Ата­ка на Азов­ське мо­ре. На­слід­ки

Екс­пер­ти: «Змі­ню­ва­ти­ме­ться ло­гі­сти­ка, змен­шу­ва­ти­ме­ться мар­жа ви­ро­бни­ків, але пов­ної зу­пин­ки екс­пор­ту з ре­гіо­ну не бу­де»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ан­дрій МУРАВСЬКИЙ

Те, що ро­сій­ські си­ло­ви­ки за­хо­пи­ли укра­їн­ські вій­сько­ві ка­те­ри та бу­ксир, ста­ло чер­го­вим ви­кли­ком для Укра­ї­ни та вла­ди. Зокре­ма, це від­би­ва­є­ться на ро­бо­ті на­ших під­при­ємств, які пра­цю­ю­тьна експорт, на пе­ре­вал­ці ван­та­жів у пор­тах та на су­дно­плав­стві.

■ Укра­ї­на має на Азов­сько­му узбе­реж­жі ли­ше два з три­над­ця­ти мор­ських портів — Ма­рі­у­поль­ський та Бер­дян­ський. Та са­ме че­рез ці пор­ти йду­тьна експорт ме­та­ло­про­ду­кція, зер­но, гли­на, ви­ро­бле­ні, ви­ро­ще­ні та до­бу­ті у ре­гіо­ні. Усьо­го ми­ну­ло­го ро­ку Ма­рі­у­поль­ський порт пе­ре­ва­лив 6,5 млн тонн, при­чо­му 5,4 млн тонн — це експорт. Бер­дян­ський пе­ре­ва­лив 2,4 млн тонн, з яких експорт — 2,1 млн тонн. Тоб­то на експорт че­рез азов­ські пор­ти йде більш ніж 7,5 млн тонн ван­та­жів. Зокре­ма, ма­рі­у­поль­ці у 2017 ро­ці пе­ре­ван­та­жи­ли май­же 771 тис. тонн так зва­них хлі­бних ван­та­жів (зер­но, шрот то­що), у Бер­дян­ську обро­би­ли по­над 1 млн тонн.

■ Від­так, скла­дно­щі з до­став­кою сво­єї про­ду­кції ван­та­жо­вла­сни­ки від­чу­ва­ю­тьу­же дав­но. Ро­сія ж си­стем­но ство­рює до­да­тко­ві пе­ре­шко­ди. По­бу­ду­вав­ши міст че­рез Кер­чен­ську про­то­ку, во­на обме­жи­ла до­ступ у Азов­ське мо­ре ці­лій низ­ці су­ден із біль­шою осад­кою. Во­на вра­ху­ва­ла га­ба­ри­ти су­ден, які хо­дя­тьв ро­сій­ські пор­ти на Азо­ві, а це в основ­но­му «рі­чка — мо­ре». Допу­сти­ма осад­ка в на­ших азов­ських пор­тах — ві­сім ме­трів, але Ма­рі­у­поль­при­ймав су­дна і з осад­кою в 14 ме­трів, які по­тім до­ван­та­жу­ва­ли на рей­ді. Та й за ін­ши­ми га­ба­ри­та­ми не всі су­дна, які вже бу­ли в на­ших азов­ських пор­тах, змо­жуть зай­ти в них зно­ву. Най­біль­ше су­дно, яке прийняв цей порт, ма­ло пов­ну ван­та­жо­пі­д­йом­ність94 ти- ся­чі тонн, дов­жи­ну — 235 ме­трів, ши­ри­ну — 38 ме­трів, ма­кси­маль­ний осад­ку — 14,5 ме­тра і ви­со­ту — 49 ме­трів. За біль­шої осад­ки су­дно­ва пар­тія збіль­шу­є­ться до 10 — 15 тис. тонн і на­ві­тьви­ще — аж до 30 тис. тонн. Обме­же­н­ня при­зво­дя­тьдо то­го, що на фра­хті так уже не зеко­но­миш. І по­ки чи­нов­ни­ки зби­ра­ли ін­фор­ма­цію для по­зо­вів у між­на­ро­дні су­ди, бі­знес по­чав шу­ка­ти ви­хід. Де­які су­дно­вла­сни­ки, на­при­клад, по­го­джу­ва­ли­ся на­віть при­би­ра­ти ан­те­ни, аби мо­жна бу­ло та­ки від­по­від­а­ти ви­мо­гам і про­хо­ди­ти під но­вим мо­стом. Хо­ча, зві­сно, та­кі змі­ни «не ря­ту­ють» най­більш га­ба­ри­тних ві­зи­те­рів.

■ По­тім по­ча­ли­ся ма­со­ві за­трим­ки су­ден під час про­хо­дже­н­ня Кер­чен­ським ка­на­лом. «Тре­ба че­ка­ти до­зво­лу на про­хід че­рез Кер­чен­ську про­то­ку в Азов­ське мо­ре. І якщо з Азовського до Чор­но­го мо­ря йде ка­ра­ван, то всі, ко­му тре­ба до Азовського, че­ка­ють. Уже в мо­рі су­дно зу­пи­няє ка­тер чи ко­ра­бель­бе­ре­го­вої охо­ро­ни. Мо­жу­тьзу­пи­ни­ти те ж са­ме су­дно і на зво­ро­тно­му шля­ху. І, зре­штою, тре­ба че­ка­ти до­зво­лу на про­хід Кер­чен­ською про­то­кою в Чор­не мо­ре», — роз­по­від­ав ал­го­ритм го­ло­ва спо­сте­ре­жної ра­ди фон­ду «Май­дан іно­зем­них справ» Ан­дрій КЛИМЕНКО. Бі­знес сти­снув зу­би, су­дно­вла­сни­ки тер­пі­ли й про­дов­жи­ли хо­ди­ти до укра­їн­ських портів, що опи­ни­ли­ся у та­кій бло­ка­ді.

■ За­раз мор­ські тер­мі­на­ли про­дов­жу­ють ро­бо­ту. Та, по-пер­ше, цей про­цес не мо­же зу­пи­ни­ти­ся мит­тє­во. Зро­зумі­ло, що ті су­дна, які вже ста­ли під за­ван­та­же­н­ня у пор­ту Ма­рі­у­по­ля чи Бер­дян­ська, про­дов­жу­ють там за­ван­та­жу­ва­ти­ся. Ті, хто вже ви­йшов у мо­ре, йду­тьза кур­сом. Але да­лі мо­жуть­бу­ти чер­го­ві про­стої. Пі­сля ін­ци­ден­ту з укра­їн­ськи­ми ка­те­ра­ми Ро­сія фа­кти­чно бло­ку­ва­ла про­хід су­ден до на­ших портів на азов­сько­му узбе­реж­жі і з них. Хо­ча «сво­їх» про­пу­скає. «Ко­ли су­дно­плав­ство в Керч-Єні­каль­сько­му ка­на­лі від­но­ви­ли, прі­о­ри­тет ста­ли від­да­ва­ти тим су­днам, які йду­тьдо ро­сій­ських портів, до укра­їн­ських портів не про­пу­ска­ють», — по­ві­до­мив ке­рів­ник ана­лі­ти­чно­го се­кто­ра Zernovoz.in.ua Оле­ксандр ГЛУЩЕНКО. За най­більш сві­жою ін­фор­ма­ці­єю, про­хо­дже­н­ня очі­ку­ва­ло 17 су­ден, з яких чо­ти­ри — до Бер­дян­сько­го пор­ту.

■ По-дру­ге, на­ві­тья­кщо си­ту­а­ція змі­ни­ться вже най­ближ­чим ча­сом і чер­ги су­ден «роз­смо­кчу­ться», остан­ні по­дії не мо­жуть зов­сім не від­би­ти­ся на ро­бо­ті ван­та­жо­від­прав­ни­ків, сти­ві­до­рів, су­дно­вла­сни­ків та ін­ших. Адже, як не кру­ти, а бі­знес вра­хо­вує ри­зи­ки. Як зга­дує ди­ре­ктор ло­гі­сти­чної компанії «УТА Ло­гі­стик» Пав­ло ПЛОТНІКОВ, ко­ли на Дон­ба­сі роз­по­ча­ли­ся бо­йо­ві дії, мав пе­ре­ко­ну­ва­ти зер­но­трей­де­рів, що пра­цю­ва­ти у Ма­рі­у­поль­сько­му пор­ту без­пе­чно. Він роз­по­від­ав, що йо­го ро­ди­на з ді­тьми жи­ве в цьо­му мі­сті, й на­ві­тьпо­ка­зу­вав сі­мей­ні фо­то. За­раз та­кої па­ні­ки, як то­ді, не­має, про­те від­кри­тий на­пад на укра­їн­ські вій­сько­ві ка­те­ри з бо­ку Ро­сії зму­шу­ють­бі­знес більш сер­йо­зно спри­йма­ти за­гро­зу в ре­гіо­ні. До­да­мо, що, за на­шою ін­фор­ма­ці­єю, на­ві­тьу роз­пал ма­со­вих за­три­мок су­ден у Азов­сько­му мо­рі ба­га­то хто роз­ра­хо­ву­вав на те, що це яви­ще тим­ча­со­ве і все за­кін­чи­ться пі­сля то­го, як ро­сій­ські вій­ська за­кін­ча­тьна­вча­н­ня. Втім, цьо­го не ста­ло­ся, то­му ча­сти­на су­дно­вла­сни­ків ви­рі­ши­ла від­мо­ви­ти­ся від подаль­ших рей­сів до портів у Азов­сько­му мо­рі.

■ У га­лу­зі очі­ку­ю­тьна актив­ну ро­бо­ту Укра­ї­ни на між­на­ро­дній аре­ні, аби по­кра­щи­ти си­ту­а­цію з про­хо­дже­н­ням су­ден до Азовського мо­ря й з ньо­го — до Чор­но­го. За ве­ли­ким ра­хун­ком, Ро­сія не змо­же бло­ку­ва­ти про­хо­дже­н­ня уве­сьчас. Та й не мо­же скла­сти­ся та­ка си­ту­а­ція, що до Ма­рі­у­по­ля та Бер­дян­ська при­пи­нять хо­ди­ти су­дна вза­га­лі. Зре­штою, існу­ва­н­ня про­бле­ми пі­рат­ства бі­ля бе­ре­гів Афри­ки не зму­си­ло су­дно­вла­сни­ків іти ви­клю­чно більш дов­ги­ми мар­шру­та­ми, про­сто змі­ни­ли­ся умо­ви, су­дна по­ча­ли обла­дну­ва­ти спец­за­со­ба­ми для бо­роть­би з пі­ра­та­ми, вій­сько­вий флот рі­зних кра­їн брав­ся су­про­во­джу­ва­ти ка­ра­ва­ни, на бор­ту тор­гі­вель­но­го фло­ту по­ча­ли з’яв­ля­ти­ся при­ва­тні охо­рон­ні стру­кту­ри то­що. Про­те ін­ци­дент бі­ля Кер­чен­ської про­то­ки озна­чає й чер­го­ві змі­ни для нас. Ва­жли­во ро­зу­мі­ти, що та­ким чи­ном на­не­сти ни­щів­но­го уда­ру по еко­но­мі­ці Укра­ї­ни в Ро­сії не ви­йде — змі­ню­ва­ти­ме­ться ло­гі­сти­ка, змен­шу­ва­ти­ме­ться мар­жа ви­ро­бни­ків, але пов­ної зу­пин­ки екс­пор­ту з ре­гіо­ну не бу­де. Хоч як би то­го хо­ті­ло­ся не­до­бро­зи­члив­цям.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.