ським ім­пор­те­рам не вар­то за­бу­ва­ти, що до вве­де­н­ня в дію транс­кон­ти­нен­таль­них га­зо­про­во­дів спо­ча­тку з Орен­бур­га, а зго­дом із Тю­мен­щи­ни во­ни за­без­пе­чу­ва­ли­ся по су­ті укра­їн­ським га­зом, як і Ли­тва, Ла­твія, Бі­ло­русь, Мол­до­ва й час­тко­во Ро­сія, що осво­є­н­ня по­ту­жних ро­сій­ських на­фто­га­зо­вих ре­гіо­нів здій­сню­ва­ло­ся з ви­зна­чаль­ним за­лу­че­н­ням укра­їн­ців. До­да­мо та­кож, що гла­ва дер­жа­ви, яка во­ло­діє тре­ти­ною сві­то­вих за­па­сів га­зу з 2% на­се­ле­н­ня пла­не­ти, уклав 25-рі­чну уго­ду для ім­пор­ту га­зу із Тур­кме­ні­ста­ну, щоб пе­ре­кри­ти дже­ре­ло аль­тер­на­тив­но­го за­без­пе­че­н­ня га­зом «єди­но­кров­ної» Укра­ї­ни. Одно­му з очіль­ни­ків Ав­стрії, вра­же­но­му при­ва­бли­ві­стю Пу­ті­на, та по­лі­ти­кам, які пе­ре­бу­ва­ють на по­ді­бних по­зи­ці­ях, вар­то при­ди­ви­ти­ся, чим по­ве­дін­ка їхньо­го улю­блен­ця від­рі­зня­є­ться від по­ве­дін­ки Гі­тле­ра в розв’ язу­ван­ні ним Дру­гої сві­то­вої вій­ни і чи не на­га­дує гра су­ча­сних « ми­ро­твор­ців» дії сум­но­зві­сно­го мюн­хен­сько­го « ути­хо­ми­ре­н­ня » бісну­ва­то­го фю­ре­ра...

■ От­же, ба­га­тьом за­хі­дним по­лі­ти­кам час, на­ре­шті, про­тер­ти очі й за­ми­сли­ти­ся над май­бу­тнім люд­ства.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.