Як роз­гой­ду­ю­тьУкра­ї­ну

По­лі­ти­ка по­стій­ної по­сту­пли­во­сті най­зу­хва­лі­шим до­ма­га­н­ням ні до чо­го до­бро­го не при­зво­дить

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ігор ЛОСЄВ

Від­су­тність во­єн­но­го ста­ну у кра­ї­ні, яка во­ює, ро­бить Укра­ї­ну ду­же вра­зли­вою, на­да­ю­чи агре­со­ро­ві чу­до­ві мо­жли­во­сті зни­щу­ва­ти нас із­се­ре­ди­ни. Уже вко­тре нам це про­де­мон­стру­вав « за­ко­лот » « єв­ро­бла­хе­рів». А як іна­кше на­зва­ти си­ту­а­цію, ко­ли бло­ку­є­ться вся кра­ї­на, де­ся­тки ма­гі­стра­лей, ство­рю­є­ться транс­порт­ний ко­лапс. Адже якщо ра­по­том роз­по­чне­ться на­ступ агре­со­ра, укра­їн­ська ар­мія не змо­же пе­ре­су­ва­ти­ся до­ро­га­ми. За во­єн­но­го ста­ну тих, хто вла­што­вує та­кі не­по­доб­ства, мо­жна швид­ко й ефе­ктив­но ней­тра­лі­зу­ва­ти, а без ньо­го — ха­ос та адмі­ні­стра­тив­не без­си­л­ля.

■ Але ті, хто ни­ні­шній ха­ос ор­га­ні­зу­вав, спе­ку­лю­ють на ре­аль­них про­бле­мах. За ро­ки не­за­ле­жно­сті не вда­ло­ся ство­ри­ти нор­маль­ний ві­тчи­зня­ний ав­то­пром, ви­пу­ска­ти про­стий, на­дій­ний і де­ше­вий «на­ро­дний ав­то­мо­біль», який мо­гли б ку­пу­ва­ти укра­їн­ці зі скром­ни­ми до­хо­да­ми. Мої ро­ди­чі п’ять ро­ків їздять на «Ла­но­сі» за­по­різь­ко­го ви­ро­бни­ка і п’ять ро­ках му­ча­ю­ться - по­стій­ні по­лам­ки, ре­мон­ти і ко­штує це до­ро­го. На­віть жарт та­кий є: «Ле­ксус» ку­пу­ють ті, хто не має гро­шей, аби утри­му­ва­ти «Ла­нос». Кіль­ка ро­ків про­си­дів у Вер­хов­ній Ра­ді ди­ре­ктор за­во­ду ЗАЗ Та­рі­ел Ва­са­дзе, але на яко­сті ав­то­мо­бі­лів, які він ви­го­тов­ляє, це чо­мусь по­зи­тив­но не по­зна­чи­ло­ся. Укра­їн­ці не від гар­но­го жи­т­тя ви­му­ше­ні ку­пу­ва­ти ста­рі іно­зем­ні ма­ши­ни, які пі­сля 10—15 ро­ків екс­плу­а­та­ції по­тім ще стіль­ки ж їздять в Укра­ї­ні, не зав­да­ю­чи сво­їм го­спо­да­рям і 10% тих не­при­єм­но­стей, що їх зав­дя­ють ви­ро­би ві­тчи­зня­но­го ав­то­про­му. На жаль, наш уряд успад­ку­вав ра­дян­ське став­ле­н­ня до осо­би­сто­го ав­то­мо­бі­ля як до роз­ко­ші, а це ли­ше за­сіб пе­ре­су­ва­н­ня, в умо­вах ни­ні­шньої Укра­ї­ни аб­со­лю­тно не­об­хі­дний. То­му Во­ло­ди­ми­ру Грой­сма­ну слід зна­йти му­дре «со­ло­мо­но­ве» рі­ше­н­ня — як на ко­ристь лю­дей, так і на ко­ристь дер­жа­ви. І ро­би­ти це тре­ба швид­ко.

■ На те­ле­ка­на­лі « 24 » по­ві­до­ми­ли, що « єв­ро­бля­хе­ри » , пе­ре­кри­ва­ю­чи рух на до­ро­гах, те­ро­ри­зу­ють пе­ре­сі­чних укра­їн­ців за­мість то­го, щоб бло­ку­ва­ти вла­ду та її елі­тні се­ли­ща. Ці­ка­во, що « єв­ро­бля­хе­ри » вже за­яви­ли, що ма­ють гро­ші для ство­ре­н­ня по­лі­ти­чної пар­тії та уча­сті у ви­бо­рах. Хто дав їм ко­шти і вза­га­лі, хто за цим усім сто­їть?

По­лі­то­лог Ми­хай­ло Ба­са­раб ви­сло­вив при­пу­ще­н­ня, що рух « єв­ро­бля­хе­рів » кри­шу­ють « ве­ли­кі дя­де­чки» з ву­ли­ці Бан­ко­вої.

Не мен­ше збу­рю­ва­ли і да­лі збу­рю­ють Укра­ї­ну ко­му­наль­ні про­бле­ми, пов’яза­ні з опа­лю­валь­ним се­зо­ном. До ре­чі, во­ни у нас з’яв­ля­ю­ться що­ро­ку. Зро­ста­ють не­пла­те­жі, за­бор­го­ва­но­сті. На мі­сцях зна­йшли про­стий, хо­ча і не вель­ми ді­є­вий спо­сіб бо­роть­би з цим злом. Якщо в ба­га­то­квар­тир­но­му бу­дин­ку 15—20% ме­шкан­ців не пла­тять, весь бу­ди­нок під­да­ють ко­ле­ктив­ній ек­зе­ку­ції, від­клю­ча­ють від те­пла всіх, зокре­ма і 80% че­сних пла­тни­ків. Цим їх під­штов­ху­ють до то­го, аби й во­ни не пла­ти­ли. Зро­зумі­ло, по­ка­ра­н­ня не­ви­ну­ва­тих — це кри­чу­ще по­ру­ше­н­ня прав лю­ди­ни. Але мов­чать ба­ла­ку­чі в ін­ших ви­пад­ках пра­во­за­хи­сни­ки, тут во­ни жо­дно­го кри­мі­на­лу не ба­чать. А дар­ма. А ра­птом за­мер­зне якийсь по­ва­жний гей, чи лес­бі­ян­ка, чи мі­грант із Со­ма­лі?

Ко­му­наль­ні стру­кту­ри весь час пра­гнуть пе­ре­кла­сти свої обов’яз­ки на пле­чі ме­шкан­ців. При­мі­ром, бі­ля сво­го бу­дин­ку я по­ба­чив ого­ло­ше­н­ня від ко­му­наль­ни­ків та­ко­го змі­сту: «Хо­ло­дно в осе­лі? По­дя­куй су­сі­до­ві­бор­жни­ку!» Тоб­то ме­шкан­ці за­мість ко­му­наль­ни­ків ма­ють ве­сти ро­бо­ту з бор­жни­ка­ми. Чо­му? І яку ро­бо­ту? За­сто­со­ву­ва­ти пси­хо­ло­гі­чний те­рор, фі­зи­чне на­силь­ство? Що ще? Сво­го ча­су в ра­дян­ській ар­мії на ко­ле­ктив­них ек­зе­ку­ці­ях три­мав­ся фе­но­мен «ді­дів­щи­ни». Якщо якийсь сол­дат по­ру­шив по­ря­док, то ко­ман­дир взво­ду ка­рав увесь взвод ви­сна­жли­ви­ми ні­чни­ми на­вча­н­ня­ми, обме­же­н­ням звіль­нень то­що. Пі­сля чо­го взвод сам « ви­хо­ву­вав » по­ру­шни­ків ча­сто- гу­сто з тяж­ки­ми ті­ле­сни­ми ушко­дже­н­ня­ми. Але в ко­му­наль­ній сфе­рі «ді­дів­щи­на» не прой­де. Якщо у нас умі­ють під­ви­щу­ва­ти та­ри­фи, то ма­ють вмі­ти і пра­цю­ва­ти з бор­жни­ка­ми. По­трі­бно ство­рю­ва­ти від­по­від­ні ко­мі­сії і з’ясо­ву­ва­ти: хто й чо­му не пла­тить. У ме­не є су­сі­ди, лі­тні лю­ди з мі­ні­маль­ною пен­сі­єю, дру­жи­на там тяж­ко хво­ріє, всі ко­шти йдуть на її лі­ку­ва­н­ня. Гро­шей у них не­має і взя­ти ні­де. Во­ни не пла­ти­ли й не пла­ти­муть, якщо вра­хо­ву­ва­ти по­стій­не до­рож­ча­н­ня ко­му­наль­них по­слуг. Що­прав­да, є й ін­ші су­сі­ди, які, ма­ю­чи 25 ти­сяч гри­вень ко­му­наль­но­го бор­гу, що­ро­ку їздять від­по­чи­ва­ти до ту­ре­цької Ан­та­лії. Во­ни не пла­тять і не пла­ти­ти­муть не то­му, що не мо­жуть, як не­ща­сні хво­рі пен­сіо­не­ри, а то­му, що прин­ци­по­во не хо­чуть. Во­ни пе­ре­ко­на­ні в то­му, що їм ні­хто ні­чо­го не зро­бить. І по­ки що ні­хто їх упев­не­но­сті не по­хи­тнув. А не за­ва­ди­ло б цих да­ле­ко не бі­дних лю­дей зму­си­ти пла­ти­ти. Але хто за­йма­ти­ме­ться та­кою про­бле­ма­ти­кою? Вла­да не хо­че, а лю­ди жо­дних ва­же­лів впли­ву і за­кон­них прав не ма­ють. Та й не їхня це спра­ва. Чо­му я маю пра­цю­ва­ти за­мість по­ста­чаль­ни­ків по­слуг і, на від­мі­ну від них, зов­сім без­пла­тно? Пов­то­рюю: уся істо­рія від­бу­ва­є­ться що­ро­ку. Вже час зро­би­ти б якісь ви­снов­ки і за­про­по­ну­ва­ти ал­го­ритм розв’яза­н­ня про­бле­ми. Але не­має ні­чо­го.

На ка­на­лі «Пря­мий» обго­во­рю­ва­ли мо­жли­вість обра­н­ня го­ло­вою Ін­тер­по­лу ро­сій­сько­го ге­не­ра­ла Про­ко­пчу­ка. При­су­тній у сту­дії вій­сько­вий екс­перт Му­сі­єн­ко за­кли­кав Укра­ї­ну з Ін­тер­по­лу на­віть у та­ко­му ра­зі не ви­хо­ди­ти. Ав­жеж — з агре­со­ром від­но­син не роз­ри­ва­ти, з ор­га­ні­за­цій, агре­со­ром за­хо­пле­них та очо­лю­ва­них, не ви­хо­ди­ти, кор- до­ну з ним не за­кри­ва­ти. Ось та­ки­ми на­го­ро­див Го­сподь «прин­ци­по­ви­ми» екс­пер­та­ми.

Тим ча­сом, уже й се­на­то­ри США за­кли­ка­ли ви­йти з Ін­тер­по­лу, якщо йо­го очо­лить пред­став­ник РФ. Уже й Ли­тва за­яви­ла, що ви­йде, якщо Ро­сія ко­ман­ду­ва­ти­ме в Ін­тер­по­лі. Ці­ка­во бу­де: Ли­тва ви­йде, а Укра­ї­на, про­ти якої РФ ве­де агре­сив­ну вій­ну, — не ви­йде. Тут ще й де­пу­та­тка Єв­ро­пей­сько­го пар­ла­мен­ту Ре­бе­ка Хармс, ко­тра пред­став­ляє Ні­меч­чи­ну, за­кли­ка­ла всі де­мо­кра­ти­чні кра­ї­ни за­ли­ши­ти Ін­тер­пол, якщо там пе­ре­мо­же агре­сив­на Ро­сія. На ща­стя, обра­ли пред­став­ни­ка Пів­ден­ної Ко­реї.

І що нам дав Ін­тер­пол? Во­ни там на­віть зня­ли з роз­шу­ку Яну­ко­ви­ча, не вва­жа­ю­чи ма­со­ве вбив­ство лю­дей на Май­да­ні в Ки­є­ві кри­мі­наль­ним зло­чи­ном. Обра­н­ня йо­го го­ло­вою пред­став­ни­ка кра­ї­ни, яка ве­де агре­сив­ні вій­ни про­ти ми­ро­лю­бних дер­жав, — це плю­вок в облич­чя Укра­ї­ні, і не ли­ше Укра­ї­ні. А ми ма­є­мо, як ствер­джує в сту­дії Є. Ки­се­льо­ва «му­дрий» екс­перт Му­сі­єн­ко, ви­тер­ти плю­вок і за­ли­ши­ти­ся під ке­рів­ни­цтвом ро­сій­сько­го ге­не­ра­ла? Ма­буть, та­ких укра­їн­ців мав на ува­зі ро­сій­ський по­лі­тик і ди­пло­мат Во­ло­ди­мир Лу­кін, ко­ли 2014 ро­ку ствер­джу­вав, що ні до чо­го поганого вій­на про­ти Укра­ї­ни не при­зве­де. Мов­ляв, ми­не час, укра­їн­ці за­спо­ко­я­ться, всі за­бу­дуть і зно­ву то­ва­ри­шу­ва­ти­ме­мо.

Без­прин­ци­пність укра­їн­ських по­лі­ти­ків, по­лі­то­ло­гів і ча­сти­ни су­спіль­ства, на жаль, да­ють під­ста­ви ро­сій­ській вер­хів­ці так ду­ма­ти.

Обго­во­рю­ва­ли на «Пря­мо­му» і від­но­си­ни Укра­ї­ни з Угор­щи­ною. Тут не­що­дав­но пе­ре­слі­ду­ва­ний в Ма­ке­до­нії ко­ли­шній прем’ єр ці­єї кра­ї­ни Гру­єв­ський втік до Угор­щи­ни. Ма­ке­до­нія за­жа­да­ла йо­го по­вер­ну­ти. Угор­ський мі­ністр за­кор­дон­них справ Сі­яр­то від­мо­вив, за­явив­ши, що Угор­щи­на не втру­ча­є­ться у вну­трі­шні спра­ви ін­ших дер­жав. Яке ли­це­мір­ство! Важ­ко зна­йти яскра­ві­ший при­клад най­гру­бі­шо­го і най­ци­ні­чні­шо­го втру­ча­н­ня у вну­трі­шні спра­ви, ніж те, що Угор­щи­на ро­бить в укра­їн­сько­му За­кар­пат­ті, а по­тім ще й шан­та­жує Укра­ї­ну в між­на­ро­дних ор­га­ні­за­ці­ях. Я дав­но пи­сав: що біль­ше Укра­ї­на про­ги­на­ти­ме­ться пе­ред Бу­да­пе­штом, то на­ха­бні­ше по­во­ди­ти­му­ться мі­сце­ві ре­ван­ши­сти. Все са­ме так і від­бу­ва­є­ться. Дав­но слід бу­ло про­де­мон­стру­ва­ти жорс­тку по­зи­цію за­хи­сту на­ціо­наль­но­го су­ве­ре­ні­те­ту. До ре­чі, на­віть Поль­ща за­су­ди­ла бло­ку­ва­н­ня Угор­щи­ною Укра­ї­ни в НАТО і Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі. І це по­при осо­бли­ві істо­ри­чні від­но­си­ни двох цих на­ро­дів. Зга­дай­мо поль­ську при­каз­ку: «По­ляк, вен­гер — два бра­тан­ки і до ша­блі, і до шклян­ки». Але й поль­ські бра­тан­ки ви­му­ше­ні бу­ли вка­за­ти угор­ським дру­зям на те, що ті яв­но пе­ре­ста­ра­ли­ся на укра­їн­сько­му на­прям­ку.

Аб­со­лю­тна біль­шість пу­блі­ки у сту­дії «Пря­мо­го» ви­сту­пи­ли за жорс­тку від­по­відь угор­ським по­лі­ти­кам. Справ­ді, Укра­ї­на ні на ко­го не по­вин­на справ­ля­ти вра­же­н­ня лег­кої здо­би­чі. По­лі­ти­ка по­стій­ної по­сту­пли­во­сті най­зу­хва­лі­шим до­ма­га­н­ням ні до чо­го до­бро­го не при­зво­дить. Са­ме вна­слі­док та­кої ба­га­то­рі­чної по­лі­ти­ки що­до Ро­сії ми й отри­ма­ли тра­ге­дію Кри­му і Дон­ба­су. Час уже зро­би­ти ви­снов­ки. Нам по­ка­за­ли 2014 ро­ку, що той, хто не хо­че бу­ти мо­ло­том, не­ми­ну­че пе­ре­тво­ри­ться на ко­ва­дло.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.