«Пра­во на­ро­дів оби­ра­ти вла­сну сво­бо­ду й до­лю – не­зво­ро­тний тренд»

Курт ВОЛКЕР — про під­трим­ку май­бу­тньо­го член­ства Укра­ї­ни в Альян­сі...

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

«УХВАЛЕННЯ ЗА­КО­НУ ЩО­ДО ВІЙ­СЬКО­ВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ДОЗВОЛИТЬ НАМ РОЗ­ШИ­РИ­ТИ СПІВПРАЦЮ У СФЕ­РІ ОБОРОНИ»

— На цих зу­стрі­чах ішло­ся про кіль­ка ре­чей. По-пер­ше, ми бу­ли ду­же до­бре озна­йом­ле­ні що­до не­що­дав­ніх по­дій, зокре­ма ро­сій­сько­го на­па­ду на ко­ра­блі ВМС Укра­ї­ни. Я хо­тів отри­ма­ти до­брий бри­фінг від мі­ні­стра оборони: що на­справ­ді тра­пи­ло­сьі якою є стур­бо­ва­ні­стьукра­їнсь кої сто­ро­ни че­рез існу­ва­н­ня ри­зи­ку що­до май­бу­тніх дій Ро­сії. Та­кож я хо­тів кра­ще зро­зу­мі­ти си­ту­а­цію, щоб по­вер­ну­ти­ся з цим до Ва­шинг­то­на.

По-дру­ге, пі­зні­ше я пла­ную зу­стрі­ти­ся з Пре­зи­ден­том По­ро­шен­ком. Вчо­ра я зу­стрів­ся з чле­нам Вер­хов­ної Ра­ди, щоб та­кож зро­зу­мі­ти вну­трі­шню по­лі­ти­ку в Укра­ї­ні. Не­що­дав­но Ра­да ухва­ли­ла за­ко­но­дав­ство що­до роз­мі­ну­ва­н­ня, що є ду­же по­зи­тив­ним. Та­кож існує не­об­хі­дні­стьу­хва­ли­ти до­да­тко­ві за­ко­ни з ме­тою ре­фор­му­ва­н­ня сфе­ри на­ціо­наль­ної без­пе­ки, зокре­ма прийня­т­тя за­ко­ну що­до вій­сько­вих закупівель до­зво­ли­тьнам роз­ши­ри­ти співпрацю з Укра­ї­ною у сфе­рі оборони. Крім то­го, дав­но існує по­тре­ба ре­фор­му­ва­ти ви­бор­че за­ко­но­дав­ство. До­сі це не бу­ло зро­бле­но, і, на­скіль­ки я зро­зу­мів, це пи­та­н­ня сто­ї­тьна по­ряд­ку ден­но­му.

По-тре­тє, на мою дум­ку, ду­же ва­жли­ви­ми є гу­ма­ні­тар­ні пи­та­н­ня що­до на­се­ле­н­ня, яке ура­же­но кон­флі­ктом. І по­лег­ше­н­ня уря­дом гу­ма­ні­тар­них стра­ж­да­ньна­се­ле­н­ня у ра­йо­ні кон­флі­кту бу­де де­мон­стру­ва­ти, що вла­да дбає про укра­їн­ських гро­ма­дян.

І на­сам­кі­нець, я хо­тів по­ві­до­ми­ти про остан­ні пе­ре­го­во­ри, які ми про­ве­ли з пред­став­ни­ка­ми ро­сій­ської сто­ро­ни. Я спіл­ку­вав­ся із Сур­ко­вим і спо­ді­вав­ся цьо­го мі­ся­ця від­ві­да­ти Мо­скву. Але че­рез ата­ку на ВМС Укра­ї­ни та по­ло­не­н­ня укра­їн­ських мо­ря­ків пре­зи­дент Трамп ска­су­вав свою зу­стріч із пре­зи­ден­том Пу­ті­ним. І то­му для ме­не за­раз не­мо­жли­во їха­ти в Мо­скву. Я спо­ді­ва­ю­ся, що змо­жу від­но­ви­ти зу­стрі­чі з Сур­ко­вим від­ра­зу, щой­но змі­ни­ться си­ту­а­ція.

«ОДНІЄЮ З ПРИ­ЧИН НЕОБХІДНОСТІ ЗА­ПРО­ВА­ДЖЕ­Н­НЯ ПАКЕТНИХ САНКЦІЙ Є ВІДКРИТА АГРЕСІЯ РО­СІЇ»

— Це озна­чає, що си­ту­а­ція мо­же змі­ни­ти­ся, ко­ли Ро­сія по­вер­не ко­ра­блі та мо­ря­ків? — Са­ме так. — А що ви ду­ма­є­те про ідею за­про­ва­дже­н­ня но­вих пакетних санкцій про­ти РФ че­рез ін­ци­дент в Азо­ві. Чи вва­жа­є­те ви цю ідею ре­аль­ною?

— Так. Перш за все, за­про­ва­дже­н­ня но­вих сан­кції ви­кли­ка­но які­сно но­вим кро-

Дня­ми в Ки­є­ві з чер­го­вим ві­зи­том по­бу­вав Спе­ці­аль­ний пред­став­ник Дер­жав­но­го де­пар­та­мен­ту США з пи­та­ньУкра­ї­ни Курт Волкер. Зокре­ма 18 гру­дня він про­вів зу­стрі­чі з го­ло­вою Вер­хов­ної Ра­ди, пред­став­ни­ка­ми фра­кцій Вер­хов­ної Ра­ди та мі­ні­стром оборони і на­чаль­ни­ком Ген­шта­бу ЗСУ Сте­па­ном Пол­то­ра­ком та Ві­кто­ром Му­жен­ком. А 19-го ран­ком пе­ред зу­стріч­чю з Пре­зи­ден­том Укра­ї­ни Волкер дав інтерв’ю трьом укра­їн­ським ЗМІ: дру­ко­ва­но­му ви­дан­ню, ра­діо­стан­ції й те­ле­ка­на­лу. Га­зе­ті «День» вда­ло­ся пер­шою се­ред зга­да­них ЗМІ по­спіл­ку­ва­ти­ся зі спец­пред­став­ни­ком США. Роз­по­ча­ли ми на­шу роз­мо­ву із за­пи­та­н­ня про ме­ту йо­го ві­зи­ту до Укра­ї­ни та ре­зуль­та­ти пе­ре­го­во­рів з укра­їн­ськи­ми пред­став­ни­ка­ми. ком, до яко­го вда­ла­ся Ро­сія. Іде­ться про те, що Ро­сія впер­ше від­кри­то здій­сни­ла агре­сію про­ти Укра­ї­ни. Спо­ча­тку це ста­ло­ся в Кри­му і до­сі про­дов­жу­є­ться на Дон­ба­сі, то­ді Ро­сія при­ки­да­ла­ся, що не ма­ла жо­дно­го від­но­ше­н­ня до цьо­го. Ін­ши­ми сло­ва­ми, однією з при­чин необхідності за­про­ва­дже­н­ня пакетних санкцій є відкрита агресія Ро­сії.

Зі сво­го бо­ку Єв­ро­пей­ський Со­юз має роз­гля­ну­ти, чи бу­де їм лег­ше до­да­ти сан­кції до існу­ю­чо­го сан­кцій­но­го ре­жи­му що­до Кри­му, чи ство­ри­ти но­вий па­кет. Я при­пу­скаю, ко­ли лі­де­ри ЄС зно­ву збе­ру­ться у сі­чні, во­ни бу­ду­тьро­з­гля­да­ти сан­кції що­до ане­ксії Кри­му і обмір­ку­ють, що во­ни мо­жуть до­да­ти до них, зва­жа­ю­чи на не­що­дав­ній ін­ци­дент (ро­сій­ський на­пад на ко­ра­блі ВМС Укра­ї­ни. — Авт).

«ЗА­РАЗ НАЙБІЛЬШ ВА­ЖЛИ­ВОЮ ДЛЯ США Є ЧІТКА ТРАНСАТЛАНТИЧНА ЄД­НІСТЬ І СОЛІДАРНІСТЬ, ПІДТРИМКА УКРА­Ї­НИ»

— Па­не Волкер, під час не­що­дав­ньо­го бри­фін­гу в Брюс­се­лі ви ска­за­ли, що від­клю­че­н­ня Ро­сі­ї­від SWIFT — це «ядер- на» опція. Хо­чу до­да­ти до цьо­го, що не­що­дав­но на кон­фе­рен­ці­їу Ки­є­ві ди­ре­ктор ана­лі­ти­чно­го цен­тру Бай­де­на при Пен­силь­ван­сько­му уні­вер­си­те­ті Майкл Кар­пен­тер за­явив, що ідея за­про­ва­дже­н­ня се­кто­раль­них санкцій про­ти Ро­сії бу­ла по­мил­ко­вою, а по­трі­бно бу­ло за­про­ва­джу­ва­ти сан­кції на кшталт тих, які за­сто­со­ву­ва­ли­ся про­ти Іра­ну і на­зи­ва­ли­ся «ка­лі­ча­щі сан­кції». Що ви ска­же­те на це?

— Перш за все, що сто­су­є­ться SWIFT, спо­ді­ва­ю­ся, що це бу­ло то­чно пе­ре­да­но в Укра­ї­ні, бо по­ві­дом­ле­н­ня ан­глій­ською мо­вою бу­ло не­то­чним. Ме­не за­пи­та­ли про рі­зно­ма­ні­тні ва­рі­ан­ти санкцій, вклю­ча­ю­чи SWIFT. І моя від­по­відьбу­ла та­кою: це бу­де «ядер­ний ва­рі­ант», бо це не ли­ше впли­не на Ро­сію, а та­кож і на на­ших со­ю­зни­ків. То­му та­кі сан­кції не мо­жна ви­клю­ча­ти, але во­ни не є тим, що мо­же бу­ти за­про­ва­дже­но.

Що сто­су­є­ться ін­ших ва­рі­ан­тів санкцій, то тут існує ба­га­то ідей. Майкл є ду­же ро­зум­ний ана­лі­тик та огля­дач, ра­ні­ше він пра­цю­вав у Пен­та­го­ні. І він ви­слов­лює те, про що ба­га­то лю­дей го­во­ря­тьяк про рі­зні опції.

Але на цьо­му ета­пі, я вва­жаю, найбільш ва­жли­вою для США є чітка трансатлантична єд­ні­стьі солідарність, підтримка Укра­ї­ни пі­сля не­що­дав­ньо­го ро­сій­сько­го на­па­ду, без­пе­ка Укра­ї­ни та те­ри­то­рі­аль­на ці­лі­сність і су­ве­ре­ні­тет. Ми не хо­че­мо, щоб США за­хо­ди­ли за­над­то впе­ред, щоб на­ші єв­ро­пей­ські со­ю­зни­ки не роз­гля­да­ли це як кон­фрон­та­цію між США та Ро­сі­єю. Бо це зов­сім не так.

Йде­ться про те, що Ро­сія діє про­ти Укра­ї­ни та За­хо­ду, США — про­ти всіх нас. І са­ме че­рез це ми пра­цю­є­мо ті­сно з на­ши­ми єв­ро­пей­ськи­ми со­ю­зни­ка­ми. У по­не­ді­лок я був у Брюс­се­лі й са­ме че­рез цю при­чи­ну го­во­рив із пред­став­ни­ка­ми НАТО та ЄС про ко­ор­ди­на­цію на­шої від­по­віді.

«МИ МОЖЕМО ДОСЯГТИ РІ­ШЕ­Н­НЯ ЩО­ДО ЗА­ПРО­ВА­ДЖЕ­Н­НЯ ДОДАТКОВИХ САНКЦІЙ. ПРО­СТО ТРЕ­БА НАД ЦИМ ПРАЦЮВАТИ»

— Що ви ду­ма­є­те про ідею го­ло­ви Мюн­хен­сько­ї­кон­фе­рен­ці­ї­Вольф­ган­га Ішин­ге­ра про не­об­хі­дність під­клю­че­н­ня США до пе­ре­го­вор­но­го про­це- су з уре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі?

— У нас є свої ка­на­ли ко­му­ні­ка­ції з Ро­сі­єю. Джон Бол­тон роз­мов­ляє з Па­тру­ше­вим, я під­три­мую кон­та­кти з Сур­ко­вим. Ін­ши­ми сло­ва­ми, існу­ють пря­мі кон­та­кти між США і РФ. У «нор­манд­сько­му фор­ма­ті», який за­про­ва­ди­ли Ні­меч­чи­на та Фран­ція і вже кіль­ка ро­ків про­во­дя­ться зу­стрі­чі. Ми ду­же під­три­му­є­мо «нор­манд­ський фор­мат». Я не про­ти зу­стрі­чей у рам­ках та­ко­го фор­ма­ту, але во­дно­час ми не на­по­ля­га­є­мо на то­му, щоб нас вклю­чи­ли до ньо­го. Ми ду­же за­до­во­ле­ні ро­л­лю ні­ме­цько­го та фран­цузь­ко­го лі­дер­ства у рам­ках цьо­го фор­ма­ту і бу­де­мо про­дов­жу­ва­ти на­ші кон­та­кти.

Ко­ли я був у Брюс­се­лі, то за­те­ле­фо­ну­вав у офіс кан­цле­ра Ні­меч­чи­ни, й ми обмі­ня­ли­ся дум­ка­ми. Два ти­жні то­му, бу­ду­чи в Бер­лі­ні, я про­вів зу­стріч спіль­но з фран­цузь­ки­ми та ні­ме­цьки­ми пред­став­ни­ка­ми. Ін­ши­ми сло­ва­ми, між на­ми існує ду­же ті­сна ко­ор­ди­на­ція. Са­ме че­рез цю при­чи­ну ми хо­че­мо, щоб Ро­сія по­ба­чи­ла, що між на­ми не­має роз­бі­жно­стей.

— Але за­раз, з укра­їн­сько­го ба­че­н­ня і ро­зу­мі­н­ня си­ту­а­ції, ви­гля­дає так, що в ЄС не бу­де до­ся­гну­то до­мов­ле­но­сті про по­си­ле­н­ня санкцій чи ухвалення но­во­го па­ке­ту санкцій про­ти РФ. Чи мо­жуть США то­ді в одно­сто­рон­ньо­му по­ряд­ку за­про­ва­ди­ти до­да­тко­ві сан­кції»

— Я не пе­вен у цьо­му. На мою дум­ку, це мо­жли­во, і я вва­жаю, що ми можемо досягти рі­ше­н­ня що­до за­про­ва­дже­н­ня додаткових санкцій. Про­сто тре­ба над цим працювати.

«СИ­ТУ­А­ЦІЯ ЗМІ­НИ­ТЬСЯ, ЯКЩО РО­СІЯ ЗРОЗУМІЄ, ЩО ЇЇ АМБІЦІЇ В УКРА­Ї­НІ ПРИЗВЕЛИ ДО ЗВОРОТНОГО»

— Але ж ви пам’ята­є­те, го­лов­на ідея за­про­ва­дже­н­ня пре­зи­ден­том Оба­мою санкцій у ко­ор­ди­на­ці­їз ЄС по­ля­га­ла в то­му, що це ста­не ви­со­кою пла­тою для Ро­сії, яка в ре­зуль­та­ті від­мо­ви­ться від сво­їх дій у Кри­му і на Дон­ба­сі. Але цьо­го до­сі не ста­ло­ся... — Так, ви пра­ві. — І за­раз ма­ло­ймо­вір­но, що ЄС пі­де на до­да­тко­ві сан­кції про­ти РФ.

— У ме­ні ін­ший по­гляд на це. Я по­го­джу­ю­ся, все від­бу­ва­є­ться по­віль­но. Ми ви­ко­ри­сто­ву­є­мо ви­раз: над­то ма­ло і над­то пі­зно упро­довж усьо­го шля­ху. Але за остан­ні пів­то­ра ро­ку моє сприйня­т­тя змі­ни­ло­ся. Ми пе­ре­мі­сти­ли­ся з по­зи­ції від­ста­ва­н­ня до мі­цної по­зи­ції. У нас силь­на по­зи­ція у тер­мі­нах ясно­сті що­до кон­флі­кту. Ми ма­є­мо ста­лу по­зи­цію що­до збе­ре­же­н­ня і по­стій­но­го по­си­ле­н­ня санкцій, вклю­ча­ю­чи і з бо­ку Єв­ро­со­ю­зу.

США зня­ли ем­бар­го на по­ста­ча­н­ня озбро­є­ньв Укра­ї­ну, то­му ми спів­пра­цю­є­мо у пи­тан-

нях оборони. США ухва­ли­ли силь­ну де­кла­ра­цію що­до не­ви­зна­н­ня ане­ксії Кри­му Ро­сі­єю. Те ж са­ме зро­бив і ЄС.

Я ви­знаю, що за­про­ва­дже­ні сан­кції до­сі не змі­ни­ли дій Ро­сії. Але га­даю, що си­ту­а­ція змі­ни­ться, по-пер­ше, якщо Ро­сія по­ба­чи­тьду­же об’єд­на­ну транс­а­тлан­ти­чну спіль­но­ту, яка за­ймає силь­ну по­зи­цію, і по-дру­ге, якщо Ро­сія зрозуміє, що її амбіції у від­нов­лен­ні вла­сних по­зи­цій в Укра­ї­ні призвели до зворотного — більш об’єд­на­ної, на­ціо­на­лі­сти­чної та орі­єн­то­ва­ної на За­хід Укра­ї­ни.

«МИ ПІДТРИМУВАЛИ ІДЕЮ ПРО­ВЕ­ДЕ­Н­НЯ ЗУ­СТРІ­ЧІ В РАМ­КАХ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ. АЛЕ РО­СІЯ ВІДХИЛИЛА ЦЕ»

— Ма­буть, ви чу­ли, що ба­га­то укра­їн­ських по­лі­ти­ків го­во­рять про не­об­хі­дність від­нов­ле­н­ня фор­ма­ту пе­ре­го­во­рів у рам­ках Будапештського меморандуму чи ство­ре­н­ня на йо­го осно­ві обо­рон­но­го со­ю­зу, ска­жі­мо, між США та Укра­ї­ною, по­ді­бно до аме­ри­кан­сько­го- япон­сько­го без­пе­ко­во­го па­кту. Чи мо­жли­во це, на ва­шу дум­ку?

— Ми підтримували ідею про­ве­де­н­ня зу­стрі­чі в рам­ках Будапештського меморандуму. Але Ро­сія відхилила це. Во­на від­мо­ви­ла­ся, то­му що ста­ла єди­ною кра­ї­ною, яка по­ру­ши­ла Бу­да­пешт­ський ме­мо­ран­дум у рам­ках фо­ру­му, на яко­му по­ді­бна си­ту­а­ція ма­ла би бу­ти вре­гу­льо­ва­на. Про це го­во­ри­ти ко­ри­сно, то­му що ілю­струє, що про­бле­мою був не фо­рум, про який ми го­во­ри­мо, а не­ба­жа­н­ня Ро­сії по­кла­сти край кон­флі­кту і взя­ти від­по­від­аль­ність за свої дії. І са­ме на цьо­му ми ма­є­мо фо­к­усу­ва­ти­ся, щоб зму­си­ти Ро­сію при­йти до мо­мен­ту, ко­ли во­на за­хо­че від­но­ви­ти мир і те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність Укра­ї­ни.

— Справ­ді, Бу­да­пешт­ський ме­мо­ран­дум да­вав за­пев­не­н­ня Укра­ї­ні у її те­ри­то­рі­аль­ній ці­лі­сно­сті з бо­ку кра­їн-під­пи­сан­тів, а не га­ран­тії. І за­раз ми ба­чи­мо при­клад Поль­щі, яка за­про­по­ну­ва­ла по­бу­ду­ва­ти на сво­їй те­ри­то­рії Форт Трам­па, де бу­де на по­стій­ній осно­ві ба­зу­ва­тись аме­ри­кан­ська бри­га­да. Мо­жли­во, і Укра­ї­ні по­трі­бно в да­ній си­ту­а­ці­ї­для за­без­пе­че­н­ня га­ран­тій те­ри­то­рі­аль­но­ї­ці­лі­сно­сті пі­ти на по­ді­бний крок і по­бу­ду­ва­ти щось на зра­зок Фор­та Трам­па. Як до та­ко­їі­деї мо­жуть по­ста­ви­тись у США?

— Ми ди­ви­мо­ся на єв­ро­пей­ський кон­текст че­рез НАТО. Ми ма­є­мо зо­бов’яза­н­ня пе­ред на­ши­ми со­ю­зни­ка­ми Альян­су про ко­ле­ктив­ну без­пе­ку. І це зо­бов’яза­н­ня є чі­тким як з по­гля­ду кра­їн НАТО, так і кра­їн, як ва­ша, яка не є чле­ном НАТО. Ми під­три­му­є­мо май­бу­тнє член­ство Укра­ї­ни в Альян­сі й три­ма­є­мо две­рі від­кри­ти­ми. І ми це зро­би­ли на не­що­дав­ній зу­стрі­чі мі­ні­стрів за­кор- дон­них справ кра­їн-чле­нів НАТО, Укра­ї­ни та Гру­зії.

Укра­ї­на ще не го­то­ва до член­ства. І НАТО та­кож не го­то­ве досягти кон­сен­су­су що­до прийня­т­тя до сво­го скла­ду Укра­ї­ни. І ми хо­ті­ли би по­ба­чи­ти рух у цьо­му на­пря­мі, а не про­сто по­шук до­ся­гне­н­ня дво­сто­рон­ніх до­мов­ле­но­стей.

«ПРО ПЕР­ШИЙ ТРАНШ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ КОНГРЕС ПОВІДОМИТЬ НА ПО­ЧА­ТКУ НО­ВО­ГО РО­КУ»

— То ви про­ти іде­ї­бу­дів­ни­цтва чо­гось на зра­зок Фор­та Трам­па в Укра­ї­ні, як це зро­би­ла Поль­ща? Я ро­зу­мію до­во­ди поль­сько­го ке­рів­ни­цтва, яке слу­шно вва­жає, що при­су­тність аме­ри­кан­ських військ на їхній те­ри­то­рії дає «за­лі­зну» га­ран­тію без­пе­ки.

— Так. Ми ма­є­мо ду­же ті­сну обо­рон­ну співпрацю з Укра­ї­ною. У нас є лю­ди, які до­по­ма­га­ю­тьУкра­ї­ні на­вча­н­ня­ми у Зброй­них си­лах. Ми ма­є­мо ра­дни­ків у Зброй­них си­лах, а та­кож у Мі­ні­стер­стві оборони. Ми на­да­є­мо обла­дна­н­ня, а та­кож є від­кри­ти­ми до про­да­жу озбро­є­н­ня Укра­ї­ні. Ми ска­су­ва­ла за­бо­ро­ну на ле­таль­ну обо­рон­ну до­по­мо­гу. То­му між на­ши­ми кра­ї­на­ми ду­же ті­сна обо­рон­на спів­пра­ця. Та­кож в Укра­ї­ні на по­стій­ній ро­та­ції пра­цю­ю­тьна­ші лю­ди. Я ду­маю, що це від­по­від­ає то­му, що Укра­ї­на ще не є чле­ном НАТО.

Що­до Поль­щі, то там ми ма­є­мо си­сте­му про­ти­ра­ке­тної оборони. Але по­ля­ки хо­чу­ть­зна­чно біль­шо­го. І то­му нам тре­ба ди­ви­ти­ся на та­кі ре­чі біль­ше з пра­кти­чної військової пер­спе­кти­ви. Де ми хо­че­мо роз­та­шо­ву­ва­ти на­ші Зброй­ні си­ли, щоб ви­ко­ну­ва­ти обо­рон­ні зо­бов’яза­н­ня. Ми ще не ухва­ли­ли рі­ше­н­ня що­до зна­чно­го роз­ши­ре­н­ня на­шої при­су­тно­сті у Поль­щі.

— Ви зга­да­ли на бри­фін­гу в Брюс­се­лі 250 млн до­ла­рів вій­сько­во­ї­до­по­мо­ги Укра­ї­ні, яка бу­де ви­ді­ле­на че­рез Конгрес. Мо­же­те ви бо­дай на­тя­кну­ти, які чи на яку су­му Укра­ї­на мо­же за­ку­пи­ти озбро­є­н­ня за вла­сні ко­шти?

— Я хо­чу по­ча­ти з то­го, що це нор­маль­ний про­цес. Гар­на но­ви­на тут по­ля­гає в то­му, що Укра­ї­на є нор­маль­ною кра­ї­ною. І то­му ми ко­ор­ди­ну­є­мо дії з Укра­ї­ною і обмі­ню­є­мо­ся дум­ка­ми про ва­шу обо­рон­ну стра­те­гію, роз­бу­до­ву обо­рон­них спро­мо­жно­стей. При­чо­му ми обго­во­рю­є­мо ра­зом, яки­ми є про­га­ли­ни, що по­трі­бно зро­би­ти і чим ми можемо до­по­мог­ти.

Я при­пу­скаю, що про пер­ший транш зга­да­ної військової допомоги Конгрес повідомить на по­ча­тку но­во­го ро­ку.

І, мо­жли­во, йти­ме­ться про спро­мо­жно­сті ВМС, про­ти­по­ві­тря­ної оборони. Дру­гий транш бу­де надано пі­зні­ше — на­сту­пно­го ро­ку. І зно­ву ж та­ки, ми бу­де­мо ко­ор­ди­ну­ва­ти свої дії що­до спе­ци­фі­чних си­стем ра­зом з укра­їн­ськи­ми пред­став­ни­ка­ми, зокре­ма щоб зна­ти їхні по­тре­би.

«РУХ У БІК ПРА­ВА НА­РО­ДІВ ОБИ­РА­ТИ ВЛА­СНУ СВО­БО­ДУ ТА ВЛА­СНУ ДО­ЛЮ Є НЕЗВОРОТНИМ ТРЕНДОМ»

— Па­не Волкер, що ви ду­ма­є­те про та­ку ідею, як від­нов­ле­н­ня пе­ре­го­во­рів що­до при­су­тно­сті в Укра­ї­ні ди­пло­ма­ти­чно­го по­сту, ві­до­мо­го біль­ше як Пост аме­ри­кан­сько­ї­при­су­тно­сті (American Presence Post (APP)).

— Я не знаю про що йде­ться.

— Ро­змі­ще­н­ня та­ко­го ди­пло­ма­ти­чно­го по­сту пла­ну­ва­лось у Кри­му під час пе­ре­бу­ва­н­ня в Укра­ї­ні Ві­лья­ма Тей­ло­ра на по­са­ді по­сла США.

— Крим уже оку­по­ва­но Ро­сі­єю.

— Це так. Але за­сну­ва­н­ня ди­пло­ма­ти­чно­го по­сту США в Укра­ї­ні пе­ред­ба­ча­ло­ся під­пи­са­ною в гру­дні 2008 ро­ку Хар­ті­єю про стра­те­гі­чне пар­тнер­ство між США та Укра­ї­ною, в остан­ньо­му роз­ді­лі яко­їє 4-й пункт: Укра­ї­на ві­тає на­мір США за­сну­ва­ти Аме­ри­кан­ську ди­пло­ма­ти­чну при­су­тність (American Presence Post) у Сім­фе­ро­по­лі. (https://www.state.gov/p/eur/rl s/or/142231.htm). І Роз­та­шу­ва­н­ня та­ко­їін­сти­ту­ції , як American Presence Post, в кра­ї­ні озна­чає, що США ма­ють з нею гар­ні сто­сун­ки, що в та­ку кра­ї­ну без­пе­чно по­до­ро­жу­ва­ти і вкла­да­ти ін­ве­сти­ції.

— Ме­ні тре­ба по­ди­ви­ти­ся, про що йде­ться. Я по­ба­чу Біл­ла, ко­ли я по­вер­ну­ся до Ва­шинг­то­на, і роз­пи­таю йо­го про це. Якщо за­ми­сли­ти­ся, то, на мою дум­ку, справ­ді ко­ри­сною мо­гла би бу­ти мо­ні­то­рин­го­ва при­су­тні­стьіз бо­ку ЄС чи НАТО чи яко­їсь­ба­га­то­на­ціо­наль ної ор­га­ні­за­ції у ча­сти­нах Укра­ї­ни, на які не по­ши­рив­ся кон­флікт. І по­тен­цій­но та­ка ци­віль­на мі­сія мо­гла бу­ти ко­ри­сною, бо це мо­гло би спри­я­ти за­по­бі­ган­ню чи стри­му­ван­ню подаль­шої агре­сії.

— Па­не Волкер, ви чи­та­ли остан­ню ста­т­тю Рі­чар­да Ха­а­са під на­звою «Як за­кін­чу­є­ться сві­то­вий по­ря­док». У цій стат­ті, зга­ду­ю­чи те, що Крим­ська вій­на у ХІХ сто­літ­ті зре­штою при­зве­ла че­рез 60 ро­ків до роз­па­ду «Кон­цер­ту Єв­ро­пи» і як­би про­во­дя­чи па­ра­ле­лі з ане­ксі­єю Ро­сі­єю Кри­му, він пи­ше та­ке: «Те, що ми спо­сте­рі­га­є­мо сьо­го­дні, на­га­дує се­ре­ди­ну ХІХ сто­лі­т­тя у ва­жли­вий спо­сіб: сві­то­вий по­ря­док пі­сля Дру­го­ї­сві­то­во­ї­та хо­ло­дно­ї­во­єн не від­но­ви­ти, але світ ще не пе­ре­бу­ває на краю си­стем­но­ї­кри­зи».

Го­ло­ва Єв­ра­зій­сько­го цен­тру Ді­ну Па­три­чіу в Атлан­ти­чній Ра­ді США, екс-по­сол США в Укра­ї­ні Джон ГЕРБСТ так про­ко­мен­ту­вав цей ви­сно­вок: «Ха­ас, мо­жли­во, пра­вий, що Крим це — пе­ре­лом­на по­дія ре­ві­зіо­ніст­сько­го ха­ра­кте­ру, який ви­яви­ла пу­тін­ська Ро­сія. Ключ по­ля­гає в то­му, як За­хід ре­а­гує на це. За­хі­дна по­лі­ти­ка вже зна­чно по­си­ли­ла­ся в НАТО. Але не­до­ста­тньо, щоб ма­ти спра­ву з Крем­лем що­до Укра­ї­ни. Якщо ми зна­чно збіль­ши­мо під­трим­ку Ки­є­ва, а Мо­сква втра­тить на Дон­ба­сі, то ми можемо від­но­ви­ти в пев­но­му сен­сі сві­то­вий по­ря­док, який існу­вав у Єв­ро­пі пі­сля хо­ло­дно­ї­вій­ни». Що ви ду­ма­є­те з цьо­го при­во­ду: чи мо­же від­но­ви­ти­ся сві­то­вий по­ря­док, що існу­вав до ане­ксі­ї­Кри­му?

— До­зволь­те ме­ні по­ди­ви­ти­ся на це з ін­шо­го бо­ку. ХІХ сто­лі­т­тя ви­зна­ча­ло­ся ве­ли­ки­ми дер­жа­ва­ми, які кон­ку­ру­ва­ли одна з одною. І при цьо­му у сво­їх ді­ях во­ни спи­ра­ли­ся на мо­гу­тні­стьта те­ри­то­рію. У дру­гій по­ло­ви­ні ХХ сто­лі­т­тя йшло­ся про під­трим­ку пра­гне­ньна­ро­дів до сво­бо­ди, де­мо­кра­тії, вер­хо­вен­ства пра­ва, рин­ко­вої еко- но­мі­ки, прав лю­ди­ни на осно­ві їх ви­зна­че­н­ня. То­му йшло­ся біль­ше про на­да­ні вла­дою пра­ва на­ро­дів, ніж дер­жа­ву та ве­ли­кі кра­ї­ни.

Я вва­жаю, що цей рух у бік прав на­ро­дів оби­ра­ти вла­сну сво­бо­ду та вла­сну до­лю, є незворотним трендом. Я не ду­маю, що лю­ди чи на­ро­ди від­мов­ля­ться від цьо­го. Ко­ли лю­ди чи на­ро­ди ма­ю­тьмо­жли­ві­сть­бу­ду­ва­ти вла­сне су­спіль­ство, то во­ни це зро­блять.

Як мій ко­ли­шній бос Стів Хе­длі за­зви­чай го­во­рив, якщо на­ро­ди ма­ю­тьшанс до сво­бо­ди, то во­ни ним ско­ри­ста­ю­ться. Це, на мою дум­ку, май­бу­тнє. Як ми ді­йде­мо ту­ди, за­ле­жить від то­го, де ми зна­хо­ди­мо­ся сьо­го­дні. Але це дов­гий і зви­ви­стий шлях, який роз­по­чи­на­є­ться з пра­гнень та ві­ри, а та­кож під­трим­ки пра­ва всіх на­ро­дів рів­ною мі­рою оби­ра­ти своє май­бу­тнє. Я див­лю­ся на Єв­ро­пу і ба­чу, що ми за­по­ча­тку­ва­ли обо­рон­ні від­но­си­ни з Ні­меч­чи­ною пі­сля Дру­гої сві­то­вої вій­ни, по­чи­на­ю­чи з 1950-х ро­ків, і ця кра­ї­на — без­пе­чна і про­цві­та­ю­ча, є чле­ном НАТО. У 1990-х і в 2000-х ро­ках бал­тій­ські кра­ї­ни, Ру­му­нія та Бол­га­рія не ли­ше кон­со­лі­ду­ва­ли свою не­за­ле­жні­стьпі­сля ви­ве­де­н­ня ра­дян­ських військ, а во­ни та­кож змо­гли по­бу­ду­ва­ти про­цві­та­ю­че су­спіль­ство, при­єд­на­ли­ся до НАТО, і то­му бу­ду­тьу без­пе­ці.

Так са­мо, ми ма­є­мо по­ді­бні пра­гне­н­ня всіх на­ро­дів, які хо­чу­тьма­ти мо­жли­ві­сть­бу­ду­ва­ти віль­не су­спіль­ство, про­цві­та­ти і бу­ти у без­пе­ці.

І, зві­сно, ми хо­че­мо їм до­по­мог­ти досягти ці­єї ме­ти.

«БА­ГА­ТО ЛЮ­ДЕЙ У НІМЕЧЧИНІ ПОРУШУЮТЬ ПИ­ТА­Н­НЯ, ЧИ ТРЕ­БА ПРО­ДОВ­ЖУ­ВА­ТИ ПО­ДІ­БНИЙ ПРО­ЕКТ, КО­ЛИ РО­СІЯ ДІЄ ТАК АГРЕСИВНО»

— Чи є у США ва­же­лі, щоб зу­пи­ни­ти Nord Stream-2, бу­дів­ни­цтво яко­го під­три­мує Ні­меч­чи­на?

— Справ­ді, найбільш ва­жли­вою у цьо­му пи­тан­ні є Ні­меч­чи­на. Я був у цій кра­ї­ні кіль­ка ти­жнів то­му, ро­змов­ляв з рі­зни­ми лю­дьми. І я ду­маю, що осо­бли­во пі­сля ро­сій­сько­го на­па­ду на ко­ра­блі ВМС Укра­ї­ни за­раз ба­га­то лю­дей у Німеччині порушують пи­та­н­ня, чи тре­ба нам про­дов­жу­ва­ти по­ді­бний про­ект, ко­ли Ро­сія діє так агресивно.

Ми під­три­му­є­мо ті­сний кон­такт із со­ю­зни­ка­ми що­до ці­єї про­бле­ми. Конгрес ухва­лив за­кон, який на­дає адмі­ні­стра­ції ба­га­то ін­стру­мен­тів. І ми справ­ді хо­че­мо спів­пра­цю­ва­ти з на­ши­ми єв­ро­пей­ськи­ми ко­ле­га­ми, щоб зі­рва­ти цей про­ект.

— Я та­кож спо­ді­ва­ю­ся, що цьо­го вда­сться досягти.

— Дя­кую вам.

Я ви­знаю, що за­про­ва­дже­ні сан­кції до­сі не змі­ни­ли дії Ро­сії. Але я га­даю, що си­ту­а­ція змі­ни­ться, по-пер­ше, якщо Ро­сія по­ба­чить ду­же об’єд­на­ну транс­а­тлан­ти­чну спіль­но­ту, яка за­ймає силь­ну по­зи­цію, і по-дру­ге, якщо Ро­сія зрозуміє, що її амбіції у від­нов­лен­ні вла­сних по­зи­цій в Укра­ї­ні призвели до зворотного — більш об’єд­на­ної, на­ціо­на­лі­сти­чної та орі­єн­то­ва­ної на За­хід Укра­ї­ни, ніж це бу­ло ра­ні­ше

МАЛЮНОК НІКІТИ ТІТОВА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.