По­шук ми­ру

По­тре­бує іні­ці­а­тив­ної зов­ні­шньої по­лі­ти­ки

Den (Ukrainian) - - Подробиці -

Цьо­го ти­жня в Стам­бу­лі від­бу­ва­ти­му­ться дві окре­мі, але вза­є­мо­пов’ яза­ні кон­фе­рен­ції з пи­тань по­се­ре­дни­цтва. Одна з них при­свя­че­на ста­ну справ на ма­пі кон­флі­ктів та мо­жли­во­стям по­се­ре­дни­цтва се­ред чле­нів Ор­га­ні­за­ції іслам­сько­го спів­ро­бі­тни­цтва ( ОІС). На дру­гій ухва­лять ши­ро­ке ко­ло рі­шень та обго­во­рю­ва­ти­муть зв’ яз­ки між ста­лим роз­ви­тком, ми­ром та по­се­ре­дни­цтвом, шля­хи під­ви­ще­н­ня ген­дер­ної та мо­ло­ді­жної уча­сті в про­це­сі по­се­ре­дни­цтва, а та­кож се­сія, що спо­ну­ка­ти­ме до роз­ду­мів що­до ро­лі ве­ли­ких об­ся­гів да­них та шту­чно­го ін­те­ле­кту при ана­лі­зі кон­флі­ктів та по­се­ре­дни­цтві. Мо­же скла­сти­ся дум­ка, що ці кон­фе­рен­ції є зви­чай­ни­ми кон­фе­рен­ці­я­ми, але Стам­буль­ські кон­фе­рен­ції з пи­тань по­се­ре­дни­цтва до­ве­ли свою до­ціль­ність у ви­ро­блен­ні спіль­но­го ро­зу­мі­н­ня пи­тань та по­ряд­ку ден­но­го в сфе­рі по­се­ре­дни­цтва та мир­но­го розв’яза­н­ня кон­флі­ктів. Ту­реч­чи­на, яка при­йма­ти­ме ці кон­фе­рен­ції, як єди­на кра­ї­на-спів­го­ло­ва груп дру­зів по­се­ре­дни­цтва в трьох без­за­пе­ре­чно ва­жли­вих між­на­ро­дних ор­га­ні­за­ці­ях, а са­ме ООН, ОІС та ОБСЄ, має змо­гу до­не­сти ре­зуль­та­ти цих кон­фе­рен­цій до цих між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій.

Ва­жли­вим фа­ктом є те, що в ХХІ сто­літ­ті пе­ред люд­ством по­ста­ли осо­бли­ві ви­кли­ки. Са­ме в той час, ко­ли ба­га­то лю­дей ду­ма­ли, що склян­ка на­по­ло­ви­ну пов­на з то­чки зо­ру до­ся­гнень між­на­ро­дно­го пра­ва, ін­сти­ту­цій, де­мо­кра­тії та вер­хо­вен­ства пра­ва, від­по­від­аль­но­сті, віль­ної тор­гів­лі, ген­дер­ної рів­но­сті та ін­ших пи­тань, по­ро­жня по­ло­ви­на склян­ки по­ча­ла за­яв­ля­ти про се­бе. Всі ми зна­є­мо ці сим­пто­ми, і на­га­ду­ва­ти про них не­має по­тре­би. Тор­го­ві вій­ни, нові фор­ми мі­жна­ро­дної екс­плу­а­та­ції, гео­по­лі­ти­чна кон­ку­рен­ція, опо­се­ред­ко­ва­ні вій­ни між ве­ли­ки­ми дер­жа­ва­ми, роз­пад на­ціо­наль­них дер­жав, те­ро­ризм, ксе­но­фо­бія, во­ро­же став­ле­н­ня до ісла­му, ра­зю­ча не­рів­ність та не­спра­ве­дли­вість усе це су­ча­сні тен­ден­ції, че­рез які склян­ка стає на­по­ло­ви­ну по­ро­жньою. Ви­кли­ки, що сто­ять пе­ред люд­ством, зни­щу­ють до­ся­гне­н­ня та мо­жли­во­сті люд­ства. Хто пе­ре­мо­же? Від­по­відь за­ле­жить від на­шої від­по­віді на ці ви­кли­ки, вклю­ча­ю­чи рі­вень на­шої люд­ської зда­тно­сті спів­пра­цю­ва­ти за­ра­ди по­зи­тив­них ре­зуль­та­тів. Зро­зумі­ла одна по­зи- ція: якщо ми не ві­зьме­мо іні­ці­а­ти­ву в свої ру­ки й не бу­де­мо під­при­єм­ли­ви­ми та гу­ман­ни­ми, пе­ре­мо­же зло. Ви­чі­ку­валь­ний під­хід вже не має сен­су. Ді­а­па­зон по­лі­ти­чних опцій ся­гає від по­се­ре­дни­цтва до пра­кти­чно­го за­сто­су­ва­н­ня си­ли про­ти те­ро­ри­стів.

До при­кла­ду ві­зьме­мо си­ту­а­цію в Си­рії. Зав­дя­ки іні­ці­а­тив­но­му та гу­ман­но­му під­хо­ду Ту­реч­чи­ни, вда­ло­ся звіль­ни­ти те­ри­то­рію за­галь­ною пло­щею 4000 ква­дра­тних кі­ло­ме­трів від двох те­ро­ри­сти­чних ор­га­ні­за­цій, «ІДІЛ» та PKK/PYD/YPG ( Ро­бі­тни­ча пар­тія Кур­ди­ста­ну/Пар­тія «Де­мо­кра­ти­чний со­юз»/За­го­ни на­ро­дної обо­ро­ни). Як­би ми не втру­ти­ли­ся, наш на­род по­стій­но за­зна­вав би на­па­дів з бо­ку цих те­ро­ри­стів, а по­лі­ти­чне рі­ше­н­ня си­рій­ської тра­ге­дії ста­ло бне­д­ося­жним. Ту­реч­чи­на ро­бить усе мо­жли­ве для по­лег­ше­н­ня люд­ських стра­ж­дань, при­йма­ю­чи най­біль­шу кіль­кість бі­жен­ців се­ред усіх кра­їн сві­ту, ви­тра­ча­ю­чи на це біль­ше, ніж най­по­ту­жні­ші еко­но­мі­ки сві­ту та основ­ні сві­то­ві гу­ма­ні­тар­ні до­но­ри. Ту­реч­чи­на та­кож ви­сту­пає по­се­ре­дни­ком у пе­ре­го­во­рах що­до угод, які ря­ту­ють де­ся­тки, якщо не со­тні ти­сяч жит­тів та спри­я­ють до­ся­гнен­ню по­лі­ти­чних рі­шень, що­до яких є те­ри­то­рі­аль­на ці­лі­сність су­сі­дньої Си­рії.

Я нав­ми­сно зга­дав про Си­рію. При­клад Си­рії ще раз де­мон­струє нам ве­ли­ке зна­че­н­ня за­по­бі­га­н­ня, оскіль­ки, ко­ли по­лум’ я кон­флі­кту охо­плює на­цію, за­ли­ша­є­ться пе­ред­ба­чу­ва­ною ли­ше одне: ця дер­жа­ва отри­має не­пе­ре­дба­чу­ва­ні на­слід­ки. Одне по­ко­лі­н­ня гро­ма­дян бу­де втра­че­но; май­бу­тнє та­кож без­ра­ді­сне. Всі, на­віть ті, хто пе­ре­бу­ває за ти­ся­чі кі­ло­ме­трів звід­ти, стра­жда­ти­муть або від те­ро­ри­сти­чної за­гро­зи, еко­но­мі­чних по­тря­сінь, не­кон­тро­льо­ва­ної мі­гра­ції, або від зра­не­ної люд­ської сві­до­мо­сті.

Якщо за­по­бі­га­н­ня кон­флі­ктам та їх мир­не розв’яза­н­ня ма­ють пер­шо­чер­го­ве зна­че­н­ня, ми по­вин­ні під­хо­дить до цьо­го сер­йо­зно. Та­ке ро­зу­мі­н­ня є ру­шій­ною си­лою зу­силь Ту­реч­чи­ни в сфе­рі по­се­ре­дни­цтва як спів­го­ло­ви груп дру­зів по­се­ре­дни­цтва в ООН, ОІС та ОБСЄ та кра­ї­ни, в якій від­бу­ва­ти­ме­ться на­вчаль­на про­гра­ма зі змі­цне­н­ня по­тен­ці­а­лу по­се­ре­дни­цтва й дві кон­фе­рен­ції з пи­тань по­се­ре­дни­цтва, які ми ор­га­ні­зо­ву­є­мо в Стам­бу­лі цьо­го ти­жня.

Мев­лют ЧАВУШОГЛУ, мі­ністр за­кор­дон­них справ Ту­реч­чи­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.