«До­ма­шнє зав­да­н­ня, яке ми не ви­ко­на­ли»

У Львів­ській по­лі­те­хні­ці обго­во­ри­ли ін­но­ва­цій­ні ме­то­ди збе­ре­же­н­ня ін­те­ле­кту­аль­ної спад­щи­ни емі­гра­ції

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Дми­тро ПЛАХТА, «День», Львів, фото Йо­си­па МАРУХНЯКА

Єв­ген Ма­ла­нюк та Олег Оль­жич, Іван Ба­гря­ний та Улас Сам­чук, Іван Ли­сяк- Ру­дни­цький та Юрій Ше­ве­льов... Мо­жна дов­го про­дов­жу­ва­ти цей пе­ре­лік укра­їн­ських ін­те­ле­кту­а­лів сві­то­во­го рів­ня, які у ви­му­ше­ній емі­гра­ції бо­ро­ни­ли честь сво­го уярм­ле­но­го на­ро­ду. Не­ймо­вір­ної цін­но­сті скар­би при­хо­ва­ні в ін­те­ле­кту­аль­них на­дба­н­нях укра­їн­ської ді­а­спо­ри, які, на жаль, до­сі за­ли­ша­ю­ться не­від­кри­ти­ми для ба­га­тьох укра­їн­ців. А за­са­дни­чі дум­ки укра­їн­ських за­кор­дон­них ін­те­ле­кту­а­лів ще не ста­ли за­галь­но­су­спіль­ним на­дба­н­ням.

Збе­ре­же­н­ня спад­щи­ни укра­їн­ської емі­гра­ції — прі­о­ри­те­тне зав­да­н­ня для не­за­ле­жної укра­їн­ської дер­жа­ви. На цьо­му ре­гу­ляр­но на­го­ло­шує «День», який не­о­дно­ра­зо­во по­ру­шу­вав це пи­та­н­ня не ли­ше на сто­рін­ках га­зе­ти, а й у кру­глих сто­лах, ор­га­ні­зо­ва­них ви­да­н­ням (на­при­клад у рам­ках про­е­кту « Са­мо­осві­та online » 2012 ро­ку « День » про­вів кру­глий стіл, при­свя­че­ний са­ме ін­те­ле­кту­аль­но­му сві­ту про­від­них ді­я­чів за­ру­бі­жно­го укра­їн­ства ХХ сто­лі­т­тя, за уча­сті та­ких про­від­них ін­те­ле­кту­а­лів, як Іван Дзю­ба, Окса­на Па­хльов­ська, Во­ло­ди­мир Пан­чен­ко, Ла­ри­са Івшина та ін­ші).

Дня­ми в сті­нах Львів­ської по­лі­те­хні­ки Між­на­ро­дний ін­сти­тут осві­ти, куль­ту­ри та зв’яз­ків з ді­а­спо­рою ор­га­ні­зу­вав на­у­ко­во- пра­кти­чний се­мі­нар « Ін­но­ва­цій­ні ме­то­ди збе­ре­же­н­ня ін­те­ле­кту­аль­ної спад­щи­ни укра­їн­ської емі­гра­ції».

Як збе­рег­ти ве­ли­кі пла­сти дру­ко­ва­ної спад­щи­ни укра­їн­ської ді­а­спо­ри? Як акту­а­лі­зу­ва­ти пи­та­н­ня до­слі­дже­н­ня істо­рії, ді­яль­но­сті укра­їн­ської емі­гра­ції та по­ши­ре­н­ня цих знань у су­спіль­стві? Чо­му ін­но­ва­ції в бі­бліо­те­кар­стві ва­жли­ві і як сьо­го­дні во­ни ста­нуть у при­го­ді укра­їн­сько­му су­спіль­ству? Від­по­віді на ці та ін­ші за­пи­та­н­ня шу­ка­ли в ді­а­ло­зі уча­сни­ки на­у­ко­во-пра­кти­чно­го се­мі­на­ру.

«ОБОВ’ЯЗОК НЕ ЛИ­ШЕ НАУКОВЦІВ, А Й УСІХ НАС, НА­ШОЇ ДЕР­ЖА­ВИ»

«Пи­та­н­ня збе­ре­же­н­ня ін­те­ле­кту­аль­ної спад­щи­ни емі­гра­ції над­зви­чай­но ва­жли­ве для Укра­ї­ни, — на­го­ло­си­ла у сво­є­му всту­пно­му сло­ві ди­ре­ктор МІОКу Іри­на КЛЮЧКОВСЬКА. — Ми по­вин­ні ро­зу­мі­ти, що спів­пра­ця укра­їн­ської ді­а­спо­ри і сві­то­во­го укра­їн­ства — про­цес ба­га­то­ви­мір­ний і ба­га­то­сто­рон­ній. Це не ли­ше уго­ди між Сві­то­вим Ко­нґре­сом Укра­їн­ців і мі­ні­стер­ства­ми, з пар­ла­мен­том чи з та­кою ін­сти­ту­ці­єю, як на­ша. Ли­ше вер­ши­на айс­бер­га, під якою хо­ва­є­ться ве­ли­че­зний пласт не­ви­ко­на­ної ро­бо­ти.

Му­си­мо ска­за­ти, що на­ші зав­да­н­ня, які ми по­ста­ви­ли, які по­вин­на ста­ви­ти са­ма со­бі Укра­ї­на, є не­ви­ко­на­ни­ми. Якщо ми го­во­ри­мо, що укра­їн­ська ді­а­спо­ра є ін­те­граль­ною ча­сти­ною укра­їн­сько­го со­ці­у­му, якщо ми ствер­джу­є­мо, що істо­рія укра­їн­ської ді­а­спо­ри — це ін­те­граль­на ча­сти­на укра­їн­ської істо­рії та куль­ту­ри Укра­ї­ни, то ми по­вин­ні ро­зу­мі­ти: ко­ли ін­те­ле­кту­аль­ний про­дукт, який ство­рю­вав­ся по­над сто­лі­т­тя, не є ін­те­гро­ва­ний в на­ше ін­те­ле­кту­аль­не бу­т­тя, то це не про­сто по­га­но. Це до­ма­шнє зав­да­н­ня, яке ми не ви­ко­на­ли.

Збе­рег­ти те, що ство­ри­ла на­ша ін­те­ле­кту­аль­но ба­га­та емі­гра­ція, яка тво­ри­ла на­справ­ді ди­ва на чу­жих те­ри­то­рі­ях, — це обов’ язок не ли­ше науковців, які від­кри­ва­ють ці скар­би для ши­ро­ко­го за­га­лу, а обов’ язок усіх нас, обов’ язок на­шої дер­жа­ви.

Ко­ли ме­ні ка­жуть, що один у по­лі не во­їн, я не по­го­джу­ю­ся. Й один у по­лі мо­же бу­ти во­ї­ном. Це сво­їм при­кла­дом до- во­дить про­фе­сор Олег Бо­гу­слав­ський, який ство­рив еле­ктрон­ну бі­бліо­те­ку Diasporiana.

«УКРА­ЇН­СЬКА ДІАСПОРНА ЕЛЕКТРОННА БІ­БЛІ­О­ТЕ­КА»

У рам­ках се­мі­на­ру від­бу­ла­ся пре­зен­та­ція еле­ктрон­ної бі­бліо­те­ки Diasporiana — про­е­кту зі збе­ре­же­н­ня ін­те­ле­кту­аль­ної спад­щи­ни укра­їн­ської емі­гра­ції та роз­сі­я­н­ня, що від­кри­ває уні­каль­ні на­дба­н­ня укра­їн­ської ді­а­спо­ри ти­ся­чам до­слі­дни­ків і за­ці­кав­ле­них осіб в усьо­му сві­ті.

Пре­зен­ту­вав цей про­ект йо­го за­снов­ник — Олег БО­ГУ­СЛАВ­СЬКИЙ, про­фе­сор, ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту жур­на­лі­сти­ки і ма­со­вої ко­му­ні­ка­ції Кла­си­чно­го при­ва­тно­го уні­вер­си­те­ту (м. За­по­ріж­жя).

Diasporiana — це най­біль­ша укра­їн­ська діаспорна електронна бі­блі­о­те­ка, за­сно­ва­на Оле­гом Бо­гу­слав­ським 2011 ро­ку. На сай­ті роз­мі­ще­ні ти­ся­чі кни­жок та пе­рі­о­ди­чних ви­дань, об’ єд­на­них те­ма­ти­кою все­сві­тньо­го укра­їн­ства.

Одна з го­лов­них цілей про­е­кту — ство­ре­н­ня еле­ктрон­них ко­пій дру­ко­ва­них до­ку­мен­тів, що збе­рі­га­ю­ться у фон­дах бі­бліо­тек та ін­ших за­кла­дів куль­ту­ри, при­ва­тних ко­ле­кці­ях, з ме­тою збе­ре­же­н­ня ін­те­ле­кту­аль­ної спад­щи­ни та за­по­бі­га­н­ня фі­зи­чній втра­ті до­ку­мен­тів. І, зви­чай­но ж, це за­без­пе­че­н­ня мо­жли­во­сті віль­но­го до­сту­пу ко­ри­сту­ва­чів до на­дбань укра­їн­ської емі­гра­ції за до­по­мо­гою ін­тер­не­ту.

Ця електронна бі­блі­о­те­ка від­кри­ває для сві­ту істо­рію укра­їн­ської ді­а­спо­ри і фор­мує у до­слі­дни­ків но­вий по­гляд на на­у­ко­ві та куль­тур­ні на­дба­н­ня на­шо­го на­ро­ду.

« На­ше зав­да­н­ня — ви­ро­би­ти ме­ха­нізм, про­ду­ма­ти пев­ні кро­ки, аби на­пов­ню­ва­ти, роз­ви­ва­ти і по­ши­рю­ва­ти ре­сурс « Diasporiana » , який є справ­жнім клон­дай­ком, не­до­слі­дже­ним, не­пі­зна­ним, не­ви­вче­ним і, що най­гір­ше, не­оці­не- ним», — від­зна­чи­ла під час се­мі­на­ру ди­ре­ктор МІОКу Іри­на Ключковська.

У сво­їй пре­зен­та­ції Олег Бо­гу­слав­ський від­зна­чив, зокре­ма й про­блем­ні мо­мен­ти в ро­бо­ті еле­ктрон­ної бі­бліо­те­ки. Пе­ре­дов­сім тре­ба ро­зу­мі­ти, що це при­ва­тний про­ект, який не пе­ре­слі­дує ко­мер­цій­них цілей. Без фі­нан­со­вої до­по­мо­ги ззов­ні на якісь сут­тє­ві по­кра­ще­н­ня те­хні­чної сто­ро­ни про­е­кту очі­ку­ва­ти не вар­то. А оци­фру­ва­н­ня тих кни­жок, до­ку­мен­тів від­бу­ва­є­ться на ама­тор­ських ска­не­рах, а не на су­ча­сно­му обла­днан­ні.

«Та­ка електронна бі­блі­о­те­ка ма­ли би бу­ти ство­ре­на дер­жа­вою » , — лу­на­ла в цей день дум­ка, з якою не­мо­жли­во не по­го­ди­ти­ся.

ЧИ МО­ЖЛИ­ВЕ ОБ’ЄДНАННЯ РЕСУРСІВ?

Оци­фру­ва­ти озна­чає збе­рег­ти та удо­сту­пни­ти. Це го­лов­на при­чи­на, чо­му ство­ре­н­ня еле­ктрон­них бі­бліо­тек із лі­те­ра­тур­ною спад­щи­ною укра­їн­ської емі­гра­ції є прі­о­ри­те­тним зав­да­н­ням для Укра­ї­ни в ХХІ сто­літ­ті, ко­ли те­хно­ло­гії да­ють пре­кра­сні мо­жли­во­сті для від­нов­ле­н­ня і по­пу­ля­ри­за­ції не­пі­зна­них знань.

Пре­зен­ту­ва­ли в рам­ках на­у­ко­во­го се­мі­на­ру й ін­ші еле­ктрон­ні ре­сур­си. Зокре­ма, «Еле­ктрон­ний ар­хів укра­їн­сько­го ви­зволь­но­го ру­ху», про який роз­по­вів ке­рів­ник На­ціо­наль­но­го му­зею-ме­мо­рі­а­лу жертв оку­па­цій­них ре­жи­мів «Тюр­ма на Лон­цько­го» Ру­слан ЗАБІЛИЙ.

Чи мо­жли­во об’єд­на­ти всі та­кі ре­сур­си в одну ве­ли­ку еле­ктрон­ну ба­зу? Пи­та­н­ня, яке не­о­дно­ра­зо­во зву­ча­ло від уча­сни­ків се­мі­на­ру. Об’єд­на­ти — мо­жли­во, але зро­би­ти це ду­же важ­ко. На­віть із те­хні­чної то­чки зору, адже всі еле­ктрон­ні ар­хі­ви ство­ре­ні на рі­зних те­хні­чних пла­тфор­мах. А дер­жа­ва в цьо­му пи­тан­ні так і не на­да­ла єди­но­го рі­ше­н­ня. Однак ідеї для об’єднання не­об­хі­дно шу­ка­ти та ре­а­лі­зу­ва­ти.

Чи вда­сться це зро­би­ти в най­ближ­чо­му май­бу­тньо­му? Пи­та­н­ня за­ли­ша­є­ться від­кри­тим.

Іри­на Ключковська: «Збе­рег­ти те, що ство­ри­ла на­ша ін­те­ле­кту­аль­но ба­га­та емі­гра­ція — це обов’язок не ли­ше науковців, які від­кри­ва­ють ці скар­би для ши­ро­ко­го за­га­лу, а й на­шої дер­жа­ви»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.