Во­ро­ня­ча слобід­ка...

Та її зви­чаї

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ігор ЯКОВЕНКО, Мо­сква, спе­ці­аль­но для «Дня»

За ін­фор­ма­ці­єю мі­ні­стра ін­фра­стру­кту­ри Укра­ї­ни Во­ло­ди­ми­ра Оме­ля­на, Ро­сія бло­кує укра­їн­ські пор­ти «Ма­рі­у­поль» і «Бер­дянськ», за­бло­ко­ва­но 35 укра­їн­ських су­ден. Ко­ри­сту­ю­чись пе­ре­ва­гою у вій­сько­вій си­лі, пу­тін­ська Ро­сія фа­кти­чно здій­сни­ла пов­зу­чу ане­ксію Азовського мо­ря. Про до­го­вір від 2003 ро­ку, в яко­му за­крі­пле­но сво­бо­ду су­дно­плав­ства, спіль­ний ро­сій­сько-укра­їн­ський ста­тус Азовського мо­ря і Кер­чен­ської про­то­ки й ін­ші дрі­бни­ці, — про все це мо­жна за­бу­ти. Ро­сія по­во­ди­ться, як зна­ха­бні­лий го­пник у ко­му­наль­ній квар­ти­рі. Ар­ка­дій Рай­кін до­во­лі то­чно і жи­во­пи­сно спа­ро­ді­ю­вав та­кий ти­паж у мі­ні­а­тю­рі «Ча­рів­на си­ла ми­сте­цтва».

■ Кра­ї­ни, що ви­йшли з ра­дян­сько­го ба­ра­ка, на­ма­га­ю­ться, хто як мо­же, вла­што­ву­ва­ти своє окре­ме жи­тло. Ви­хо­дить по-рі­зно­му: у ко­го кра­ще, у ко­го гір­ше. І тіль­ки Ро­сія з при­хо­дом Пу­ті­на мріє зно­ву зі­бра­ти всіх у ко­му­нал­ку. Всіх то­чно не ви­йде, то­му Пу­тін і йо­го шай­ка шу­кає слаб­кі лан­ки. Ни­ні та­кою лан­кою ви­яви­лась Укра­ї­на, в яку Пу­тін вче­пив­ся мер­твою хва­ткою.

■ Хто жив у ко­му­нал­ці, знає, що го­лов­на зброя в ку­хон­них би­твах — на­віть не стіль­ки си­ла, скіль­ки на­хаб­ство, на­храп і без­ме­жне хам­ство. Го­лов­не — роз­ча­ви­ти опо­нен­та мо­раль­но. Плю­ну­ти в ка­стру­лю. Обі­зва­ти. Про­хо­дя­чи, штов­хну­ти. І весь час кри­ча­ти так, щоб у су­сі­да ву­ха за­кла­ло. Са­ме так по­во­ди­ться Ро­сія в усіх то­чках зі­ткне­н­ня з Укра­ї­ною. Са­ме так по­во­дя­ться ро­сій­ські «ди­пло­ма­ти» в ООН. Са­ме так по­во­дя­ться ве­ду­чі й «екс­пер­ти» в ро­сій­сько­му те­ле­ві­зо­рі.

■ Аб­со­лю­тний чем­піон із ко­му­наль­них бо­їв — Во­ло­ди­мир Со­лов­йов, який дає свої ба­га­то­го­дин­ні май­стер-кла­си з цьо­го ви­ду «спор­ту» май­же що­дня. У про­гра­мі «Ве­чер» від 28.11.2018 Со­лов­йов і йо­го «екс­пер­ти» по­ча­ли кри­ча­ти пра­кти­чно з пер­ших хви­лин, ком­пен­су­ю­чи тим са­мим пов­ну від­су­тність чі­тких ар­гу­мен­тів, які хоч якось ви­прав­до­ву­ють но­вий ви­ток ро­сій­ської агресії. Вла­сне, тон за­дав Пу­тін, який на фо­ру­мі «Ро­сія зве» зви­ну­ва­тив осо­би­сто Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни По­ро­шен­ка в ор­га­ні­за­ції про­во­ка­ції, суть якої в то­му, що три укра­їн­ські ко­ра­блі на­ма­га­ли­ся прой­ти з укра­їн­сько­го пор­ту «Оде­са» в укра­їн­ський порт «Ма­рі­у­поль». Пі­сля чо­го Пу­тін за­явив, що «Укра­ї­ні все схо­дить з рук» і «якщо во­ни по­про­сять не­мов­лят на сні­да­нок, то їм да­дуть». Не­мов­лят, з’їде­них Укра­ї­ною, зна­йти по­ки що не вда­ло­ся, а ось кров укра­їн­ських мо­ря­ків, про­ли­та ро­сій­ськи­ми вій­сько­ви­ми, бу­ло ви­дно на ру­ках Пу­ті­на ціл­ком чі­тко.

■ У кон­кур­сі на зва­н­ня «го­лов­ний хам ве­чо­ра» Со­лов­йов зав­жди лі­ди­рує сам із ве­ли­ким від­ри­вом. За дру­ге і тре­тє мі­сце роз­гор­ну­ла­ся за­пе­кла бо­роть­ба між «екс­пер­та­ми» Дми­тром Ку­ли­ко­вим та Іго­рем Ко­ро­тчен­ком. Оби­два зма­га­ли­ся, хто з них ви­на­хі­дли­ві­ше при­ни­зить Укра­ї­ну й обра­зить при­су­тніх у сту­дії укра­їн­ців.

■ « Ми здій­сни­ли по­мил­ку, роз­ра­хо­ву­ю­чи, що пе­ред на­ми суб’єкт, який має здо­ро­вий глузд і вра­хо­вує свої ін­те­ре­си», — по­ка­яв­ся «екс­перт» Ку­ли­ков. І ви­ніс «ви­рок» Укра­ї­ні: «Ми в жо­дно­му ра­зі не по­вин­ні ви­хо­ди­ти з то­го, що Укра­ї­на є суб’єктом, який пе­ре­слі­дує свої ін­те­ре­си».

■ «У нас най­силь­ні­ша ар­мія у сві­ті!» — роз­хва­став­ся вій­сько­вий «екс­перт» Ко­ро­тчен­ко. — «Ми по­пе­ре­ду, а ви там, що ри­му­є­ться зі сло­вом Єв­ро­па!». Спри­чи­нив­ши цим ви­шу­ка­ним жар­том бур­хли­ві опле­ски зі­бра­ної в сту­дії пу­блі­ки, вій­сько­вий «екс­перт» Ко­ро­тчен­ко по­чав ста­ран­но то­пта­ти узя­тих у по­лон укра­їн­ських мо­ря­ків, зви­ну­ва­чу­ю­чи їх у бо­я­гуз­тві. «Не прийня­ли бій! Зда­ли­ся! Не за­то­пи­ли свої су­дна! Не пі­дір­ва­ли се­бе, на­ре­шті!!!» — не­стям­но кри­чав «екс­перт» Ко­ро­тчен­ко. Су­дя­чи з йо­го рі­шу­чо­го і вель­ми від­ва­жно­го ви­гля­ду, сам він у ра­зі чо­го у будь-який мо­мент го­то­вий вто­пи­ти­ся і ви­бу­хну­ти за­ра­ди па­трі­о­ти­зму, і ли­ше го­стра не­об­хі­дність по­ві­до­ми­ти лю­дям прав­ду зму­шує «екс­пер­та» Ко­ро­тчен­ка при­хо­ди­ти в сту­дію, а не здій­сню­ва­ти по­дви­ги на мо­рі і на су­ші.

■ Со­лов­йо­ву теж ду­же хо­ті­ло­ся, щоб зі­ткне­н­ня в Кер­чен­ській про­то­ці пе­ре­ро­сло у справ­жню вій­ну, і він ве­ре­скли­во до­ко­ряв укра­їн­цям, що во­ни не пі­шли на це: «Де ва­ша авіа­ція? Де де­сант укра­їн­ський?! Ви зда­ли­ся, як бо­я­гу­зи!».

■ Ко­ли Ва­силь Ва­ка­ров, який пред­став­ляє в ро­сій­сько­му те­ле­ві­зо­рі Укра­ї­ну, по­ста­вив ри­то­ри­чне за­пи­та­н­ня, що бу­де, якщо укра­їн­ські мо­ря­ки на­сту­пно­го ра­зу да­дуть від­по­відь і вб’ють ко­гось із ро­сій­ських вій­сько­вих, Со­лов­йов уро­чи­сто за­явив: «Ха­на вам то­ді!». І грі­зно по­пе­ре­див: «Якщо ви по­чне­те вби­ва­ти на­ших вій­сько­во­слу­жбов­ців...»

■ Во­ло­ди­мир Со­лов­йов не уто­чнив, що са­ме ста­не­ться пер­со­наль­но з Ва­си­лем Ва­ка­ро­вим і з ре­штою гро­ма­дян Укра­ї­ни, якщо во­ни вби­ва­ти­муть ро­сій­ських вій­сько­вих, але за без­жаль­ним ви­ра­зом облич­чя бу­ло ви­дно, що на Укра­ї­ну в цьо­му ви­пад­ку че­кає щось жа­хли­ве. Та са­ма «ха­на».

■ Ні­чо­го хорошого від ве­ли­кої вій­ни з Ро­сі­єю для Укра­ї­ни, зви­чай­но, не бу­де. Для обох на­ро­дів це бу­де ве­ли­че­зним го­рем. Але ко­му в цьо­му ви­пад­ку бу­де «ха­на» — це ве­ли­ке пи­та­н­ня. Пі­сля остан­ньої вій­ни, вла­што­ва­ної крем­лів­ськи­ми стар­ця­ми, які ви­жи­ли з ро­зу­му, ко­ли бу­ло вби­то 15 ти­сяч ра­дян­ських хло­пців, Ра­дян­ський Со­юз роз­ва­лив­ся на ча­сти­ни. Сьо­го­дні Пу­тін, який теж аб­со­лю­тно втра­тив здо­ро­вий глузд, по­си­ле­но штов­хає світ до ве­ли­кої вій­ни, вті­ша­ю­чи ро­сі­ян тим, що во­ни по­тра­плять до раю, а їхні во­ро­ги «про­сто здо­хнуть».

■ Отру­та вій­сько­во­го пси­хо­зу, що ви­вер­га­є­ться з те­ле­ві­зо­ра, за­то­пи­ла все ро­сій­ське су­спіль­ство. У шко­лах учням че­твер­тих кла­сів да­ють зав­да­н­ня на­пи­са­ти ли­ста «ба­тько­ві на фронт». І це не ви­гад­ка окре­мих без­роз­су­дних учи­те­лів. Та­ке зав­да­н­ня про­сто мі­сти­ться в під­ру­чни­ку «Лі­те­ра­тур­не чи­та­н­ня» для 4 кла­су. Там же, в під­ру­чни­ку, да­на і під­каз­ка, які сло­ва тре­ба на­пи­са­ти ба­тьку, що во­ює «на фрон­ті». Че­тве­ро­кла­сник по­ви­нен за­пи­та­ти у ба­тька, «як там на фрон­ті?», і не­о­дмін­но ви­ма­га­ти у ба­тька, щоб той «по­вер­нув­ся з пе­ре­мо­гою». З ким са­ме ве­дуть вій­ну ба­тьки сьо­го­дні­шніх ро­сій­ських шко­ля­рів, ав­то­ри під­ру­чни­ка «Лі­те­ра­тур­не чи­та­н­ня» не уто­чню­ють. Учні че­твер­тих кла­сів до­ду­му­ють са­мі. Як і до­лю ба­тьків. «До­ро­гий та­ту, ме­ні так шко­да, що ти на вій­ні, то­му що 90%, що те­бе уб’ють, і 10% — що ти по­вер­не­шся», — пи­ше одна ди­ти­на. Ін­ший че­тве­ро­кла­сник ці­ка­ви­ться по­дро­би­ця­ми: «Здра­стуй, та­ту. Як ти по­чу­ва­є­шся? Чи ско­ро за­кін­чи­ться вій­на? Хто у вас го­тує? Чи не під­би­ли те­бе фа­ши­сти? Яка апа­ра­ту­ра на лі­та­ку чи ти вже не пі­лот? А хто ти, якщо не вій­сько­вий льо­тчик?». Ба­га­то хто з ба­тьків пи­ше у со­ці­аль­них ме­ре­жах, що ді­ти пла­чуть, на­ма­га­ю­чись ви­ко­на­ти це жа­хли­ве зав­да­н­ня. Але вчи­те­лі не­вбла­ган­ні. Пу­тін ска­зав у рай — зна­чить, у рай.

■ Будь-яка ім­пе­рія — не жи­тель. Як і ко­му­нал­ка. Істо­рія ко­му­наль­ної квар­ти­ри «Во­ро­ня­ча слобід­ка», опи­са­ної Іль­фом і Пе­тро­вим, за­кін­чи­ла­ся сум­но: во­на зго­рі­ла. Що­прав­да, май­же всі ме­шкан­ці за­ли­ши­ли­ся жи­ві. На­віть бо­же­віль­ну ста­ру — «ні­чий­ну ба­бу­сю», яка вла­шту­ва­ла по­же­жу в ко­му­нал­ці, — ав­то­ри ро­ма­ну гу­ман­но за­ли­ши­ли в жи­вих. Бо­же­віль­ний «ні­чий­ний ді­дусь», який ста­ран­но вла­што­вує по­же­жу в «Во­ро­ня­чій слобід­ці», на яку він же на­ма­га­є­ться пе­ре­тво­ри­ти пост­ра­дян­ський про­стір, мо­жли­во, теж за­ли­ши­ться жи­ти. Хо­ті­ло­ся б, щоб він жив дов­го в нор­маль­ній тю­рем­ній ка­ме­рі, ку­ди по­тра­пить до то­го, як вла­штує ве­ли­ку по­же­жу.

МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.